ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"31" серпня 2015 р.Справа № 916/2823/15
Господарський суд Одеської області у складі:
Суддя Зайцев Ю.О.
при секретарі судового засідання Ошарін Д.С.
За участю представників сторін:
Відпозивача: ОСОБА_1 (за довіреністю);
Відвідповідача: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „ПровіднаВ» до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю „Блек ОСОБА_3В» про стягнення в порядку регресу 27 358,09 грн., -
ВСТАНОВИВ:
Суть спору: 13.07.2015р. Приватне акціонерне товариство „Страхова компанія „ПровіднаВ» звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю „Блек ОСОБА_3В» про стягнення в порядку регресу 27 358,09 грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.07.2015р. порушено провадження по справі та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.
31.07.2015р. за вх. ГСОО №2-4223/15 від представника позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.08.2015р. судове засідання, призначене на 31.08.2015р. о 10год. 00хв. у справі №916/2823/15-г було призначено до розгляду з використанням системи відеоконференцзв'язку.
Відповідач в засідання суду призначені на 27.07.2015р. та 31.08.2015р. не з`явився, правом на відзив в порядку ст. 59 ГПК України не скористався. Ухвали господарського суду Одеської області від 14.07.2015р. та від 27.07.2015р. були направлені за належною адресою, зазначеною в позовній заяві та отримані відповідачем про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення вх.№ 33756/15 від 03.08.2015р. та вх.№ 36352/15 від 18.08.2015р.
Як зазначено у третьому абзаці п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р., в разі якщо ухвалу суду було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Відповідно до п. 32 Інформаційного листа ВГСУ від 29 вересня 2009 року № 01-08/350 В«Про деякі питання, порушені в доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу УкраїниВ» викладена правова позиція, згідно якої відмітка про відправку процесуального документа суду на зворотньому аркуші у лівому нижньому куті першого примірника процесуального документа є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам у справі та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначено про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання. При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.
Приймаючи до уваги, що судові відправлення скеровувалися на адресу відповідача зазначеною в позовній заяві та підтвердженою витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 27.07.2015р., суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
31.08.2015р. у судовому засіданні після повернення з нарадчої кімнати було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представника відповідача, суд встановив наступне.
14.10.2014 року між ПрАТ «СК «Провідна» (надалі - Страховик) та ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «БЛЕК СІ ЛАЙН» (надалі - Страхувальник) було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у формі Полісу № АІ/2427124 (надалі - Поліс), строк дії якого з 14.10.2014 р. до 13.10.2015 р.
Згідно умов Полісу, ліміт відповідальності страхової компанії за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю 100 000,00 грн., за шкоду, заподіяну майну - 50 000,00 грн., розмір франшизи - 0,00 грн.
Відповідно до Полісу, забезпеченим транспортним засобом є автомобіль «SCANIA R124», 1998 року випуску, VIN (номер кузова, шасі, рами) XLER4X20004388347, д/н 13855ОВ (надалі - Забезпечений ТЗ).
Згідно ст. 1 Закону України „Про страхуванняВ» від 07.03.1996р. N 85/96-ВР (з подальшими змінами та доповненнями; надалі за текстом - Закон України „Про страхуванняВ» ) страхуванням є вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Стаття 6 Закону України „Про страхуванняВ» визначає добровільне страхування як страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.
Відповідно до ст. 16 Закону України „Про страхуванняВ» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. За змістом статті 355 Господарського кодексу України об'єкти страхування, види обов'язкового страхування, а також загальні умови здійснення страхування, вимоги до договорів страхування та порядок здійснення державного нагляду за страховою діяльністю визначаються Цивільним кодексом України, цим Кодексом, законом про страхування, іншими законодавчими актами.
У відповідності до ст. 2 зазначеного Закону страховиками визнаються фінансові установи, які створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю згідно з Законом України "Про господарські товариства" з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом, а також одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності.
Згідно ст. 3 Закону України „Про страхуванняВ» страхувальниками визнаються юридичні особи та дієздатні фізичні особи, які уклали із страховиками договори страхування або є страхувальниками відповідно до законодавства України.
У відповідності до ч.2 ст. 8 Закону України „Про страхуванняВ» страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Як вбачається з матеріалів справи, 20.11.2014 року о 10 годині 00 хвилин в м. Одеса по вул. Французький бульвар, відбулася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю забезпеченого ТЗ ««SCANIA R124», 1998 року випуску, VIN (номер кузова, шасі, рами) XLER4X20004388347, д/н 13855ОВ та автомобілем НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4.
ОСОБА_5 своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП. Зазначені обставини підтверджуються Постановою Жовтневого районного суду Миколаївської області, від 29.01.2015р., за якою його було визнано винним у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення та притягнено до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн.
Відповідно до ст. 25 Закону України „Про страхуванняВ» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Враховуючи що цивільна відповідальність водія забезпеченого транспортного засобу винуватця ДТП була застрахована в СК «ПРОВІДНА» Полісу № АІ/2427124 , власник пошкодженого в ДТП ТЗ «КІА», д.н. НОМЕР_2, звернувся до СК «ПРОВІДНА» із заявою про виплату страхового відшкодування.
З метою визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого ТЗ «КІА», д.н. НОМЕР_2, 01.12.2014р. проведено його огляд, про що складено Акт огляду транспортного засобу.
06.03.2015 р. складено Калькуляцію № НОМЕР_3, відповідно до якої вартість ремонту пошкодженого в ДТП ТЗ «КІА», д.н. НОМЕР_2, складає 54 588,76грн.
Вказана Калькуляція розрахована Позивачем за комп'ютерною програмою «Audatex», що відповідає умовам чинного законодавства про оціночну діяльність, оскільки комп'ютерна програма «Audatex» рекомендована п. 59 додатку 8 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом № 142/5/2092 Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 року.
Згідно ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»? у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством...
06.03.2015р. СК «Провідна» було складено розрахунок суми матеріального збитку, на суму 27 358,09грн.
19.03.2015р. СК «ПРОВІДНА» було отримано лист від власника пошкодженого Т3,щодо перерахування коштів суми страхового відшкодування з метою ремонту пошкодженого ТЗ «КIА», д.н. НОМЕР_2.
01.04.2015р. було складено Страховий акт, відповідно до якого розмір страхового відшкодування, що підлягає виплаті, складає 27 358,09грн.
02.04.2015р. ПрАТ «СК «ПРОВІДНА», здійснила виплату страхового відшкодування на користь власника пошкодженого ТЗ у розмірі 27 358,09грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення № 0013921 від 02.04.2015р.
Крім того, відповідно до пп.33.1.4. п. 33.1. ст.ЗЗ Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - ЗУ «Про ОСЦПВ»), «водій транспортного засобу, у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), причетний до такої пригоди , зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності повідомлення про дорожкьо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу».
Однак, ні водій, ні страхувальник Забезпеченого ТЗ не повідомили Позивача, як того вимагає вказаний вище закон, про ДТП, що сталася 20.11.2014 року о 10 годині 00 хвилин в м. Одеса по Французькому бульвару. Крім того, Позивачу не надані будь-які документальні підтвердження того, що Відповідач не мав змоги виконати обов'язок повідомити Позивача про ДТП у визначені ЗУ «Про ОСЦПВ» строки та за відповідних умов.
Т -
28.11.2014р. Відповідачем було повідомлено СК «Провідна» про настання ДТП та додано подорожній листвід 15.11.2014р., який зазначає підтвердження законного керування ТЗ Відповідача при виконанні своїх трудових обов 'язків ОСОБА_5.
Враховуючи, що ОСОБА_5, винуватець ДТП, перебував у трудових відносинах з ТОВ «БЛЕК СІ ЛАЙН» Позивачем, в особі представника, направлено Відповідачу досудову вимогу (Вих. № 124 від 28.04.2015 року) про відшкодування шкоди в порядку регресу на суму 27 358,09 грн.
Проте вказана вимога була залишена відповідачем без відповіді.
Із наведених підстав позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з ТОВ «БЛЕК СІ ЛАЙН» в порядку регресу матеріальної шкоди в сумі 27 358,09 грн., обґрунтовуючи свої позовні вимоги посиланням на ст. 38 „Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобівВ» .
Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства України, дійшов до такого висновку.
За змістом ст. 355 Господарського кодексу України, об'єкти страхування, види обов'язкового страхування, а також загальні умови здійснення страхування, вимоги до договорів страхування та порядок здійснення державного нагляду за страховою діяльністю визначаються Цивільним кодексом України, цим Кодексом, законом про страхування, іншими законодавчими актами.
Згідно зі ст. 1 Закону України „Про страхуванняВ» , від 07.03.1996р. N 85/96-ВР, страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
У відповідності до ст. 16 Закону України „Про страхуванняВ» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору, що цілком кореспондується з положеннями ст. 979 Цивільного кодексу України.
Згідно із ст. 2 зазначеного Закону визначено, що страховиками визнаються фінансові установи, які створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю, згідно з Законом України "Про господарські товариства", з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом, а також одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності.
Положеннями ст. 3 Закону України „Про страхуванняВ» страхувальниками визнаються юридичні особи та дієздатні фізичні особи, які уклали із страховиками договори страхування або є страхувальниками відповідно до законодавства України.
У відповідності до ч.2 ст. 8 Закону України „Про страхуванняВ» страховий випадок -подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Статтею 1 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобівВ» від 01.07.2004р. № 1961-IV визначено, що страхувальниками є юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу.
Положеннями ст. 15 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобівВ» встановлено, що договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності можуть укладатися на умовах зокрема страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах (договір I типу).
Відповідно до п. 33.1.4 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобівВ» у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний: невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.
Як встановлено судом, в матеріалах справи відсутні будь-які документи, які б свідчили про поважність причин неповідомлення відповідачем страховика у встановлені діючим законодавством строки.
Статтею 38 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобівВ» встановлено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки, передбачені ст. 33 цього Закону.
За приписами ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Як вбачається з матеріалів справи, 20.11.2014 року о 10 годині 00 хвилин в м. Одеса по вул. Французький бульвар, відбулася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю забезпеченого ТЗ ««SCANIA R124», 1998 року випуску, VIN (номер кузова, шасі, рами) XLER4X20004388347, д/н 13855ОВ та автомобілем НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4.
ОСОБА_5 своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП. Зазначені обставини підтверджуються Постановою Жовтневого районного суду Миколаївської області, від 29.01.2015р., за якою його було визнано винним у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення та притягнено до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн.
Ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Відповідно до вищезазначеного, господарський суд дійшов висновку про обгрунтованість заявлених позовних вимог Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „ПровіднаВ» щодо стягнення з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю „Блек ОСОБА_3В» 27 358,09 грн. матеріальної шкоди в порядку регресу.
Таким чином, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „ПровіднаВ» до відповідача заявлені обгрунтовано, не суперечать чинному законодавству та підлягають задоволенню.
На підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 32,33,34,38,43,44,49,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,
ВИРІШИВ:
1 . Позов Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „ПровіднаВ» до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю „Блек ОСОБА_3В» про стягнення в порядку регресу 27 358,09 грн. - задовольнити.
2 . Стягнути з ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю „Блек ОСОБА_3В» (67663, Одеська область, Біляївський район, с.Усатове, вул. Енергетиків, 11; код ЄДРПОУ 37136804) на користь Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „ПровіднаВ» (03049, м.Київ, Повітрофлотський пр-т., 25; код ЄДРПОУ 23510137) 27 358 /двадцять сім тисяч триста п'ятдесят вісім/ грн. 09 коп. - матеріальної шкоди в порядку регресу та 1827 /одну тисячу вісімсот двадцять сім/ грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.
Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст складено та підписано 07 вересня 2015 р.
Суддя Ю.О. Зайцев
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 31.08.2015 |
Оприлюднено | 15.09.2015 |
Номер документу | 49967194 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Зайцев Ю.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні