Рішення

від 28.09.2009 по справі 22/52

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

22/52

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

28.09.09 р.                                                                                     Справа № 22/52                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Іванченкової О.М.,

при секретарі Петровій Ю.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній МОСТ», м.Донецьк,

до відповідача, Приватного акціонерного товариства „Донецький електрометалургійний завод”, м.Донецьк

про стягнення заборгованості у сумі 1 034 390,21 грн.

за участю уповноважених представників:

від позивача: Тітенко С.І., довіреність   від 06.08.2009р.,

від відповідача: Хмара М.О., довіреність № 31 від 03.09.2009р., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Група компаній „МОСТ”, м.Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача,  Закритого акціонерного товариства „Донецький електрометалургійний завод” м.Донецьк, про стягнення 1 034 390,21 грн., у тому числі 945 096,57 грн. основного боргу, 74 416,06 грн. інфляційних витрат, 14 877,58 грн. 3% річних.

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за договором №4400002181 від 14.01.2008р., внаслідок чого утворилась заборгованість щодо оплати товару та виникли підстави для нарахування інфляційних витрат та 3% річних.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав договір №4400002181 від 14.01.2008р., додаткові угоди до нього, видаткові накладні, довіреності, рахунки-фактури, акт звірки взаємних розрахунків від 19.11.2008 року, довідки банків.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 526, 625, 693 Цивільного кодексу України, ст. 1, 5-9, 12, 15, 32-33 Господарського процесуального кодексу України.

31.08.2009 року через канцелярію суду Позивачем надано заяву про уточнення та зміну позовних вимог. Нею Позивачем змінено суму позову. Відповідно до зазначеної заяви позовні вимоги полягають у стягненні з Відповідача 985 468,07грн., у тому числі суми основного боргу в розмірі 895 096,57грн., 76 383,36 грн. інфляційних витрат, 13988,14 грн. 3% річних.

07.09.2009 року через канцелярію суду Позивачем надано заяву про зміну позовних вимог. Нею Позивачем також змінено суму позову. Відповідно до зазначеної заяви позовні вимоги полягають у стягненні з Відповідача 785 468,07грн., у тому числі суми основного боргу в розмірі 695 096,57грн., 76 383,36 грн. інфляційних витрат, 13 988,14 грн. 3% річних.

25.09.2009 року через канцелярію суду Позивачем надано заяву про уточнення та зміну позовних вимог. Нею Позивачем знову змінено суму позову. Відповідно до зазначеної заяви позовні вимоги полягають у стягненні з Відповідача 504 328,07грн., у тому числі суми основного боргу в розмірі 413 956,57грн., 76 383,36 грн. інфляційних витрат, 13988,14 грн. 3% річних.

На підставі статті 22 ГПК України судом данні заяви прийнято, справу розглянуто з урахуванням їх змісту.

01.09.2009 року через канцелярію суду Відповідачем надано відзив на позовну заяву, згідно з яким останній позов не визнає, виходячи з того, що по-перше, згідно з пунктами 6, 8 договору №4400002181 від 14.01.2008р. у нього не виник обов'язок здійснювати оплату, по-друге, Позивачем не в повному обсязі вказана сума, яка була перерахована Відповідачем в рахунок оплати заборгованості, по-третє, сума заборгованості, яка підлягає стягненню не підтверджується документально.

Крім того, надано витяг зі Статуту та виписка з протоколу засідання наглядової ради №240 від 13.08.2009р., згідно з якими Відповідачем змінено назву та тип свого підприємства. Відтепер Закрите акціонерне товариство „Донецький електрометалургійний завод”  діє як Приватне акціонерне товариство „Донецький електрометалургійний завод” та є його правонаступником. У зв'язку з цим, суд здійснив заміну назви Відповідача, Закритого акціонерного товариства „Донецький електрометалургійний завод” Приватним акціонерним товариством „Донецький електрометалургійний завод”, відповідно до ст. 25 Господарського процесуального кодексу України.

28.09.2009 року через канцелярію суду надійшли письмові пояснення Відповідача, згідно з якими він повідомив суд, що не визнає суму позовних вимог у зв'язку з тим, що вона утворилась не тільки в процесі виконання спірного договору, а також з виконання інших договорів, які укладено з Позивачем.

Разом з тим, 28.09.2009р. Відповідач заявив клопотання про призначення судової експертизи для з'ясування, чи належить підпис на додаткових угодах  №7 від 24.07.2008р., №11 від 16.10.2008р., №12 від 17.10.2008р., №14 від 24.12.2008р., №15 від 19.12.2009р., б/н від 02.12.2008р., особі, прізвище та ініціали якої зазначено у якості підписанта цих угод.

В судовому засіданні представник Позивача позов підтримав.

В судовому засіданні представник Відповідача проти задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позов та письмових поясненнях.

Вислухавши в судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Оцінивши зміст договору поставки №4400002181 від 14.01.2008р., з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

Таким чином в силу статті 265 ГК України, статті 712 і 655 ЦК України, пункту 1 договору та додаткових угод до нього Позивач (Постачальник) зобов'язується у встановлений термін поставити Відповідачу (Покупцю) продукцію, а Покупець зобов'язується прийняти її та сплатити визначену цим договором та додатковими угодами суму.

В пункті 6 договору сторони дійшли домовленості про те, що разом з продукцією Постачальник зобов'язується надати наступні документи: сертифікат якості, рахунок-фактуру на оплату, товарно-транспортні документи, податкову накладну.

Пункт 8 договору фіксує умови оплати, згідно з якими оплата за поставлену продукцію здійснюється по факту постачання та надання документів, передбачених пунктом 6 договору, протягом 10 банківських днів на розрахунковий рахунок Постачальника.

Згідно з видатковими накладними №РН-0000847 від 17.12.2008р., №РН-0000872 від 29.12.2008р., №РН-0000866 від 26.12.2008р., №РН-0000873 від 30.12.2008р., №РН-00136.1 від 14.04.2008р., №РН-00138.1 від 15.04.2008р., №РН-0128 від 06.04.2008р., №РН-00115.1 від 27.03.2008р., №РН-000098 від 16.03.2008р., №РН-000075 від 10.03.2008р. Продавець передав продукцію Покупцеві. Останнім її прийнято, що підтверджується підписами та печатками сторін на даних документах. Внаслідок цього обов'язок передачі Продавцем товару вважається виконаним у відповідності до норм статті 664 ЦК України.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України,  зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.  Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.  Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства , але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Згідно із ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та  обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Позивач стверджує, що постачання за вказаними видатковими накладними здійснювались в межах договору №4400002181 від 14.01.2008р.

Відповідач проти цього заперечує, посилаючись на відсутність посилань на даний договір в наступних видаткових накладних: №РН-0000847 від 17.12.2008р., №РН-0000872 від 29.12.2008р., №РН-0000866 від 26.12.2008р., №РН-0000873 від 30.12.2008р., №РН-00136.1 від 14.04.2008р.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про договірний характер даних правовідносин.

По-перше, на це вказують довіреності №01304 від 16.12.2008 року, №01352 від 26.12.2008 року, №00309 від 14.04.2009 року, №00296 від 06.04.2009 року, №00272 від 27.03.2009 року, №00210 від 06.03.2009 року на отримання матеріальних цінностей від Позивача, видані представникам Відповідача, оскільки вони містять посилання на договір №4400002181 від 14.01.2008р. як на підставу отримання продукції за видатковими накладними  №РН-0000847 від 17.12.2008р., №РН-0000872 від 29.12.2008р., №РН-0000866 від 26.12.2008р., №РН-0000873 від 30.12.2008р., №РН-00136.1 від 14.04.2008р., №РН-00138.1 від 15.04.2008р., №РН-0128 від 06.04.2008р., №РН-00115.1 від 27.03.2008р., №РН-000098 від 16.03.2008р., №РН-000075 від 10.03.2008р.

По-друге, найменування продукції, вказаної в договорі №4400002181 від 14.01.2008р. та додаткових угодах до нього ідентичні найменуванню продукції, поставка якої здійснювалась за наявними в матеріалах справи видатковими накладними, та отримувалась представниками Відповідача на підставі зазначених вище довіреностей.

Виходячи з системного аналізу наведених вище норм та обставин, суд вважає, що надані Позивачем видаткові накладні та довіреності є належним доказом здійснення передачі Відповідачу продукції та прийняття її останнім саме в межах спірного договору.

Виконання пункту 6 договору щодо передачі відповідних документів Позивачем та отримання їх Відповідачем, на думку суду, підтверджується підписами представників сторін на видаткових накладних, оскільки вказана передача документів відповідно до умов договору мала здійснюватися разом з передачею продукції. Тобто, згідно з умовами договору, належним виконанням своїх зобов'язань за ним Позивачем вважається передача представнику Відповідача не тільки продукції, а й означеної документації. В разі невиконання однієї з цих умов представники Покупця мали б заявити претензії. Однак, будь-яких доказів незгоди з належністю виконання зобов'язань Позивачем та неотриманням відповідної документації Відповідач не надав.

Суму заборгованості за договором №4400002181 від 14.01.2008р., яка дорівнюється сумі первоначально заявлених позовних вимог, Покупець визнав, про що свідчить підпис його уповноваженої особи, завірений печаткою підприємства, на акті звіряння від 19.11.2008 року.

Заперечення Відповідача в частині незгоди з заявленою сумою позовних вимог та наявності інших договорів, укладених між контрагентами, за якими також могла утворитися зазначена заборгованість, не приймаються судом до уваги, виходячи з наведеного та враховуючи, що будь-яких доказів в розумінні статей 32-36ГПК України в їх підтвердження не надано.

В ході розгляду даної справи Відповідачем неодноразово частково сплачувалась заборгованість перед Позивачем. Це підтверджується банківською випискою за 24.07.2009 року та платіжним дорученням №7333 від 24.07.2009 року та довідками банку №634-05 від 04.09.2009року та №728-05 від 22.09.2009 року.

Кожний з даних платежів має посилання на договір №4400002181 від 14.01.2008р., як на підставу їх здійснення, що також підтверджує договірний характер цих правовідносин.

Виходячи з наведеного, на підставі пункту 1-1 статті 80 ГПК України провадження по справі в частині стягнення 531 140грн. основного боргу в зв'язку з їх добровільним погашенням слід припинити.

Грошове зобов'язання Покупця перед Постачальником на 413 956,57грн. на момент прийняття рішення суду не виконане, що є порушенням вимог статей 525 та 526 ЦК України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Прострочення Відповідачем грошового зобов'язання тягне за собою обов'язок сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми на підставі статті 625 ЦК України.

За розрахунком Позивача сума інфляційних витрат складає 76 383,36 грн., а 3% річних – 13988,14 грн. з простроченої суми.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство” у відповідності до методики листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. „Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ”, дійшов висновку про обґрунтованість задоволення вимог щодо стягнення інфляційних витрат в розмірі 74 455,45грн., 3% річних – 13 482,39 грн.

Щодо заявленого Відповідачем клопотання про призначення судової експертизи для з'ясування, чи належить підпис на додаткових угодах  №7 від 24.07.2008р., №11 від 16.10.2008р., №12 від 17.10.2008р., №14 від 24.12.2008р., №15 від 19.12.2009р., б/н від 02.12.2008р., особі, прізвище та ініціали якої зазначено у якості підписанта цих угод, то воно не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною 2 статті 207 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства , та скріплюється печаткою.

Частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою, шостою статті 203  Цивільного кодексу.

Підписання угоди особою без відповідних повноважень може бути підставою для визнання угоди недійсною, як такої, що не відповідає вимогам закону.

Проте, частиною 1 статті 241 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим, зокрема, у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання (прийняття її виконання, здійснення платежу другій стороні і т.ін.).

Відповідно до матеріалів справи, таке схвалення додаткових угодах  №7 від 24.07.2008р., №11 від 16.10.2008р., №12 від 17.10.2008р., №14 від 24.12.2008р., №15 від 19.12.2009р., б/н від 02.12.2008р. Відповідачем здійснено, тому питання щодо дійсності підпису на них та повноваження особи – підписанта не є обґрунтованим.

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням вимог статті 49 ГПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 1, 4-2, 4-3,  12, 15, 22, 32-34, 36, 43, 49, 75, 80, 82-85  Господарського процесуального кодексу України, суд , -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Група компаній „МОСТ”, м.Донецьк, до відповідача, Приватного акціонерного товариства „Донецький електрометалургійний завод” м.Донецьк, про стягнення 504 328,07грн., у тому числі суми основного боргу в розмірі 413 956,57грн., 76 383,36 грн. інфляційних витрат, 13 988,14 грн. 3% річних задовольнити частково.

2.          Стягнути з Приватного акціонерного товариства „Донецький електрометалургійний завод” (83062, м.Донецьк, вул. Ткаченко, 122, р/р 26003198005502 в ДФ ОАО „Кредит промбанк”, МФО 335593, ЄДРПОУ 30479040) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Група компаній „МОСТ” (83059, м.Донецьк, вул.Складська, 5-е, р/р 26008010779301 в ЗАТ „Альфа-Банк” м.Київ, МФО 300346, ЄДРПОУ 32862497) 501 894,41грн., у тому числі 413 956,57 грн. основного боргу, 74455,45 грн. інфляційних витрат,  13 482,39 грн. 3% річних.

3.          Стягнути з Приватного акціонерного товариства „Донецький електрометалургійний завод” (83062, м.Донецьк, вул. Ткаченко, 122, р/р 26003198005502 в ДФ ОАО „Кредит промбанк”, МФО 335593, ЄДРПОУ 30479040) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Група компаній „МОСТ” (83059, м.Донецьк, вул.Складська, 5-е, р/р 26008010779301 в ЗАТ „Альфа-Банк” м.Київ, МФО 300346, ЄДРПОУ 32862497) відшкодування сплаченого державного мита в розмірі 10330,77 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 114,78  грн.

4.          В частині стягнення 531 140грн. основного боргу провадження по справі припинити.  

5.          За згодою сторін в судовому засіданні 28.09.2009 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 02.10.2009 року

6.          Рішення може бути оскаржено через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня підписання або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя