Рішення

від 01.09.2015 по справі 911/3392/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" вересня 2015 р. Справа № 911/3392/15

Господарський суд Київської області, у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного підприємства В«ІТЦ В«СКАТВ» ,

02068, АДРЕСА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю В«Комплекс АгромарсВ» ,

07350, Київська обл., Вишгородський р-н, с. Гаврилівка

про стягнення 67 902,01 грн.

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 15.12.2014);

відповідача - ОСОБА_2 (довіреність від 09.12.2014 № 02/КАМ/Ю).

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Приватного підприємства В«ІТЦ В«СКАТВ» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю В«Комплекс АгромарсВ» (далі - відповідач) про стягнення 67 902,01 грн., з яких: 15 390,31 грн. пені, 885,77 грн. 3% річних та 51 625,93 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором будівельного підряду від 08.08.2013 № 13-1034/КК-Ю.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.08.2015 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 25.08.2015.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. №19483/15 від 21.08.2015) позивачем подано документи на виконання вимог ухвали суду від 10.08.2015.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 19640/15 від 25.08.2015) відповідачем подано контррозрахунок позовних вимог.

У судовому засіданні 25.08.2015 оголошено перерву до 01.09.2015, відповідно до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

У судове засідання 01.09.2015 представники сторін з'явились, представник позивача підтримав позовні вимоги повністю, представник відповідача наполягав на правильності розрахунку позовних вимог, що наданий відповідачем.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 01.09.2015 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, суд -

встановив:

Між Приватним підприємством В«ІТЦ В«СКАТВ» (далі - підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю В«Комплекс АгромарсВ» (далі - замовник) укладено договір будівельного підряду від 08.08.2013 № 13-1034/КК-Ю (далі - Договір), відповідно до умов якого, підрядник приймає на себе зобов'язання у відповідності до вимог ДНіП, ДБН, ТУ, що діють на території України, а також проектно-технічної документації, наданої та затвердженої замовником, власними та/або залученими силами і засобами на свій ризик виконати комплекс робіт з відновлення системи автоматизації елеватору філії В«КиївкомбікормВ» Товариства з обмеженою відповідальністю В«Комплекс АгромарсВ» за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, 98 та передати замовнику виконані роботи згідно з кінцевими актами виконаних робіт за формою КБ-2в, довідками про вартість робіт за формою КБ-3 (з накопиченням витрат робіт з початку будівництва), та будівельний майданчик за актом приймання-передачі, а замовник зобов'язується передати необхідну проектно-технічну документацію, здійснювати оплату та приймати своєчасно та якісно виконані роботи в порядку та строки, передбачені даним Договором та Додатковими угодами до нього (пункт 1.1. Договору).

Згідно з пунктом 1.2. Договору, підрядник зобов'язаний виконати роботи в строки, передбачені Договором та/або Додатковими угодами, до повної готовності робіт та передати замовнику виконані роботи за актами приймання виконаних робіт за формою КБ-2в та довідками про вартість робіт за формою КБ-3.

Згідно з пунктом 3.1. Договору, вартість робіт за договором складає 624 986,00 грн, у тому числі ПДВ.

Рішенням господарського суду Київської області від 09.04.2015 у справі № 911/246/15, за первісним позовом Приватного підприємства В«ІТЦ В«СКАТВ» до Товариства з обмеженою відповідальністю В«Комплекс АгромарсВ» про стягнення 183 758,42 грн. основного боргу, 22 279,05 грн. пені, 1 887,93 грн. 3 % річних та 21 242,47грн. та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В«Комплекс АгромарсВ» до Приватного підприємства В«ІТЦ В«СКАТВ» про стягнення 90 614,41 грн. пені, первісний та зустрічний позови задоволено повністю.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю В«Комплекс АгромарсВ» (далі - сторона 1) та Приватним підприємством В«ІТЦ В«СКАТВ» (далі-сторона 2) укладено Угоду про припинення зобов'язань шляхом заліку зустрічних однорідних вимог від 26.05.2015 (далі - Угода), відповідно до умов якої, з моменту підписання Угоди сторони вважатимуть: зобов'язання сторони 1 перед стороною 2 припиненим частково, заборгованість сторони 1 перед стороною 2 становитиме 141 532,42 грн. та зобов'язання сторони 2 перед стороною 1 припинено у повному обсязі, заборгованість сторони 2 перед стороною 1 відсутня (пункт 5. Угоди).

