Ухвала

від 14.07.2014 по справі 592/7511/14-к

КОВПАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СУМ

Справа № 592/7511/14-к

Провадження № 1-кс/592/2142/14

УХВАЛА

14 липня 2014 року м.Суми

Слідчий суддя Ковпаківського районного суду міста Суми ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі старшого слідчого першого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у Сумській області ОСОБА_3 , без фіксації процесуальної дії за допомогою технічних засобів, розглянувши клопотання слідчого ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна в кримінальному провадженні №32014200000000092, внесеного до ЄРДР 11.07.2014 про вчинення невстановленими особами кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 205 КК України,

встановив:

Слідчий звернувся до суду з клопотанням про арешт майна та обґрунтовуючи внесене клопотання зазначив, що СУ фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у Сумській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №32014200000000092, внесеному до ЄРДР 11.07.2014 про вчинення невстановленими особами кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 205 КК України.

Зазначив, що досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні встановлено, що у березні 2014 року гр. ОСОБА_4 (інд.код НОМЕР_1 ) з метою прикриття незаконної діяльності реально діючих суб`єктів підприємницької діяльності придбав ТОВ «Елан» (код 22975848) та переоформив його на гр. ОСОБА_5 , (інд.код НОМЕР_2 ) використовуючи втрачений ним паспорт та в подальшому використовував підприємство ТОВ «Елан» для формування незаконного податкового кредиту по ПДВ суб`єктам підприємницької діяльності таким, як: ТОВ «Технотрейд» (код 31980412); ТОВ «Ельпіс» (код 38873148); ТОВ «Автобуд-2008» (код 36160752); ТОВ «Онікс-Трейд ЛТД» (код 38836478); ТОВ «Органік-СГБ» (код 38993021); ТОВ «Сітібокс» (код 35534645), а також переведенням безготівкових грошових коштів з рахунків в готівку.

Досудовим розслідування встановлено, що рахунки ТОВ «Елан» використовувались та використовуються на даний час для акумулювання грошових коштів та подальшого переведення їх в готівку.

Крім того досудовим розслідуванням встановлено, що грошові кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ «Елан», являються об`єктами кримінально-протиправних дій і можуть бути використані як докази обставин переведення грошових коштів в готівку, ухиленням від сплати податків реально діючими суб`єктами підприємницької діяльності, а також інших кримінальних правопорушень.

Вказані грошові кошти одержані злочинним шляхом, а тому вони підлягатимуть конфіскації в дохід держави.

Посилається на вимоги ч.1, 3 ст. 170, п.6 ч.9 ст.100 КПК України. З метою запобігання подальшої злочинної діяльності з використанням банківських рахунків ТОВ „Елан, відшкодування завданих державі збитків, визнання грошових коштів речовими доказами, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, або цивільного позову просить винести ухвалу про арешт грошових коштів, що знаходяться на рахунках, відкритих ТОВ «Елан» в ПАТ «КБ «Надра» без встановлення суми коштів та зупинити проведення видаткових операцій по ним. Арештовані кошти передати на відповідальне зберігання службовим особам ПАТ «КБ «Надра» МФО 380764.

У судовому засіданні слідчий підтримав клопотання про накладення арешту, просив його задовольнити.

Розглянувши клопотання та додані до нього документи, з`ясувавши думку слідчого, вважаю, що вказане клопотання слідчого, відповідно до ч.1 ст.173 КПК України має бути залишене без задоволення в зв`язку з наступними обставинами.

Слідчим суддею встановлено, що СУ фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у Сумській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №32014200000000092, внесеному до ЄРДР 11.07.2014 року про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 205 КК України. Особа, якій повідомлено про підозру відсутня.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КК України - Фіктивне підприємництво, тобто створення або придбання суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона, - карається штрафом від п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Основний безпосередній об`єкт злочину - встановлений законодавством порядок здійснення підприємницької діяльності. Додатковим об`єктом можуть бути встановлений порядок оподаткування й отримання кредитних ресурсів, добросовісна конкуренція, право власності.

Об`єктивна сторона злочину виражається в одній із двох дій: 1) створення юридичної особи будь-якої організаційно-правової форми - суб`єкта підприємницької діяльності; 2) придбання такої юридичної особи.

Злочин вважається закінченим з моменту створення або придбання зазначеної у ч. 1 ст. 205 КК України юридичної особи.

Суб`єктом злочину може бути: 1) осудна особа, яка досягла 16-річного віку і виступає як засновник або набувач суб`єкта підприємництва - юридичної особи або за допомогою чужих чи підроблених документів реєструє (придбаває) такий суб`єкт; 2) службова особа підприємства або організації, яка прийняла рішення про створення чи придбання іншої юридичної особи; 3) власник (засновник) юридичної особи, який прийняв таке ж рішення.

Дії, які вчинюються від імені фіктивного підприємства, з його використанням і містять ознаки іншого, відмінного від фіктивного підприємництва злочину, повинні діставати самостійну кримінально-правову оцінку з внесенням відомостей до ЄРДР у передбаченому ст. 214 КПК України порядку.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Згідно ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

В ст. 170 КПК України визначені підстави для арешту майна. Так, згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Таким чином, за змістом чинного законодавства, зокрема, ч. 1 ст. 170 КПК України, арешт майна може бути накладено лише на майно підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

З пояснень слідчого в судовому засіданні встановлено, що у даному кримінальному провадженні підозра нікому на теперішній час не повідомлена. Дані грошові кошти належать ТОВ «Елан».

Щодо осіб, які не є підозрюваними (яким у порядку, передбаченому ст. ст. 276 279 КПК, повідомлено про підозру, або яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення), обвинуваченими (особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченому ст. 291 КПК) або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна.

Враховуючи наведене, навіть якщо у слідчого судді є достатні підстави вважати, що певною особою було вчинено кримінальне правопорушення, він не має повноважень накладати арешт на майно особи, яка не є підозрюваним.

Відповідно до вимог ст.ст. 214, 223 КПК України, після внесення повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, слідчий або прокурор розпочинають досудове розслідування, виконують слідчі (розшукувані) дії спрямовані на отримання (збирання) доказів. Повідомлення про підозру, відповідно до 276 КПК України, здійснюється тільки за наявності достатніх доказів для підозри особи у вчинені кримінального правопорушення.

За змістом чинного законодавства, зокрема, ч. 2 ст. 170 КПК України, слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього Кодексу. Крім того, у випадку задоволення цивільного позову суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про накладення арешту на майно для забезпечення цивільного позову до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

Метою застосування арешту майна є забезпечення можливості конфіскації майна або цивільного позову. При цьому слід пам`ятати, що сторона кримінального провадження, яка подає клопотання про арешт майна зобов`язана навести підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна (правову кваліфікацію правопорушення, яке передбачає покарання у вигляді конфіскації майна, докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди).

Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Враховуючи вищевикладене клопотання слідчого не підлягає до задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя,

ухвалив:

В задоволенні клопотання старшого слідчого першого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у Сумській області ОСОБА_3 , про арешт майна в кримінальному провадженні №32014200000000092, внесеного до ЄРДР 11.07.2014 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.205 КК України відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1