21/82
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 21/82
08.10.09
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Інвестиційна інжинірингова компанія «Кредо»
ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Серкис»
ПроЗа зустрічним позовомДо
Про стягнення 2272881,12 грн. Товариства з обмеженою відповідальністю «Серкис»
Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Інвестиційна інжинірингова компанія «Кредо»Визнання договору неукладеним та стягнення 4042110,68 грн.
суддя Шевченко Е. О.
Представники:
Від позивачаЛазько С.В.- представник (дов. 1-ю від 21.07.2009)
Від відповідача Франчук І.А. - представник (дов. від 14.09.2009)
У відповідності до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 01.10.2009 оголошувались перерви до 08.10.2009 для підготовки повного тексту рішення по справі, який оголошується в судовому засіданні.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Інвестиційна інжинірингова компанія «Кредо»звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Серкис»про стягнення з останнього суми боргу в розмірі 1406161,72 грн., пені в розмірі 630384,07 грн., 3% річних в розмірі 33285,58 грн. та 203049,75 грн. інфляційних втрат .
Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі договору генерального підряду № 11Г-08, укладеного між позивачем та відповідачем, позивачем по первісному позову виконано підрядні роботи на загальну суму 5326161,72 грн., розрахунки по яким відповідачем по первісному позову оплачено не в повному обсязі, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість на загальну суму 1406161,72 грн., яку позивач по первісному позову просить стягнути з урахуванням пені, 3% річних та втрат від інфляції.
Відповідач проти задоволення позову заперечує та зазначає, що Договір Генерального підряду № 11Г від 20.05.2008 є неукладеним, оскільки між сторонами не було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору підряду, а тому останній не породжує права та обов'язків для сторін, у зв'язку з чим відповідачем по первісному позову акти виконаних робіт не підписувались, роботи не приймались та заперечується наявність будь – якої заборгованості по договору перед позивачем по первісному позову.
01.10.2009 Товариство з обмеженою відповідальністю «Серкис»звернулось до Господарського суду міста Києва із зустрічною позовною заявою у справі № 21/82, в якій просить суд визнати договір генерального підряду № 11-Г від 20.05.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Інвестиційна інжинірингова компанія «Кредо»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Серкис»неукладеним; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Інвестиційна інжинірингова компанія «Кредо»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Серкис»кошти у розмірі 3920000,00 грн. та проценти за користування коштами у розмірі 122110,68 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2009 зустрічна позовна заява прийнята для сумісного розгляду з первісним позовом.
Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що Договір Генерального підряду № 11Г від 20.05.2008 є неукладеним, оскільки між сторонами не було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору підряду, а тому кошти, які були перераховані позивачем по зустрічному позову на виконання такого договору підлягають поверненню на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України з у рахуванням процентів передбачених ч. 2 ст. 1214 Цивільного кодексу України.
Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Інвестиційна інжинірингова компанія «Кредо»заперечує проти задоволення зустрічних позовних вимог заперечує та зазначає, що сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору ген підряду, а тому відсутні підстави для визнання його неукладеним та стягнення коштів переразованих по такому договору.
Розглянувши подані учасниками процесу документи і матеріали, заслухавши повноважних представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та подані заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
По зустрічному позову.
20.05.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Серкис», як замовником (позивач по зустрічному позову) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна інжинірингова компанія «Кредо», як генпідрядником (відповідач по зустрічному позову) укладено договір генерального підряду №115-08 (далі –Договір), відповідно до п. 1.1. якого замовник доручає, а генпідрядник зобов'язується виконати роботи по будівництву офісних та складських приміщень в с. Чайки Києво –Святошинського району Київської області (далі –об'єкт) у обсязі: офісні та побутово –технічні приміщення орієнтовна площа яких становить 33780,0 кв.м. (п. 1.1.1); приміщення склад загальною площею 3858,0 кв.м. (п. 1.1.2) згідно проектно –кошторисної документації та технічного завдання (додаток № 3) затвердженого замовником.
Згідно з п. 2.1 Договору генпідрядник, підрядник виконує роботи по будівництву об'єкту у відповідності з затвердженою проектно –кошторисною документацією відповідно до вимог ДНБ та інших нормативних документів України, у встановлений даним Договором термін.
Замовник в свою чергу, зобов'язаний прийняти такі роботи та оплатити генпідряднику їх вартість.
Відповідно до п. 2.2. Договору початок робіт –через 5 календарних днів після отримання генпідрядником авансу.
Закінчення робіт –366 календарних днів з моменту початку робіт відповідно до календарного графіку виконання робіт та платежів (додаток № 1), який є невід'ємною частиною даного договору, але не пізніше 01.05.2009 при умові підписання додаткової угоди на виконання робіт по п. 1.12 генпідрядником або замовником до 01.09.2008.
Під закінченням робіт розуміється дата підписання акта здачі –прийняття закінчених робіт по об'єкту та акта передачі об'єкта в експлуатацію замовнику.
Згідно з п. 2.4 Договору договірна ціна робіт по даному договору визначена в цінах станом на 31.03.2008 і становить: по п. 1.1.1 -15902310,00 грн.; по п. 1.1.2- 5971510,00 грн. відповідно до календарного графіку виконання робіт та платежів (додаток № 1).
Договірна ціна може бути змінена у разі збільшення обсягу робіт або зростанню цін на матеріали, обладнання та комплектуючи більш ніж на 3% по відношенню до вартості основних будівельних матеріалів відповідно до додатку № 2 до даного договору.
За виконання функцій генерального підрядника замовник сплачує генпідряднику 5% від загальної вартості робіт, що становить 1093690,00 грн. (п. 2.6 Договору).
Відповідно до п. 3.1 Договору до початку робіт замовник перераховує генпідряднику для закупівлі матеріалів і конструкцій аванс в сумі 2100 000,00 грн., який вираховується при оплаті актів виконаних робіт з довідкою про вартість виконаних робіт за формою КБ -3 пропорційно об'єму виконаних робіт.
Згідно з п. 4.1.1 Договору генпідрядник зобов'язаний виконувати всі роботи, зазначені в п. 1.1 Договору, відповідно до затвердженої проектно –кошторисної документації, вимог ДБН та інших нормативних документів України, у встановлений даним договором термін.
Згідно з п. 4.2.1 Договору замовник зобов'язаний до початку робіт передати будівельний майданчик з винесеними в натурі опорно- геодезичною сіткою та червоними лінями, дозвільну, технічну документацію на виконання, а також джерела енерго –і водопостачання, зв'язку, необхідних для виконання робіт, разом з усіма необхідними для користування документами.
Замовник також зобов'язаний до початку робіт передати робочу проектно- дозвільну документацію, яка дозволяє виконання робіт (п. 4.2.2 Договору).
Відповідно до п. 9.2 Договору, останній вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Також, між позивачем по зустрічному позову та відповідачем по зустрічному позову підписані та погоджені додаток № 1 до Договору від 20.05.2008 «Календарний графік виконання робіт та платежів»та Додаток № 3 до Договору «Технічне завдання».
Стаття 175 ч. 1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Стаття 509 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Стаття 11 Цивільного кодексу України визначає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.
Згідно статті 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно статті 317 Господарського кодексу України загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Правовою природою договору N 11Г-08 від 20.05.2008 є договір будівельного підряду, тому слід застосовувати положення ст. 875 Цивільного кодексу України, відповідно до якої за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх; договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта; до договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Істотними умовами цього договору є визначення його предмета, ціни та строків робіт.
У разі недосягнення сторонами домовленості щодо предмета або строку виконання робіт договір вважається неукладеним.
Позивач за зустрічним позовом зазначає, що Договір № 11Г-08 є неукладеним, оскільки стронами не досягнуто згоди щодо предмету договору, оскільки не було створено проектно –кошторисної документації на об'єкт. Проте з таким твердженням позивача за зустрічним позовом не можливо погодитись виходячи з наступного.
Пунктом 1 статті 877 Цивільного кодексу України передбачено, що підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.
Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.
Відповідно до ст. 844 Цивільного кодексу України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі.
Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.
Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором.
Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін.
Як вбачається з матеріалів справи, замовником та підрядником підписано та узгоджено технічне завдання на проектування та будівництво «Будівництво офісних та складських приміщень в с. Чайки Києвао –Святошинського району Київської області»(додаток № 3 до Договору), згідно якого, як зазначено в п. 1.1 Договору генпідрядник повинен виконати роботи по будівництву.
