Постанова

від 03.09.2015 по справі 826/2494/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/2494/15 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М.

Суддя-доповідач: Троян Н.М.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Троян Н.М.,

суддів - Бужак Н.П., Файдюк В.В.,

за участю секретаря - Чеботок Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Відекс» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

16 лютого 2015 року позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії відповідача щодо проведення зустрічної звірки позивача та складання акту від 01 вересня 2014 року № 2659/26-55-22-08/39080345 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Відекс» (код ЄДРПОУ 39080345) щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період за період з 01.06.2014 по 31.07.2014» (акт);

- визнати протиправними дії відповідача щодо формування в акті висновку про порушення позивачем пп. 138.1.1 п. 138.1, пп. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України та про завищення податкових зобов'язань з податку на додану вартість (ПДВ) на суму 2922400 грн та завищення податкового кредиту з ПДВ на суму 2921600 грн за період із 01 червня 2014 року по 31 липня 2014 року;

- визнати протиправними дії посадових осіб відповідача щодо визнання позивача таким, що відсутній за місцезнаходженням;

- визнати протиправними дії посадових осіб відповідача щодо визнання в акті вчинених позивачем правочинів такими, що порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб;

- визнати протиправними дії посадових осіб відповідача, що виявились у формуванні в акті висновку про здійснення позивачем діяльності, направленої на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам та використання товариства з метою прикриття незаконної діяльності;

- зобов'язати відповідача вилучити з автоматизованих інформаційних систем, що використовуються контролюючими органами (відповідних підсистем АІС «Податковий блок»), інформацію, внесену на підставі акту;

- зобов'язати відповідача відновити у автоматизованих інформаційних системах, що використовуються контролюючими органами (відповідних підсистемах АІС «Податковий блок»), інформацію щодо податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача за червень-липень 2014 року відповідно до показників податкової звітності з ПДВ за вказані періоди, яка подана позивачем.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 травня 2015 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Відповідач, не погоджуючись із зазначеною постановою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, а постанова - скасуванню, виходячи з наступного.

Як свідчать обставини справи, відповідачем, з метою вручення запиту № 42696/10/26-55-22-08-10 від 01 вересня 2014 року про надання пояснень та їх документальних підтверджень, для проведення зустрічної звірки своєчасності відображення в обліку та звітності операцій по фінансово-господарським взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період із 01 червня по 31 липня 2014 року, здійснено вихід на податкову адресу позивача: місто Київ, вулиця Рогнединська, 4-А, к. 10, у ході чого встановлено відсутність позивача та його посадових осіб за податковою адресою, про що складено акт від 01 вересня 2014 року № 1946/26-55-22-08/39080345.

У подальшому, здійснено відповідні заходи з метою проведення зустрічної звірки позивача за період із 01 червня 2014 року по 31 липня 2014 року щодо підтвердження господарських відносин платниками податків, за результатами чого складено акт, у якому встановлено порушення: п. 187.1 ст. 187, п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України , що призвело до завищення податкових зобов'язань з ПДВ за період із 01 червня по 31 липня 2014 року на суму 2922400 грн та завищення податкового кредиту за вказаний період на суму 2921600 грн.

Вважаючи порушенням своїх прав з боку податкового органу та з метою їх відновлення позивач звернувся за захистом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість висновків відповідача, зазначених в акті перевірки.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Підпунктом 62.1.3 пункту 6.2.1 статті 62 Податкового кодексу України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Пункт 73.5 статті 73 Податкового кодексу України зазначає, що з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Відповідно до пункту 1 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1232 від 27 грудня 2010 року (далі Порядок) зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

В силу пункту 2 цього Порядку зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

Пунктом 7 Порядку визначено, що за результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Згідно з пунктом 2.1 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджені наказом Державної податкової адміністрації України №236 від 22 квітня 2011 року (далі Методичні рекомендації) для проведення зустрічних звірок відбираються суб'єкти господарювання (контрагенти платника податків), щодо яких виникла необхідність у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків, в тому числі відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Відповідно до пункту 3.1. Методичних рекомендацій з метою проведення зустрічної звірки орган ДПС, що ініціює проведення такої звірки (далі - орган ДПС - ініціатор) надсилає органу ДПС, на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання (далі - орган ДПС - виконавець), Запит про проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (додаток 1) за допомогою Інформаційної системи «Зустрічні звірки» (далі - ІС «Зустрічні звірки»).

Згідно пункту 3.2 Методичних рекомендацій з метою спрощення процедури проведення зустрічних звірок суб'єктів господарювання (особливо тих, які віднесені до категорії великих платників податків) за наявності інформації, зазначеної у запиті органу ДПС - ініціатора, та її документального підтвердження, орган ДПС - виконавець протягом трьох робочих днів проводить на їх підставі зустрічну звірку та складає Довідку про результати проведення зустрічної звірки відповідно до підпункту 4.6 пункту 4 Методичних рекомендацій.

При цьому інформація на запит та її документальне підтвердження можуть бути наявними в органі ДПС - виконавця у зв'язку із направленням суб'єктом господарювання за місцем реєстрації інформації відповідно до вимог статей 72 та 73 глави 7 розділу II та інших норм Кодексу, за результатами попередньо проведених звірок (перевірок) та отриманих відповідних документів суб'єкта господарювання тощо.

У разі відсутності в органі ДПС - виконавця запитуваної інформації та її документального підтвердження, такий орган протягом 2-х робочих днів з дня отримання запиту надсилає завірений печаткою Запит про надання інформації та її документального підтвердження (додаток 2) суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному (уповноваженому) представникові під розписку. Такий запит реєструється як вихідна кореспонденція у загальному порядку.

Пунктом 3.3 Методичних рекомендацій передбачено, що обов'язок здійснення відповідних заходів (направлення запитів, повторних запитів, здійснення моніторингу відповідей, що надходять, тощо) з метою забезпечення своєчасного та у повному обсязі проведення зустрічних звірок, у тому числі і по ланцюгу проходження ТМЦ (робіт, цінних паперів, нематеріальних активів тощо) покладається на орган ДПС - ініціатора. При цьому обов'язок направлення запиту на адресу суб'єкта господарювання та забезпечення проведення зустрічної звірки покладається на орган ДПС - виконавця, в якому такий суб'єкт господарювання перебуває на обліку (крім випадків, визначених у абзаці шостому п. 3.1 Методичних рекомендацій).

Відповідно до пункту 4.5 Методичних рекомендацій при отриманні від суб'єкта господарювання (у встановлений статтею 73 Кодексу термін) інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження відповідальний підрозділ проводить зустрічну звірку суб'єкта господарювання протягом 3 робочих днів з дня, наступного за днем отримання такої інформації та її документального підтвердження.

При цьому, відповідно до підпункту 4.4 пункту 4 Методичних рекомендацій у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Оскільки, акт про неможливість проведення зустрічної звірки від 01 вересня 2014 року №1946/26-55-22-08/39080345 складений на підставі довідки про відсутність за місцезнаходженням позивача та неможливістю вручення запиту про надання інформації та її документального підтвердження №42696/0 від 01.09.2014, податковий орган діяв у спосіб та у межах, визначених чинним законодавством України.

Колегія суддів вбачає за необхідне зазначити на помилковість висновків суду першої інстанції щодо проведення позапланової невиїзної перевірки позивача. Як свідчать матеріали справи, податковим органом було складено запит до ТОВ «Відекс» про надання пояснень та їх документального підтвердження у зв'язку з надходженням податкової інформації, що свідчить про можливі випадки порушення платником податків податкового законодавства. У зв'язку з неможливістю вручення такого запиту, складено довідку про відсутність юридичної особи за місцем знаходженням.

Водночас, акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Аналогічна позиція висловлена Верховним судом України в ухвалі від 18.05.2015 (справа 21-1293а15).

Зокрема, у вказаному рішенні Верховного Суду України зазначено,що обо'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер.У цьому випадку викладення контролюючим органом суб'єктивного оціночного судження, щодо наявності порушень з боку товариства податкового законодавства є правом податкового органу внаслідок чого відсутні порушені права позивача, які підлягають захисту. Права позивача можуть бути порушені внаслідок прийняття суб'єктом владних повноважень внаслідок перевірки податкових повідомлень-рішень,які можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, на підставі вказаного акту від 01 вересня 2014 року внесено інформацію щодо завищення податкового кредиту з податку на додану вартість до Автоматизованих інформаційних систем (відповідних підсистем АІС «Податковий блок»).

У відповідності до п.71.1 ст.71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно із підпунктом 72.1.5. пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби використовується інформація, що надійшла, зокрема, від підрозділів податкової служби та митних органів - за результатами податкового контролю.

Податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань. Дане положення врегульоване п.74.1, п.74.2 ст.74 Податкового кодексу України.

З метою удосконалення процесу адміністрування податків було створено інформаційну систему «Податковий блок», що включає чотири підсистеми-сегменти операційної діяльності органів податкової служби, таких як: реєстрація платників податків; обробка податкової звітності та платежів; облік платежів; податковий аудит.

Ця система призначена для виконання основних завдань органів ДПС, а саме: інформування платників податків про їх податкові зобов'язання та надання роз'яснень податкового законодавства; податковий облік та реєстрація платників податків; прийом та обробка документів податкової звітності та облік платежів; перевірка податкової звітності на відповідність вимогам та нормам, встановленим законодавчими та нормативними актами України; застосування заходів із погашення податкового боргу у випадках порушення податкової дисципліни з боку платників податків; вирішення спірних питань щодо сум податкових донарахувань та податкового боргу тощо.

В даному випадку слід зауважити, що внесення до електронної бази даних «Автоматизована система «Податковий блок» податкової інформації, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань.

Разом з тим відповідно до пункту 1.10. Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджених наказом ДПА України № 355 від 27.05.2008, працівники підрозділів, що здійснюють (очолюють) перевірки, наприклад, вносять необхідну інформацію до інформаційної бази результатів контрольно-перевірочної роботи АС «Аудит» на кожному етапі організації, проведення та реалізації матеріалів перевірок (при направленні повідомлення платнику податків про початок перевірки, оформленні направлення на проведення перевірки, реєстрації акта перевірки, прийнятті та направленні податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій), складанні протоколів про адміністративне правопорушення тощо - в день вчинення відповідних дій, апеляційному (адміністративному або судовому) узгодженні податкового зобов'язання згідно з прийнятим податковим повідомленням-рішенням - в день отримання відповідних документів або отримання інформації в установленому порядку.

Тобто, висновки викладені в зазначеному акті, є відображенням дій податкових інспекторів, не породжують правових наслідків для платника податків, і, відповідно такий акт не порушує прав останнього.

Отже, висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Колегією суддів встановлено, що оскільки за результатами даної перевірки податкове повідомлення - рішення не виносилось, то позовні вимоги в частині визнання протиправними дій відповідача в частині формування в акті висновку про порушення позивачем положень ПК України та про завищення податкових зобов'язань з податку на додану вартість (ПДВ) на суму 2922400 грн та завищення податкового кредиту з ПДВ на суму 2921600 грн за період із 01 червня року по 31 липня 2014 року є безпідставними та необґрунтованими.

Що ж стосується дій відповідача щодо внесення до електронної бази даних «Автоматизована система «Податковий блок» інформації, отриманої внаслідок складення акту про неможливість проведення зустрічної звірки позивача, то в даному випадку, є лише службовою діяльністю працівників податкової інспекції на виконання своїх службових обов'язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження господарських операцій.

Разом з тим, обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер.

У даному випадку безпосереднє викладення відповідачем суб'єктивного оціночного судження, щодо наявності з боку суб'єкта господарювання порушень податкового та іншого законодавства є правом податкового органу, внаслідок чого відсутні порушені права позивача, які підлягають захисту в судовому порядку. Права позивача можуть бути порушені відповідачем внаслідок прийняття за результатами такої перевірки податкових повідомлень-рішень, які можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Відтак, дії відповідача щодо внесення до електронної бази даних контролюючого органу інформації, отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, є лише службовою діяльністю працівників такого органу на виконання своїх службових обов'язків по збиранню інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження господарських операцій та не тягнуть жодних правових наслідків для суб'єкта господарювання.

Аналогічна позиція висловлена Вищим адміністративним судом України в ухвалах від 30.07.2015 (справа К/800/15407/15) від 01.07.2014 (справа №К/800/10128/14) та Верховним судом України в постанові від 09.12.2014 (справа №21-511).

Щодо визнання позивача таким, що відсутній за місцезнаходженням, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи у запиті № 42696/10/26-55-22-08-10 та у довідці № 1946/26-55-22/08/39080345 зазначена податкова адресу позивача: 01004, місто Київ, вулиця Рогнединська, 4-А кімната 10. При цьому, як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 01 вересня 2014 року, позивач зареєстрований за адресою: 01004, місто Київ, вул. Рогнідинська, 4-А, офіс 10 (а.с. 77). Вказане підтверджується договором суборенди нежитлих приміщень №38-06/14-ПР від 05.06.2014, згідно якого позивач винаймає частину нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: 01004, місто Київ, вул. Рогнідинська, 4-А, офіс 10 (а.с.61).

Згідно п. 45.2 ст. 45 ПК України, податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Податковою адресою підприємства, переданого у довірче управління, є місцезнаходження довірчого власника.

Так, частиною першою ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» визначено, що Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У відповідності до частини першої ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Отже, судова колегія приходить до переконання, що оскільки встановлення факту відсутності за місцезнаходженням позивача, що підтверджується довідкою №1946/26-55-22-08/39080345 від 01.09.2014 не породили певні правові наслідки для суб'єкта господарювання, відтак не можуть бути визнані протиправними.

Приймаючи до уваги встановлені обставини, після детального з'ясування обставин справи та аналізу законодавчих норм, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суб'єкт владних повноважень, вчиняючи оскаржувані дії у межах та у спосіб наданих йому повноважень, з дотриманням діючого законодавства, що регулює спірні правовідносини.

Згідно частини першої ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Відповідно до статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Оскільки, судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, в зв'язку з цим виникає необхідність у задоволенні апеляційної скарги та відповідно у скасуванні постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 травня 2015 року.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 травня 2015 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Відекс» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя : Н.М. Троян

Судді : Н.П. Бужак,

В.В. Файдюк

Головуючий суддя Троян Н.М.

Судді: Файдюк В.В.

Бужак Н.П.