Рішення

від 03.09.2015 по справі 914/2456/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.15                                                                                 Справа № 914/2456/15

За позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Фіто-Лек», м. Харків;

до відповідача:Приватного підприємства «Фармопіка», Львівська обл., м. Червоноград;

про:стягнення 39457,28 грн. боргу, 7891,46 грн. штрафу

Суддя – Крупник.Секретар – Айзенбарт А.І.

Представники сторін:

від позивача:не з'явився;

від відповідача:не з'явився.

Заяв про відвід судді та здійснення технічної фіксації судового засідання не надходило.

СУТЬ СПОРУ:

21.07.2015р. на розгляд господарського суду Львівської області поступила позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фіто-Лек» (надалі – Позивач) до Приватного підприємства «Фармопіка» (надалі – Відповідач) про стягнення 39457,28 грн. боргу, 7891,46 грн. штрафу

Ухвалою господарського суду від 23.07.2015р. порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 10.08.2015р. Ухвалою від 10.08.2015р. суд відклав розгляд справи на 03.09.2015р.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, позовні вимоги підтримав, просив суд позов задоволити повністю з підстав, викладених у позовній заяві. На адресу суду направив клопотання про долучення до матеріалів справи витягу з ЄДРПОУ на позивача, довідки про розмір боргу та клопотання про слухання справи без участі представника позивача.

Як вбачається з позовної заяви, позовні вимоги ТОВ «Фіто-Лек» обґрунтовує тим, що 07.11.2014р. між позивачем та відповідачем укладено договір поставки №46-р, на виконання якого позивачем було передано відповідачу товар, загальною вартістю 39685,47 грн. Відповідач зобов'язувався протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару, оплатити товар, однак своїх зобов'язань за договором (в частині своєчасного внесення оплати) належним чином не виконав, оплатив товар лише частково, до сплати залишилося 39457,28 грн., які позивач просить суд стягнути з відповідача. Крім цього, у зв'язку з неналежним виконанням умов договору, позивач просить суд стягнути з відповідача 7891,46 грн. штрафу.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання повторно не забезпечив, вимог ухвал суду не виконав. На електронну адресу суду направив клопотання, яким просить суд відкласти розгляд справи у зв'язку з участю представника в іншому судовому засіданні в апеляційному суді Львівської області.

Суд, розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, прийшов до висновку про відмову у його задоволенні, зважаючи на наступне.

Як зазначив Пленум ВГС України в п. 3.9.2. Постанови від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32-34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Натомість, до клопотання про відкладення розгляду справи відповідачам не було долучено ні доказів того, що вказаний у клопотанні представник уповноважений на представництво інтересів ПП «Фармопіка», ні доказів того, що представник відповідача бере участь в іншому судовому засіданні.

Враховуючи зазначене, суд прийшов до висновку, що повторна неявка належним чином повідомленого відповідача не перешкоджає вирішенню спору, оскільки, дослідивши наявні матеріали справи, суд визнав їх достатніми для того, щоб розглянути спір за цими матеріалами.

Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

07.11.2014р. між позивачем та відповідачем укладено Договір №46-р (надалі – Договір), за умовами п. 1.1. якого постачальник (позивач) бере на себе зобов'язання передати (поставити) у власність покупцю (відповідачу) протягом дії Договору товар в асортименті і кількості, вказаних в накладних, які є невід'ємною частиною даного договору. Покупець зобов'язується прийняти цей товар і своєчасно здійснити його оплату на умовах, визначених даним договором.

Накладні є документом, який замінює специфікацію і протокол узгодження цін і є невід'ємною частиною договору (п. 1.4. Договору).

На виконання зобов'язань за Договором, позивачем було передано, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 39685,47 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, підписаними представниками сторін Договору та скріплені їх печатками.

Згідно п. 3.5. Договору розрахунки за товар здійснюються по сумах, вказаних у видаткових накладних, шляхом відстрочення платежу протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту отримання товару покупцем. Датою поставки вважається дата отримання товару покупцем, про що покупцем робиться відмітка у видатковій накладній. Якщо дата отримання товару не вказана покупцем у видатковій накладній, датою отримання товару вважається дата виписки видаткової накладної.

Як свідчить банківська виписка по рахунку позивача, одержаний товар був оплачений відповідачем частково, в розмірі 500,00 грн. Разом з тим, в розрахунку до позовної заяви позивач зазначає, що грошові кошти, які були перераховані відповідачем 29.04.2015р. в розмірі 500,00 грн. були частково (271,81 грн.) зараховані в якості погашення боргу відповідача за попередніми накладними, а решта суми – 228,19 грн. зарахована як погашення боргу за видатковими накладними, заборгованість по яких є предметом даного спору.

З Довідки ТОВ «Фіто-Лек» від 05.08.2015р. вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем не змінилася та складає 39457,28 грн.

Таким чином, з матеріалів справи судом встановлено, що переданий товар у встановлений Договором строк, відповідачем оплачений повністю не був.

Станом на день розгляду справи судом, докази сплати відповідачем боргу – в матеріалах справи відсутні.

Встановивши наведені обставини справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Статтею 174 ГК України передбачено, що однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконану роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку.

Зі змісту Договору №46-р від 07.11.2014р. вбачається, що такий за своєю правовою природою є договором поставки.

Положеннями ч. 1 ст. 265 ГК України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України визначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

В п. 3.5. Договору сторони чітко визначили, що розрахунок за товар здійснюється протягом 30 календарних днів з моменту його отримання.

У відповідності із ст. 193 ГК України, положення якої є аналогічні до положень ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Нормами ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки, відповідачем у встановлений в п. 3.5. Договору строк, кошти за одержаний товар сплачені у повному обсязі не були, ці кошти підлягають до стягнення з нього в судовому порядку в розмірі 39457,28 грн.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до п. 7.2. Договору за прострочення платежу обумовленого в п. 3.5. даного Договору, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 20% від вартості одержаного товару, за яким допущено прострочення платежу, а також суму боргу з урахуванням індексу інфляції, згідно ст. 625 ЦК України за весь час прострочення та 18% річних від простроченої суми.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Як вбачається з позовної заяви, крім основного боргу позивач просить суд стягнути з відповідача 7891,46 грн. штрафу.

Ознайомившись з розрахунком штрафу, суд прийшов до висновку, що штраф підлягає стягненню з відповідача повністю, оскільки ним прострочено виконання зобов'язання більше, ніж на 30 календарних днів.

З огляду на викладені обставини, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані та підтверджені належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовані, а тому підлягають до задоволення повністю.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача в розмірі 1827,00 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 4-3, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити повністю.

2.          Стягнути з Приватного підприємства «Фармопіка» (80100, Львівська обл., м. Червоноград, вул. Набережна, 23/27; код ЄДРПОУ 36518430) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фіто-Лек» (61140, м. Харків, пр. Гагаріна, 48/47; код ЄДРПОУ 21194014) 39457,28 грн. боргу, 7891,46 грн. штрафу та 1827,00 грн. судового збору.

3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 116 ГПК України.

4.          Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 91-93 ГПК України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 08.09.2015 р.

Суддя                                                                       Крупник Р.В.