Рішення

від 08.09.2015 по справі 913/520/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022, м. Харків, проспект Леніна, б.5, inbox@lg.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2015 року Справа № 913/520/15

Провадження № 27/913/520/15

Суддя господарського суду Луганської області Байбак О.І.

при секретарі: Зоріній О.Г.

за участю представників сторін:

позивача - Трегуб О.О. (за довіреністю № 35/15 від 13.02.2015 р.)

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні господарського суду Луганської області cправу № 913/520/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арго-Стиль", м. Луганськ

про стягнення 1047396,63 грн.

встановив:

Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль", місто Київ (далі - позивач) заявлена вимога про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Стиль", м. Луганськ (далі - відповідач) заборгованості за Кредитним договором № 010/04-02/617-Г-2 від 16.08.2007 р., який був укладений в рамках Генеральної угоди про надання кредитних ресурсів № 010/04-02/617/Г від 16.08.2007 р., в загальному розмірі 1047396,63 грн., з яких:

- 1000000,00 грн. - заборгованість по сплаті тіла кредиту;

- 43417,88 грн. - заборгованість за відсотками;

- 3978,75 грн. - пеня за відсотками.

Крім того, позивач також просить покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору у сумі 20948,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за зазначеним кредитним договором.

Розгляд справи неодноразово відкладався, в т.ч. в зв'язку з неявкою на судові засідання представника відповідача.

На судове засідання 08.09.2015 р. прибув представник позивача, який підтримує позицію, викладену у позові, просить його задовольнити.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, на судове засідання свого представника повторно не направив.

Господарський суд, з метою повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи вживав наступних заходів:

Як свідчить залучений до матеріалів справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а. с. 69-70) юридичною адресою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Стиль» є Луганська область, м. Луганськ, вул. А. Ліньова, буд. 114.

Згідно із статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, вони вважаються достовірними, доки до них не внесено відповідних змін.

Оскільки згідно з листом УДППЗ "Укрпошта" № 7-14-266 від 10.06.2015 р. (а. с. 64) остання тимчасово не здійснює поштові відправлення до/з міста обласного значення Луганськ, направлення копій процесуальних документів на адресу відповідача за допомогою пошти виявилося неможливим.

Однак, з метою повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, суд двічі розміщував на офіційному веб-порталі "Судова влада України" оголошення про час та місце розгляду даної справи (а. с. 71, 94). Крім того, повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи здійснювалося за допомогою телефонограми (а.с. 72, 95), проте їх передати не вдалося через відсутність обслуговування абонента.

Доказів наявності у відповідача інших засобів зв'язку матеріали справи не містять.

Враховуючи рекомендації, які містить інформаційний лист ВГСУ від 12.09.2014 № 01-06/1290/14 "Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції", суд вжив всіх можливих заходів з метою повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача за наявними в справі документами та матеріалами, як це передбачено 75 ГПК України.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив:

Як свідчать матеріали справи, в рамках укладеної між сторонами Генеральної угоди про надання кредитних ресурсів № 010/04-02/617/Г від 16.08.2007 р. (а.с. 10-12) між сторонами укладено кредитний договір № 010/04-02/617-Г-2 від 16.08.2007 р. (а.с. 15-20), відповідно до умов якого позивач (кредитор) зобов'язався надати відповідачу (позичальнику) кредит на загальну суму 9283714 грн. під 17 % річних з кінцевим терміном погашення кредиту - 15.08.2017 р., а позичальник зобов'язався повернути Банку суму кредитної заборгованості відповідно до графіку, сплатити проценти за користуванням кредитом, а також виконати інші зобов'язання у тому числі: сплатити комісії в розмірах, передбачених Кредитним договором; сплатити пені, штрафи, передбачені Кредитним договором; відшкодувати витрати та збитки Кредитора, пов'язані з неналежним виконанням Позичальником умов Кредитного договору.

Відповідно до частини № 1 «Базові умови кредитування. Визначення термінів.» Кредитного договору, кредитні кошти призначені для будівництва автоцентру. Повернення кредиту та сплата процентів відбувається шляхом сплати позичальником платежів, що зменшуються згідно з графіком погашення цього договору. Сума кредиту та процентів щомісячно погашається рівними частинами на протязі всього строку дії кредитного договору. Щомісячне погашення кредиту відбувається рівними частинами з нарахуванням процентів на залишок заборгованості по кредиту.

Згідно з вимогами п. п. 1.4.1.2. - 1.4.1.3. Кредитного договору, проценти за користування кредитом розраховуються на основі процентної ставки, з розрахунку нарахування річної бази процентів. Проценти нараховуються у день сплати процентів, але не пізніше дати, визначеної у графіку повернення кредиту та сплаті процентів, кожного календарного місяця на фактичну суму непогашених кредитних коштів і за фактичний час користування такими коштами, виходячи з фактичної кількості календарних днів у місяці та році, включаючи день видачі та день повернення, сплачуються позичальником відповідно до умов п. 1.5 цього договору.

Відповідно до п. 4.1.1 кредитного договору за порушення прийнятих на себе зобов'язань стосовно повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитом, позичальник сплачує кредитору пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення.

Згідно з п. 1.4.1.1 Кредитного договору, позивач надає відповідачу кредит на умовах його забезпечення, цільового використання, строковості, повернення та плати за користування.

Розділом 1.5. Кредитного договору передбачено порядок виконання боргових зобов'язань.

Згідно з п. 1.5.1. кредитного договору, погашення відповідної частини кредиту здійснюється позичальником щомісяця у розмірі та строки, визначені у графіку повернення кредиту та сплати процентів (додаток № 1 до цього договору), шляхом безготівкового перерахування на позичковий рахунок, вказаний в частині № 1 цього договору.

Відповідно до п. 1.5.1.1.-1.5.1.2. кредитного договору, нараховані в порядку передбаченому цим договором проценти сплачуються позичальником одночасно з погашенням відповідної частини кредиту в строк, передбачений в графіку повернення кредиту та сплати процентів. У випадку повернення кредиту та сплати процентів ануїтет ними платежами строк та розмір повернення кредиту та сплати процентів визначаються цим договором та графіком повернення кредиту та сплати процентів.

За змістом п. 1.5.1.4. кредитного договору, сторони встановлюють наступний порядок погашення заборгованості позичальника за цим договором:

- в першу чергу погашається заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом, після чого сплачуються передбачені договором комісії;

- в другу чергу погашається сума основної заборгованості за кредитом;

- в третю чергу погашається заборгованість за штрафами, пенею, у т.ч. відшкодування витрат та збитків банку, пов'язаних з неналежним виконанням позичальником умов цього договору;

При цьому, з підписанням цього договору, у відповідності з чинним законодавством України, позичальник надає Банку право самостійно приймати рішення щодо зміни черговості погашення заборгованості позичальника за цим договором.

Згідно з п.1.6.1. кредитного договору, позичальник зобов'язаний повністю повернути Банку суму Кредиту не пізніше дати остаточного повернення Кредиту відповідно до п. 1.5. цього договору.

За змістом п. 1.8.1. кредитного договору, позичальник має право в будь-який час після письмового повідомлення банку за 10 банківських дні, здійснити дострокове виконання боргових зобов'язань (повністю чи частково), зокрема за умови, що в будь-якому випадку, нараховані Банком проценти за користування кредитними коштами і всі інші суми, які повинні бути сплачені на відповідну дату дострокового виконання боргових зобов'язань, будуть сплачені позичальником в той же час.

Згідно з п. п. 2.3.1-2.3.2 кредитного договору, відповідач зобов'язався в строки, передбачені цим договором, забезпечити повернення отриманого кредиту, та сплату процентів, комісій, неустойок, відшкодування витрат та збитків Банку, викликаних неналежним виконанням цього договору. У випадку порушення цього договору сплачувати Банку пеню та інші штрафні санкції, передбачені договором.

Додатком № 1 до кредитного договору (а.с. 19-20) сторонами узгоджено графік погашення кредиту.

Додатковою угодою № 1 від 28.01.2009 р. до кредитного договору № 010/04-02/617-Г-2 від 16.08.2007 р. внесено доповнення до п. 2 "Поточний рахунок" та внесено зміни до графіку погашення кредитної заборгованості (додаток №1 до кредитного договору), згідно з яким відповідач зобов'язався сплатити кредит до 15.08.2017 р.

Як свідчать матеріали справи, позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав належним чином, надавши відповідачу кредит в сумі 9667519,47 грн., що підтверджується відповідними меморіальними ордерами (а. с. 26-30), та випискою про рух коштів на рахунку боржника за період з 16.08.2007 р. по 04.08.2015 р. (а.с.84-92)

Згідно з зазначеною випискою про рух коштів на рахунку боржника за період з 16.08.2007 р. по 04.08.2015 р. (а.с.84-92) та наданим позивачем розрахунком існуючої заборгованості (а. с. 23-25), станом на 10.07.2015 р. відповідач має достроково виконане зобов'язання зі сплати існуючої заборгованість за тілом кредиту в сумі 1284122,76 грн. (тобто достроково сплачені останнім кошти були спрямовані банком на погашення основної заборгованості за тілом кредиту, що відповідає вимогам п. 1.5.1.4., 1.8.1. кредитного договору; до того ж за змістом п. 1.5.1.4. кредитного договору позивач має право самостійно приймати рішення щодо зміни черговості погашення заборгованості позичальника за цим договором).

Однак, починаючи з 31.03.2015 р. відповідач прострочує оплату заборгованості за відсотками за користування кредитом. Зазначені обставини підтверджуються випискою по рахунку відповідача № 20794496 (а. с. 84-92) та наданим позивачем розрахунком заборгованості за кредитним договором № 010/04-02/617-Г-2 від 16.08.2007 р. (а. с. 79-83).

Згідно з розрахунком позивача, заборгованість відповідача за кредитним договором станом на момент розгляду даної справи складає 1043417,88 грн., з яких:

1000000,00 грн. - заборгованість по сплаті тіла кредиту;

43417,88 грн. - заборгованість за відсотками;

Крім того, в зв'язку з простроченням відповідачем виконання своїх зобов'язань щодо сплати відсотків за користування кредитом, позивачем нарахована йому пеня в сумі 3978,75 грн. за період прострочення з 31.03.2015 р. по 10.07.2015 р.

Відповідно до пункту 1.9.1 Кредитного договору Кредитор має право вимагати дострокового виконання Боргових зобов'язань в цілому або у визначеній Банком частині у випадку невиконання позичальником Боргових зобов'язань. При цьому, виконання Боргових зобов'язань повинно бути проведено протягом 30-ти календарних днів з дати одержання Позичальником відповідної вимоги.

В зв'язку з простроченням відповідачем платежів за Кредитним договором по сплаті відсотків за користування кредитом, позивач при зверненні до господарського суду з позовом по даній справі на підставі п. 1.9.1 кредитного договору вимагає дострокового виконання відповідачем зобов'язань в цілому за Кредитним договором, тобто дострокового повернення останнім заборгованості за кредитом, відсотків за користування ним та пені, нарахованої в зв'язку з простроченням відповідачем сплати відсотків за користування кредитом.

Надаючи правову кваліфікацію існуючим між сторонами правовідносинам суд виходить з наступного:

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 1 ст. 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно з ч. 3 ст. 346 ГК України, кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачується ним по депозитах. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Частиною 2 ст. 1056 1 ЦК України встановлено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно з п. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором та її розмір підтверджуються матеріалами справи, тобто доведена позивачем належними доказами, та відповідачем жодним чином не спростована.

Розрахунок існуючої заборгованості позивачем здійснено арифметично вірно, на підставі умов укладеного між сторонами договору та відповідних вимог чинного законодавства України.

Позивач на підставі п. 1.9.1 договору має право вимагати дострокового повного/часткового виконання зобов'язань відповідачем за цим договором в разі невиконання відповідачем будь-якого із зобов'язань за кредитним договором, в т.ч. несплати відсотків в передбачені цим договором строки.

Суд не враховує наявну у відповідача переплату заборгованості за тілом кредиту станом на 10.07.2015 р., оскільки зазначене не звільняє відповідача від обов'язку сплачувати відсотки за користування кредитом на умовах та в строки, передбачені кредитним договором.

З урахуванням викладеного, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 1000000,00 грн. заборгованості по сплаті тіла кредиту та 43417,88 грн. заборгованості за відсотками.

Стаття 216 ГК України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно з п. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 1 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 вказаної статті визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За змістом п. 4.1.1. договору, позивач у випадку порушення відповідачем прийнятих на себе зобов'язань стосовно повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитом має право на нарахування пені від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення.

Як вже було зазначено вище, позивач в зв'язку з простроченням відповідачем виконання своїх зобов'язань нарахував до стягнення з відповідача 3978,75 грн. пені за період прострочення з 30.04.2015 р. по 10.07.2015 р. (розрахунок а. с. 83).

Перевіривши правильність здійсненого позивачем розрахунку пені, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість відповідних вимог позивача. За таких обставин, позов в відповідній частині також підлягає задоволенню.

Щодо Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» суд вважає за необхідне зазначити:

Статтею 2 зазначеного закону встановлено, що на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам-підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася анти терористична операція.

Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

На виконання Закону № 1669, Кабінетом Міністрів України 30.10.2014 року Розпорядженням №1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція (надалі - Перелік).

Однак, 05.11.2014 року Кабінет Міністрів України видав Розпорядження №1079-р, яким зупинив дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р.

Розпорядження №1079-р від 05.11.2014 р. було оскаржено до адміністративного суду м. Києва в межах справи № 826/18327/14.

Станом на момент винесення даного рішення розгляд зазначеної вище справи триває, тобто розпорядження Кабінету Міністрів України №1079-р від 05.11.2014 р. є діючим.

Таким чином, на цей час стосовно відповідача відсутня можливість застосування Закону №1669 від 02.09.2014 року щодо заборони нарахування пені та штрафів, оскільки відсутня юридична сила Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Аналогічної правової позиції дотримуються Харківський апеляційний господарський суд, зокрема у постанові від 22.05.2015 р. по справі № 908/5205/14 та Вищий господарський суд України, зокрема у постанові від 14.04.2015 р. по справі № 922/4504/14.

З урахуванням вимог ст. 44, 49 ГПК України, судовий збір в сумі 20948,00 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 22, 44, 49, 75, ст. ст. 84, 85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Арго-Стиль» (код ЄДРПОУ 32202484; юридична адреса: Луганська область, м. Луганськ, вул. А. Ліньова, буд. 114) на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (код ЄДРПОУ 14305909; юридична адреса: м. Київ, вул. Лєскова, 9) 1000000,00 грн. заборгованості за кредитом, 43417,88 грн. заборгованості за відсотками, 3978,75 грн. пені, 20948,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Байбак О.І.