15/68-1316
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"28" вересня 2009 р.Справа № 15/68-1316
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Бучинської Г.Б.
Розглянув справу
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Юнік-ком" вул. Горького, 138, оф.3, м. Київ 150, 03150
до відповідача Відкритого акціонерного товариства "Бережанський склозавод", Братів Лепких, 33, м. Бережани, Бережанський район, Тернопільська область, 47500
про стягнення 107.704,81 грн. заборгованості за поставлений природний газ, 5.905,69 грн. пені, 7.028,69 грн. втраченої вигоди та 638,52 грн. інфляційних нарахувань.
за участю представників сторін:
позивача: Представник Оверко Ігор Іванович –довіреність № б/н від 15.06.09 р.;
відповідача: Заступник начальника торгового відділу Дарморіс Олександр Петрович, доручення № 1491 від 15.09.09р..
Суть справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Юнік-ком", вул. Горького, 138, оф.3, м. Київ звернулося в господарський суд Тернопільської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Бережанський склозавод", вул. Братів Лепких, 33, м. Бережани, Бережанський район, Тернопільська область про cтягнення 107.704,81 грн. заборгованості за поставлений природний газ, 5.905,69 грн. пені, 7.028,69 грн. втраченої вигоди та 638,52 грн. інфляційних нарахувань.
В розпочатому судовому засіданні учасникам судового процесу роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 811 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).
За відсутності клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.
Представник позивача в судовому засіданні повідомив суду, що відповідачем здійснено часткову оплату поставленого природного газу на загальну суму 26.500 грн.. а також збільшив позовні вимоги в частині стягнення пені, а саме просить суд стягнути 7.619,78 грн. пені.
Представник відповідача у відзиві на позов № 1468 позовні вимоги щодо стягнення основного боргу визнав повністю, Виникнення заборгованості пояснив важким фінансовим становищем підприємства, з цієї ж причини просить суд не стягувати фінансових санкцій та розстрочити виконання рішення на 12 місяців.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши представлені докази в сукупності, судом встановлено наступне.
Статтею 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Відповідно до ст. 2 ГПК України господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема підприємств і організацій, які звертаються до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
За змістом положень вказаних норм, правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема юридичні особи, фізичні особи –підприємці, а суд шляхом вчинення провадження у справі здійснює захист осіб, права та охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.
Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України та п. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Юнік-ком", вул. Горького, 138, оф.3, м. Київ 150, зареєстрований Голосіївської районною у місті Києві державною адміністрацією 18.03.2008р., що підтверджується довідкою АБ № 182246 відділу статистики у Голосіївському районі, а тому наділений правом на звернення до суду за захистом своїх прав.
14 квітня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Юнік-ком", вул. Горького, 138, оф.3, м. Київ, 150 (Постачальник) та Відкритим акціонерним товариством "Бережанський склозавод", Братів Лепких, 33, м. Бережани, Бережанський район, Тернопільська область (Споживач) укладено договір № 06/Т-09 на постачання природного газу, у відповідності до умов якого постачальник зобов'язався передати Споживачеві у власність природний газ у кількості і терміни, що зазначені в договорі, а Споживач зобов'язався прийняти і оплатити газ на умовах, вказаних в даному договорі (п. 1.1. договору).
Пунктом 12.1 договору сторони визначили, що даний договір набирає силу з дати його підписання і діє до 31 грудня 2009 року, а в частині розрахунків до повного їх виконання.
До виконання господарських договорів, згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.
Згідно ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємств з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечить законодавству України.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
В силу ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Згідно вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
На виконання умов договору № 06/Т-09 від 14.04.2009р. в квітні 2009 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Юнік-ком" вул. Горького, 138, оф.3, м. Київ 150, надано Відкритому акціонерному товариству "Бережанський склозавод", Братів Лепких, 33, м. Бережани, Бережанський район, Тернопільська область послуги з постачання 101,512 тис м3 природного газу, вартістю 248.704,81 грн., що підтверджено актом приймання-передачі природного газу за квітень 2009р., який містить підписи повноважних представників сторін та відтиски печаток підприємств.
Розділом 6 укладеного договору сторони передбачили, що розрахунки споживача за договором проводяться шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника в розмірі 50 % вартості за плановий обсяг природного газу до 27 числа перед місяцем споживання, 50 % - до 25 числа місяця споживання.
Всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору відповідач вчасно не виконав покладених на нього зобов'язань щодо оплати вартості наданих позивачем послуг з постачання природного газу, оплативши лише 141.000 грн. і станом на день порушення провадження у справі за ним рахувалась заборгованість в сумі 107.704,81 грн., що підтверджено представником позивача.
Враховуючи, що відповідачем після порушення провадження у справі сплачено 26.500 грн. то в цій частині провадження у справі припиняється на підставі п. 11 ст. 80 ГПК України, за відсутністю предмету спору.
Згідно ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею), порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. При цьому неустойкою (штрафом, пенею) визнається, визначена договором або актом цивільного законодавства, грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
За прострочення оплати газу споживач сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості, пеню в розмірі 0,5 % від вартості газу, за який допущена прострочення оплати. Але не більш подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п. 8.2 договору).
У зв'язку з наведеним та відповідно до ч. 6 ст. 231, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України від 16.01.2003р., який набрав чинності з 01.01.2004р., за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання 7.619,78 грн. із врахуванням вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. (у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України).
Також, згідно вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У судовому засіданні знайшло підтвердження, що відповідачем на час звернення позивача до суду не виконано взятих на себе зобов'язань в частині оплати вартості поставленого газу, таким чином допущено прострочення виконання грошових зобов'язань перед позивачем, що дає правові підстави останньому застосувати до відповідача відповідальність, передбачену статтею 625 Цивільного кодексу України, у зв'язку з чим суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення 638,52 грн. інфляційних нарахувань за травень 2009р., такими, що підлягають до задоволення.
В частині стягнення 7.208,69 грн. втраченої вигоди в позові відмовляється, оскільки:
- у відповідності до ст. 16 Цивільного кодексу України відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, як спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як правило, має місце у випадку наявності складу цивільного правопорушення, який включає в себе протиправну поведінку заподіювача, наявність негативних наслідків (шкоди), причинний зв'язок між протиправною поведінкою та наслідками
- ст. 22 Цивільного кодексу України закріплено право особи, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, на їх відшкодування, зокрема під збитками слід розуміти: 1) витрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода);
- як зазначалося вище, право на відшкодування збитків у кредитора виникає лише за наявності складу цивільного правопорушення, а саме: порушення цивільного права чи інтересу, завдання збитків та причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та заподіяними позивачу збитками;
- однак, заявляючи вимогу про стягнення з відповідача 7.028,69 грн. втраченої вигоди, позивачем не доведено наявності причинно-наслідкового зв'язку між не проведенням розрахунків відповідачем та поставкою газу та недоотриманими доходами.
Так, у відповідності доз п. 1.1. наданого позивачем на підтвердження своїх доводів договору № 06/05/тр купівлі-продажу природного газу від 22.05.2009р. вбачається, що продавець (ТОВ "Компанія "Юнік-ком") передає покупцю у 2009 році природний газ, а покупець (ТОВ "Юнітекс") приймає та оплачує його вартість на умовах даного договору. Однак у договорі не конкретизовано терміну поставки, що перешкоджає встановленню вини відповідача у зриві зазначених поставок.
Крім того, позивачем не надано доказів, які б підтверджували можливість здійснення закупівлі ним природного газу на суму 107.704,81 грн. (суму заборгованості відповідача станом на день порушення провадження у справі) в об'ємі 108,13 м2 та по ціні 2.300 грн. за 1.000 м2, а також можливість реалізувати зазначену кількість газу.
Клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення судом відхиляється, оскільки нормою ст. 121 ГПК України передбачено можливість надання відстрочки виключно на стадії виконання рішення.
Враховуючи, що відповідач не спростував наявності заборгованості за поставлений природний газ та, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Юнік-ком" вул. Горького, 138, оф.3, м. Київ 150, щодо стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Бережанський склозавод", Братів Лепких, 33, м. Бережани, Бережанський район, Тернопільська область –81.204,81 грн. заборгованості за поставлений природний газ, 7.619,78 грн. пені, 638,52 грн. інфляційних обґрунтованими, підтвердженими документально та такими, що підлягають до задоволення.
Судові витрати у справі, відповідно до статті 44-49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 509, 526, 546, 459, 901 Цивільного кодексу України, ст.ст. 67, 173, 193, 231, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 2, 12, 22, 32, 43, 44 - 49, 69, 75, п. 11 ст. 80, ст.ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В И Р І Ш И В:
1.Позовні вимоги задовольнити частково.
2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Бережанський склозавод", Братів Лепких, 33, м. Бережани, Бережанський район, Тернопільська область, код 00293479 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Юнік-ком" вул. Горького, 138, оф.3, м. Київ 150, код 35791581 –81.204,81 грн. заборгованості за поставлений природний газ, 7.619,78 грн. пені, 638,52 грн. інфляційних, 1.140,90 грн. державного мита та 269,23 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.
3.В частині стягнення 7.208,69 грн. втраченої вигоди відмовити.
4.В частині стягнення 16.500 грн. боргу провадження у справі припинити.
5.Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).
6.Повернути з Державного бюджету України Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Юнік-ком" вул. Горького, 138, оф.3, м. Київ 150, код 35791581 –487 грн. зайво сплаченого державного мита.
7.Накази видати стягувачам після набрання судовим рішенням законної сили.
8.На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення "09" жовтня 2009р.через місцевий господарський суд.
Суддя
Суд | Господарський суд Тернопільської області |
Дата ухвалення рішення | 28.09.2009 |
Оприлюднено | 15.10.2009 |
Номер документу | 4989541 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Тернопільської області
Бучинська Г.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні