Рішення

від 02.09.2015 по справі 910/17024/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.2015Справа №910/17024/15

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Островській Г.С.

розглянувши справу № 910/17024/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «МР-БУД»;

до товариства з обмеженою відповідальністю «КЕС-УА ХОЛДИНГ»

про стягнення 1880, 46 грн.

Представники сторін:

від позивача: Стецик Н.В., довіреність б/н від 01.06.2015р.;

від відповідача: Топчій С.М., довіреність № 286/1 від 09.07.2015р.

обставини справи:

До Господарського суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «МР-БУД» (надалі - позивач) з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «КЕС-УА ХОЛДИНГ» (надалі - відповідач) про стягнення 2683,20 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору підряду № 58.1.М від 24.09.2013р. в частині повернення суми утримання через 365 днів після введення об'єкту будівництва в експлуатацію, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 1250,00 грн., за прострочення сплати якої додатково нараховані 253,87 грн. - пені, 12,95 грн. - 3% річних та 363,64 грн. - інфляційних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2015р. порушено провадження у справі № 910/17024/15 та призначено її розгляд на 06.08.2015р.

05.08.2015р. через загальний відділ господарського суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю останнього з'явитись у судове засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2015р. розгляд справи було відкладено на 27.08.2015р., у зв'язку з неявкою в судове засідання повноважних представників сторін та неподанням витребуваних судом доказів.

26.08.2015р. через загальний відділ господарського суду від позивача надійшли витребувані судом докази.

Присутнім у судовому засіданні 27.08.2015р. представником позивача підтримано позовні вимоги, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача проти позову заперечив, проте витребувані судом докази, зокрема відзив на позов, суду не надав.

Відповідно до ч. 3 ст. 77 ГПК України, в засіданні суду було оголошено перерву до 02.09.2015р.

31.08.2015р. через загальний відділ господарського суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній позов не визнає, посилаючись на недійсність п. 11.1. Договору підряду № 58.1.М від 24.09.2013р., яким встановлено однорічний гарантійний строк експлуатації, що суперечить ч. 1 ст. 884 ЦК України, а також, враховуючи умови п. 6.5. договору, згідно з яким 5% утримання від вартості виконаних робіт сплачується через 365 календарних днів з моменту введення об'єкту в експлуатацію, але при умові належного виконання підрядником своїх гарантійних обов'язків. Відтак, відсутні підстави для задоволення вимог позивача щодо стягнення суми утримання, оскільки строк по її сплаті наступає не тільки після введення об'єкту в експлуатацію, але й після закінчення 10-річного гарантійного строку експлуатації.

Присутній у судовому засіданні 02.09.2015р. представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві, та подав додаткові пояснення по справі.

Представник відповідача проти позову заперечив, посилаючись на обставини, наведені у відзиві на позовну заяву.

У відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглянута за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

24.09.2013р. між позивачем (за договором - підрядник) та відповідачем (за договором - генеральний підрядник) було укладено Договір підряду № 58.1.М, згідно з п.1.1 якого генеральний підрядник доручає, а підрядник зобов'язується за завданням генерального підрядника та за будівельними нормами виконати на свій ризик, власними та залученими силами і своїми матеріально-технічними засобами комплекс земляних і демонтажних робіт для влаштуванню галереї на об'єкті будівництва «Будівництво цеху розливу мінеральної води і складських приміщень по вул.Геологів, буд. 12, літера «А» в м. Моршин, Станківської сільської ради, Стрийського району, Львівської області», відповідно до умов договору, додатків та додаткових угод до нього, котрі являються невід'ємною частиною договору, ліквідувати недоробки та дефекти, що виявлені в ході виконання робіт, приймання робіт генеральним підрядником або протягом гарантійного строку та передати закінчені роботи генеральному підряднику, а генеральний підрядник зобов'язується надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), прийняти та оплатити належним чином виконані роботи.

У п. 2.2 договору визначено, що договірна ціна є твердою та становить 25 000,00 грн. з урахуванням ПДВ.

Відповідно до п. 6.2. договору, оплата фактично виконаних підрядником робіт (етапів робіт) здійснюється протягом 20 банківських днів з моменту підписання обома сторонами акту приймання виконаних будівельних робіт (етапів робіт) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат і находження від замовника будівництва коштів. При цьому, належна до сплати сума, згідно актів приймання виконаних будівельних робіт (етапів робіт) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, зменшується на суму перерахованого авансового платежу до повного його вирахування та з урахуванням п. 6.5.договору.