Крім того, сторонами підписаний додаток № 1 до Договору, а саме «Календарний графік виконання робіт та платежів», в якому сторони погодили види робіт, строки їх виконання, вартість робіт та Додаток № 2 до Договору, в якому сторони погодили вартість матеріалів, а в п. 2.4 Договору сторони погодили договірну ціну робіт і яка станом на 31.03.2008 становила: по п. 1.1.1 Договору -15902310,00 грн., по п. 1.1.2 -5971510,00 грн.
З огляду на викладене, судом встановлено, що сторонами в п. 1.1. Договору генпідряду погоджено предмет договору, а саме будівництво офісних та складських приміщень в с. Чайки Києво –Святошинського району Київської області згідно, зокрема Технічного завдання затвердженого позивачем по зустрічному позову (Додаток № 3, який затверджений позивачем по зустрічному позову), види та строки підрядних робіт (Додаток № 1 підписаний та погоджений сторонами), в п. 2.4. Договору сторони визначили договірну ціну, а Додатком № 1 До договору затверджено кошторис робіт, Додатком № 2 затверджено вартість матеріалів.
За таких обставин, судом не приймаються доводи позивача по зустрічному позову щодо відсутності згоди у сторін стосовно предмету договору, оскільки в Договорі чітко зазначено, що генпідрядник зобов'язаний виконати роботи по будівництву об'єкту згідно Технічного завдання та розпочати роботи відповідно до календарного графіку виконання робіт та платежів, а також щодо відсутності затвердженого кошторису, оскільки кошторис затверджений сторонами в Додатках № 1, № 2 до Договору.
Також, судом не приймаються посилання позивача по зустрічному позову щодо не досягнення згоди стосовно будівельного майданчика у зв'язку з відсутністю акту прийому –передачі такого майданчику з огляду на те, що в п. 4.2.1 Договору сторони погодили, що такий майданчик передається замовником до початку робіт та не передбачено передання майданчику саме по акту.
Також, суд відхиляє доводи позивача по зустрічному позову щодо не досягнення згоди в частині передачі технічної документації, документації щодо джерел енерго –і водопостачання, оскільки такі умови не є суттєвими умовами договору будівельного підряду, а в п. 4.2.1 Договору сторони погодили, що такі документи передаються замовником до початку робіт.
Окрім того, відповідачем по зустрічному позову надано до матеріалів справи договір № 02ПР-07.1 від 14.03.2008 укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Серкис», як замовником (позивач по зустрічному позову) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна інжинірингова компанія «Кредо», як виконавцем (відповідач по зустрічному позову), відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується від імені та за рахунок замовника здійснити всі необхідні дії, що передбачені чинним законодавством для належної: розробки проектної документації на стадії проектування по об'єкту –«Будівництво офісних та складських приміщень в с. Чайки Києво –Святошинського району Київської області»; супровід виконання проектних робіт; виконання функцій замовника по погодженню проектної документації; проходження експертизи проекту; розробка проектної документації на стадії «робоча документація».
На виконання вказаного договору відповідачем по зустрічному позову була розроблена проектна документація, витяг з якої є в матеріалах справи, та яка станом на момент вирішення спору судом, знаходиться на стадії затвердження.
З урахуванням викладеного, судом встановлено, що сторонами досягнуто всіх істотних умов по договору Генпідряду № 11Г-08, а тому такий договір відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України породжує права та обов'язки для сторін, яки його уклали.
Також, слід зазначити, що вимоги про визнання договору № 11Г-08 від 20.05.2008 неукладеним не можуть бути предметом спору та розглядатись в судовому порядку за поданою зустрічною позовною заявою через наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 1, ч.1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Таким чином, особа має право звертатись до суду за захистом саме порушених або оспорюваних своїх прав і охоронюваних законом інтересів. Порушення своїх прав та необхідність їх захисту, особи, що звертаються до суду, повинні довести належними та допустимими доказами.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав.
У відповідності до ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Крім того, відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України захист цивільних прав та інтересів здійснюється у встановленому порядку судом шляхом: визнання цих прав; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов‘язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Заявлена вимога про визнання договору № 11Г-08 від 20.05.2008 неукладеним не підлягає задоволенню, оскільки стаття 16 Цивільного кодексу України не передбачає такого способу захисту цивільних прав та інтересів.
Позивачем по зустрічному позову не надано суду доказів того, що договором або законом встановлено такий спосіб захисту інтересів позивача по зустрічному позову, як визнання договору неукладеним. Вимога про визнання договору неукладеним є встановленням факту, що має юридичне значення, який може встановлюватись господарськими судами лише при існуванні та розгляді між сторонами спору про право цивільне, його встановлення є елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог. Вказаний висновок підтверджується, в тому числі судовою практикою, зокрема у постанові від 14.01.2002 Верховного Суду України визначено, що вимога про встановлення факту неукладення договору не призводить до поновлення порушених прав, така вимога не може бути предметом спору, самостійно розглядатися в окремій справі.
У п. 39 Інформаційного листа Вищого господарського суду від 12.03.2009, № 01-08/163 "Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у другому півріччі 2008 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" вміщена відповідь на запитання чи повинен господарський суд у розгляді справи за позовом, який не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав, відмовляти в задоволенні такого позову або ж припиняти провадження у справі здійснено посилання на постанови Верховного Суду України, зокрема, від 13.07.2004 № 10/732 де викладалася правова позиція, згідно з якою, дійшовши висновку про те, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способом захисту прав, суд повинен відмовити у позові, а не припиняти провадження у справі за її непідвідомчістю суду.
Аналогічні питання порушені також і у п. 14 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005 № 01-8/344 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році" п. 3 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 25.11.2005 № 01-8/2229 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у І півріччі 2005 року" і п. 3 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 № 01-8/482 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року".
Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє у задоволенні зустрічного позову в частині визнання договору № 11Г-08 неукладеним.
Також, не підлягають задоволенню зустрічні позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна інжинірингова компанія «Кредо»коштів, які були перераховані Товариством з обмеженою відповідальністю «Серкис»на виконання неукладеного договору ген підряду № 11Г-08 з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Серкис»на виконання договору генпідряду № 11Г-08 перерахувало Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна інжинірингова компанія «Кредо»за період з 21.05.2008 по 17.09.2008 кошти на загальну суму 3920000,00 грн., що також не заперечується сторонами у справі.
Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Згідно з ч. 2 ст. 1214 Цивільного кодексу України у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).
З огляду на те, що судом встановлено, що договір генпідряду № 11Г-08 є укладеним та таким, що породжує для сторін права та обов'язки, то відсутні підстави для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна інжинірингова компанія «Кредо»коштів з урахуванням процентів, які були перераховані Товариством з обмеженою відповідальністю «Серкис»на виконання вказаного договору, оскільки позивачем по зустрічному позову не доведено безпідставність одержання Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна інжинірингова компанія «Кредо» таких коштів.
Таким чином, зустрічні позовні вимоги про стягнення коштів у розмірі 3920000,00 грн. та процентів у розмірі 122110,68 грн. задоволенню не підлягають.
Враховуючи викладене, зустрічні позовні вимоги не підлягають задоволенню повністю, а судові витрати, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу покладаються на позивача по зустрічному позову.
По первісному позову.
20.05.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Серкис», як замовником (відповідач по первісному позову) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна інжинірингова компанія «Кредо», як генпідрядником (позивач по первісному позову) укладено договір генерального підряду №115-08 (далі –Договір), відповідно до п. 1.1. якого замовник доручає, а генпідрядник зобов'язується виконати роботи по будівництву офісних та складських приміщень в с. Чайки Києво –Святошинського району Київської області (далі –об'єкт) у обсязі: офісні та побутово –технічні приміщення орієнтовна площа яких становить 33780,0 кв.м. (п. 1.1.1); приміщення склад загальною площею 3858,0 кв.м. (п. 1.1.2) згідно проектно –кошторисної документації та технічного завдання (додаток № 3) затвердженого замовником.
Згідно з п. 2.1 Договору генпідрядник, підрядник виконує роботи по будівництву об'єкту у відповідності з затвердженою проектно –кошторисною документацією відповідно до вимог ДНБ та інших нормативних документів України, у встановлений даним Договором термін.
Замовник в свою чергу, зобов'язаний прийняти такі роботи та оплатити генпідряднику їх вартість.
Відповідно до п. 2.2. Договору початок робіт –через 5 календарних днів після отримання генпідрядником авансу.
Закінчення робіт –366 календарних днів з моменту початку робіт відповідно до календарного графіку виконання робіт та платежів (додаток № 1), який є невід'ємною частиною даного договору, але не пізніше 01.05.2009 при умові підписання додаткової угоди на виконання робіт по п. 1.12 генпідрядником або замовником до 01.09.2008.
Під закінченням робіт розуміється дата підписання акта здачі –прийняття закінчених робіт по об'єкту та акта передачі об'єкта в експлуатацію замовнику.
