Рішення

від 02.09.2015 по справі 910/14642/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.2015Справа №910/14642/15 За позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство "Світло",

ОСОБА_2,

Товариства з обмеженою відповідальністю "Океніт",

Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатська компанія "Юрінком",

Адвокатського бюро "Балабан та партнери"

про зобов'язання вчинити дії

Суддя Лиськов М.О.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_4 (дов. від 17.12.2014)

від відповідача-1: не з'явився

від відповідача-2: ОСОБА_5 (дов. від 17.01.2015)

від відповідача-3: не з'явився

від відповідача-4: Балабан І.А. (дов. від 25.08.2015)

від відповідача-5: Балабан І.А. (дов. від 25.08.2015)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

09.06.2015 до канцелярії Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство "Світло" (надалі - відповідач 1) , ОСОБА_2 (надалі - відповідач 2) , Товариства з обмеженою відповідальністю "Океніт" (надалі - відповідач 3), Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатська компанія "Юрінком" (надалі - відповідач 4), Адвокатського бюро "Балабан та партнери"(надалі - відповідач 5) про зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2015 прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/14642/15, розгляд справи призначено на 24.06.2015.

09.06.2015 до канцелярії Господарського суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Ухвалою господарського суду від 19.06.2015 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено.

Представники сторін в судове засідання 24.06.2015 не прибули, причин не явки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи, були належним чином повідомлені.

Представники позивача та відповідача 2 проте через канцелярію суду подали клопотання про відкладення розгляду справи.

24.06.2015 ухвалою суду розгляд справи відкладено на 03.08.2015.

У зв'язку із перебуванням судді Лиськова М.О. на лікарняному розгляд справи в судовому засіданні призначеному на 03.08.2015 не відбувся.

03.08.2015 представником відповідача подано заяву про скасування заходів забезпечення та заперечення на позовну заяву.

03.08.2015 представником позивача подано клопотання про продовження строків розгляду справи та документи на виконання вимог ухвали суду, а також клопотання про зупинення провадження у справі.

25.08.2015 ухвалою суду строк розгляду справи продовжено на 15 днів та відкладено на 26.08.2015.

Представник позивача заявив клопотання про зупинення провадження у справі.

Представник відповідачів 4 та 5 заявив клопотання про закриття провадження, надав відзив на позовну заяву та додаткові докази у справі.

Суд відклав розгляд вказаних клопотань

Представники відповідачів 2 та 3 в судове засідання не з'явились, витребувані ухвалою суду документи не надіслали, причин не явки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи, були належним чином повідомлені.

В судовому засіданні 02.09.2015 було розглянуто клопотання позивача про зупинення провадження у справі, відповідача-1 про скасування заходів забезпечення позову, заяву відповідача-4 заяву про закриття провадження у справі та відмовлено в їх задоволенні

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі - позивач) є учасником Товариства з обмеженою повідальністю «Науково-виробниче підприємство «Світло» (надалі - відповідач-1), в якому позивачеві належить частка у статутному капіталі у розмірі 36 % (720 000 грн.). Іншим учасником ТОВ «НВП «Світло» з часткою у статутному капіталі у розмірі 64 % (1 280 000 000 ) є ОСОБА_2

Пунктом 3.1. Статуту ТОВ «НВП «Світло» від 04.03.2012 визначено, що метою діяльності товариства є організація підприємницької діяльності, насичення ринку послугами, продукцією, товарами та одержання прибутку.

Основним видом діяльності ТОВ «НВП «Світло» є надання в оренду й експлуатація власного чи орендованого нерухомого майна (КВЕД 68.20).

Як зазначає, позивач цінним активом ТОВ «НВП «Світло» є нежитлові приміщення на 1-му, II- та мансардних поверхах (в літ. Б) загальною площею 2455,70 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1, які належить товариству на право власності та використовуються ним для здійснення основного виду діяльності - надання зазначених приміщень в оренду з метою отримання прибутку - орендної плати.

За твердженням позивача, 30.04.2015 ОСОБА_2 прийняв одноособово рішення про відчуження вказаного нерухомого майна ТОВ «НВП «Світло» шляхом передачі його до статутного капіталу ТОВ «Океніт», власником якого є ТОВ «АК «Юрінком» та АБ «Балабан та партнери», з якими безпосередньо пов'язані представники ОСОБА_2 та виконавчий орган ТОВ «НВП «Світло».

Таким чином позивач просить визнати недійсним рішення ОСОБА_2 від 30.04.2015 про відчуження нежитлових приміщень на І-му, ІІ-му та мансардних поверхах (в літ. Б) загальною площею 2 455,70 кв. м., що разтошовані за адресою: АДРЕСА_1 шляхом їх внесеня до статутного капіталу ТОВ «Океніт».

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Від імені ТОВ «НВП «Світло» керівництво поточною діяльністю його виконавчий орган - директор, який, діє на підставі єдиноначальності (самостійно вирішує питання діяльності товариства, за виключенням тих, що віднесені до компетенції інших органів управління, а також щодо розпорядження коштами та майном товариства) , керує діяльністю і організовує роботу товариства (п.п. 10.2, 10.3 Статуту ТОВ «НВП «Світло»).

Відповідно до витягу з ЄДР щодо ТОВ «НВП «Світло» та наданого позивачем до матеріалів справи, керівником товариства с ОСОБА_3 А тому саме йому належить право розпорядження майном товариства, в тому числі на підставі рішень Загальних зборів товариства.

Жоден учасник ТОВ «НВП «Світло» не наділений повноваженнями самостійно, окрім як через делегування йому повноважень Загальними зборами товариства, приймати рішення про розпорядження, в т.ч. відчуження, належного на праві власності ТОВ «НВП «Світло» нерухомого майна.

Як вказує позивач в своїй заяві, та підтверджує ТОВ «НВП «Світло», рішень про відчуження нерухомого майна, належного на праві власності ТОВ «НВП «Світло» загальними зборами товариства не приймалось. Такі рішення відсутні.

Оскільки майно зареєстроване за юридичною особою, то ОСОБА_2 як фізична особа не може відчужити майно, яке йому не належить на праві власності. Він може відчужити лише свої корпоративні права в розмірі 64 %.

Рішення від 30.04.2015, на яке посилається ОСОБА_1 як на підставу своїх вимог відсутнє. Позивачем до суду не надавалось.

Доданий до позовної заяви лист ТОВ «НВП «Світло» від 22.05.2015, в якому товариство посилається на вимогу ОСОБА_2 про внесення до порядку денного зальних зборів учасників товариства питання щодо внесення нерухомого майна в статутний капітал ТОВ «Океніт», є лише правом ОСОБА_2 щодо постановки питань на порядок денний загальних зборів учасників товариства, а не рішенням про відчуження нерухомого майна як вказує ОСОБА_1 в своїй позовній заяві.

Відповідно до ст.. 33 ГПК України кожна особа повинна довести обставини, на які юна посилається я к на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Так, позивач не надав суду жодного документу, який би підтверджував прийняття рішення чи то загальними зборами товариства чи то ОСОБА_2 щодо відчуження нерухомого майна; не надав докази, що майно вибуло із власності ТОВ НВП «Світло» для того, щоб йог можна було повертати.

Позивач також зазначає, що майно було відчужено шляхом його внесення до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Океніт", разом з тим в матеріалах справи наявна інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, згідно якої відсутня інформація щодо наявності будь-яких прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Океніт" на вказані нежитлові приміщення.

Оскільки Згідно з частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості є не обґрунтованими, документально не підтвердженими та такими, що не підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити в повному обсязі.

Заходи до забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2015 у справі №910/14642/15 - скасувати.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 09.09.2015

Суддя М.О. Лиськов