Рішення

від 30.09.2009 по справі 37/555

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

37/555

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  37/555

30.09.09

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «КАРАТ ЛТД»

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРРЕСУРС»

Простягнення 7 000, 00 грн.

Суддя Гавриловська І.О.          

Представники сторін:

Від позивача :           Овчаренко О.А., дов. № 232 від 10.09.09 р.          

Від відповідача:           Корх О.С., дов. № б/н від 28.09.09 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Обставини справи: На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРАТ ЛТД»до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРРЕСУРС»про стягнення 7 000, 00 грн. основного боргу у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати за поставлений товар (електротехнічну продукцію).

Ухвалою суду від 12.08.2009 р. було порушено провадження у даній справі № 37/555 та призначено її розгляд на 14.09.2009 року, зобов'язано сторін надати певні документи.

У судовому засіданні 14.09.2009 р. представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, на виконання вимог ухвали суду від 12.08.2009 р. надав суду витребувані документи.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про призначене судове засідання, відзиву на позов не надав.

Ухвалою суду від 14.09.2009 р. розгляд справи було відкладено до 30.09.2009 р. у зв'язку з необхідністю витребувати додаткові докази у справі, а також враховуючи нез'явлення представника відповідача у призначене судове засідання.

У судовому засіданні 30.09.2009 р. представник позивача повторно підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, надав суду документи на виконання вимог ухвали від  14.09.2009 р.

Представник відповідача проти позову заперечує, посилаючись на те, що платіжним дорученням № 469 від 27.02.2009 р. ТОВ «ІНТЕРРЕСУРС»сплатило позивачу 13 133, 00 грн., у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем переплата.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -  

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «КАРАТ ЛТД»було поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРРЕСУРС»товар –електротехнічну продукцію, що підтверджується накладною на відвантаження товару № КТ-0004319 від 06.03.2008 р. та довіреністю на отримання товару № 128958 від 05.03.2008 р.

Відповідно до частини 1 статті 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Таким чином, суд дійшов висновку про укладення між сторонами господарського договору у спрощеній формі.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частин 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності  або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

З наданих суду документів вбачається, що позивач поставив відповідачу товар, відповідно до рахунку-фактури № 0005794 від 05.03.2008 р., на загальну суму 34 291, 46 грн., що підтверджується накладною на відвантаження товару № КТ-0004319 від 06.03.2008 р. та довіреністю на отримання товару № 128958 від 05.03.2008 р. Відповідач здійснив оплату за товар частково, на загальну суму 27 291, 46, відповідно до платіжних  доручень № 514 від 31.03.2008 р., № 526 від 08.04.2008 р., № 528 від 10.04.2008 р. та № 606 від 08.07.2008 р. У  зв'язку з цим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 7 000, 00 грн., які позивач просить стягнути з відповідача.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача   підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських   договорів   застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей  525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи наведене, у зв'язку з тим, що відповідач оплатив отриманий товар частково, Товариством з обмеженою відповідальністю «КАРАТ ЛТД»було направлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРРЕСУРС»вимогу № 18/03-09 від 18.03.2009 р., в якій позивач просив якнайшвидше здійснити повну оплату поставленої продукції.

Відповідач оплату за отриманий товар не здійснив.

Посилання відповідача на те, що ним було здійснено оплату товару на більшу суму, ніж на яку було поставлено продукцію, свого підтвердження не знайшло, оскільки позивач надав суду накладну № КТ-0004112 від 28.02.2008 р., за якою відповідач отримав від позивача товар на суму 13 133, 77 грн. і саме цей товар був оплачений відповідачем платіжним дорученням № 469 від 27.02.2008 р.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про те, що позивач суму заборгованості не сплатив, то позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРАТ ЛТД»до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРРЕСУРС»визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 625, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –         

В И Р І Ш И В:

1.          Позов  задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРРЕСУРС»(вул. Акалеміка Туполєва, буд. 17, м. Київ, 04128, код ЄДРПОУ 31904064) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРАТ ЛТД»(вул. Багговутівська, буд. 8/10, м. Київ, 01107, код ЄДРПОУ 32799897) 7 000 (сім тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 315 (триста п'ятнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.          Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

            Суддя                                                                                                Гавриловська І.О.