Згідно з п. 2.4 Договору договірна ціна робіт по даному договору визначена в цінах станом на 31.03.2008 і становить: по п. 1.1.1 -15902310,00 грн.; по п. 1.1.2- 5971510,00 грн. відповідно до календарного графіку виконання робіт та платежів (додаток № 1).
Договірна ціна може бути змінена у разі збільшення обсягу робіт або зростанню цін на матеріали, обладнання та комплектуючи більш ніж на 3% по відношенню до вартості основних будівельних матеріалів відповідно до додатку № 2 до даного договору.
За виконання функцій генерального підрядника замовник сплачує генпідряднику 5% від загальної вартості робіт, що становить 1093690,00 грн. (п. 2.6 Договору).
Відповідно до п. 3.1 Договору до початку робіт замовник перераховує генпідряднику для закупівлі матеріалів і конструкцій аванс в сумі 2100 000,00 грн., який вираховується при оплаті актів виконаних робіт з довідкою про вартість виконаних робіт за формою КБ -3 пропорційно об'єму виконаних робіт.
Відповідно до п. 9.2 Договору, останній вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Також, між позивачем по первісному позову та відповідачем по первісному позову підписані та погоджені додаток № 1 до Договору від 20.05.2008 «Календарний графік виконання робіт та платежів» та Додаток № 3 до Договору «Технічне завдання».
На виконання вимог п. 3.1 Договору відповідачем по первісному позову перераховано з 21.05.2008 по 15.07.2008 різними частками відповідачу по первісному позову кошти в сумі 2021 000,00 грн., що підтверджується наявною матеріалах справи банківською випискою та не заперечується сторонами.
Стаття 175 ч. 1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно статті 317 Господарського кодексу України загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Як вже було встановлено судом, договір N 11Г-08 від 20.05.2008 є договір будівельного підряду.
Відповідно до ст. 875 Цивільного кодексу України, відповідно до якої за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх; договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта; до договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Пунктом 1 статті 877 Цивільного кодексу України передбачено, що підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.
Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.
Відповідно до ст. 844 Цивільного кодексу України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі.
Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.
Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором.
Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін.
Згідно з ч. 4 ст. 879 Цивільного кодексу України оплата робіт проводиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконання робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
Відповідно до п. 3.2 Договору генпідрядник щомісячно готує акт виконаних робіт та довідку про вартість виконаних робіт за формою КБ –3, підписує та передає їх для підписання замовнику у строк не пізніше 28 числа що є звітним.
Замовник зобов'язаний протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання акту виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт за формою КБ-3 за відповідний період, перевірити їх відповідність дійсності та підписати в частині фактично виконаних обсягів робіт, або надати генпідряднику мотивовану письмову відмову від підписання вищезазначених документів з переліком необхідних доробок. (п. 3.3. Договору).
Замовник зобов'язується розрахуватися з генпідрядником за виконані роботи, згідно двосторонніх актів виконаних робіт та довідок про вартість виконаних робіт форми КБ -3 до 15 числа наступного за звітним. (п. 3.4. Договору).
Вартість матеріалів та обладнання включається в акт виконаних робіт (п. 3.5 Договору).
Відповідно до п. 9.2 Договору, останній вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Також, між позивачем по первісному позову та відповідачем по первісному позову підписаний Додаток № 1 до Договору «Календарний графік виконання робіт та платежів», в якому сторони визначили види та строки виконання робіт, вартість робіт.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Вимогами статті 854 Цивільного кодексу України визначено, що замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи, за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк.
Відповідно до статті 853 Цивільного кодексу України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до вимог договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, то в подальшому він втрачає право посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Згідно з ст. 882 Цивільного кодексу України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття.
Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.
На виконання умов Договору, позивачем по первісному позову виконані підрядні роботи всього на загальну суму 5326161,72 грн., про що свідчать акти виконаних робіт за червень 2008, липень 2008, серпень 2008, довідки про вартість виконаних робіт за формою КБ -3 за ті ж періоди, які були надані відповідачу по первісному позову разом з супровідним листом від 22.09.2008 № 139.
Відповідачем по первісному позову вказані акти виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт за формою КБ -3 не підписані.
