Ухвала

від 12.03.2008 по справі 6-105/07

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

№ 6-105/07

УХВАЛА

12

березня 2008 року

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області,  у складі:

головуючого судді -                                         Олійника А.В.

секретаря -                                                         Бабенко Л.М. ,

розглянувши   у  

відкритому   судовому   засіданні  

заяву  ОСОБА_1  про скасування рішення третейського

суду,  -

встановив:

4

вересня 2007 року

ОСОБА_1звернулася до Новомосковського міськрайонного суду з заявою,  в якій просить скасувати рішення постійно

діючого третейського суду «Південно-східний Міжрегіональний» від 04.09.2006 року по справі № 0405/06-15.

В обґрунтування своєї заяви ОСОБА_1зазначає,  що йому було надано у приватну власність

земельну ділянку (пай №

НОМЕР_1) площею 4, 17 га, 

у тому числі ріллі 4, 17 га у межах згідно з планом,  що

розташована на території Ювілейної селищної ради Дніпропетровського району

Дніпропетровської області. Рішенням постійно діючого третейського суду

«Південно-східний Міжрегіональний» від 04.09.2006 року по справі № 0405/06-15

був визнаний дійсним договір міни вищезазначеної земельної ділянки на

сільськогосподарську продукцію, 

укладений нібито між нею таОСОБА_2, 

а за останнім було визнане право власності на земельну ділянку,  після чого він отримав державний акт на своє

ім'я.

Заявник зазначає, 

що третейська угода від 01.03.2006 року,  вказана в рішенні третейського

суду,  не відповідає вимогам закону,  оскільки не мала посилання на договір міни та

не передбачувала можливості вирішення у третейському суді спору між сторонами,  що його укладали,  стосовно порядку укладання,  розірвання та належного виконання договору

міни. ОСОБА_1стверджує,  що ніякого спору

щодо визнання права власності на земельну ділянку (пай № НОМЕР_1) площею 4, 17 га у тому числі ріллі 4, 17 га у межах

згідно з планом,  що розташована на

території Ювілейної селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської

області не існувало,  оскільки договір

міни не був нотаріально засвідчений і не створив ніяких юридичних

наслідків,  тому третейська угода,  яка передбачає тільки можливість визнання

права власності на вказану земельну ділянку, 

не могла бути підставою для прийняття рішення третейським судом.

Крім того,  заявник

вказує,  що йому до липня 2007 року не було відомо про існування рішення третейського

суду щодо визнання права власності на земельну ділянку,  його копію він ніколи не отримував,  тому вважає, 

що з поважної причини пропустив строк для подачі заяви про скасування

рішення третейського суду.

Також заявник просить повернути йому право власності на

земельну ділянку,  вважаючи,  що скасування рішення третейського суду тягне

за собою визнання недійсності договору міни від 02.10.2004 року,  тому

реєстрація державного акту на ім'я ОСОБА_2 повинна бути скасована.

Заявник та його представник в судове засідання не

з'явились,  належним чином були

повідомленні про час та день слухання справи.

Представник ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив,  що його довіритель дійсно 02.10.2004 року підписав зі ОСОБА_1договір міни

сільськогосподарської продукції земельну ділянку (пай № НОМЕР_2) площею 4, 17 га у тому числі ріллі 4, 17 га у межах

згідно з планом,  що розташована на

території Ювілейної селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської

області,  належну останній. Договір міни

був ним власноруч підписаний,  вирішення

спору щодо його дійсності був переданий на розгляд третейського суду,  оскільки ним також власноруч була підписана

третейська угода. В судовому засіданні ОСОБА_1був присутнім і не заперечував

про передачу права власності на земельну ділянку ОСОБА_2 Тому представник вважає,  що підстав для скасування рішення третейського

суду не існує,  оскільки заявник не надав

належних доказів,  які б вказували на

поважність причин пропуску строку для оскарження рішення третейського суду.

2

Допитаний у судовому засіданні в якості свідка

третейський суддя постійно діючого третейського суду «Південно-східний

міжрегіональний» Єнчев Ф.І. пояснив,  що

ОСОБА_1таОСОБА_2 власноруч підписали третейську угоду,  обидві сторони були присутніми в судовому

засіданні,  ОСОБА_1достовірно було відомо

і зрозуміло,  як суть спору,  так винесене рішення.

Суд,  вислухавши

пояснення представника ОСОБА_2 та свідка, 

дослідивши матеріали справи, 

дійшов до наступного.

Відповідно до ч. 4  ст. 

51

Закону України «Про третейські суди» заяву про скасування

рішення третейського суду може бути подано до компетентного суду протягом трьох

місяців з дня прийняття рішення третейським судом.

В судовому засіданні не знайшло свого підтвердження

посилання заявниці ОСОБА_1на те,  що він

не підписував договір міни,  не

підписував третейську угоду і не був присутнім при розгляді справи у

третейському суді,  оскільки зазначене

заперечується самим рішенням третейського суду (а.с.  6, 7),  де

зазначено,  що сторони були присутніми

при розгляді справи,  поясненнями

представника ОСОБА_2 та третейського судді Єнчева Ф.І.

Аналізуючи викладене, 

суд приходить до висновку,  що в

задоволенні заяви ОСОБА_1повинно бути відмовлено за пропуском строку звернення

з такою до компетентного суду,  оскільки

компетентному суду не надано належних доказів, 

що ствердили б поважність причини пропуску строку.

Керуючись  ст.  51 Закону України «Про третейські суди»,  суд,  -

ухвалив:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні заяви про скасування

рішення третейського суду «Південно-Східний Міжрегіональний» від 04.09.2006 року по справі № 0405/06-15.

Ухвала оскарженню не підлягає.