Ухвала

від 26.06.2015 по справі 442/4217/15-к

ДРОГОБИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 442/4217/15-к

Провадження № 1-кс/442/890/2015

У Х В А Л А

26 червня 2015 року Слідча суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Дрогобицького МВ ГУ МВСУ у Львівській області ОСОБА_4 від 08.06.2015 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013150110001986, -

в с т а н о в и л а :

Скаржник ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою, у якій просить скасувати постанову слідчого СВ Дрогобицького МВ ГУ МВСУ у Львівській області ОСОБА_4 від 08.06.2015 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013150110001986, а матеріали кримінального провадження повернути СВ Дрогобицького МВ ГУ МВСУ у Львівській області для проведення досудового розслідування.

В обґрунтування скарги посилається на те, що по даному кримінальному провадженні він був визнаний потерпілим. 08.06.2015 року слідчим ОСОБА_4 була винесена постанова про закриття кримінального провадження №12013150110001986. Проте, вважає такі висновки слідчого безпідставними і упередженими, а винесення постанови передчасним. Слідчий не надав жодної правової оцінки наявному в матеріалах провадження підписаного власноручно ОСОБА_5 «Положення про Дрогобицьке міське відділення Львівського обласного управління ГО «Антикорупційне бюро України», яке було затверджено головою ГО «Антикорупційне бюро України» ОСОБА_6 26.06.2013 року №1 та погоджено начальником Львівського обласного управління ГО «Антикорупційне бюро України» ОСОБА_7 . Дане положення підтверджувало нібито існування відокремлених підрозділів громадського об?єднання «Антикорупційне бюро України». При винесенні оскаржуваної постанови слідчим не враховано те, що згідно зі статтею 13 Закону України «Про громадські об?єднання», громадське об?єднання зі статусом юридичної особи може мати відокремлені підрозділи, які утворюються за рішенням відповідного керівного органу громадського об?єднання згідно зі статутом. Як вбачається із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 23.09.2013 року, громадська організація «Антикорупційне бюро України, ГО «АБУ», знаходиться за адресою: 03680, м.Київ, Солом?янський район, будинок 3. У графі «Дані про відокремлені підрозділи юридичної особи» зроблено запис «відомості відсутні». Дане свідчить про те, що станом на 23.09.2013 року у громадської організації «Антикорупціне бюро України» ГО «АБУ» не було зареєстрованого ніякого Дрогобицького міського відділення Львівського обласного управління ГО «Антикорупційне бюро України». Також це свідчить про те, що ОСОБА_5 не є та не міг бути керівником відокремленого підрозділу громадського об?єднання, тобто, Дрогобицького міського відділення Львівського обласного управління ГО «Антикорупційне бюро України».

Таким чином, вважає, що голова ГО «Антикорупційне бюро України» ОСОБА_6 та начальник Львівського обласного управління ГО «Антикорупційне бюро України» ОСОБА_7 , затвердивши, а голова Дрогобицького міського відділення ОСОБА_5 підписавши «Положення про Дрогобицьке міське відділення Львівського обласного управління ГО «Антикорупційне бюро України», створили даний відокремлений підрозділ громадського об?єднання у порушення встановленого законом порядку. Проте, дані факти слідчою не перевірено.

Крім цього, слідчий не звернув жодної уваги на те, що наявна на «Положенні про Дрогобицьке міське відділення Львівського обласного управління ГО «Антикорупційне бюро України» відтиск печатки напроти прізвища ОСОБА_7 містить найменування: «Громадська організація «Антикорупційне бюро України Львівське обласне управління». Таким чином, дана печатка свідчить про існування Львівського обласного управління ГО «Антикорупційне бюро України», тобто, свідчить про існування, належним чином зареєстрованого, відокремленого підрозділу громадської організації.

Слідчий не звернув жодної уваги на наявні у матеріалах провадження докази того, що у структурі Громадської організації «Антикорупційне бюро України» існує ще один відокремлений підрозділ, а саме, Дрогобицьке районне відділення Львівського обласного управління Громадської організації «Антикорупційне бюро України». Дане Дрогобицьке районне відділення очолював ОСОБА_8 .

Слідчий також не звернув уваги на те, що на наявному в матеріалах кримінального провадження «Положенні про Дрогобицьке міське відділення Львівського обласного управління ГО «Антикорупційне бюро України» напроти прізвища ОСОБА_9 наявний відтиск печатки з надписом «Громадська організація Антикорупційне бюро України», ідентифікаційний код 38638822 та зображено державний символ Малий Герб України. Окрім того, на фірмових бланках Львівського обласного управління Антикорупційне бюро України також розміщений державний символ державний герб України. Чинне законодавство забороняє використовувати державні символи України (зокрема малий герб України) громадським організаціям. Вважає, що начальником Дрогобицького районного відділення ЛОУ ГО «АБУ» ОСОБА_8 , головою Дрогобицького міського відділення Львівського обласного відділення ГО «Антикорупційне бюро України» ОСОБА_5 та начальник обласного управління «Антикорупційне бюро України у Львівській області» ОСОБА_7 , використовуючи незаконно зображення державного герба України на бланках та печатках громадської організації, вчиняють наругу над державним символом (Гербом України), тобто, злочин, передбачений ст.388 КК України.

Слідчий також не звернув уваги на те, що печатка, яку використовує начальник Львівського обласного управління громадської організації «Антикорупційне бюро України» ОСОБА_7 , є підробленою, оскільки на такій міститься ідентифікаційний код, що належить громадській організації «Антикорупційне бюро України», зареєстрованій у будинку №3 по вул.Солом?янській, Солом?янського району, в м.Києві.

Крім цього, вважає, що ОСОБА_7 , присвоївши собі спеціальне звання «полковник МПКГБ», видає себе за особу, яка належить до осіб, які перебувають у кадрах Міністерства внутрішніх справ і яким присвоєно звання, встановлені законодавством. Вважає, що останній самовільно присвоїв владні повноваження та звання службової особи.

Таким чином, на його думку, слідчим належним чином не проведено досудове розслідування, а саме, поверхнево, неповно, без всебічного дослідження обставин справи, що дає підстави зробити висновок про неповноту та однобічність перевірки заяви про злочин. Вважає, що постанова винесена передчасно, без належної правової оцінки отриманих документів, пояснень осіб та обґрунтування прийнятого рішення, у зв?язку з чим оскаржувану постанову не можна вважати законною та обґрунтованою.

У судовому засіданні скаржник ОСОБА_3 подану скаргу підтримав та пояснив, що слідча проігнорувала вимоги рішення суду, зокрема, ухвали апеляційного суду Львівської області від 09.09.2014 року, в якій містяться відповідні вказівки. У ході досудового розслідування ухвалою слідчого судді було відмовлено в клопотанні слідчого про проведення огляду певних приміщень, у зв?язку з тим, що не конкретизовано речей і предметів, яких планувалось оглянути, однак, слідчий так і не звернувся повторно з таким клопотанням. На дане звертала увагу колегія суддів апеляційного суду. Крім цього, в ухвалі апеляційного суду була вказівка щодо перевірки існування Львівського обласного управління ГО «АБУ». Жодних дій слідчий не провів щодо вказаної перевірки. У січні 2015 року ОСОБА_7 дав пояснення, що офіс громадської організації перемістився до м.Львова, але з вересня по січень 2015 року слідчим нічого не було з?ясовано. Слічим так і не порушено кримінальне провадження за ч.1 ст.182, ст.353, ст.398 КК України, оскільки не проводилось жодних перевірок по викладених у заяві обставинах. Ним подавалось клопотання до слідчого про повторний допит певних свідків, але їх не було допитано. Щодо можливого вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.364-1, 365-1, 353, 338 КК України, слідчим також не була належним чином проведена перевірка, на що, зокрема, вказував апеляційний суд. Він звертався до слідчої про допит осіб, які знаходилися у нього в офісі, однак, слідчий провів лише одночасний допит його з ОСОБА_7 . В оскаржуваній постанові слідчий зазначає, що були допитані свідки, які попередньо подали заяву до Дрогобицького МВ про їх допит у присутності адвоката. Проте, слідча допитала їх у відсутності останнього. При чому, свідки вказували на конкретну особу адвоката, але такий не отримував жодного виклику від слідчого. З 13.08.2013 року, з часу подання ним ряду клопотань, слідча нічого не виконала, не вилучала документи, у Київ не їздила, не призначила за його клопотанням експертизу щодо печатки з гербом за підписом ОСОБА_7 . У матеріалах кримінального провадження немає жодних доказів того, що згадана юридична особа, яка використовує печатку, реорганізована. Слідча не виконала вимог ухвали апеляційного суду Львівської області. А тому, вважає, що постанова про закриття кримінального провадження є необґрунтованою та нічим не підтверджується.

Слідчий ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечила щодо задоволення скарги та пояснила, що після винесення апеляційним судом Львівської області ухвали, були проведені відповідні слідчі дії, зокрема, допитані всі особи, які перебували на час події біля офісу адвоката ОСОБА_3 . Щодо допиту свідків у присутності адвоката ОСОБА_10 , то останні вказали, що зміст заяв, поданих до Дрогобицького МВ від їх імені, не був їм відомим. Адвокату скеровувалось повідомлення, але таке повернулось із позначкою, що за даною адресою не значиться. За номером телефону, вказаним у заяві, адвокат не відповідав. Повістки направлялись усім свідкам. Згодом вказані свідки усі написали нові заяви, в яких погодились на їх допит без участі адвоката. Адвокат ОСОБА_10 є товаришем адвоката ОСОБА_3 , як повідомили особи, які допитувались. Були допитані свідки за клопотанням ОСОБА_3 , але у їх показах не містилось відомостей, які б стосувалися кримінального провадження. Слідчим суддею була винесена ухвала щодо вилучення документів, однак, при виході на місце було з?ясовано, що за відповідною адресою громадська організація не функціонує. Як з?ясувалось згодом, у м.Львові теж не функціонує, оскільки на той час організація перебувала на стадії реформування. З приводу перевірки відомостей щодо вчинення кримінальних правопорушень за ст.ст. 364-1, 364-1 КК України, то ОСОБА_3 особисто погоджувався з тим, що відсутній склад злочину про втручання в діяльність адвоката. У діях осіб, зазначених потерпілим ОСОБА_3 , відсутнє суспільно-небезпечне діяння. Зокрема, що стосується погроз останньому, то під час одночасного допиту потерпілого і свідка, а також під час перегляду відеозапису не встановлено будь-яких неправомірних дій. У діях зазначених осіб також немає наруги над державними символами, оскільки не вчинялось будь-яких пошкоджень, знищення, ламання державних символів, які б вказували на наругу. Щодо вчинення злочину, передбаченого ст.182 КК України, то в даному випадку метою громадської організації не було з?ясування та зібрання особистої інформації, а лише доведення до відома ОСОБА_3 про скаргу Лобської на дії останнього з приводу заволодіння її коштами у розмірі 18 тис.грн. У м.Києві проводила допит ОСОБА_11 , члена ГО «АБУ», який підтвердив, що вказана організація на даний час не функціонує, оскільки перебуває на стадії реформування і не має офісу.

Заслухавши пояснення учасників процесу, думку прокурора, який заперечив щодо задоволення скарги, вивчивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржене рішення слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.

Як вбачається з постанови слідчого СВ Дрогобицького МВ ГУ МВСУ у Львівській області ОСОБА_4 від 08.06.2015 року про закриття кримінального провадження, внесеного 29.08.2013 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013150110001986, дане кримінальне провадження на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України закрите, у зв`язку з відсутністю в діях співробітників громадської організації «Антикорупційне бюро України» ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 та ОСОБА_12 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.397 КК України.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що в ході проведення досудового розслідування був допитаний потерпілий ОСОБА_3 , допитані в якості свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_12 . Також переглянуто відеозапис подій, в результаті якого в діях працівників громадської організації «АБУ» не вбачається фактів втручання в адвокатську діяльність ОСОБА_3 . Розмова між ними була спокійною, будь-яких погроз, залякування ОСОБА_3 чи членів його сім?ї не висловлювалось. Відповідно до ухвали колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області від 09.09.2014 року були проведені відповідні слідчі дії, спрямовані на зібрання необхідних доказів по вказаному кримінальному провадженні. Потерпілим ОСОБА_3 було подано клопотання в порядку 220 КПК України щодо проведення допиту свідків для об?єктивного і повного проведення досудового розслідування кримінального провадження. Однак, в ході проведення допиту в якості свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 не надали даних, які б мали суттєве значення та стосувалися обставин вказаного провадження. Ухвалою слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_16 від 17.01.2015 року було надано дозвіл на одноразове проведення огляду приміщень Львівського обласного управління з місцем дислокації у м.Дрогобич ГО «АБУ», яке знаходиться в м.Дрогобич, вул.П.Орлика, 14/1, з метою вилучення Положення про Львівське обласне управління ГО «АБУ», Положення про Дрогобицьке міське відділення Львівського обласного управління АБУ, Положення про Дрогобицьке районне відділення Львівського обласного управління АБУ, зразки печаток та посвідчень представників вищезгаданої організації, рішення про затвердження, документи, які підтверджують утворення, реєстрацію підрозділів, статуту ГО «АБУ», документів, які стосуються реєстрації, заяви щодо використання символіки до Державної реєстраційної служби, а також інших речей та документів, які стосуються вказаного кримінального провадження. Однак, при виїзді за вказаною адресою, як з?ясувалось, офіс Львівського обласного управління ГО «АБУ» не знаходиться там близько трьох місяців. Під час допиту ОСОБА_7 підтвердив, що організація не функціонує з листопада грудня 2014 року, у зв?язку з введенням нового законодавства про боротьбу з корупцією, потребою зміни документів та реорганізацією в цілому; офіс у м.Львові, у якому мали працювати і здійснювати свою діяльність, так і не встиг відкритись. Останній доповнив, що документи, які стосуються діяльності організації, зберігалися у ОСОБА_11 . У ході допиту ОСОБА_11 показав, що з жовтня 2013 року до листопада 2014 року займав посаду начальника Львівського обласного управління ГО «АБУ», офіс якого знаходився у м.Львові, вул.Лазаренка, 1. У період з листопада 2014 року організація перебуває на стадії реформування, після того, як він почав займати посаду заступника голови ГО «АБУ», установчі документи були передані у Центральний апарат ГО «АБУ».

Щодо вчинення представниками ГО «АБУ» кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 364-1, 365-1 КК України, то, як вказано у постанові слідчого, у судовому засіданні ОСОБА_3 , підтримуючи свою скаргу, погодився з відсутністю складів злочинів, передбачених згаданими статями КК України, а також втручання в діяльність адвоката.

Крім цього, в оскаржуваній постанові зазначається, що під час досудового розслідування встановлено, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців зареєстрована Громадська організація «Антикорупційне бюро України», ГО «АБУ», юридична адреса: м.Київ, Солом?янський район, вул.Солом?янська, 3. При цьому, відомості про відокремлені підрозділи юридичної особи відсутні. Отже (як вказано у постанові), фактично ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 та ОСОБА_12 були членами громадської організації, які не були належним чином зареєстровані. Однак, за порушення порядку утворення, реєстрації відокремлених підрозділів громадських організацій не передбачено кримінальну відповідальність, оскільки такі порушення відносяться до сфери цивільно-правових відносин. Крім цього, у ході досудового розслідування не встановлено самовільного присвоєння владних повноважень або звання службової особи, яке б було поєднаним із вчиненням будь-яких суспільно-небезпечних діянь (ст.353 КК України). Не встановлено жодних даних щодо вчинення членами ГО «АБУ» погроз чи насильства або знищення чи пошкодження майна щодо адвоката ОСОБА_3 , його близьких родичів, у зв?язку з його діяльністю, пов?язаною з наданням правової допомоги (ч.1 ст.398 КК України). Надавалась правова оцінка заявам потерпілого ОСОБА_3 про наявного Державного Символу України Державного герба України на бланках пояснень, які відбирали представники ГО «АБУ» від громадян (ч.1 ст.338 КК України). Однак, на даний час законом порядок використання державних символів не встановлений та відповідальність за порушення порядку їх використання діючим законодавством не передбачена. Наруга над державними символами тягне відповідальність за ст.338 КК України лише у разі, якщо вона була публічною (спрямованою на публіку), тобто, у діях представників ГО «АБУ» немає складу кримінального правопорушення, передбаченого вказаною статтею.

Також у постанові про закриття кримінального провадження вказано, що в діях представників ГО «АБУ» ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_8 та ОСОБА_12 відсутня об?єктивна та суб?єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.397 КК України. У ході досудового розслідування досліджувались твердження ОСОБА_3 про вчинення вищевказаними особами дій, пов?язаних з незаконним збиранням, зберіганням, використанням, знищенням, поширенням конфіденційної інформації щодо нього та членів його сім?ї. Однак, вказані твердження не підтвердилися, а тому у діях останніх відсутні ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.182 КК України.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження № 12013150110001986, слідча звернулася до Дрогобицького міськрайонного суду з клопотанням про проведення огляду з вилученням речей і документів. Ухвалою слідчого судді від 17.01.2015 року дане клопотання задоволено та надано дозвіл на одноразове проведення огляду приміщення Львівського обласного управління з місцем дислокації у м.Дрогобичі, Громадської організації «Антикорупційне бюро України», яке знаходиться в м.Дрогобичі, вул.П.Орлика, 14/1 Львівської області, з метою вилучення положення про Львівське обласне управління ГО «АБУ», положення про Дрогобицьке міське відділення ЛОУ ГО «АБУ», положення про Дрогобицьке районне відділення ЛОУ ГО «АБУ», зразки печаток та посвідчень представників вищезгаданих організацій, та рішення про затвердження, документи, які підтверджують утворення, реєстрацію підрозділів ЛОУ ГО «АБУ», Дрогобицьке міське та Дрогобицьке районне відділення ЛОУ ГО «АБУ», статут ГО «АБУ», документи, які стосуються реєстрації, заяви щодо використання символіки (опису, зображення), до Державної реєстраційної служби України, а також інші речі та документи, які стосуються вказаного кримінального провадження.

За результатами виконання даної ухвали (слідчої дії), слідчою був складений рапорт про неможливість проведення огляду за вищевказаною адресою, оскільки, як стало відомо зі слів ОСОБА_17 , офіс ЛОУ АБУ знаходиться у м.Львові (т.8 а.с.202).

Як зазначалось вище, у постанові про закриття кримінального провадження слідчий ОСОБА_4 посилається на покази ОСОБА_7 , який доповнив, що документи, що стосуються діяльності організації, зберігалися у ОСОБА_11 . У ході допиту ОСОБА_11 показав, що з жовтня 2013 року до листопада 2014 року займав посаду начальника Львівського обласного управління ГО «АБУ», офіс якого знаходився у м.Львові, вул.Лазаренка, 1. У період з листопада 2014 року організація перебуває на стадії реформування, після того, як він почав займати посаду заступника голови ГО «АБУ», установчі документи були передані у Центральний апарат ГО «АБУ».

З листа №1986/2013 від 14.05.2015 року, який міститься в матеріалах кримінального провадження (т.8 а.с.258), адресованого голові ГО «Антикорупційне бюро України» - м.Київ, Солом?янський район, вул.Солом?янська, 3, вбачається, що слідчий ОСОБА_4 зверталась з проханням надати відповідну інформацію, зокрема, щодо відокремлених підрозділів з місцем дислокації м.Львів, м.Дрогобич Львівської області, вказавши точне місцезнаходження, ім?я, по-батькові, місце проживання керівників, а також щодо надання копії рішення про затвердження зразка печатки громадської організації «АБУ» і зразка печатки ГО «АБУ». Відомості (підтвердження), щодо отримання вказаного листа громадською організацією, відсутні, як і відсутня відповідь на даний лист.

Водночас у матеріалах кримінального провадження міститься Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців зареєстрована Громадська організація «Антикорупційне бюро України», ГО «АБУ», юридична адреса: м.Київ, Солом?янський район, вул.Солом?янська, 3, про що слідчий також зазначає у постанові про закриття кримінального провадження.

Однак, слідчим ОСОБА_4 не подано клопотання до Дрогобицького міськрайонного суду про проведення огляду з вилученням речей і документів за місцезнаходження ГО «АБУ» (м.Київ, Солом?янський район, вул.Солом?янська, 3) та не вмотивовано у постанові про закриття кримінального провадження відсутність необхідності у цьому, як і не обгрунтована відсутність потреби в отриманні відповіді на надісланий запит до ГО «АБУ» та в отриманні відповідних документів. Тобто, слідчим вживались заходи щодо отримання речей та документів, які знаходяться у володінні ГО «АБУ», однак, не отримавши відповідного результату та не використавши усіх засобів забезпечення їх виконання, слідчий закрила кримінальне провадження, не обґрунтувавши належно причин, по яких відпала необхідність у їх отриманні.

Поряд з тим, слідчий в оскаржуваній постанові посилається на покази ОСОБА_11 , який згідно протоколу допиту свідка від 24.04.2015 року (т.8 а.с.223 226) дав покази, не будучи ознайомленим зі змістом ст.18 КПК України про свободу від самовикриття та право не свідчити проти близьких родичів та членів сім?ї, не будучи ознайомлений з правами та обов?язками свідка, передбаченими ст.66 КПК України, те не будучи попередженим про кримінальну відповідальність, передбачену ст.ст. 384, 385 КК України, про що свідчить відсутність підписів останнього у протоколі допиту.

Одночасно, висвітлюючи у постанові про закриття кримінального провадження питання про реорганізацію (реформування, припинення функціонування) громадської організації, в тому числі Львівського обласного управління та Дрогобицького міського і районного відділень, знову ж таки, посилаючись на покази свідка ОСОБА_11 , а також на покази ОСОБА_7 , слідчим не перевірено даного факту належним чином, про що свідчить відсутність відповідних обґрунтувань у вказаній постанові, зокрема, з посиланням на документи; як і відсутні будь-які документи у матеріалах кримінального провадження, які б вказували на викладене.

Як зазначалось в ухвалі апеляційного суду Львівської області від 09.09.2015 року, більшість заявлених ОСОБА_3 клопотань, зокрема, про допит свідків були задоволені, однак, не виконані. Не опитані усі заявники, за винятком, ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 та свідка ОСОБА_13 . Повістки та рапорти слідчого про неявку та неможливість допиту ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 та інших носять формальний характер та дають підстави вважати, що такі і не викликались на допит. Не викликались для допиту в якості свідків, як зазначається в ухвалі апеляційного суду, ОСОБА_14 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , клопотання про що були задоволені слідчим (т.6 а.с.178). Також слідчим не прийнято рішення, зокрема, за клопотанням ОСОБА_3 про допит свідка ОСОБА_6 .

У матеріалах кримінального провадження містяться повістки та рапорти слідчого про неприбуття на виклик, в тому числі, ОСОБА_6 (на 16.10.2014 року, на 20.11.2014 року, на 05.01.2015 року). Однак, відсутні будь-які підтвердження щодо належного повідомлення останнього, зокрема, отримання ним вказаних повісток.