Листом від 24.09.2008 № 328/09-с, відповідач по первісному позову повідомив позивача по первісному позову, що подані останнім на підписання акти не відповідають вимогам законодавства, оскільки позивачем по первісному позову не надано акти форми КБ-2 та умовам договору, не виконані умови договору щодо подання звітності, надання сертифікатів будівельних матеріалів, погодження з замовником робіт тощо.
Заперечення щодо кількості, якості виконаних робіт, відповідачем по первісному позову не заявлялись.
Також, відповідач по первісному позову під час розгляду спору судом, не вказує не недоліки та на невиконання позивачем по первісному позову підрядних робіт, він тільки наголошує на тому, що договір генпідряду є неукладеним, проте заперечення відповідача по первісному позову щодо відсутності згоди стосовно істотних умов договору, судом відхилені, з підстав зазначених при розгляді зустрічного позову.
Крім того, відповідачем по первісному позову, не надано доказів звернення до суду з позовом про визнання недійсними вказаних актів виконаних робіт.
Так, згідно п. 2 Наказу Державного комітету України з будівництва та архітектури та Державного комітету України з будівництва та архітектури від 21.06.2002 року №237/5 «Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві»обов'язковість застосування типової форми № КБ -2в розповсюджується виключно на будівельні підприємства та будівельні структурні підрозділи усіх видів економічної діяльності незалежно від форм власності, що виконують будівельні та монтажні роботи, роботи з капітального та поточного ремонту будівель і споруд та інші підрядні роботи із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ, організацій державної форми власності, для всіх інших підприємств всіх форм власності обов'язковою формою є форма КБ -3.
За таких обставин, судом визнаються необґрунтованими підстави відповідача по первісному позову для відмови від підписання актів виконаних робіт по Договору, оскільки умовами договору не передбачено форми КБ -2 для актів виконаних робіт, а форма КБ-3, що затверджена відповідно до листа Державного комітету України з будівництва та архітектури від 15.04.2004 N 8/8-437, а саме пункту 4 спільним наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 21.06.2002 року №237/5, передбачена умовами договору тільки для довідки про вартість виконаних підрядних робіт, які є в матеріалах справи відповідної форми, а інших підстав для відмови від підписання актів відповідачем по первісному позову не заявлено.
Таким чином, судом встановлено, що позивачем по первісному позову виконані підрядні роботи по Договору на загальну суму 5326161,72 грн.
На виконання умов договору, відповідач по первісному позову перерахував з 15.07.2008 по 17.09.2008 позивачу по первісному позову кошти на загальну суму 1899000,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах випискою з банківського рахунку позивача по первісному позову та не заперечується сторонами у справі. Всього по Договору відповідачем по первісному позову з уразуванням авансу у розмірі 2021000,00 грн. перераховано позивачу по первісному позову 3920000,00 грн., що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач, як підрядник, умови Договору генпідряду виконав у повному обсязі, що підтверджується відповідними Актами приймання виконаних підрядних робіт та Довідками про вартість виконаних робіт загалом на суму 5326161,72 грн., а відповідач свої зобов'язання замовника за зазначеним Договором щодо оплати у повному обсязі виконаних позивачем підрядних робіт на суму 5326161,72 грн. - не виконав в повному обсязі, а лише частково оплатив –в сумі 3920000,00 грн.
Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Таким чином, станом на день розгляду спору судом у відповідача по первісному позову перед позивачем по первісному позову існує непогашена заборгованість в сумі 1406161,72 грн. за Договором, яка підлягає стягненню з відповідача по первісному позову на користь позивача по первісному позову, а тому суд визнав вимогу позивача по первісному позову про стягнення з відповідача суми заборгованості за виконані, але не оплачені відповідачем по первісному позову в повному обсязі підрядні роботи за Договором № 11Г-08 від 20.05.2008 в розмірі 1406161,72 грн. законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, а тому такою, що підлягає задоволенню.
Крім того, позивачем по первісному позову заявлена вимога про стягнення з відповідача 203049,75 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції, 3% річних у розмірі 33285,58 грн. та пені у розмірі 630384,07 грн.
Крім того, статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено відповідальність за порушення грошового зобов'язання та визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи умови договору та обставини справи, суд дійшов висновку, що відповідач по первісному позову вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання по Договору з 16.10.2008 виходячи з наступного: позивач по первісному позову зобов'язаний передавати відповідачу по первісному позову акти та довідки на підпис останньому не пізніше 28 числа місяця, що є звітним (п. 3.2 Договору), який в свою чергу зобов'язаний протягом 3 робочих днів підписати їх або надати мотивовану відмову (п. 3.3. Договору) а потім до 15 числа місяця наступного за звітним здійснити розрахунки (п. 3.4. Договору).
