Рішення

від 21.09.2009 по справі 15/160/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/160/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.09                                                                          Справа №  15/160/09

Суддя   

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Строитель», м. Запоріжжя, б. Шевченка, 24, кв. 10

до відповідача Комунального підприємства «Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів», м. Запоріжжя, вул.. Волгоградська, 23

про стягнення 30 315,71 грн. основного боргу за договором № 243 від 04.01.2006, 2 017,35 грн. пені, 6 267,08 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 899,72 грн. річних відсотків

   Суддя І.С. Горохов

Представники:

від позивача: Чесняк Ф.Ф., представник довіреність № 12 від 01.09.2008

від відповідача: Колодій А.О., представник довіреність № 7 від 01.11.2008

Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Строитель», м. Запоріжжя до відповідача Комунального підприємства «Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів», м. Запоріжжя про стягнення 30 315,71 грн. основного боргу за договором № 243 від 04.01.2006, 2017,35 грн. пені, 6267,08 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 899,72 грн. річних відсотків.

Ухвалою господарського суду від 30.07.2009 порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 10.09.2009. Розгляд справи відкладався в зв'язку з неявкою представника відповідача.

Позивачем подано заяву про збільшення розмірі позовних вимог, а саме: в частині нарахування пені 2976,08 грн., інфляційних втрат 6093,85 грн., 3% річних 1070,72 грн. Заява про збільшення розміру позовних вимог не приймається судом, оскільки позивачем в порушення приписів діючого законодавства позивачем не надано доказів направлення заяви про збільшення розміру позовних вимог відповідачу та не надано доказів сплати державного мита.    

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, надані уточнення позовних вимог позивачем в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 1362,5 грн., інфляційних втрати 6267,08 грн., 3% річних –975,48 грн. прийняті судом до розгляду.   

За згодою представників сторін в судовому засіданні 21.09.2009 оголошено вступну та резолютивну частини рішення вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач підтримав заявлені позовні вимоги з наступних підстав: між ТОВ фірма «Строитель»та КП «ЕЛУАШ»було укладено договір про постачання товару. Відповідно до умов договору позивач зобов'язався поставити товар, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити його вартість. Позивач зобов'язання за договором щодо поставки товару виконав, а відповідач в порушення умов договору оплату товару здійснив частково, внаслідок чого за ним склалася заборгованість в сумі 30 315,71 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 2 017,35 грн. пені, 6 267,08 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 899,72 грн. річних відсотків.

Відповідач частково визнав позовні вимоги, у відзиві на позов зазначив, що сума основного боргу ним визнається в повному обсязі. Стосовно нарахування до стягнення з відповідача втрат від інфляції, річних відсотків та пені, відповідач зазначив, що розрахунки позивачем здійснені не вірно, оскільки граничним строком оплати товару є 07.10.2008 та крім того, нарахування до стягнення пені є безпідставним, оскільки договором не передбачено зазначеної умови. Крім того, позивачем подано заяву про розстрочку виконання рішення до кінця 2009 року.

Вивчивши матеріали справи, суд встановив, що 4 січня 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Строитель»та КП «ЕЛУАШ»укладено договір №243 про постачання товару. Відповідно до умов договору позивач  зобов'язався поставити товар, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити його вартість. Пунктом 2.2 договору встановлено, покупець здійснює оплату вартості отриманого товару на протязі 30 банківських днів з моменту отримання товару.

Як свідчать вивчені матеріали станом на 30 вересня 2008, відповідач одержав довіреність серія ЯПИ № 405403 на секцію огорожі в кількості 182 шт. Позивачем було виставлено рахунок на оплату указаного товару на суму 110 355, 70 грн. з ПДВ. Після проведення взаємозаліку взаємних розрахунків заборгованості (акт ПБ-0000057 від 13.10.2008 р.) заборгованість відповідача зменшилась на 50 039,99 грн. і становила 60 315,71 грн.

10 листопада 2008 відповідач сплатив за одержаний ним товар 20 000,00 грн. Заборгованість КП «Елуаш»становила 40 315,71 грн. 07 квітня 2009 відповідач платіжним дорученням № 415 сплатив позивачу 5 000,00 грн., а 30.04.2009 платіжним дорученням №609 відповідачем було сплачено ще 5000,00 грн.

Таким чином, основна заборгованість відповідача перед ТОВ «Строитель»на час розгляду справи становить 30 315, 71 грн.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.                         

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.         

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Оскільки відповідач не надав суду доказів оплати вартості отриманого за договором товару, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 30315,71 грн. обґрунтовані та підтверджені доданими матеріалами.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги про стягнення 6267,08 грн. втрат від інфляції грошових коштів, нарахованих за період з 13.10.2008 по 01.07.2009 та 975,48 грн. річних відсотків, нарахованих за період з 13.10.2008 по 01.08.2009, суд вважає такими, що підлягають частковому задоволенню, а саме втрати від інфляції грошових коштів в сумі 5068,49 грн. за період з 10.11.2008 по 01.09.2009 та річні відсотки в сумі 874,70 грн., нараховані за період з 10.11.2008 по 01.09.2009.

Вимоги про стягнення пені в сумі 2017,35 грн. позивач обґрунтовую з посиланням на п. 6.1 договору, відповідно до якого за неналежне виконання або невиконання зобов'язань за договором сторони несуть майнову відповідальність згідно діючого законодавства.

Суд знаходить вимоги такими, що не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до положень Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»розмір неустойки повинен бути погоджений сторонами. Передбачений п. 6.1 договору розмір неустойки не можна визнати погодженим, так як сторони не визначили, подвійна облікова ставка НБУ встановлена на який період часу буде застосовуватися при нарахуванні неустойки, оскільки ця величина не є постійною, а також в договорі взагалі відсутні посилання на застосування такої неустойки як пеня, внаслідок чого між сторонами договору не досягнуто згоди щодо застосування пені та її розміру, що передбачено вимогами ст. 231 Господарського кодексу України.    

Відповідно до п. 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Вимогами ГПК України не визначено перелік обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання.

Вирішуючи питання про розстрочку виконання судового рішення суд враховує матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, наявність інфляційних процесів в економіці держави, а також те, що неможливість здійснення розрахунків відповідачем з його контрагентами виникла внаслідок світової економічної кризи, яка відобразилась у т.ч. на економічних процесах в Україні.

Відповідач в обґрунтування клопотання про наданні розстрочки виконання рішення зазначає, що за результатами  2008 року підприємство мало збитки на суму 6 200 000 грн., що відображено в звіті про фінансові результати за 2008 рік. Підприємство фінансується з бюджету міста Запоріжжя. На даний час підприємство не має можливості розрахуватися з відповідачем, одночасне виконання рішення може призвести до блокування усіх рахунків підприємства виконавчою службою, та не можливості нормального функціонування підприємства для виконання господарської діяльності.   

За викладених обставин, суд вважає за можливе заяву відповідача про надання розстрочки виконання судового рішення задовольнити частково, розстрочити виконання судового рішення строком на 2 місяці, шляхом стягнення щомісяця по 18 129,45 грн. починаючи з вересня 2009 року.  

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.  

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів», м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 23, ЄДРПОУ 03345018) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Строитель», м. Запоріжжя, б. Шевченка, 24, кв. 10, ЄДРПОУ 13615559) 30 315,71 грн. основного боргу, 5068,49 грн. втрат від інфляції грошових коштів, 874,70 грн. річних відсотків та 470,91 грн. судових витрат. Виконання рішення розстрочити на два місяці, шляхом стягнення з відповідача по 18 129,45 грн. починаючи з вересня 2009 року. Видати наказ.    

3. В іншій частині позову відмовити.

Суддя                                                                                                І.С. Горохов

Рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 25.09.2009.