Згідно з п. 6.5 договору, генеральний підрядник, у вигляді гарантії виконання підрядником належним чином своїх зобов'язань за даним договором, утримує 5% від суми виконаних робіт згідно актів приймання виконаних будівельних робіт протягом всього строку виконання робіт підрядником. Сума утримання повертається підряднику через 365 календарних днів після введення об'єкту в експлуатації.

У п. 7.1 договору зазначено, що роботи, виконані за правочином, приймаються генеральним підрядником за актом приймання виконаних робіт (виключно типова форма КБ-2в) та довідками про вартість виконаних підрядних робіт (виключно типова форма КБ-3), дата підписання сторонами яких є датою передачі такого об'єкту робіт (етапу робіт). Передача підрядником всього обсягу виконаних робіт генеральному підряднику оформляється фінальним актом приймання виконаних підрядних робіт, дата підписання якого є датою приймання всього обсягу робіт.

Договір набирає чинності з моменту його підписання і скріплення печатками сторін та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, а в частині вирішення спірних питань - до повного моменту їх вирішення (п. 13.1. договору).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав взяті на себе за договором зобов'язання, що підтверджується підписаними і скріпленими печатками сторін актом прийняття виконаних підрядних робті № 9 від 28.02.2014р. (типова форма № КБ-2в) та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за лютий 2014 року (типова форма КБ-3).

З огляду на вищенаведене та підписання уповноваженою особою відповідача акту приймання-передачі виконаних підрядних робіт (типова форма КБ-2в) без будь-яких зауважень чи заперечень щодо обсягу та якості виконаних робіт, свідчить про прийняття останнім цих робіт та, відповідно, породжує у відповідача обов'язок по їх оплаті у строки, визначені договором.

Відповідач оплатив виконані позивачем роботи на суму 23750,00 грн., що підтверджується залученими до справи виписками з особового рахунку позивача.

Таким чином, генеральним підрядником було утримано оплату на суму 1250,00 грн., що за розрахунком суду дійсно дорівнює 5% від суми виконаних робіт, згідно акту прийняття виконаних підрядних робті № 9 від 28.02.2014р. (типова форма № КБ-2в), наявного в матеріалах справи.

Одночасно, як свідчать представлені до матеріалів справи документи, об'єкт будівництва «Будівництво цеху розливу мінеральної води і складських приміщень по вул. Геологів, буд.12, літера «А» в м. Моршин, Станківської сільської ради, Стрийського району, Львівської області» було введено в експлуатацію 24.02.2014р., про що свідчить декларація б/н від 24.02.2014р. про готовність об'єкта до експлуатації.

Пунктом 16 Постанови №461 від 13.04.2011р. Кабінету Міністрів України "Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів" передбачено, що відомості щодо зареєстрованих декларацій та виданих сертифікатів вносяться до єдиного реєстру отриманих повідомлень про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, виданих дозволів на виконання будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про готовність об'єкта до експлуатації та виданих сертифікатів, відмов у реєстрації таких декларацій та у видачі таких дозволів і сертифікатів.

Єдиний реєстр ведеться з дотриманням вимог законодавства про захист персональних даних. Єдиний реєстр ведеться з метою забезпечення: обліку повідомлень про початок виконання підготовчих і будівельних робіт; обліку декларацій про початок виконання підготовчих і будівельних робіт; обліку дозволів на виконання будівельних робіт та відмов у їх видачі; обліку анульованих дозволів; обліку декларацій про готовність об'єкта до експлуатації; обліку сертифікатів та відмов у їх видачі; відкритості, доступності інформації про видані та зареєстровані повідомлення, декларації, дозволи, сертифікати та відмови у їх видачі. Ведення єдиного реєстру, функціонування і супроводження програмного забезпечення реєстру, збереження та захист бази даних реєстру, забезпечення доступу до нього територіальних органів Держархбудінспекції України здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція України (п.3 Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України «Про затвердження Порядку ведення єдиного реєстру отриманих повідомлень про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, виданих дозволів на виконання будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про готовність об'єкта до експлуатації та виданих сертифікатів, повернених декларацій та відмов у видачі таких дозволів і сертифікатів» № 62 від 24.06.2011р.

У п. 9 Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України за № 62 від 24.06.2011р. зазначено, що доступ користувачів до даних єдиного реєстру здійснюється безоплатно через офіційний веб-сайт Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

Наразі, наявним в матеріалах справи витягом з Єдиного реєстру отриманих повідомлень про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про початок виконання підготовчих і будівельних робіт, виданих дозволів на виконання будівельних робіт, зареєстрованих декларацій про готовність об'єкта до експлуатації та виданих сертифікатів, повернених декларацій та відмов у видачі таких дозволів і сертифікатів підтверджується факт введення в експлуатацію об'єкту «Будівництво цеху розливу мінеральної води і складських приміщень по вул. Геологів, буд. 12, літера «А» в м. Моршин, Станківської сільської ради, Стрийського району, Львівської області».

Таким чином, приймаючи до уваги наведене вище, з огляду на умови укладеного між сторонами правочину, суд дійшов висновку, що строк перерахування генеральним підрядником оплати, що була утримана останнім в якості гарантії у розмірі 5% відсотків від суми виконаних робіт згідно акту прийняття виконаних підрядних робті на підставі п.6.6 договору, настав.

Проте, за твердженнями позивача, які з боку відповідача підтверджені, товариством з обмеженою відповідальністю «КЕС-УА Холдинг» оплату в сумі 1250,00 грн., що була утримана генеральним підрядником на підставі п. 6.6 Договору № 58.1.М від 24.09.2013р., через 365 календарних днів після введення об'єкту в експлуатацію перераховано на рахунок товариства з обмеженою відповідальністю «МР-Буд». не було.

Отже, на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем за виконані робти становить 1250,00 грн.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За приписами ст. 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Отже, за своїм змістом та правовою природою укладений між сторонам правочин є договором підряду.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги Договір підряду № 58.1.М від 24.09.2013р. як належну підставу, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків з виконання робіт.

Приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На час розгляду спору у господарському суді відповідачем належними та допустимими доказами не було спростовано факт виконання позивачем робіт належної якості за договором на загальну суму 25 000,00 грн., а також не надано доказів, що об'єкт будівництва не був введений в експлуатацію, а відтак у відповідача виник обов'язок щодо повної оплати виконаних позивачем підрядних робіт у визначений сторонами строк.

Водночас, судом не приймаються до уваги заперечення відповідача, наведені у відзиві на позовну заяву, оскільки наведені заперечення не відповідають умовам договору, які були визначені сторонами, виходячи зі свободи укладання договору та визначення його умов.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 1250,00 грн. заборгованості підлягають задоволенню.

Крім того, за порушення відповідачем строків перерахування оплати, яка була утримана на підставі п.6.6 спірного правочину в якості гарантії, позивачем додатково нараховані 253,87 грн. - пені, 12.95 грн. - 3% річних та 363,64 грн. - інфляційних.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За умовами п. 12.5 договору, у разі несвоєчасної оплати прийнятих робіт, генеральний підрядник повинен виплатити підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожну добу затримки.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Спеціальним законом, що регулює договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за невчасне виконання грошових зобов'язань, є Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996р. № 543/96, відповідно до статті 3 якого, розмір пені за порушення грошового зобов'язання розраховується із суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд, перевіривши розрахунок пені за період з 25.02.2015р. по 30.06.2015р., який доданий до позовної заяви, визнає його обґрунтованим, а відтак вимоги в частині стягнення 253,87 грн. пені такими, що підлягають задоволенню.

Крім того статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

За своїми ознаками, індекс інфляції є збільшенням суми основного боргу, у зв'язку з девальвацією грошової одиниці України, а 3% річних є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов'язання, і за своєю правовою природою вони є самостійними від неустойки способами захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань, а не штрафною санкцією.

Суд, перевіривши розрахунки інфляційних втрат та 3% річних за період з 25.02.2015р. по 30.06.2015р., визнає їх арифметично вірними та відповідно позовні вимоги в цій частині - обґрунтованими та такими, що також підлягають задоволенню.

Виходячи з вищевикладених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «КЕС-УА ХОЛДИНГ» (04655, м. Київ, пр. Московський, 20-Б; код ЄДРПОУ 37140134) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «МР-БУД» (45602, Волинська область, Луцький район, с. Підгайці, вул. Хрещата, 2; код ЄДРПОУ 37950797) 1250,00 грн. - боргу, 253 грн. 87 коп. - пені, 12 грн. 95 коп. - 3% річних, 363 грн. 64 коп. - інфляційних витрат та 1827,00 грн. - витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 07.09.2015р.

Суддя А.І. Привалов