Відповідно до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

За твердженням позовної заяви, відповідач рішення господарського суду Київської області від 09.04.2015 у справі № 911/246/15 та Угоду про припинення зобов'язань шляхом заліку зустрічних однорідних вимог до 29.05.2015 не виконав, у зв'язку з чим, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача 15 390,31 грн. пені, 885,77 грн. 3% річних та 51 625,93 грн. інфляційних втрат, що нараховані на суму основного боргу.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі. Зокрема, відповідно до частини 2 статті 32 Господарського процесуального кодексу України - на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін.

Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто, обов'язок доказування покладається на сторони.

У зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання, позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України заявляє до стягнення 885,77 грн. 3% річних за період з 24.03.2015 до 28.05.2015 та 51 625,93 грн. інфляційних втрат за період з 01.03.2015 до 31.05.2015.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом враховано, що 3% річних та інфляційні втрати нараховано саме на суму основного боргу - грошове зобов'язання відповідача за договором підряду.

Судом також враховано правову позицію, що викладено у постанові Верховного Суду України від 04.07.2011 у справі 13/210/10, де зазначено, що виходячи із положень норми статті 625 Цивільного кодексу України, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, при цьому, зазначена норма не обмежує права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов'язання не виконується й після вирішення судом питання про стягнення основного боргу, оскільки чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків і є всі підстави для застосування до спірних правовідносин положень статті 625 Цивільного кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 111-28 Господарського процесуального кодексу України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини 1 статті 111-16 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права, висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

З метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду обставин справи, суд здійснив перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат та з'ясував, що надані позивачем та відповідачем розрахунки інфляційних втрат і 3% річних є невірними, правильний розмір 3% річних складає 870,66 грн., а інфляційних втрат - 51 442,17 грн., у зв'язку з чим, позовні вимоги, у частині 15,11 грн. 3% річних та 183,76 грн. інфляційних втрат задоволенню не підлягають.

Крім того, позивач, на підставі пункту 9.3. Договору, заявляє до стягнення з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення, за кожен день прострочення від вартості неоплачених робіт, яка за розрахунком позивача складає 15 390,31 грн.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання. Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України В«Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Згідно з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

З метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду обставин справи, суд здійснив перерахунок пені та з'ясував, що надані сторонами розрахунки пені є невірними, правильний розмір пені складає 15 388,76 грн., у зв'язку з чим, позовна вимога, у частині 1,55 грн. пені задоволенню не підлягає.

З огляду на зазначене, за результатами оцінки доказів, що наявні у матеріалах справи та встановлення всіх обставин справи, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача 15 388,76 грн. пені, 870,66 грн. 3% річних та 51 442,17 грн. інфляційних втрат, решта позову задоволенню не підлягає.

Відшкодування судового збору, сплаченого позивачем у розмірі 1 827,00 грн., відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 4, 32, 33, 36, 43, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«Комплекс АгромарсВ» (07350, Київська обл., Вишгородський р-н, с. Гаврилівка, код ЄДРПОУ 30160757) на користь Приватного підприємства В«ІТЦ В«СКАТВ» (02068, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 36272691) 15 388 (п'ятнадцять тисяч триста вісімдесят вісім ) грн. 76 коп. пені, 870 (вісімсот сімдесят) грн. 66 коп . 3% річних, 51 442 (п'ятдесят одна тисяча чотириста сорок дві) грн. 17 коп. інфляційних втрат та 1 821 (одна тисяча вісімсот двадцять одна) грн. 61 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 07.09.2015.

Суддя С.О. Саванчук