Постанова

від 30.09.2009 по справі 37/436-42/416

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

37/436-42/416

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 30.09.2009                                                                                           № 37/436-42/416

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Мартюк А.І.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача -Шевчук А.В. (дов. №01/15-137 Д від 05.01.2009 р.)

 від відповідача -Чернолуцька О.О. (дов. №290/10 від 27.08.2009 р.)

                                                     Слівінський М.О. (дов. №178/10 від 21.08.2008 р.)

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Енергоринок"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 04.08.2009

 у справі № 37/436-42/416 (суддя  

 за позовом                               Державного підприємства "Енергоринок"

 до                                                   Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

 третя особа позивача             

 третя особа відповідача            

 про                                                   визнання недійсним правочину про зарахування зустрічних однорідних вимог

ВСТАНОВИВ:

 Державне підприємство „Енергоринок” (далі за текстом – позивач, ДП „Енергоринок”) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства „Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом” (далі за текстом – відповідач, ДП „НАЕК „Енергоатом”) про визнання недійсним правочину про зарахування зустрічних однорідних вимог.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.08.2009 р. у справі №37/436-42/416 в позові Державного підприємства „Енергоринок” відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Державне підприємство „Енергоринок” звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 04.08.2009 р. у справі №37/436-42/416 скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ДП „Енергоринок” повністю.

Підставою для скасування рішення суду позивач зазначив порушення судом норм матеріального права. При цьому апеляційна скарга мотивована тим, що заява про зарахування зустрічних однорідних вимог від 01.06.2005 р. суперечить порядку проведення розрахунків на ОРЕ, визначеному Законом України „Про електроенергетику”, а також не відповідає положенням постанови Кабінету Міністрів України „Про утворення державного підприємства „Енергоринок” № 755 від 05.05.2000 р., а тому позивач просить задовольнити позов та визнати правочин про зарахування зустрічних однорідних вимог від 1 червня 2005 р. недійсним.

18.09.2009 р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від Державного підприємства „Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом” надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 30.09.2009 р. апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 04.08.2009 р. у справі №37/436-42/416 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Державного підприємства „Енергоринок”.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 30.09.2009 р. представники відповідача заперечували проти апеляційної скарги, просили залишити її без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 04.08.2009 р. у справі №37/436-42/416 – без змін, вважаючи оскаржуване рішення законним та обґрунтованим.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

16.06.2005 р. ДП „НАЕК „Енергоатом” надіслав ДП „Енергоринок” заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог від 1 червня 2005 р., відповідно до якої відповідач заявив про повне припинення зобов'язань щодо сплати боргу перед позивачем за куповану в ОРЕ електричну енергію у сумі 27112,36 грн. з урахуванням ПДВ внаслідок часткового зарахування боргу позивача перед відповідачем за продану в ОРЕ електричну енергію у травні 2001 року. В результаті зарахування зустрічних однорідних вимог заборгованість позивача перед відповідачем за продану в ОРЕ електричну енергію у травні 2001 року зменшилась до 1388767206,60 грн., а борг відповідача перед позивачем за куповану в ОРЕ електричну енергію на власні потреби у березні 2005 року погашений у повному обсязі.

Вказані обставини підтверджуються поясненнями сторін, копією вищевказаної заяви про зарахування (наявною у матеріалах справи).

Статтею 601 ЦК України встановлено, що припинення господарських зобов'язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог здійснюється за заявою однієї із сторін.

Відповідно до вимог п. 5 ст. 602 ЦК України зарахування зустрічних однорідних вимог не допускається, зокрема, у інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ст. 15 Закону України „Про електроенергетику” купівля всієї електричної енергії, виробленої на електростанціях, потужність чи обсяг відпуску яких більші за граничні показники, а також на вітроелектростанціях, незалежно від величини встановленої потужності чи обсягів відпуску електричної енергії та весь її оптовий продаж здійснюється на оптовому ринку електричної енергії України. Функціонування інших оптових ринків електричної енергії в Україні забороняється. Оптовий ринок електричної енергії України створюється на підставі договору.

Договір між членами оптового ринку електричної енергії України укладений 15 листопада 1996 р.

Порядок проведення розрахунків на оптовому ринку електричної енергії встановлений ст. 15-1 Закону України „Про електроенергетику”. Цей порядок передбачає, що для проведення розрахунків за закуплену на оптовому ринку електричної енергії України та спожиту електроенергію енергопостачальники, які здійснюють підприємницьку діяльність з постачання електричної енергії на закріпленій території, їх відокремлені підрозділи та оптовий постачальник електричної енергії, яким є позивач, відкривають в установах уповноваженого банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання (до 2002 року - розподільчі рахунки). Такі рахунки призначені для накопичення коштів, отриманих за електричну енергію від споживачів, та розрахунків з учасниками оптового ринку електричної енергії. Зокрема, перерахування коштів енергогенеруючим компаніям та іншим суб'єктам підприємницької діяльності, які проводять продаж електричної енергії на оптовому ринку, здійснюється уповноваженим банком з поточного рахунку із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії відповідно до алгоритму (порядку розподілу коштів), встановленого Національною комісією регулювання електроенергетики України. На оптового постачальника електричної енергії покладено обов'язок забезпечити інформування учасників оптового ринку електричної енергії про стан проведення розрахунків.

Таким чином, Законом України „Про електроенергетику” передбачено порядок здійснення розрахунків за закуплену на оптовому ринку електричну енергію. При цьому, у Законі відсутні будь-які положення щодо заборони припинення зобов'язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Абзацом 3 п. 6 постанови Кабінету Міністрів України „Про утворення державного підприємства „Енергоринок” №755 від 05.05.2000 р., зокрема, передбачено випадки розрахунків за куповану на оптовому ринку електричної енергії шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог згідно із законодавством.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин   має   вчинятися  у   формі,   встановленій   законом;   правочин  має  бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Отже, фактичні обставини справи свідчать про те, що заява Державного підприємства „Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом” про зарахування зустрічних однорідних вимог від 01.06.2005 р. відповідає вимогам законодавства, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків місцевого господарського суду не спростовують.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду не вбачається.

Керуючись ст.ст. 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 Апеляційну скаргу Державного підприємства „Енергоринок” залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 04.08.2009 р. у справі №37/436-42/416 залишити без змін.

Матеріали справи №37/436-42/416 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 09.10.09 (відправлено)