Рішення

від 29.07.2015 по справі 911/2730/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" липня 2015 р. Справа № 911/2730/15

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Вовченко А. В.

за участю представників учасників процесу:

від прокурора: Секретар В. В. (посвідчення № 029901 від 21.10.2014 р.);

від позивача 1: Яковлєв О. І. (посвідчення № 499 від 10.06.2015 р.);

від позивача 2: Чеботарьова І. Г. (довіреність № 14-124 від 13.05.2014 р.);

від відповідача: не з'явились;

розглянувши матеріали справи

за позовом Заступника Генерального прокурора України, м. Київ

в інтересах держави в особі:

1) Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, м. Київ;

2) Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України", м. Київ;

до Комунального підприємства теплових мереж, м. Красноперекопськ, Автономна Республіка Крим

про стягнення 3 851 783, 05 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник Генерального прокурора України звернувся в господарський суд Київської області в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, НАК Нафтогаз України" із позовом до Комунального підприємства теплових мереж про стягнення 3 031 190, 76 грн основної заборгованості, 285 544, 71 грн пені, 473 768, 86 грн інфляційних збитків, 61 278, 73 грн 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані прокурором в інтересах позивачів неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку щодо оплати у повному обсязі за поставлений позивачем 2 природний газ згідно договору № 1200/14-ТЕ-19 купівлі-продажу природного газу від 03.12.2013 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.07.2015 р. порушено провадження у справі № 911/2730/15 за позовом Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Комунального підприємства теплових мереж про стягнення 3 851 783, 05 грн і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 15.07.2015 р.

15.07.2015 р. перед судовим засіданням до загальної канцелярії суду від позивача 1 надійшли письмові пояснення по суті позовних вимог № 17/1543 від 14.07.2015 р.

15.07.2015 р. перед судовим засіданням до загальної канцелярії суду від позивача 2 надійшла довідка № б/н від 10.07.2015 р. на вимогу ухвали суду, що приєднана судом до матеріалів справи.

15.07.2015 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 29.07.2015 р.

29.07.2015 р. у судовому засіданні прокурор надав усні пояснення щодо позовних вимог, заявлених ним в інтересах позивачів, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представники позивача 1 та позивача 2 у судовому засіданні надали усні пояснення щодо позовних вимог, заявлених прокурором в їх інтересах, позовні вимоги підтримали, вважають їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

03.12.2013 р. між позивачем 2 та відповідачем було укладено договір № 1200/14-ТЕ-19 купівлі-продажу природного газу, згідно умов п. 1.1. якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2014 р. природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "НАК "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору.

Відповідно до п. 1.2. договору газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, релігійними організаціями, національними творчими спілками та їх релігіональними осередками.

Згідно п. 2.1. договору продавець передає покупцеві з 01.01.2014 р. по 31.12.2014 р. газ обсягом до 5 453, 00 тис. куб. м., у тому числі по місяцях кварталів (тис. куб. м.): липень - 0, серпень - 0, вересень - 0, жовтень - 246, 00, листопад - 762, 00, грудень - 1 155, 00, січень - 1 194, 00, лютий - 1 052, 00, березень - 914, 00, I квартал - 3 160, 00, II квартал - 130, 00, III квартал - 0, IV квартал - 2 163, 00.

Відповідно до п. 5.1. договору ціна (граничний рівень ціни) на газ для теплопостачальних підприємств та послуги з йоо транспортування установлюються Національною комісією регулювання електроенергетики України.

Пунктом 5.2. договору передбачено, що ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 1 118, 974 грн з урахуванням боргу у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1 000 куб. м. природного газу - 1 118, 974 грн, крім того ПДВ - 17 % - 190, 226 грн, всього з ПДВ - 1 309, 20 грн.

Відповідно до п. 5.5. договору загальна сума вартості газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок газу.

Згідно п. 6.1. договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Пунктом 11.1. договору визначено строк його дії, згідно якого цей договір набуває чинності з дати його підписання повноважними представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, і діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2014 р., а в частині розрахунків - до їх повного здійснення.

