Рішення

від 26.05.2010 по справі 9/72-10-1529

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" травня 2010 р.Справа № 9/72-10-1529

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „СП КАПРІВ» ;

До відповідача: Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1;

про стягнення 10 444,64 грн.;

Суддя Меденцев П.А.

Представники:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача : не з'явився;

СУТЬ СПОРУ : 30.03.2010 р. за вх. №2761 Товариство з обмеженою відповідальністю „СП КАПРІВ» (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 заборгованості в сумі 10 444, 64 грн. При цьому, Позивач у позовній заяві клопоче про накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно та грошові кошти, які належать Відповідачу, зокрема, що знаходяться на його банківському рахунку в ПАТ „УкрсиббанкВ» .

Клопотання Позивача про забезпечення позову судом не задовольняється, у зв'язку з тим, що заявником не надано жодного доказу в підтвердження того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, як того вимагає ст.66 ГПК України.

Позивачем 21.05.2010 р. у судове засідання подано заяву про зменшення розміру позовних вимог в частині нарахуванні пені, сума якої за остаточним розрахунком складає - 3489,27 грн.

Позивач на позовних вимогах наполягає.

Представник відповідача у судові засідання, призначені на 23.04.2010 р., 12.05.2010 р., 21.05.2010 р., 26.05.2010 р. не з'явився, незважаючи на те, що про розгляд справи №9/72-10-1529 господарським судом за його участю в якості відповідача був повідомлений, про що свідчать повідомлення відділення зв'язку про вручення поштового відправлення (з підписом про отримання повноважним представником) №66564, №669975 з відмітками про отримання повноважною особою відповідача. Відповідач відзив на позов не надав, у зв'язку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

10.04.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „СП КАПРІВ» (Постачальник) та Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 (Замовник) укладено контракт на поставку продукції ЗМ №04-01/08-SZ, відповідно до умов п.1.1. якого Замовник доручає, а Постачальник приймає на себе поставку продукції компанії ЗМ. Замовник зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного контракту. Асортимент та кількість товару, що постачається, визначається згідно накладних (п.1.2. контракту).

Пунктом 2.2. контракту встановлено, що ціна за одиницю, а також загальна ціна товару вказана у відповідних накладних.

Згідно з умовами п.4.1. контракту приймання-здача товару здійснюється на складі Постачальника (м. Київ, пр-т. Московський,6).

Термін виконання робіт за умовами п.4.4. контракту визначається на кожну окрему поставку додатково (з моменту отримання письмової заявки від Замовника) та вказується в рахунку на оплату кожного типу продукції.

Видатковими накладними №3188 від 08.04.2008 р. (на суму 2234,40 грн.), №5044 від 24.06.2008 р. (на суму 1703,28 грн.), №5540 від 15.07.2008 р. (на суму 918,84 грн.), №6117 від 07.08.2008 р. (на суму 2811,30 грн.), №7568 від 26.09.2008 р. (на суму 1442,40 грн.) Позивачем Відповідачу було поставлено товар на загальну суму 9110,22 грн.

За умовами контракту розрахунки проводяться у безготівковому вигляді через платіжні доручення. Оплата здійснюється Замовником протягом 14 календарних днів з дати, що вказана на накладній. Замовник має право виконувати оплату по частинах та достроково. (п.п.3.1-3.3. контракту).

У свою чергу Відповідачем було частково сплачено за отриманий товар - 4856,52 грн.

Позивачем відповідачу було надіслано претензію з вимогою погасити існуючу заборгованість, яку Відповідачем було отримано 27.03.2009, про що свідчить відмітка повноважного представника адресата на повідомленні відділення зв'язку про вручення поштового відправлення №2511954.

Доказів вжиття Відповідачем заходів до оплати існуючої заборгованості суду не надано. Таким чином, у Відповідача перед позивачем за поставлений товар наявна заборгованість в сумі 4 253,70 грн.

За невиконання зобов'язань по вищевказаному контракту Постачальник і Замовник несуть матеріальну відповідальність у відповідності до чинного законодавства України (п.5.1. контракту).

В разі прострочки термінів оплати продукції, обумовлених контрактом, Замовник сплачує Постачальнику пеню у розмірі 0,2 % від суми непроплаченого боргу за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

У відповідності до чинного законодавства та положень контракту №04-01/08-SZ від 10.04.2008 р. Позивачем за прострочення Відповідачем оплати розраховано пеню, яка становить 3 489,27 грн., збитки від інфляційних процесів - 1095,73 грн., 3% річних - 202,22 грн.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій -це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Згідно з ст.174 ГК України, господарські зобов'язання виникають із господарських договорів.

Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до положень ч.1 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. За положеннями ч.1 ст.266 Господарського кодексу України предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч.6 ст.265 ГК України).

Згідно із ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Частина 1 статті 692 ЦК України встановлює, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У відповідності зі ст.204 ЦК України договори, укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов'язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Згідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, при цьому відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

У відповідності до вимог ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Крім цього, як вбачається з вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

При цьому, договір є обов'язковим для виконання сторонами своїх зобов'язань, про що свідчить вимоги ст. 629 цього ж Кодексу.

Згідно ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦКУ, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Положеннями ст.611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, оплаті послуг адвоката віднести за рахунок Відповідача пропорційно задоволених вимог, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (67554, АДРЕСА_1, р/р 26000054400784 в ЮГРУ ПАТ КБ „ПриватБанкВ» м. Одеса, МФО 328704) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „КАПРІВ» (03194, м. Київ, вул. Зодчих,32А, ідентифікаційний код 16395905, р/р 26000176865800 в ПАТ „УкрсиббанкВ» , МФО 322465) заборгованість в сумі 4 253,70 грн., пеню в сумі 3 489,27 грн., збитки від інфляційних процесів в сумі 1095,73 грн., 3% річних в сумі 202,22 грн., витрати по оплаті послуг адвоката в сумі 6 000 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 104,45 грн., витрати на послуги з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Меденцев П.А.