Рішення

від 31.08.2015 по справі 910/14417/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.08.2015Справа №910/14417/15

За позовом Публічного акціонерного товариства «Харківська ТЕЦ-5»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Сапфір - 2003»

Про стягнення 220 408,76 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача Яковенко О.Ю., довіреність № 33-07/20 від 19.02.2015р.

від відповідача Козьмін О.М., довіреність № б/н від 03.06.2015

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Харківська ТЕЦ-5» (далі -позивач) подало на розгляд господарського суду міста Києва позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сапфір - 2003» (далі - відповідач) про стягнення 220 408,76 грн.

Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що відповідачем не виконуються умови договору № 721 від 10.12.2013р.

Ухвалою суду від 09.06.2015р. порушено провадження у справі № 910/14417/15 та призначено розгляд на 20.07.2015 р.

20.07.2015р. позивач подав через канцелярію суду документи по справі.

20.07.2015р. представник позивача надав пояснення по справі, підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.

Суд відклав розгляд справи на 31.08.2015р., у зв'язку з відсутністю представника відповідача.

31.08.2015р. відповідач подав через канцелярію суду відзив на позов та клопотання про залучення до участі у справі третьої особи.

31.08.2015р. представник позивача у судовому засіданні надав пояснення по справі.

Представник відповідача проти позову заперечив, надав пояснення по справі, просив суд залучити до участі у справі третю особу, оскільки спірний товар було поставлено відповідачу саме третьою особою.

Суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про залучення до участі у справі третьої особи, оскільки договір № 721 від 10.12.2013р. було укладено саме між позивачем та відповідачем.

Суд вирішив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки товару № 721 від 10.12.2013р., на підставі якого відповідач зобов'язався передати, а позивач зобов'язався прийняти й оплатити товар.

Позивачем, на виконання умов договору (п.3.1 договору) перерахував на рахунок відповідача кошти у розмірі 130 000,00 грн., відповідно до платіжних доручень від 12.03.2014р. та від 14.03.2014р.,

Пунктом 4.1 договору визначено, що відповідач зобов'язаний поставити позивачу товар протягом 10 робочих днів з моменту здійснення передплати, а позивач оплатити їх.

14.03.2015р. на виконання умов договору, відповідач поставив позивачу товар за договором, при прийомці якого було встановлено про його неякісність, про що відповідач був негайно повідомлений.

Відповідач визнав неякісність товару та гарантував позивачу заміну неякісної продукції протягом 14 діб, про що в матеріалах справи наявний гарантійний лист.

Спірну продукцію було повернуто відповідачу, проте її заміну останній так і не здійснив, як не здійснив і повернення коштів у розмірі 130 000,00 грн., які позивач перерахував відповідачу, на виконання умов договору.

Внаслідок не поставки спірного товару та не повернення грошових коштів з боку відповідача у досудовому порядку, позивач подав на розгляд суду позов, в якому просив суд стягнути з відповідача 220 408,76 грн., з яких: 130 000,00 грн. - основного боргу, 86 060,00 грн. - інфляційних втрат, 4348,76 грн. - 3% річних та 4408,17 грн. - судового збору.

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором поставки.

Відповідно до п.1 ст.712 ЦК України, за договором поставки постачальник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Представник відповідача заперечував у судовому засіданні проти позовних вимог позивача, посилаючись на те, що спірний товар було закуплено відповідачем у ТОВ «Бізон - Груп», а тому відшкодування його вартості має здійснювати саме ця організація, або відповідач після того, як спірні кошти будуть повернуті йому від ТОВ «Бізон - Груп».

Суд з такими запереченнями відповідача не погодився, оскільки сторонами за договором поставки товару № 721 від 10.12.2013р. є саме позивач та відповідача, а тому і відповідальність за не виконання його умов мають нести саме сторони цього договору.

Крім того, представник відповідача посилався на те, що позивачем було пропущено строк позовної давності по нарахованій пені (штрафу) інфляційних втрат та 3% річних, тому просив суд відмовити у їх задоволенні.

Проте твердження відповідача спростовуються матеріалами справи та нормами чинного законодавства України, так як згідно вимог позивача, останній не заявляв до стягнення вимоги у вигляді пені (штрафу, неустойки), а щодо інфляційних втрат та 3% річних, то такі штрафні санкції можуть бути застосовані відповідно до ст. 625 ЦК України за весь період прострочення, при цьому нарахування інфляційного збільшення на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Ст.36 ГПК України зазначає, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

На підставі викладеного, враховуючи вищенаведене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при задоволенні позову, покладаються на відповідача, у повному обсязі,.

Керуючись ст.ст. 173, 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 629, 712, 714 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 49, 81-1, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сапфір - 2003» (код ЄДРПОУ 32304567, 02091, м.Київ, Харківське шосе 164, приміщення 4) на користь Дочірнього Публічного акціонерного товариства «Харківська ТЕЦ - 5» (код ЄДРПОУ 05471230, 62371 Харківська обл., Дергачівський район, с.Подвірки) 130 000 (сто тридцять тисяч) грн. - основного боргу, 86 060 (вісімдесят шість тисяч шістдесят) грн. - інфляційних втрат, 4348 (чотири тисячі триста сорок вісім) грн. 76 коп. - 3% річних та 4408 (чотири тисячі чотириста вісім) грн. 17 коп. - судового збору.

Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

(Повний текст рішення складено 07.09.2015р.)

Суддя В.І.Мельник