05.03.2014 р. між позивачем 2 та відповідачем було укладено додаткову угоду № 1 до договору № 1200/14-ТЕ-19 купівлі-продажу природного газу від 13.12.2013 р., згідно п. 1. якої сторони домовились викласти з 01.01.2014 р. п. 5.2. статті 5 договору у наступній редакції: ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 1 091, 00 грн з урахуванням боргу у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1 000 куб. м. природного газу - 1 091, 00 грн, крім того ПДВ - 20 % - 218, 20 грн, всього з ПДВ - 1 309, 20 грн.

На виконання умов договору позивачем у період з січня по лютий 2014 р. було передано у власність (продано) відповідачу природний газ на загальну суму 3 031 190, 76 грн, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу за січень від 31.01.2014 р. на суму 1 619 742, 24 грн, актом приймання-передачі природного газу за лютий від 28.02.2014 р. на суму 1 411 448, 52 грн, наявними у матеріалах справи.

Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із купівлею-продажем товару здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 цього ж кодексу передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідач обов'язок щодо оплати товару не виконав і його основна заборгованість перед позивачем 2 складає , 3 031 190, 76 грн, що підтверджується договором № 1200/14-ТЕ-19 купівлі-продажу природного газу від 03.12.2013 р., актом приймання-передачі природного газу за січень від 31.01.2014 р. на суму 1 619 742, 24 грн, актом приймання-передачі природного газу за лютий від 28.02.2014 р. на суму 1 411 448, 52 грн, наявними у матеріалах справи.

Отже, вимоги прокурора в інтересах позивачів про стягнення із відповідача основної заборгованості у розмірі 3 031 190, 76 грн за договором № 1200/14-ТЕ-19 купівлі-продажу природного газу від 03.12.2013 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, прокурор в інтересах позивачів просить стягнути із відповідача пеню, передбачену договором № 1200/14-ТЕ-19 купівлі-продажу природного газу від 03.12.2013 р., за періоди прострочення відповідачем виконання обов'язку по оплаті природного газу з 14.02.2014 р. по 13.08.2014 р. та з 14.03.2014 р. по 13.09.2014 р. всього на загальну суму 285 544, 71 грн у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ч. 6 ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Частиною 2 п. 7.2. договору передбачено, що у разі невиконання покупцем умов п. 6.1. цього договору покупець зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Розрахунок пені від суми основної заборгованості, виконаний прокурора в інтересах позивачів, є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог прокурора в інтересах позивачів в частині стягнення із відповідача пені від суми основної заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 285 544, 71 грн.

Крім того, прокурор в інтересах позивачів просить стягнути із відповідача інфляційні збитки та 3 % річних від суми основної заборгованості за періоди прострочення відповідачем виконання обов'язку по оплаті природного газу з 02.2014 р. по 09.2014 р., з 03.2014 р. по 09.2014 р. та з 14.02.2014 р. по 30.10.2014 р., з 14.03.2014 р. по 30.10.2014 р. всього на загальну суму 473 768, 86 грн та 61 278, 73 грн відповідно у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 цього ж кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок інфляційних збитків від суми основної заборгованості, виконаний прокурором в інтересах позивачів, є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог прокурора в інтересах позивачів в частині стягнення із відповідача інфляційних збитків від суми основної заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 473 768, 86 грн.

Розрахунок 3 % річних від суми основної заборгованості, виконаний прокурором в інтересах позивачів, є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог прокурора в інтересах позивачів в частині стягнення із відповідача 3 % річних від суми основної заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 61 278, 73 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства теплових мереж (ідентифікаційний код 20723344) на користь Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (ідентифікаційний код 20077720) 3 031 190 (три мільйони тридцять одна тисяча сто дев'яносто) грн 76 (сімдесят шість) коп. основної заборгованості, 285 544 (двісті вісімдесят п'ять тисяч п'ятсот сорок чотири) грн 71 (сімдесят одна) коп. пені, 473 768 (чотириста сімдесят три тисячі сімсот шістдесят вісім) грн 86 (вісімдесят шість) коп. інфляційних збитків, 61 278 (шістдесят одна тисяча двісті сімдесят вісім) грн. 73 (сімдесят три) коп. 3 % річних.

3 . Стягнути з Комунального підприємства теплових мереж (ідентифікаційний код 20723344) в доход Державного бюджету України судові витрати 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн 00 (нуль) коп. судового збору.

Суддя В.М.Бацуца

Повний текст рішення підписаний

01 вересня 2015 р.