Постанова

від 06.10.2009 по справі 29/154-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

29/154-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2009 року                                    Справа №  29/154-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Джихур О.В. (доповідача)    

суддів: Виноградник О.М., Лисенко О.М.

при секретарі судового засідання: Ковзиков В.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача:  Чех С.І., юрисконсульт, довіреність № б/н  від 17.06.09;

від відповідача:  Тютюнник В.М., представник, довіреність № б/н від 01.03.09;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу  закритого акціонерного товариства “КСтрейдінг”, м. Дніпропетровськ

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18 червня 2009  року  у справі № 29/154-09

за позовом  товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпро –НК”, м. Дніпропетроовськ

до   закритого акціонерного товариства “КСтрейдінг”, м. Дніпропетровськ

про стягнення 44498 грн. 38 коп.,-

ВСТАНОВИВ:

          Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18 червня 2009 року (суддя Полєв Д.М.) позов про стягнення з відповідача заборгованості по договору поставки № 190 від 26 грудня 2008 року задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 34561 грн. 87 коп. основного боргу, 1520 грн. 76 коп. інфляційних збитків, 153 грн. 40 коп. 3% річних, 1568 грн. 07 коп. пені, 378 грн. 04 коп. витрат по сплаті державного мита, 100 грн. 25 коп. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовлено.

Рішення вмотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань з оплати поставленого товару. Відмовляючи в стягненні штрафу, господарський суд Дніпропетровської області зазначив, що штраф та пеня належать до одного виду юридичної відповідальності, у зв'язку з чим не підлягає стягненню одночасно штраф та пеня за одне правопорушення.

З вказаним рішенням не погодився відповідач, вважає, що воно не відповідає фактичним обставинам справи. Зазначає, що розгляд справи здійснювався за відсутності представника відповідача, судом не прийнято до уваги відзив на позов, в якому відповідач не визнав позовні вимоги. Вказує, що до суми боргу позивач включив суму товарного запасу, термін сплати за який не наступив, позивачем не виконані обов'язки передбачені п.4.3 договору, а саме постачальник не вивіз залишки непроданого товару. В даний час в торгівельній мережі покупця знаходиться товарний запас на суму 20 134 грн.

Відповідач просить скасувати рішення, в позові відмовити повністю.

Позивач доводи апеляційної скарги заперечує, вважає рішення законним, просить залишити його без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні 03 вересня 2009 року оголошувалась перерва до 06 жовтня 2009 року.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

26 листопада 2008 року між сторонами укладено договір поставки № 190, згідно якого постачальник (позивач) передає у власність покупця (відповідача) товар в асортименті і по ціні зазначеній в специфікації.

Вказаний договір підписано з протоколом розбіжностей.

Згідно п.3.6 договору (в редакції протоколу розбіжностей) покупець оплачує товари протягом 30 календарних днів з дня поставки за умови, що постачальник надасть належним чином оформлені податкові та товарні накладні, а також документи, що засвідчують якість поставлених товарів.

Відповідно до п.2.3 договору вказані документи постачальник передає разом з товаром.

Згідно накладної № СП –0000020 від 27 листопада 2008 року позивач передав відповідачу товарів на загальну суму 34 561 грн. 86 коп.

09 грудня 2008 року позивач направив відповідачу лист № 22-а про розірвання договору (а.с.24), просив провести всі взаєморозрахунки, повернути залишки товару.

За поставлений товар в сумі 34 561 грн. 86 коп. відповідач не розрахувався, вказану поставку не заперечує.

Сторони станом на 31 грудня 2008 року, 31 січня 2009 року, 28 лютого 2009 року  звірили розрахунки, підписали акти звірки, згідно яких відповідач визнав свою заборгованість перед позивачем в сумі 34 561 грн. 87 коп. (а.с.19-21).

Відповідач заборгованість в зазначеній сумі сплачувати відмовляється, посилаючись на те, що продавець спочатку повинен вибрати у нього товарний запас на суму 20 134 грн., визнає свій борг в сумі 14 427 грн. 87 коп. При цьому відповідач посилається на п.п.3.7, 4.3 договору.

Судова колегія не погоджується з таким твердженням відповідача, тому що він не представив належних доказів, що вартість товарного запасу становить 20 134 грн. В той же час у відзиві на апеляційну скаргу відповідач вказував, що вартість товарного запасу становить 10 130 грн. (а.с.37).

Відповідач не повідомив позивача, що має залишки товару, хоча листом від 09 грудня 2008 року № 22-а (а.с.24) позивач просив повернути залишки товару.

Підписуючи останній акт звірки від 28 лютого 2009 року (а.с.21) відповідач погодився з даними позивача, що борг становить 34561,87 грн., в акті не відобразив наявність і суму товарних запасів, відтак у постачальника були відсутні підстави для вивозу залишків товару.

Отже в порушення приписів ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України  відповідач не виконав свої грошові зобов'язання по оплаті поставленого товару, доказів оплати товару не представив, тому господарський суд правомірно стягнув з відповідача 34 561 грн. 87 коп. боргу.

Згідно п.3.6 договору (в редакції протоколу розбіжностей) при порушенні покупцем строків оплати за товар, він повинен сплатити продавцю пеню в розмірі подвійної ставки Національного банку України.

Позивачем нарахована пеня в сумі 6 534 грн. 30 коп. за період з 31 грудня 2008 року по 10 березня 2009 року. Розрахунок пені здійснено позивачем неправильно, після перерахунку розміру пені становить 1568,07 грн.

На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховані інфляційні втрати в розмірі 1520,76 грн., 3% річних в сумі 153 грн. 40 коп., які правомірно задоволені господарським судом.

Судова колегія погоджується з висновком господарського суду, що штраф в розмірі 1728 грн. 05 коп. задоволенню не підлягає оскільки за прострочку виконання грошового зобов'язання договором передбачена сплата пені, згідно ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Штраф та пеня відносяться до одного виду юридичної відповідальності.

З огляду на викладене, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18 червня 2009 року відповідає діючому законодавству, підстави для його скасування відсутні.

   Керуючись статтями 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

            Рішення господарського суду Дніпропетровської від 18 червня 2009  року  у справі № 29/154-09 залишити без змін.

            Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства “КСтрейдінг”, м. Дніпропетровськ  залишити без задоволення.

            Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у місячний термін до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                           О.В. Джихур

Суддя                                                                                  О.М. Виноградник

Суддя                                                                                  О.М. Лисенко