Рішення

від 24.09.2009 по справі 26/109/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

26/109/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.09.09                                                                                        Справа №  26/109/09

За позовом – Товариства з обмеженою відповідальністю “Діамакс”, м. Алчевськ Луганської області, 94200, вул. Тельмана, 28

до відповідача –   Товариства з обмеженою відповідальністю “Електропривод”, м. Запоріжжя, 69008, вул. Тролейбусна, 34                                                                   

                                                                                                                         Суддя Юлдашев О.О.                                                                                                         

Представники:

позивача –не з'явився;

відповідача –не з'явився

        Розглядаються вимоги позивача про стягнення  з відповідача заборгованості в сумі  33264 грн.

        Ухвалою суду від 02.09.2009р. було порушено провадження по справі, розгляд призначено в судовому засіданні на 16.09.2009р.  

        Представник відповідача не з'явився у судове засідання та не виконав ухвалу суду від 02.09.2009.           

        Розглянувши матеріали справи, суд дійшов до висновку про необхідність відкладення судового засідання на 24.09.2009 року, про що постановлено ухвалу від 16.09.2009р.

        Від позивача до суду надійшло клопотання від 16.09.2009 року про розгляд справи 24.09.2009 року без участі його представника.

        В судове засідання 24.09.2009 року сторони не з'явилися.

        Згідно п. 26.4.7-1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.     

       Ухвала від 16.09.2009р.була направлена на адреси сторін 17.09.2009р. в установлений законом строк, поштовим відділенням на адресу  господарського суду не поверталась, що свідчить про належне повідомлення сторін про дату, час та місце розгляду спору.  

       Позивач обґрунтував в позовній заяві  свої вимоги  ст. ст. 525, 526, 530, ч.2 ст.625, 638, 692 ЦК України, ст.ст. 180, 193, 216, 218 Господарського кодексу України, ст.ст. 54-57, 61 ГПК України.     

            Відповідач не надав суду відзив на позовну заяву.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав  і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного  та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

       У відповідності із  ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

       Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.   

       Спір розглядається згідно зі ст. 75 ГПК України,  по наявних у справі матеріалах.

            Судовий процес здійснювався  без застосування засобів технічної фіксації.

        Розгляд справи  завершено 24.09.2009р.   

             Розглянувши матеріали справи,  суд встановив:   

        Відповідно до ч.1 ст. 11 Цивільного кодексу України  цивільні права та обов'язки  виникають  із  дій  осіб,  що передбачені актами цивільного законодавства,  а також із дій осіб, що  не  передбачені  цими  актами,  але  за  аналогією  породжують цивільні права та обов'язки.

        Згідно із ч.ч.1,2 ст. 509 Цивільного кодексу України  зобов'язанням  є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона  (боржник)   зобов'язана   вчинити   на   користь   другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.Зобов'язання виникають з підстав,  встановлених статтею 11 цього Кодексу.

       Господарським судом встановлено, що за накладними № 2/18.01.08 від 18.01.2008 року, № 1/09.02.2008 від 09.02.2008 року, № 3/20.06.2008 від 20.06.2008 року відповідачеві було поставлено обладнання на загальну суму 78480 грн.

        Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли  зобов'язальні відносини, у відповідності з якими позивач поставив позивачеві обладнання, а  Товариство з обмеженою відповідальністю “Електропривод” зобов'язалося  оплатити відповідне обладнання.

             Після поставки обладнання відповідач оплатив вартість обладнання на суму 45216 грн.  

        Згідно із ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України,  якщо  строк  (термін)  виконання  боржником  обов'язку  не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від  дня  пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

        В позовній заяві Товариство з обмеженою відповідальністю “Діамакс” зазначило, що ним 02.02.2009 року на адресу відповідача було надіслано претензію про сплату заборгованості у сумі 33264 грн., яка залишена відповідачем без відповіді та борг не був погашений. В матеріалах справи міститься копія повідомлення про вручення поштового відправлення № 957807, яким підтверджується факт отримання відповідачем 20.02.2009 року претензії.Тобто,відповідач у строк до 27.02.2009 року включно повинен був виконати свій обов'язок з оплати обладнання на суму  33264 грн.

       Відповідач не надав суду доказів оплати обладнання у строк, визначений  ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України.

       Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог–відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

       Приймаючи до уваги те, що відповідач, станом на 24.09.2009 року, має заборгованість в сумі  33264 грн., доказів її погашення не надав, вимога позивача про  стягнення основного боргу в такому розмірі підлягає  задоволенню.

           Таким чином, позов слід задовольнити.

       Згідно із ст.44 ГПК України судові витрати   складаються   з  державного  мита,  сум,  що підлягають сплаті за проведення  судової  експертизи,  призначеної господарським судом,  витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката,  витрат  на  інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.   

Позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати з оплати  юридичних послуг у сумі 800 грн., наданих Фізичною особою-підприємцем Чуприною З.М. Господарським судом встановлено, що між позивачем та Фізичною особою-підприємцем Чуприною З.М. укладено договір про надання  юридичних  послуг № 2 від 01.02.2009 року.

Пунктом 1.1 вказаного договору про надання  юридичних послуг  визначено, що клієнт (позивач) доручає, а  виконавець (Фізична особа-підприємець Чуприна З.М.) взяла на себе зобов'язання щодо надання юридичних послуг в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.У відповідності до п.2.1 договору про надання  юридичних послуг  виконавець взяв на себе зобов'язання з виконання наступної правової роботи: складання двох претензій про стягнення заборгованості та двох позовних заяв. Згідно із п.4.1 вказаного  договору роботу, що виконується виконавцем, клієнт оплачує в гривнях, в сумі 800 грн. Актом виконаних робіт від 23.04.2009 року підтверджується виконання  Фізичною особою-підприємцем Чуприною З.М. відповідно до умов договору  № 2 від 01.02.2009 року, зокрема, такої роботи як складання претензії про стягнення заборгованості з ТОВ “Електропривод”.

Платіжним дорученням № 415 від 13.03.2009 року підтверджується оплата наданих юридичних послуг у сумі 800 грн.  

       Проте, слід зазначити, що  до складу судових витрат відноситься  оплата послуг адвоката, тобто послуги повинні надаватися саме адвокатом, а не будь-якою фізичною особою-підприємцем. В даному випадку позивачем не надано суду доказів наявності у  Чуприної З.М. свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. Крім того, при цьому послуги адвоката повинні бути   пов'язані  саме з  розглядом господарського спору у суді. Фізична особа-підприємець Чуприна З.М. не представляла інтереси позивача в судових засіданнях по справі № 26/109/09 16.09.2009 року та 24.09.2009 року. За таких обставин слід відмовити позивачеві в покладенні на відповідача судових витрат у вигляді оплати послуг адвоката на суму 800 грн. На підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати (державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) слід покласти на відповідача.

Суд вважає за необхідне на підставі п.13 Постанови Кабінету Міністрів України  “Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів” № 1258 від 21.12.2005 року повернути позивачеві  із державного бюджету України зайво сплачену суму витрат на  інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 76 грн. 50 коп., про що слід видати відповідну довідку.

Керуючись ст. ст. 3, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                       В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.   

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Електропривод” (69008, м.Запоріжжя, вул. Тролейбусна, 34, р/р № 26009976712561 в філії ЗАТ “ПУМБ”, МФО 313623, код ЄДРПОУ 24512839)  на користь  Товариства з обмеженою відповідальністю “Діамакс” (94200, Луганська область, м.Алчевськ, вул.Тельмана, 28, р/р № 26002049873400 в АКІБ “Укрсиббанк”, м.Харків, МФО 351005,  код за ЄДРПОУ 34166333) суму 33264 грн. основного боргу,  332 грн. 64 коп. державного мита,  236 грн.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

 Видати Товариству з обмеженою відповідальністю “Діамакс” довідку на повернення із державного бюджету України  зайво сплаченої  суми витрат на  інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 76 грн. 50 коп.

Суддя