Рішення

від 31.08.2015 по справі 910/16139/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.08.2015Справа №910/16139/15 За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ

"ОЛ ЕНД РУСТ"

До Публічне акціонерне товариство "Банк "Український капітал"

Про зобов'зання виконати умови договору

Суддя Картавцева Ю.В.

Представники сторін:

Від позивача Кобилецький О.І. за дов. № б/н від 08.06.2015 р.;

Від відповідача Маковецький В.К. за дов. № 48 від 17.08.2015 р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ "ОЛ ЕНД РУСТ" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Банк "Український капітал" про зобов'язання виконати умови договору.

Ухвалою суду від 02.07.2015 року порушено провадження у справі № 910/16139/15 та призначено розгляд справи на 20.07.2015 року.

15.07.2015 р. відділом діловодства суду отримано від відповідача відзив на позов із викладеними запереченнями проти позову.

Судом оголошувались перерви до 17.08.2015 р. та 31.08.2015 р.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, в судовому засіданні 31.08.2015 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -

ВСТАНОВИВ:

10.10.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ "ОЛ ЕНД РУСТ" (Клієнт) та Публічним акціонерним товариством "Банк "Український капітал" було укладено Договір банківського рахунку (Договір), відповідно до якого Банк відкрив позивачу рахунок № 26005049800 та зобов'язався здійснювати їх розрахунково-касове обслуговування шляхом надання банківських послуг згідно з додатком № 1.

Відповідно до п.п. 2.2.4. п. 2.2. Договору банківського рахунку Клієнт має право подавати до Банку на виконання належним чином оформлені розрахункові документи , отримувати виписки по рахунку та іншу кореспонденцію по здійснених операціях.

Згідно з п.п. 2.3.2. п. 2.3. Договору банківського рахунку Банк бере на себе зобов'язання приймати до виконання платіжні документи Клієнта за умови, якщо вони оформлені відповідно до умов чинного законодавства України та сума цього платіжного доручення не перевищує суму, що є на його рахунку.

Відповідно до п.п. 2.1.6. п. 2.1. Договору банківського рахунку, Банк має право відмовляти Клієнту у проведені операцій по рахунку у разі оформлення Клієнтом розрахункових документів з порушенням вимог чинного законодавства України та, мотивовано, у встановленому порядку, з посиланням на підстави, передбаченні чинним законодавством України, повернути розрахункові документи без виконання Клієнту.

13.10.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ "ОЛ ЕНД РУСТ" (Клієнт) та Публічним акціонерним товариством "Банк "Український капітал" було укладено Договір № К/61-08 про порядок проведення електронних платежів, відповідно до якого Клієнту надано можливість обслуговувати рахунки Клієнта за системою електронних платежів (СЕП) «Клієнт - Банк».

За змістом п. 4.2. Договору № К/61-08, документи, сформовані системою (СЕП) «Клієнт - Банк», підписуються електронними цифровими підписами відповідальних осіб клієнта і мають однакову юридичну силу з традиційними платіжними документами на паперовій основі.

Як стверджує позивач та не заперечує відповідач, 08 травня 2015 року Позивачем за допомогою дистанційної системи - обслуговування «клієнт - банк» було надіслано до Банку платіжне доручення № 2154 про перерахування грошових коштів у розмірі 100,00 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Аудиторська фірма «ОЛГА АУДИТ» (код ЄДРПОУ 24924074) з призначенням платежу «оплата за консультаційні послуги».

У зв'язку з тим, що в реквізиті "Призначення платежу" платіжного доручення № 2154 від 08.05.2015 р. не було зазначено документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу (договір або інший документ, його номер та дата), Банк повернув зазначене платіжне доручення без виконання.

Позивач вважає, що відповідачем неправомірно повернуто вказане платіжне доручення без виконання, у зв'язку з чим просить суд зобов'язати відповідача виконати умови договору банківського рахунку від 10.10.2008 р. та договору про порядок проведення електронних платежів № К/61-08 від 13.10.2008 р. та здійснити переказ коштів в сумі 100, 00 грн. з призначенням платежу «оплата за консультаційні послуги» згідно з платіжним дорученням від 08.05.2015 р. № 2154.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до норм статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписами частин 1, 2 статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Частиною 1 статті 1068 ЦК України передбачено, що банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.

Згідно з частиною 3 статті 1068 ЦК України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Відповідно до пункту 8.1 статті 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі (пункт 30.1 статті 30 зазначеного Закону).

Згідно зі статтями 525, 526, 530 ЦК України, статтею 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Однак, надане Банку платіжне доручення № 2154 від 08.05.2015 р. Банком у встановлений строк виконані не були.

При цьому, відповідач вказує на те, що позивачем в призначенні платежу не зазначено документів, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу.

За змістом ст. 33 "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" платник несе відповідальність за відповідність інформації, зазначеної ним в документі на переказ, суті операції, щодо якої здійснюється цей переказ. Платник має відшкодувати банку або іншій установі - учаснику платіжної системи шкоду, заподіяну внаслідок такої невідповідності інформації. При цьому, платник зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну банку або іншій установі - учаснику платіжної системи, що його обслуговують, внаслідок недотримання цим платником вимог щодо захисту інформації і проведенням незаконних операцій з компонентами платіжних систем (платіжні інструменти, обладнання, програмне забезпечення тощо). При цьому банк або інша установа - учасник платіжної системи, що обслуговує платника, звільняється від відповідальності перед платником за проведення переказу.

Згідно з п. 3.8. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті затвердженої постановою Правління Національного банку України №22 від 21.01.2004 р. якщо розрахункові документи, у яких перевірено реквізити, заповнено з порушенням вимог цієї глави, глав 5, 6 і 12 та додатка 8 до цієї Інструкції, то банк, що здійснив перевірку, повертає їх без виконання згідно з пунктами 2.15 і 2.18 цієї глави та пунктом 12.11 глави 12 цієї Інструкції.

Також банки повертають без виконання розрахункові документи, якщо:

у розрахунковому документі не заповнено хоча б один із реквізитів, заповнення якого передбачено його формою, крім реквізиту "Дата валютування";

немає супровідних документів, надання яких разом з розрахунковим документом передбачено цією Інструкцією, або закінчився строк дії цих супровідних документів;

платіжне доручення подано до банку з порушенням законодавства України, або не може бути виконано відповідно до законодавства України;

порушено інші вимоги цієї глави, глав 5, 6 і 12 цієї Інструкції.

В той же час, згідно з п. 3.8. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті затвердженої постановою Правління Національного банку України №22 від 21.01.2004 р. реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.

Таким чином, виходячи з наведених норм законодавства саме платник є особою, відповідальною за надання достовірних відомостей щодо призначення платежу.

З наявних у справі доказів вбачається, що позивачем заповнено графу «призначення платежу» наступним чином: «оплата за консультаційні послуги».

Посилання відповідача на відсутність реквізитів документа, згідно якого відбувається сплата, його дата в графі «призначення платежу» не є обґрунтованою підставою відмови у здійсненні переказу, оскільки відносини сторін можуть не бути оформлені правочином, вчиненим у письмовій формі, а ґрунтуватись на усному погоджені, що виключає можливість зазначення дати, номеру документа тощо при заповненні графи «призначення платежу», тим більше, що платник на свій ризик визначає повноту надання відомостей про призначення платежу.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що вказаним невиконанням було порушене майнове право позивача на вільне володіння та розпорядження належним останньому майном, яким, у розумінні статей 177, 190 ЦК України, є грошові кошти на поточному рахунку позивача №26005049800, відкритому в Банку.

Відповідно до частини 1 статті 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Судом встановлено, що станом на момент подання до Банку спірних платіжних доручень, у останнього не було достатніх підстав для їх не виконання. Зворотного відповідачем не доведено, а отже позовні вимоги про зобов'язання відповідача виконати платіжне доручення підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Положеннями статті 34 ГПК України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином позовні вимоги у даній справі є обґрунтованими, такими, що підтверджуються наявними у справі доказами, не спростовані відповідачем, а отже підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати позивача по сплаті судового збору у розмірі 1827, 00 відповідно до приписів ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Банк «Український капітал» (03062, м. Київ, проспект Перемоги, 67, ідентифікаційний код 22868414) виконати платіжне доручення Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «ОЛ ЕНД РУСТ» (04071, м. Київ, вул. Хорива, будинок 39-41, ідентифікаційний код 32828414) № 2154 від 08.05.2015 р. на суму 100 (сто) гривень 00 коп. для ТОВ АФ «ОЛГА АУДИТ» (код ЄДРПОУ 24924074), рахунок № 26004000021015, банк отримувача - ПАТ «Укрсоцбанк».

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк «Український капітал» (03062, м. Київ, проспект Перемоги, 67, ідентифікаційний код 22868414) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «ОЛ ЕНД РУСТ» (04071, м. Київ, вул. Хорива, будинок 39-41, ідентифікаційний код 32828414) суму судового збору у розмірі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

4. Накази видати після набранням рішення законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення

складено 07.09.2015 р.

Суддя Ю.В. Картавцева