Постанова

від 07.10.2009 по справі 51/83-09

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

51/83-09

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" жовтня 2009 р.                                                           Справа № 51/83-09  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , судді  (доповідач),   

при секретарі Пироженко І.В.

за участю представників сторін:

позивача –Галієва І.Ю.

відповідача –Пащенко І.О.

3-і особи –не з'явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ВАТ НАСК «Оранта»в особі Харківської обласної дирекції НАСК «Оранта», м. Харків (вх. № 2483 Х/3) на ухвалу господарського суду Харківської області від 20.07.09 р. по справі № 51/83-09

за позовом Приватного підприємства "Транс-Сервіс" сел. Васищеве

до ВАТ НАСК "Оранта" в ос. Харківської обласної дирекції НАСК "Оранта", м. Харків

про стягнення 87355,16 грн.

встановила:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.07.2009р. по справі               № 51/183-09 (суддя Ольшанченко В.І.) прийнято відмову позивача від позову в частині  зобов'язання відповідача виконати обов'язок по забезпеченню можливості реалізації пошкодженого транспортного засобу та в цій частині провадження у справі припинено. Також припинено провадження у справі в частині стягнення з відповідача страхового відшкодування в сумі 87 355,165 грн.

Стягнуто з відповідача на користь позивача державне мито в сумі 873,55 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач з ухвалою суду не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу в частині стягнення з нього 873,55 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, посилаючись на порушення господарським судом вимог ст. 49 ГПК України, вважає, що судом не було встановлено неправильних дій з боку відповідача.

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення –без змін. В обґрунтування своєї позиції по справі зазначає, що відповідач перерахував страхове відшкодування позивачу тільки після звернення останнього з позовом до суду, тому вважає наведені відповідачем доводи щодо необґрунтованості покладених на нього судових витрат безпідставними.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, їх юридичну оцінку в межах вимог, передбачених ст. 101  Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали, заслухавши уповноважених представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали господарського суду Харківської області від 20.07.2009р. –без змін, виходячи із наступного.

Як свідчать матеріали справи, у квітні 2009 року позивач, Приватне підприємство «Транс-Сервіс», звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просив зобов'язати відповідача виконати обов'язок про забезпечення можливості реалізації пошкодженого транспортного засобу, шляхом затвердження нового покупця, а саме Губіна Олександра Андрійовича, а також просив стягнути з відповідача на свою користь страхове відшкодування розмірі 87 355,16 грн., державне мито у розмірі 873,55 грн., сплачене за подання даної позовної заяви, і 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20.12.2008р. наступив страховий випадок, визначений Договором добровільного страхування транспортного засобу № КД36.1598.08.1.Ю, який був укладений між сторонами по справі 02.12.2008р.  Але відповідач, в порушення умов даного Договору, яким передбачені терміни для розгляду документів, складання страхового акту і здійснення страхових виплат, не здійснив виплати страхового відшкодування ПП «Транс-Сервіс» в розмірі 87 335,16 грн.

Враховуючи, що відповідач не виконав свій обов'язок щодо сплати страхового відшкодування, а також обов'язок щодо забезпечення Страхувальника (позивача) можливості реалізації транспортного засобу, позивач звернувся до господарського суду за захистом своїх  порушених прав та інтересів.

В процесі розгляду справи позивач  надав заяву, в якій відмовився від позову в частині зобов'язання відповідача виконати обов'язок про забезпечення можливості реалізації пошкодженого транспортного засобу, шляхом затвердження нового покупця, Губіна Олександра Андрійовича.

Дана відмова була прийнята господарським судом як така, що не суперечить вимогам чинного законодавства і не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, а провадження в цій частині правомірно припинено відповідно до пункту 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Також, позивач надав відповідні заяви до суду, в яких просив припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача всього 87 335,16 грн. на підставі п. 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, посилаючись на те, що після звернення позивача з позовом до суду, відповідач перерахував на поточний рахунок позивача зазначену грошову суму.

За таких обставин, оскільки спір врегульований самими сторонами після звернення позивача з позовом до господарського суду, суд першої інстанції

припинив провадження в зазначеній частині, та відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито в сумі 873,55 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  визнав такими, що підлягають стягненню з відповідача.

Відповідач в апеляційній скарзі вважає такі дії місцевого суду щодо стягнення з відповідача вказаної суми судових витрат необґрунтованими, оскільки провадження у справі було припинено, та на його думку, під час розгляду справи судом не було встановлено неправильних дій з боку відповідача.

Колегія суддів визнає безпідставність наведених відповідачем доводів, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору у випадку припинення існування предмету спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилось неврегульованих питань.

У випадку припинення провадження з підстав, передбачених пунктом 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України державне мито поверненню позивачу не підлягає.

Відповідно до частини 2 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору. Враховуючи, що відповідач повністю врегулював спірні питання та перерахував страхове відшкодування позивачу вже після звернення останнього з позовом до суду, тому  місцевий господарський суд правомірно визначився в оскаржуваній ухвалі про стягнення з відповідача на користь позивача державного мита в сумі 873,55 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга відповідача позбавлена фактичного та правового обґрунтування на її підтвердження, ухвала господарського суду Харківської області від 20.07.2009 року по справі № 51/83-09 винесена без порушень норм процесуального права, а доводи з яких подана апеляційна скарга про скасування ухвали, не можуть бути підставою для її скасування.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду,

постановила:

Апеляційну скаргу ВАТ НАСК «Оранта»в особі Харківської обласної дирекції НАСК «Оранта», м. Харків залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 20.07.2009р. по справі               № 51/83-09 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в місячний термін.

Повний текст постанови підписано 07 жовтня 2009 року.

         Головуючий суддя                                                                      

                                 Судді