Рішення

від 02.10.2009 по справі 39/292

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

39/292

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  39/292

02.10.09

За позовом  Служби автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим

до                  Закритого акціонерного товариства «Магістральполіс»

про  спонукання до виконання мирової угоди, затвердженої ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2008 р. по справі № 39/37 та про стягнення 2434,96 грн.

                                                                                                                          Суддя   Гумега О.В.

Представники:

Від позивача: Польшина І.Г.(довіреність № 06/44 від 15.01.2009 р.)  

Від відповідача: Даніліна Г.І. (довіреність № 29 від 25.09.2009 р.)

СУТЬ СПОРУ:

Служби автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим (позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства «Магістральполіс»(відповідача) про спонукання до виконання мирової угоди, затвердженої ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2008 р. по справі № 39/37 та про стягнення 2434,96 грн., з яких 2370,00 грн. –сума, що не сплачена за мировою угодою за період з 10.01.2009 р. по 10.06.2009 р., 64,96 грн. –сума інфляційних нарахувань за період з 10.01.2009 р. по 10.06.2009 р. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов‘язані з розглядом цієї справи.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення умов мирової угоди, затвердженої ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2008 р. по справі № 39/37, лише частково перерахував позивачу щомісячні платежі, передбачені названою мировою угодою, а тому у останнього виникла заборгованість за період з 10.01.2009 р. по 10.06.2009 р. у загальній сумі 2370,00 грн., на яку позивач здійснив інфляційні нарахування у сумі 64,96 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2009 р. порушено провадження у справі № 39/292 та призначено справу до розгляду на 02.10.2009 р.

Представник позивача в судовому засіданні 02.10.2009 р. надав суду письмові пояснення, відповідно до яких повідомив суд, що ЗАТ «Магістральполіс»за період з 05.08.2009 р. по 24.09.2009 р. проведена оплата заборгованості за мировою угодою, затвердженою ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2008 р. по справі № 39/37, що утворилася за період з 10.01.2009 р. по 10.06.2009 р. у сумі 2370,00 грн., що підтверджується відповідними банківськими виписками з особового рахунку Служби автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим. Копії банківських виписок залучено до матеріалів справи. А тому представник позивача просив стягнути з відповідача інфляційні нарахування за період з 10.01.2009 р. по 10.06.2009 р. у сумі 64,96 грн., витрати по оплаті державного мита у сумі 187,00 грн. та витрати по оплаті інформаційно –технічного забезпечення судового процесу у сумі 312,50 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні 02.10.2009 р. подав документи на виконання вимог ухвали суду від 14.09.2009 р., а також платіжні доручення № 514 від 04.08.2009 р., №  652 від 10.09.2009 р., № 8 від 16.09.2009 р., № 701 від 24.09.2009 р. на загальну суму 2370,00 грн. у якості доказів погашення заборгованості за мировою угодою, затвердженою ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2008 р. по справі № 39/37, що утворилася за період з 10.01.2009 р. по 10.06.2009 р.

В судовому засіданні 02.10.2009 р., за згодою представників сторін оголошувалися вступна та резолютивна частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

                                         ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2008 р. затверджено мирову угоду по справі № 39/37, укладену між Службою автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим (позивач по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська скляна лінія»(відповідач по справі) (надалі – мирова угода).

Згідно умов вищезазначеної мирової угоди відповідач зобов'язався сплатити заборгованість у сумі 12213,08 р. повністю за період з 01.06.2008 р. по 31.12.2010 р., починаючи з 01.06.2008 р. шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача щомісячно в строк до 10 числа поточного місяця рівними платежами у сумі 395,00 гривень, сума останнього платежу –за грудень 2010 р. складає 363,08 грн. згідно затвердженого графіку погашення заборгованості.

Згідно з абзацем першим підпункту 3.9.6. пункту 3.9 РозЧяснень Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»№ 02-5/289 від 18.09.1997 р. (з послідуючими змінами та доповненнями, надалі –РозЧяснення) одним із засобів вирішення господарського суду є мирова угода сторін, яка може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмета позову (частини перша і третя статті 78 ГПК).