Що стосується допиту заявників, зокрема, ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , які звернулися 29.08.2013 року з заявами про те, що невідомі особи, представившись співробітниками Дрогобицького міського відділення ГО «АБУ», втручались в адвокатську діяльність, то в матеріалах кримінального провадження містяться повістки про виклик ОСОБА_31 на 31.12.2014 року та рапорт про її неприбуття на вказану дату, доручення про проведення слідчих дій вручення повістки ОСОБА_32 на 27.01.2015 року, доручення про проведення слідчих (розшукових) дій вжити заходів для доставлення до слідчого ОСОБА_31 на 11.02.2015 року, доручення-нагадування вжити заходів для доставлення до слідчого ОСОБА_31 на 06.03.2015 року, і лише один рапорт старшого ДІМ Дрогобицького МВ ОСОБА_33 щодо неможливості виконання доручення про вручення повістки ОСОБА_32 , датований 04.03.2015 року. Будь-які інші підтвердження про належне повідомлення останньої на протязі грудня 2014 року березня 2015 року відсутні, що свідчить, як вказував в ухвалі апеляційний суд Львівської області, про формальний характер зазначених повісток та повідомлення свідка про виклик. А з приводу допиту ОСОБА_28 , ОСОБА_29 та ОСОБА_30 , на що вказував також апеляційний суд, то вказані заявники так і залишились не опитаними, оскільки жодного разу слідчим не викликались.

Разом з тим, слідчим здійснювався виклик адвоката ОСОБА_10 . Однак, як вбачається з долучених до матеріалів кримінального провадження повісток на ім?я останнього, у таких вказується наступна адреса адвоката: АДРЕСА_1 . З поштового конверта (т.8 а.с.130, 170) вбачається, що адреса одержувача ОСОБА_10 « АДРЕСА_2 »; лист повернувся відправнику за закінченням терміну зберігання. Проте, заявники ОСОБА_24 , ОСОБА_30 , ОСОБА_23 , ОСОБА_34 , ОСОБА_29 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_22 у своїх заявах від 20.12.2013 року (т.6 а.с.а.с. 112, 114, 116, 118, 120, 122, 124, 126) вказували адресу адвоката ОСОБА_10 як « АДРЕСА_3 ». Отже, не можна вважати таким, що був належним чином повідомлений, адвоката ОСОБА_10 .

Відтак, більшість викликів осіб у даному кримінальному провадженні не підтверджується жодними доказами про вручення повістки чи її отримання.

Відповідно до ст.135 КПК України, особа викликається до слідчого шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.

Положеннями статті 136 КПК України визначено, що належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.

Відтак, стверджувати про те, що певне коло осіб не з`явилися без поважних причин або не повідомили про причини свого неприбуття, будучи викликаними у встановленому кримінальним процесуальним кодексом порядку, немає підстав.

Не зважаючи на те, що колегією суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в ухвалі від 09.09.2014 року зверталась увага на вищевказані порушення органом досудового розслідування, в тому числі, щодо невиконання у повному об?ємі вказівок прокурора від 17.12.2013 року (т.6 а.с.136 137), такі не були усунуті слідчим у повному обсязі.

Враховуючи те, що закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, то прийняття даного рішення можливе після всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин провадження та оцінки слідчим зібраних та перевірених доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищенаведене, приходжу до переконання, що оскаржувана постанова слідчого винесена передчасно та без належної перевірки всіх обставин справи, а тому скарга на постанову слідчого про закриття кримінального провадження є такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 303 - 307 КПК України, слідча суддя,-

п о с т а н о в и л а:

Скаргу ОСОБА_3 задоволити.

Скасувати постанову слідчого СВ Дрогобицького МВ ГУ МВСУ у Львівській області ОСОБА_4 від 08.06.2015 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013150110001986, а матеріали кримінального провадження №12013150110001986 від 29.08.2013 року направити слідчому для подальшого досудового розслідування.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідча суддя ОСОБА_1