Оскільки, позивачем до матеріалів справи не надано належних доказів надання відповідачу по первісному позову актів та довідок у встановлений Договором строк, а в матеріалах справи наявний тільки лист від 22.09.2008, що отриманий відповідачем по первісному позову в той же день, в якому зазначено про надання актів та довідок за червень, липень та серпень 2008, то судом з урахуванням строків передбачених п. 3.4. Договору, встановлено, що відповідач повинен був розрахуватись з позивачем по первісному позову до 15 числа місяця наступного за місяцем в якому відповідач по первісному позову отримав акти та довідки.
Суд, керуючись листом Верховного Суду України від 03.04.1997
№ 62-97р “Рекомендації щодо застосування індексів інфляції при розгляді судових справ ”, перевіривши вказаний розрахунок позивача, перерахував належні до сплати суми витрат з урахуванням індексу інфляції, 3% річних та пені, визначив їх у розмірі, що складають:
- витрати з урахуванням індексу інфляції за період з 16.10.2008 по 04.08.2009 дорівнюють 202909,14 грн. (сума основного боргу у розмірі 1406161,72 грн. * 1,14430 (середній індекс інфляції) –1406161,72 грн.);
- 3% річних дорівнюють 34210,18 грн. за період з 16.10.2008 по 04.08.2009 1406161,72*3%*296 (кількість днів прострочки)/365.
Враховуючи те, що згідно розрахунку суду належна до стягнення сума 3% річних більша ніж заявляє позивач по первісному позову, а заяв про вихід суду за межі позовних вимог до суду не надходило, то задоволенню підлягає сума 3% річних визначена позивачем по первісному позову, а саме на суму 33285,58 грн., а позовні вимоги в частині стягнення втрат від інфляції підлягають задоволенню частково, а саме на суму 202909,14 грн.
Вимоги позивача по первісному позову про стягнення пені задоволенню не підлягають виходячи з наступного.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до п. 6.4.1 Договору за невиконання або неналежне виконання замовником п. 3.3. (замовник зобов'язаний протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання акту виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт за формою КБ-3 за відповідний період, перевірити їх відповідність дійсності та підписати в частині фактично виконаних обсягів робіт, або надати генпідряднику мотивовану письмову відмову від підписання вищезазначених документів з переліком необхідних доробок), він оплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від заборгованої суми за кожен день затримки, але не більше 5 відсотків від договірної ціни робіт.
Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Враховуючи викладені обставини, а також той факт, що відповідальність відповідача первісного позову у вигляді пені у п. 6.4.1 передбачена не за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, на яке нараховується пеня, а за не підписання актів та довідок про вартість робіт та не надання мотивованої відмови від їх підписинання протягом 3 днів, то суд приходить до висновку що вимоги позивача по первісному позову щодо стягнення пені є нормативно не обґрунтованими та такими, що суперечать поняттю пені, а тому не підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, первісні позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме на суму основного боргу у розмірі 1406161,72 грн., 3% річних у розмірі 33285,58 грн., інфляційних витрат у розмірі 202909,14 грн.
Державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з сторін пропорційно задоволеним первісним вимогам.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
В И Р І Ш И В:
1. У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.
2. Первісний позов задовольнити частково.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Серкис»(01054, м. Київ, вул. Воровського, 33Г, код 34532610 з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна інжинірингова компанія «Кредо»(04080, м. Київ, вул. Новонокстантинівська, 4А, код. ЄДРПОУ 34186213) основну суму заборгованості у розмірі 1406161 (один мільйон чотириста шість тисяч сто шістдесят одна) грн. 72 коп., 3% річних у розмірі 33285 (тридцять три тисячі двісті вісімдесят п'ять) грн. 58 коп., витрати від інфляції у розмірі 202909 (двісті дві тисячі дев'ятсот дев'ять) грн. 14 коп., державне мито у розмірі 16423 (шістнадцять тисяч чотириста двадцять три) грн. 56 коп. та 227 (двісті двадцять сім) грн. 62 коп. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.
4. В іншій частині первісного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя Е.О. Шевченко
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 08.10.2009 |
Оприлюднено | 15.10.2009 |
Номер документу | 4991555 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні