cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.07.2015Справа №910/14161/15
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Клаір-Пром»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шабодаж»
про стягнення 87 018,40 грн.
Суддя Яковенко А.В.
Представники сторін:
від позивача -Климчук А.В. дов. №б/н від 14.07.2015р. Лобко В.В. дов. №б/н від 14.07.2015р. від відповідача -не з'явилися
Обставини справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Клаір-Пром» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шабодаж» про стягнення з останнього заборгованості за Договором про надання послуг №01-05/06 від 18.06.2014 у розмірі 87 018,40 грн., крім того просив судові витрати у розмірі 1 827,00 грн. також покласти на відповідача.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 18.06.2014 між сторонами було укладено Договір про надання послуг №01-05/06. Всупереч умовам вищевказаного Договору відповідач належним чином не виконав свої зобов'язання щодо оплати робіт позивача, у результаті чого виникла заборгованість у розмірі 87 018,40 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2015 порушено провадження у справі №910/14161/15 та призначено розгляд справи на 15.07.2015.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2015 розгляд справи №910/14161/15 відкладено на 29.07.2015 відповідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Представники позивача у судове засідання 29.07.2015 з'явилися, надали пояснення по суті справи, відповідно до яких просили суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Представники відповідача у судове засідання 29.07.2015 не з'явилися, про поважні причини неявки суд не повідомили, вимог ухвали суду не виконали.
Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 за №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином.
Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
За результатами дослідження доказів, наявних у матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст.ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі №910/14161/15.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 29.07.2015 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
18.06.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Клаір-Пром» (далі - Виконавець, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Шабодаж» (далі - Замовник, Відповідач) укладено Договір про надання послуг №01-05/06 (далі - Договір).
Відповідно до п.п. 1.1.-1.2. Договору Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання з виготовлення спеціального одягу (комплекти шкільної форми), в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Порядок виконання, об'єм, вартість, строки виконання робіт визначаються сторонами у Додатках до Договору, які є його невід'ємною частиною.
Приписами п.п. 2.1.2.-2.1.3 Договору передбачено, що відповідно до умов останнього, по закінченню виконання робіт Виконавець надає Замовнику Акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг). Підписання сторонами Акту прийому-передачі на дизайн та (або) виготовлену продукцію Замовником є підтвердженням відсутності претензій з боку Замовника до розробленого дизайну та (або) виготовленої продукції.
Згідно з положеннями п.п. 4.1.-4.2. Договору вартість робіт, строки виконання та терміни оплати погоджуються та фіксуються у Додатках, які є невід'ємною частиною даного Договору. Сторони домовились, що оплата Замовником виконуваних робіт здійснюється на підставі рахунку-фактури Виконавця у національній валюті (гривня) на його поточний рахунок, зазначений в реквізитах Виконавця.
Відповідно до п.п. 6.2.-6.3. Додатків №2,3 до Договору сторони дійшли згоди, що передоплата становить 51,63% від загальної суми розрахунків та складає 80 646,80 грн. Остаточний розрахунок у розмірі 48,37% від загальної суми розрахунків, що становить 75 563,20 грн. здійснюється по факту виконання робіт у строк 10 (десять) робочих днів.
Судом встановлено, що укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є Договором підряду, а відтак правовідносини сторін регулюються Главою 61 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Вказаний Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України, і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 173 ГК України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з ч.1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч.2 ст. 837 ЦК України).
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
З матеріалів справи вбачається, що Відповідачем на виконання умов Договору перераховано на адресу Позивача авансовий платіж у розмірі 64 546,80 грн., що підтверджується випискою з особового рахунку №26008000046319 Позивача, відкритому в ПАТ «Укрсоцбанк»
На виконання умов Договору Позивачем були виконані роботи на загальну суму 132 358,80 грн., що підтверджується належним чином засвідченою копією Акту №1 від 28.08.2014 здачі приймання виконаних робіт (послуг) з урахуванням ПДВ на суму 132 358,80 грн., який був підписаний уповноваженим представниками сторін та скріплений печатками підприємств.
Крім того, Позивач вказує, що окремо сторонами підписано Акти здачі-прийомки виконаних робіт №1,2 від 20.10.2014 на загальну суму фактично здійсненої Відповідачем попередньої оплати у розмірі 64 546,80 грн.
Як вказує Позивач за результатами переговорів сторін Відповідач видав Позивачу Гарантійний лист (вих. №7/13-1349 від 09.12.2014), відповідно до якого гарантував оплату за Договором на суму 87 018,40 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Отже, з урахуванням положень ст. 530 ЦК України з п. 6.3. Додатків №2,3 до Договору оплата здійснюється по факту виконання робіт у строк 10 (десять) робочих днів.
Таким чином, після спливу указаного п. 6.3. Додатків №2,3 до Договору строку оплати за виконану роботу, Замовник вважається таким, що прострочив грошове зобов'язання.
Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із статтями 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Суд перевірив законність заявленої Позивачем суми заборгованості за Договором про надання послуг №01-05/06 від 18.06.2014 у розмірі 87 018,40 грн. та прийшов до висновку, що до законною та обґрунтованою сумою боргу є сума у розмірі 67 812,00 грн., оскільки Позивачем були виконані роботи на загальну суму 132 358,80 грн., а Відповідачем здійснено перерахування авансового платежу у розмірі 64 546,80 грн., у зв'язку з чим сума боргу складає 67 812,00 грн. (132 358,80 грн. - 64 546,80 грн.).
При цьому, судом не приймаються до уваги твердження Позивача, що надавши Гарантійний лист (вих. №7/13-1349 від 09.12.2014) Відповідач здійснив забезпечення зобов'язання шляхом надання гарантії.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» до фінансових послуг відноситься надання гарантій та поручительств.
Відповідно до ч. 1. ст. 560 ЦК України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку.
Таким чином, гарантійний лист в силу вищенаведених положень законодавства не може розглядатися в якості гарантії, як окремого способу забезпечення зобов'язань, оскільки гарантійні листи, в розумінні фінансової послуги, уповноважені видавати лише спеціально уповноважені суб'єкти (банк, інша фінансова установа, страхова організація), до яких Відповідач не відноситься.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Факт невиконання зобов'язання за Договором належним чином доведений, документально обґрунтований, Відповідачем не спростований.
Відповідач правом надання відзиву на позовну заяву не скористався, заявлені до нього вимоги не спростував, доказів погашення заборгованості за виконані роботи та/або наявності об'єктивних причин неможливості виконання договірних зобов'язань суду не надав.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги Позивача про стягнення заборгованості з Відповідача за Договором про надання послуг №01-05/06 від 18.06.2014 є законними, обґрунтованими та такими, що задовольняються судом в частині стягнення 67 812,00 грн.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012 "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
З огляду на те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За таких обставин, на підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Шабодаж» (02094, м. Київ, вул. Попудренка, буд. 52; код ЄДРПОУ 39130673) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Приватного Товариства з обмеженою відповідальністю «Клаір-Пром» (03067, м. Київ, вул. Полковника Шутова, буд. 16; код ЄДРПОУ 36797159) заборгованість за Договором про надання послуг №01-05/06 від 18.06.2014 у розмірі 67 812,00 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 423,75 грн.
4. В іншій частині у позові відмовити.
5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
6 . Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
7. Дата складання повного тексту рішення 07.08.2015.
Суддя А.В.Яковенко
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 29.07.2015 |
Оприлюднено | 14.09.2015 |
Номер документу | 49965109 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Яковенко А.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні