Рішення

від 30.09.2009 по справі 19/112-25/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

19/112-25/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2009 р.   Справа № 19/112-25/21   

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Валєєвої Т.Е.,

при секретарі судового засідання Максимів Н.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом  приватного підприємства "Арабі Ко"  (вул. Курська, 10, м. Київ, 03049)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Сервіс-Продукт" (вул. Крайківського, 4а,  м. Івано-Франківськ,  76019)

про стягнення заборгованості на суму 28 485,60 грн.,

представники сторін в судове засідання не з"явилися,

                                                                       ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Арабі Ко" звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Сервіс-Продукт" про стягнення 28 485,60 грн. заборгованості за поставлений товар.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання умов укладеного між сторонами договору № 13-АБ від 01.08.07 позивачем було поставлено відповідачу товар (продукти харчування), який відповідач частково оплатив та частково повернув, внаслідок чого виникла заборгованість.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 17.07.09 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 11.08.09.

Розпорядженням голови господарського суду Івано-Франківської області від 05.08.09 справу передано на розгляд суду у даному складі.

Ухвалами господарського суду Івано-Франківської області від 11.08.09,  від 27.08.09 та від 17.09.09 розгляд справи було відкладено на 27.08.09, 17.09.09 та 30.09.09 відповідно.

Представник позивача в судовому засіданні 27.08.09 заявлені вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, та просив суд в подальшому розглядати справу без його участі.

Представник відповідача в судове засідання жодного разу не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи відповідними ухвалами суду (повідомлення про вручення поштових відправлень містяться в матеріалах справи). Зокрема, ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від 17.09.09 про призначення справи на 30.09.09 було вручено відповідачу 29.09.09, про що свідчить відповідне повідомлення, яке долучено до матеріалів справи.

Разом з тим, відповідач вимоги суду не виконав, відзив на позов та докази, які його підтверджують, суду не подав.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (далі  –ГПК України) сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи те, що відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, одночасно запобігаючи безпідставному затягуванню розгляду справи та сприяючи своєчасному відновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом під час розгляду справи, 01.08.07 між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено договір № 13-АБ  (а.с. №№ 8-10) (далі - Договір), за яким постачальник зобов'язався передати товар у кількості та асортименті, замовленому покупцем, а покупець зобов'язався прийняти його та оплатити (п. 1.1 Договору).

Пунктом 8.3 Договору передбачено, що даний договір вступає в силу з моменту його укладання та діє до його розірвання з ініціативи однієї із сторін.

Відповідно до п. 3.1 Договору приймання кожної партії товару по кількості проводиться матеріально-відповідальними особами покупця у відповідності до діючого законодавства, а саме згідно даних видаткових накладних та положень Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю.

Згідно із п. 4.1 Договору відпуск товару проводиться з умовою оплати протягом 28 календарних днів з моменту отримання товару покупцем  шляхом перерахування  грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

На виконання умов Договору протягом січня –березня 2009 року постачальником поставлено, а покупцем прийнято товар (продукти харчування) на загальну суму 58 213,92 грн., що підтверджується відповідними накладними, підписаними та скріпленими печаткою сторін (а.с. №№12-14), а саме:

- видаткова накладна № КНК- 000082 від 23.01.09 на суму 32 616,00 грн.;

- видаткова накладна № КНК- 000198 від 13.02.09 на суму 13 864,80 грн.;

- видаткова накладна № КНК- 000380 від 12.03.09 на суму 11 733,12 грн.

Відповідно до виписки з банківського рахунку позивача за період з 01.01.09 по 08.07.09 (а.с. №11) відповідач перерахував позивачу та частково повернув товар на загальну суму 29 728,32 грн.

Отже, відповідач взяті на себе зобов'язання згідно з укладеним Договором в повному обсязі не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 28 485,60 грн.

У силу ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні приписи містить ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, згідно з положеннями якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Також, вказаною нормою передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Положеннями ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до письмових пояснень позивача б/д б/н (вх. № 7832 від 16.09.09) (а.с. №33) відповідач ухиляється від виконання вимог суду та підписання акта звірки взаєморозрахунків.

Відтак, як вбачається з матеріалів справи, докази, які б спростовували доводи позивача та/або свідчили про оплату поставленого товару, відповідачем не надано та в матеріалах справи відсутні.

За таких обставин справи позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За правилами, встановленими ст. 49 ГПК України, судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 8, 124 Конституції України, ст. ст. 11, 509, 526, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 20, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 22, 44, 49, 55, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Сервіс-Продукт" (вул. Крайківського, 4а,  м. Івано-Франківськ,  76019; ідентифікаційний код 34623655) на користь приватного підприємства "Арабі Ко" (вул. Курська, 10, м. Київ, 03049;  ідентифікаційний код 35123112) 28 485,60 грн. основного боргу, 284,80 грн. державного мита, 315,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

        Суддя                                                                                Т.Е. Валєєва

Виготовлено в АС "Діловодство суду"