Постанова

від 16.09.2009 по справі 01/49-38

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01/49-38

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

16.09.09                                                                                           Справа  № 01/49-38

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого судді                                                Орищин Г.В.

суддів                                                                       Галушко Н.А.

                                                                            Краєвської М.В.

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Директорія»за №44 від 03.06.2009р.

на рішення господарського суду Волинської області

від 27.05.2009 року  у справі № 01/49-38

за позовом  закритого акціонерного товариства «Інформаційні комп»ютерні системи», м.Київ

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Директорія», м.Луцьк

про стягнення 112 166,19грн.

          за участю представників сторін:

          від позивача Лукіна О.М.

          від відповідача не з»явились

          Права і обов'язки сторін, передбачені ст. 22 ГПК України, право заявляти відводи,  роз'яснено.

          Скаржник явку представника в судове засідання не забезпечив, хоча  належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення копії ухвали Львівського апеляційного господарського суду  від 23.06.2009р. адресату (а.с.79).

          Оскільки явка представників сторін не визнавалась судом обов»язковою, клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги не надходило, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представника скаржника, за наявними у справі матеріалами.

Рішенням господарського суду Волинської області від 27.05.2009 року у справі № 01/49-38 (суддя Якушева І.О.) задоволено позов  закритого акціонерного товариства «Інформаційні комп»ютерні системи»(далі–ЗАТ «Інком»), присуджено до стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТзОВ) «Директорія»на користь позивача 103057,60грн. боргу, 4065,83грн. пені, 4534,53грн. інфляційних нарахувань, 508,23грн. 3% річних, 1121,66грн. витрат по сплаті державного мита, 118грн. витрат на інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Рішення мотивовано тим, що матеріалами справи підтверджується заборгованість відповідача за передані позивачем товари та виконані роботи, зокрема, договором, актами приймання виконаних робіт та актами про вартість переданого обладнання та матеріалів, , тому позов задоволено з врахуванням  положень  ст. ст. 526, 625, 837 ЦК України та умов договору.  

          Дане рішення оскаржується відповідачем –ТзОВ «Директорія», оскільки вважає таке прийнятим з неповним з»ясуванням обставин справи, з порушенням норм матеріального права,  просить скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.  Як на підставу для скасування рішення, посилається на те, що судом не  взято до уваги докази відповідача, якими підтверджується оплата по договору №СЛц-0043 від 10.05.2007р. та додаткових угод до нього на суму 360501,06грн., зокрема, платіжних доручень №141 від 20.07.2007р., №10 від 14.05.2007р, №354 від 06.07.2008р., №320 від 19.09.2008р., в яких призначення платежу визначено як оплата за обладнання та виконані роботи. Проте, на думку скаржника, позивачем безпідставно зараховано одержані суми на оплату заборгованості по інших договорах, що не є предметом спору у даній справі.

Позивач заперечив доводи скаржника з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу (а.с.86-87) та усними поясненнями представника в судовому засіданні.

          З матеріалів справи та апеляційної скарги вбачається наступне:

10.05.2007р. між ЗАТ «Інком» (виконавець по договору, позивач у справі) та ТзОВ «Директорія»(замовник по договору, відповідач у справі) укладено договір №СЛц-0043, відповідно до умов якого виконавець зобов'язався продати замовнику обладнання та виконати за його завданням роботи, номенклатура, асортимент, комплектність та кількість яких передбачені в додатку до договору,  а замовник  зобов'язався  прийняти  у власність  та своєчасно  оплатити  вартість обладнання та виконаних робіт на умовах цього договору (а.с.8-10).

Відповідно до п.2.1. договору з врахуванням змін, внесених додатковою угодою №2 від 18.07.2008р., загальну вартість обладнання та робіт складає 360501,06 грн. (а.с.12)

Пунктом 2.2. договору з врахуванням змін, внесених додатковою угодою №2 від 18.07.2008р., визначено порядок розрахунків, згідно з яким відповідач здійснює попередню оплату - 30 % в розмірі 71 299,80грн. від загальної вартості обладнання та робіт - протягом 5 банківських днів з моменту підписання сторонами договору; остаточну оплату - 70 % в розмірі 166 366,20 грн. - протягом 5 банківських дні з моменту   підписання сторонами документу про прийом-передачу обладнання та виконаних робіт.

Згідно  із  п.3.1.  договору  з  врахуванням  змін,  внесених додатковою угодою №2 від 18.07.2008р., позивач зобов'язувався виконати роботи в термін до  30.08.2008р. за умови отримання попередньої оплати в розмірі та строк, що зазначені в п.2.2.1. договору.

У випадку порушення   з вини замовника строків оплати,  пунктом 5.4.   договору   передбачено сплату замовником пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України   від   недоплаченої   суми   за   кожний   календарний   день   прострочення   виконання зобов'язання.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу товарів, виконав робіт на загальну суму 360 501,06грн., що підтверджується актами №СЛц-4703  від   17.09.2007р., №СЛц-4703-1    від   28.01.2008р.,    №СЛц-4703-2 від 04.08.2008р., №СЛц-4703-3  від 31.12.2008р.,  підписаними повноважними представниками  сторін та скріплені відбитками печаток товариств (а.с.14 - 17).

Як вбачається з актів обладнання  та роботи прийняті в повному обсязі, без зауважень та/або претензій з боку замовника.

Відповідачем оплата товару та робіт проведена платіжними дорученнями №141 від 20.07.2007р., №10 від 14.05.2007р, №354 від 06.07.2008р., №320 від 19.09.2008р. (а.с.53-54).

Однак, у зв»язку з тим, що між сторонами у справі були укладені інші договори, за виконання яких відповідач перераховував в цей період кошти, не зазначаючи сум оплат за кожним договором окремо, позивачем ці суми були зараховані в рахунок оплати тих договорів, які вказував відповідач, але розмір по кожному договору окремо визначено позивачем самостійно у відповідності до розміру необхідної оплати   за кожним договором.

Таким чином, залишок заборгованості відповідача за виконані на підставі №СЛц-0043 від 10.05.2007р. роботи та переданий товар становить 103 057,60 грн.

Направлена на адресу відповідача претензія №851 від 06.02.2009р. з вимогою оплатити вартість виконаних робіт та переданого обладнання,  залишена відповідачем без відповіді та задоволення (а.с.23).

Дані обставини стали підставою для звернення з позовом про стягнення 103057,60 грн. боргу по договору від 10.05.2007р., 4065,83грн. пені, нарахованої згідно п.5.4. договору, 4534,53грн. інфляційних втрат, 508,23грн. 3% річних, нарахованих згідно 625 ЦК України.

Судова колегія, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги та, відповідно, скасування оскаржуваного рішення –відсутні,   з огляду на наступне:

За своєю правовою природою укладений сторонами договір №СЛц-0043 від 10.05.2007р. містить ознаки договору купівлі-продажу та договору підряду, цивільні правовідносини за якими регулюються главами 48, 54, 61 Цивільного кодексу України та  главами 20, 22 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов»язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов»язується прийняти і оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання відповідно до ст.610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Факт передачі обладнання і матеріалів та виконання робіт позивачем згідно умов договору на суму 360501,06грн.  підтверджується актами приймання-передачі та не заперечується відповідачем.

Відповідачем оплата проведена платіжними дорученнями №141 від 20.07.2007р., №10 від 14.05.2007р, №354 від 06.07.2008р., №320 від 19.09.2008р. (а.с.53-54). Однак,  згідно платіжних доручень №10, №141, №354 у графі призначення платежу зазначено за обладнання і виконані роботи, окрім спірного договору, також і по інших договорах, не вказуючи сум по кожному договору окремо. Відтак, позивачем  самостійно визначено розмір оплати по кожному договору окремо у відповідності до розміру необхідної оплати   за кожним договором, а тому посилання скаржника про проведення повної оплати за спірним договором вищевказаними платіжними дорученнями судова колегія вважає безпідставними.

          Отже, факт  порушення зобов»язання в частині проведення розрахунків по договору підтверджено матеріалами справи та документально не спростовано скаржником (відповідачем), доказів погашення заборгованості перед позивачем за виконані роботи та передані товаро-матеріальні цінності відповідачем не подано.

Виходячи зі змісту ст. 549 ЦК України, ст. 230 ГК України, якими передбачено сплату неустойки у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання чи неналежного виконання господарського зобов»язання, та умов договору, судом правомірно присуджено до стягнення суму 4065,83грн. пені, нарахованої на підставі п.5.4. договору.

Судова колегія, зважаючи на приписи ст.ст. 625, 692 ЦК України, прийшла до висновку  про обгрунтованість нарахування за неналежне виконання зобов»язання відповідачем 3%річних в розмірі 508,23грн. та інфляційних нарахувань в сумі 4534,53грн., оскільки чинне законодавство прямо передбачає право кредитора, в разі прострочення виконання грошового зобов»язання, на заявлення до стягнення суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми.   

          Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести  ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Вирішуючи питання щодо доказів, судова колегія врахувала інститут допустимості засобів доказування (ст. 34 ГПК України), згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, судова колегія, прийшла до висновку  про обгрунтованість оскаржуваного рішення як такого, що прийнято відповідно до обставин та матеріалів справи з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

          Рішення господарського суду Волинської області від 27.05.2009р. у справі №01/49-38  залишити без змін, а  апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Директорія»- без задоволення.

          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

 Справу повернути в місцевий господарський суд.

 Головуючий           суддя                                                    Орищин Г.В.

                                    суддя                                                    Галушко Н.А.

                               суддя                                                    Краєвська М.В.