В абзаці дев'ятому підпункту 3.9.6 пункту 3.9 РозЧяснень (згідно зі змінами і доповненнями, внесеними рекомендацією президії Вищого господарського суду України від 25.04.2008 р. N 04-5/141) зазначено, що наказ господарського суду про примусове виконання мирової угоди не може бути видано, оскільки провадження зі справи припинено. У разі ж ухилення однієї зі сторін від виконання мирової угоди, зокрема, якщо ж ухвала суду про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, зазначених у статті 19 названого Закону, то така ухвала не має статусу виконавчого документа, і інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про спонукання до виконання мирової угоди.

Відповідно до позовної заяви, позивач зазначив, що відповідач в порушення умов мирової угоди лише частково перерахував позивачу щомісячні платежі, передбачені цією мировою угодою, а тому у останнього виникла заборгованість за період з 10.01.2009 р. по 10.06.2009 р. у загальній сумі 2370,00 грн. (основний борг), на яку позивач здійснив інфляційні нарахування у сумі 64,96 грн.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи викладене, а також те, що залучені до справи докази (платіжні доручення № 514 від 04.08.2009 р., №  652 від 10.09.2009 р., № 8 від 16.09.2009 р., № 701 від 24.09.2009 р., виписки банку за особовим рахунком позивача.) свідчать про сплату відповідачем основного боргу у сумі 395,00 грн. (платіжним дорученням № 514 від 04.08.2009 р.) до подання позову до Господарського суду міста Києва та 1975,00 грн. (платіжними дорученнями №  652 від 10.09.2009 р., № 8 від 16.09.2009 р., № 701 від 24.09.2009 р.) після подання позову до суду, провадження у справі в частині спонукання відповідача до виконання мирової угоди,

затвердженої ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2008 р. по справі № 39/37 та в частині стягнення з відповідача основного боргу у сумі 2370,00 грн. за період з 10.01.2009 р. по 10.06.2009 р. підлягає припиненню у зв'язку з відсутністю предмету спору на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Позивачем також заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача 64,96 грн. суми інфляційних нарахувань за період з 10.01.2009 р. по 10.06.2009 р. з огляду на порушення відповідачем строків оплати місячних платежів згідно мирової угоди, затвердженої ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2008 р. по справі № 39/37.

Судом встановлено, що відповідач умови мирової угоди щодо сплати щомісячних платежів за період з 10.01.2009 р. по 10.06.2009 р. у загальній сумі 2370,00 грн. виконав з порушенням строків, передбачених цією мировою угодою.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов висновку про підставність вимог позивача про стягнення з відповідача 64,96 грн. суми інфляційних нарахувань за період з 10.01.2009 р. по 10.06.2009 р. з огляду на порушення відповідачем строків оплати місячних платежів згідно мирової угоди, затвердженої ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2008 р. по справі № 39/37. А тому вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у наведеній сумі підлягають задоволенню повністю.

Згідно ст. 44 ГПК України, до судових витрат віднесені державне мито, суми, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрати, пов`язані з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплата послуг перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов`язані з розглядом справи.

Відповідно до ст. 49 ГПК України стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. За таких обставин, та враховуючи, що відповідач сплатив частину суми основного боргу (1975,00 грн.) після звернення позивача до Господарського суду міста Києва (01.09.2009 р. згідно реєстраційного штампу суду), витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в цій частині основного боргу та в частині інфляційних нарахувань повністю покладаються на відповідача.

Стосовно витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, сплачених позивачем у сумі 312,50 грн. платіжним дорученням № 564 від 22.06.2009 р. суд враховує наступне:

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 361 від 14.04.2009 року "Про внесення змін до розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ", яка вступила в законну силу з 27.04.2009 року, було передбачено, що розмір витрат на інформаційне –технічне забезпечення  судового процесу, пов'язаних з розглядом господарських справ для всіх позивачів складає 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати, встановленої Верховною Радою України у Законі України про Державний бюджет України на відповідний рік.          

Відповідно до частини першої статті 55 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" з 1 січня 2009 року розмір мінімальної заробітної плати становить - 605 гривень, з 1 квітня 2009 року - 625 гривень, з 1 липня 2009 року - 630 гривень, з 1 жовтня 2009 року - 650 гривень, з 1 грудня 2009 року - 669 гривень на місяць.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2009 року № 693 "Про скасування постанови Кабінету Міністрів України від 14.04.2009 р. № 361", яка набула чинності з дня її опублікування (з 14.07.2009 р.), відновлено дію постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258 "Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно - технічного забезпечення судових процесів, пов"язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розміром" у редакції, що діяла на день набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.2009 р. № 361, т.т. розмір витрат з інформаційно - технічного забезпечення судового процесу, пов"язаного з розглядом господарських справ, з 14.07.2009 р. становив 118,00 грн.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2009 № 825 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 № 1258" (далі - Постанова № 825) внесено зміни до розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 № 1258 "Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів" (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14.04.2009 № 361). Постанова № 825 набула чинності з дня її опублікування. Вперше Постанову № 825 опубліковано в газеті "Урядовий кур'єр" від 13.08.2009 № 146(4052).

З позовних заяв, поданих після набрання Постановою № 825 чинності, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу сплачуються в розмірі, визначеному цією постановою - за ставкою 236 грн.

Таким чином, розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, пов'язаних  з розглядом  господарських справ щодо позовних заяв, поданих з 27.04.2009 р. по 30.06.2009 р. складав 312,50 грн., з 01.07.2009 року до 14.07.2009 року  складав 315, 00 грн., з 14.07.2009 р. по 12.08.2009 р. –118,00 грн., а з 13.08.2009 року –236,00 грн.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.08.2009   №   01-08/479 “Про постанову Кабінету Міністрів України від 05.08.2009 № 825 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 № 1258" сума витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається на день подання позовної заяви.

Фактично позовна заява подана до Господарського суду міста Києва 01.09.2009 р. згідно реєстраційного штампу суду.

Позивачем як доказ сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу додано до позовної заяви платіжне доручення № 564 від 22.06.2009 р. на суму  312,50 грн., тобто у більшому розмірі розмірі, ніж встановлено законодавством.

Відповідно до п. 13 Порядку оплати витрат з інформаційно –технічного забезпечення судових процесів, пов»язаних з розглядом цивільних та господарських справ (затв. Постановою Кабінету Міністрів України № 1258 від 21.12.2005 р.) повернення оплати витрат з інформаційно –технічного забезпечення судових процесів здійснюється в порядку, передбаченому для повернення державного мита.

Частина 1 ст. 47 ГПК України містить відсилочну норму, яка визначає, що державне мито підлягає поверненню у випадках і порядку, встановлених законодавством. Відповідно до ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю, зокрема, у випадку внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.  

Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про повернення позивачеві зайво сплачених витрат з інформаційно –технічного забезпечення судового процесу в розмірі 76,50 грн. (312,50 грн. –236,00 грн. = 76,50 грн.).

Витрати з інформаційно –технічного забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись, ст. ст. 44, 47, 49, 78, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

                                                           ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Магістральполіс»(03150, м. Київ, вул. Горького, 51; р/р № 26507301001776 в АКБ «Трансбанк», МФО 300089, ідентифікаційний код 31240251), а у разі відсутності грошових коштів - з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Служби автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим (95022, м. Сімферополь, вул. Кечкеметська, 184/1; р/р № 26008038037 у Кримській філії АБ «Експрес-Банк»м. Сімферополь, МФО 384674, ідентифікаційний код 24407290) 64,96 грн. (шістдесят чотири гривні 96 коп.) інфляційних нарахувань, 4620,62 грн. (чотири тисячі шістсот двадцять гривень 62 коп.), 156,66 грн. (сто п'ятдесят шість гривень 66 коп.) держмита та 197,72 грн. (сто дев'яносто сім гривень 72 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову припинити провадження у зв‘язку із відсутністю предмету спору.

4. Повернути Службі автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим (95022, м. Сімферополь, вул. Кечкеметська, 184/1; р/р № 26008038037 у Кримській філії АБ «Експрес-Банк»м. Сімферополь, МФО 384674, ідентифікаційний код 24407290) з Доходу державного бюджету 76,50 грн. (сімдесят шість гривень 50 коп.) витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу, перерахованих платіжним дорученням № 564 від 22.06.2009 р., оригінал якого залишити в матеріалах справи № 39/292.          

5. Видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя

                                         Гумега О.В.

Дата підписання

повного тексту рішення: 07.10.2009р.