Рішення

від 12.10.2009 по справі 37/525

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

37/525

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  37/525

12.10.09

За позовомЗакритого акціонерного товариства «Інформаційні комп'ютерні системи»

ДоЗакритого акціонерного товариства «Науково-дослідний інститут прикладних інформаційних технологій»

Простягнення 1 204 395, 48 грн.

Суддя Гавриловська І.О.          

У судових засіданнях брали участь представники сторін:

Від позивача:           Борійчук О.П.                                    

Від відповідача:           Чередниченко І.М.  

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «Інформаційні комп'ютерні системи»про стягнення з Закритого акціонерного товариства «Науково-дослідний інститут прикладних інформаційних технологій»1 088 000, 00 грн. основного боргу, 95 744, 00 грн. інфляційних нарахувань  та 20 651, 48 грн. річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № СГк-122 від 11.09.2008 р. щодо оплати за отримане обладнання та виконані роботи.

Ухвалою суду від 06.08.2009 р. було порушено провадження у даній справі № 37/525 та призначено її розгляд на 09.09.2009 року, зобов'язано сторін надати певні документи.

У судовому засіданні 09.09.09 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, надав суду документи на виконання вимог ухвали від 06.08.2009 р. частково, зокрема, не надав довідку з органів статистики про знаходження відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України та банківські виписки про надходження коштів від відповідача за договором № СГк-122 від 11.09.2008 р.

Представник відповідача у судове засідання 09.09.2009 р. не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов не надав, вимог ухвали суду від 06.08.2009 р. не виконав. Про призначене судове засідання був обізнаний належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштової кореспонденції від 14.08.2009 р., відповідно до якого відповідач отримав ухвалу про порушення провадження у даній справі 26.08.2009 р.

Ухвалою суду від 09.09.2009 р. розгляд справи відкладався до 30.09.2009 р. у зв'язку з нез'явленням представника відповідача у судове засідання та ненаданням ним відзиву на позов, а також через необхідність витребувати у позивача додаткові докази.

У судовому засіданні 30.09.2009 р. представник позивача повторно підтримав позовні вимоги у повному обсязі, надав суду пояснення по суті спору та витребувані документи.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з тих підстав, що не отримував від позивача жодних претензій щодо оплати, а також у зв'язку з тим, що ЗАТ «Інформаційні комп'ютерні системи»не здійснює безкоштовне гарантійне обслуговування поставленого обладнання.

Крім того, представник відповідача через службу діловодства суду подав заяву про незгоду з оголошенням вступної та резолютивної частини рішення у даній справі.

У судовому засіданні відповідно до ст. 77 ГПК України була оголошена перерва до 12.10.2009 р. для прийняття рішення у даній справі та виготовлення його повного тексту.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -  

ВСТАНОВИВ:

Між Закритим акціонерним товариством «Інформаційні комп'ютерні системи»(виконавець) та Закритим акціонерним товариством «Науково-дослідний інститут прикладних інформаційних технологій»(замовник) був укладений договір № СГк-122 від 11.09.2008 р., відповідно до пункту 1.1. якого виконавець зобов'язався продати замовнику обладнання, номенклатура, асортимент, комплектність та кількість якого передбачено в додатку № 1 до цього договору, що є невід'ємною частиною цього договору, та виконати монтажні, пусконалагоджувальні, проектні роботи, передбачені в специфікації (додаток № 1).

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є змішаним договором, в якому містяться елементи договорів поставки та підряду.

Згідно з частиною 2 статті 628 Цивільного кодексу України, сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності  або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з пунктом 1.2. договору № СГк-122 від 11.09.2008 р., замовник зобов'язується прийняти у власність обладнання та своєчасно оплатити вартість обладнання і робіт на умовах цього договору.

Позивач належним чином виконав взяті на себе зобов'язання за договором № СГк-122 від 11.09.2008 р., поставив відповідачу обладнання  за накладною № СГк-2396-Опл від 01.12.2008 р. на суму 501 797, 45 грн. і за накладною № СГк-2397-Опл від 01.12.2008 р. на суму 378 629, 78 грн. та виконав монтажно-налагоджувальні роботи по системам відеоспостереження та контролю доступу (надалі –«роботи») в приміщеннях замовника на загальну суму 307 572, 77 грн., що підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт від 01.12.2008 р.

При цьому в акті приймання-передачі виконаних робіт від 01.12.2008 р. сторони засвідчили, що до обсягу і якості результатів виконаних робіт, а також до строків виконання робіт замовник претензій не має.

Згідно з частиною 1 статті 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і, в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків, негайно заявити про них підрядникові.

Відповідач у судовому засіданні факти поставки обладнання та виконання відповідачем робіт за договором № СГк-122 від 11.09.2008 р. не заперечив.

У відповідності до частини 1 статті 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до пункту 2.2. договору № СГк-122 від 11.09.2008 р., замовник здійснює оплату в розмірі 100% вартості обладнання та виконаних робіт  протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту передачі обладнання та підписання акту виконаних робіт.

Таким чином, оскільки накладні на поставку товару та акт приймання-передачі виконаних робіт були підписані сторонами 01.12.2008 р., то відповідач зобов'язаний був здійснити оплату за обладнання та роботи у строк до 09.12.2008 р.

Проте ЗАТ «Науково-дослідний інститут прикладних інформаційних технологій»оплату за поставлене обладнання та роботи, виконані позивачем і прийняті відповідачем, не здійснило, у зв'язку з чим ЗАТ «Інформаційні комп'ютерні системи»звернулось до Господарського суду міста Києва з даним позовом про стягнення з відповідача 1 088 000, 00 грн. основного боргу, 95 744, 00 грн. інфляційних нарахувань  та 20 651, 48 грн. річних.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача   підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських   договорів   застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей  525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В ході судового розгляду справи було встановлено, що позивач належним чином поставив обладнання та виконав монтажно-налагоджувальні роботи на загальну суму 1 088 000, 00 грн., і це обладнання та роботи були відповідачем прийняті, тоді як Закрите акціонерне товариство «Науково-дослідний інститут прикладних інформаційних технологій» оплату за отримане обладнання та виконані роботи не здійснило.

Відповідачем не надано жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, хоча йому було надано час для цього та двічі ухвалою суду зобов'язано надати суду відзив на позов.

Посилання відповідача на те, що позивач не направляв йому жодних претензій, не є підставою для відмови у позові, оскільки строки оплати чітко визначені у пункті 2.2. договору № СГк-122 від 11.09.2008 р., а отже, зобов'язання відповідача щодо оплати обладнання та робіт підлягає виконанню у ці строки. Недотримання позивачем порядку досудового врегулювання спору не перешкоджає безпосередньому зверненню його до суду за захистом порушених прав та законних інтересів.

Твердження відповідача про те, що він має право не сплачувати за отримане обладнання та виконані роботи, оскільки ЗАТ «Інформаційні комп'ютерні системи»в порушення умов договору  не здійснює безкоштовне гарантійне обслуговування поставленого обладнання, є безпідставним, оскільки ані норми чинного законодавства України, ані умови договору № СГк-122 від 11.09.2008 р. не ставлять виконання відповідачем зобов'язання стосовно оплати в залежність від виконання позивачем зобов'язання щодо гарантійного обслуговування обладнання. До того ж, слід зауважити, що відповідач зобов'язався здійснити розрахунок з позивачем протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту передачі обладнання та підписання акту виконаних робіт, тоді як позивач зобов'язався здійснювати безкоштовне гарантійне обслуговування обладнання протягом 36 місяців.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення 1 088 000, 00 грн. основного боргу, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов Закритого акціонерного товариства «Інформаційні комп'ютерні системи»в частині стягнення з ЗАТ «Науково-дослідний інститут прикладних інформаційних технологій»суми основного боргу за договором № СГк-122 від 11.09.2008 р. у розмірі 1 088 000, 00 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Закрите акціонерне товариство «Інформаційні комп'ютерні системи»просить суд також стягнути з відповідача 95 744, 00 грн. інфляційних збитків та 20 651, 48 грн. трьох процентів річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати за поставлене обладнання та виконані роботи за договором № СГк-122 від 11.09.2008 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

У відповідності до розрахунку річних процентів, наданому позивачем і перевіреному судом у судовому засіданні, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 95 744, 00 грн. інфляційних збитків за період з грудня 2008 року до червня 2009 року включно та 20 651, 48 грн. 3% річних за період з 09.12.2008 р. до 27.07.2009 р.

За таких обставин позовні вимоги ЗАТ «Інформаційні комп'ютерні системи»підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 712, 837 Цивільного кодексу України, ст. ст. 192, 193, 230, 231 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –         

В И Р І Ш И В:

1.          Позов  задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Науково-дослідний інститут прикладних інформаційних технологій»(вул. Січневого повстання, 3, м. Київ, ідентифікаційний код 30674051) на користь Закритого акціонерного товариства «Інформаційні комп'ютерні системи»(вул. Смоленська, 31-33, м. Київ, 03005, ідентифікаційний код 21670779) 1 088 000 (один мільйон вісімдесят вісім тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 95 744 (дев'яносто п'ять тисяч сімсот сорок чотири) грн. 00 коп. інфляційних збитків за період з грудня 2008 року до червня 2009 року включно, 20 651 (двадцять тисяч шістсот п'ятдесят одну) грн. 48 коп. 3% річних за період з 09.12.2008 р. до 27.07.2009 р., 12 043 (дванадцять тисяч сорок три) грн. 95 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.           Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4.          Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя                                                                                Гавриловська І.О.