Рішення

від 19.07.2010 по справі 25/62-10-1491

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" липня 2010 р.Справа № 25/62-10-1491

За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Концерн СтиролВ»

до відповідача: Державного підприємства „Одеська залізницяВ»

про стягнення 11830, 17 грн.

Суддя Малярчук І.А.

В судових засіданнях приймали участь представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 32 від 02.06.2009р.

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №35 від 04.01.2010р.

В судовому засіданні 19.07.2010р. приймали участь представники:

від позивача: не з`явився.

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №35 від 04.01.2010р.

СУТЬ СПОРУ: про стягнення з Державного підприємства „Одеська залізницяВ» на користь Відкритого акціонерного товариства „Концерн СтиролВ» нестачі вантажу в сумі 11830, 17 грн.

Відкрите акціонерне товариство „Концерн СтиролВ» звернулось до суду з позовом до Державного підприємства „Одеська залізницяВ» про стягнення 11830, 17 грн. вартості недостачі вантажу.

В обгрунтування заявленного позову позивач зазначає, що за залізничною накладною № 51108499 від 06.08.09р. Відкритим акціонерним товариством „Концерн СтиролВ» було направлено на адресу ДП „Одеський припортовий заводВ» карбамід. З прибуттям потягу на станцію призначення було виявлено недостачу вантажу у вагонах № 59257824, № 58862889, вартість якої складає 11830, 17 грн.

В судовому засіданні 31.05.2010р. позивач надав суду заперечення на відзив відповідача за вх. № 13824, де відмітив, що твердження ДП „Одеська залізницяВ» про прострочку шестимісячного строку для подачі даного позову до суду, не відповідає приписам Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, оскільки ВАТ „Концерн СтиролВ» подано до суду позовну заяву в період шість місяців з моменту направлення 09.02.2010р. відповідної претензії відповідачу, тому саме з даної дати і розпочинається обчислення строку позовної давності.

Відповідач ДП „Одеська залізницяВ» , заявлений позивачем позов не визнає, надав суду відзив від 17.05.10р. за вх. № 12684, пояснення від 02.06.10р. за вх. № 14106, в яких відмічає, що відповідно до ст. 134 Статуту залізниць України, якою передбачено, що позови до залізниць можуть бути подані у шестимісячний термін, який обчислюється з дня встановлення обставин, що спричинили подання позову, вважає пропущеним ВАТ „Концерн СтиролВ» станом на 11.02.2010р. строк для пред'явлення позовної заяви, так як обставини виникнення нестачі вантажу були встановлені комерційним актом від 11.08.2009р.

ОСОБА_3о. голови господарського суду Одеської області ОСОБА_4 від 22.06.2010р. у порядку ч. 3 ст. 69 ГПК України було продовжено строк розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши доводи сторін, суд встановив наступне:

06.08.09р. зі станції Горлівка Донецької залізниці за залізничною накладною № 51108499 було відправлено на адресу Одеського припортового заводу навалом у вагонах №№ 59240143, 58863093, 59258905, 58885369, 58862806, 592600159, 59065417, 58885401, 59256735, 59065459, 59065284, 59258608, 59068114, 59258855, 58864521, 59242081, 59259432, 59259655, 58864596, 59240937, 58885385, 58862889, 59258632, 59240359, 59257824, 59258806, 59260281, 58862970 карбомід (мочевина штучна) вагою 1543140 кг.

З прибуттям вагонів №№ 59257824, 58862889 на станцію Чорноморська 401100 Одеської залізниці була виявлена нестача вантажу, що зафіксовано в актах загальної форми №№ 4143 та 4144, відповідно до яких був складений комерційний акт БО № 638216/65 від 11 серпня 2009 року, в якому містяться визначення про те, що згідно акту загальної форми № 874 від 08.08.2009р., складеного на станції Ясиновата, була проведена комісійна видача вантажу вагонів № 59257824, № 58862889 по відправці на звороті акту на вагонних вагах вантажоодержувача ВВЕМ 1007. При комісійній видачі вагону № 5257824 вага нетто згідно документу 555000 кг, тара 21950 кг. Після переваження брутто 74110кг, нетто 51880 кг, перевірена тара 22230 кг, маса вантажу менше, ніж зазначено у залізничній накладній на 3620 кг. Згідно додатку до комерційного акту запірно-пломбувальний пристрій № 9956821, що був встановлений на станції відправлення Горлівка відсутній, фактично є ЗПП встановлений на станції Ясиновата, який відповідає акту загальної форми № 874, виконує свої функції. Доступу до вантажу не має. Вагони, згідно актів загальної форми технічно справні.

Як стверджує позивач, з прибуттям вагонів на станцію призначення було виявлено нестачу вантажу у вагоні № 59257824 у кількості 3,62 тони, у вагоні № 58863889 у кількості 2,45 тони, що і було встановлено комерційним актом, розмір якої позивач визначив згідно довідки виданої головним бухгалтером про собівартість однієї тони карбоміду та складає 2186, 58 грн. (без ПДВ), тому, загальна вартість нестачі у обох вагонах ним розрахована в сумі 16432, 84 грн. (з врахуванням ПДВ та середнього залізничного тарифу, але не враховуючи норми природної втрати).

Відповідно до ст. 27 „Правил видачі вантажуВ» , затверджених Мінтрансом України від 21.11.2000р. № 644 норма природної втрати для мінерального добрива складає 1,5 % маси, вказаної в перевізних документах, звідси нестача вантажу з врахуванням відрахування норми природної втрати складає: 2, 45т - (55,45*0, 015) = 1,168т, 3, 62т - (55,5*0, 015) = 2,787т. Загальна кількість нестачі складає 1, 168т + 2,787т = 3, 955т.

Так, з посиланням на факти виникнення нестачі, встановлені в комерційному акті, на думку позивача, її спричинено з вини ДП „Одеська залізницяВ» , у зв'язку з чим і просить суд стягнути з останнього вартість втраченого вантажу.

Нараз, заперечення відповідача проти позову базуються на тому, що згідно ст. 134 Статуту залізниць України позивачем при пред'явленні до суду позову був пропущений шестимісячний термін, який обчислюється з дня встановлення обставин, що спричинили нестачу вантажу, а саме з 11.08.2009р., та закінчується 11.02.2010р. Тобто, строк позовної давності для подання позову сплинув 11.02.2010р., тоді як позовну заяву ВАТ „СтиролВ» було подано до суду 22.04.2010р., у зв'язку з чим, відповідач просить суд врахувати при винесенні рішення прострочення позивачем строку позовної давності для подання даного позову та відмовити останньому на цій підставі в його задоволенні.

Оцінивши подані сторонами документи та правові позиції сторін в їх сукупності, суд, дійшов висновку відмовити ВАТ „Концерн СтиролВ» в задоволенні заявлених позовних вимог з врахуванням наступних положень законодавства.

Відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення. Вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення і має право застрахувати вантаж у порядку, встановленому законодавством (ч.ч.2, 3 ст. 308 ГК України).

Згідно ч. 1 ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Стаття 32 Статуту Залізниць України передбачає, що відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.

Відповідно до ст. 110 Статуту Залізниць України, перевізник несе відповідальність за збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення і до видачі його вантажоодержувачу, якщо не доведене, що недостача виникла по незалежним від перевізника причинам.

Відповідно до ст. 113 Статуту залізниць України за незбереження (втрату, недостачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, залізниця несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що недостача виникла з незалежних від неї причин.

Згідно зі ст.ст. 114, 115 Статуту залізниць України, залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунку або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну, вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером.

Положеннями ст. 136 Статуту залізниць України встановлено, що позови до залізниць можуть бути подані у шестимісячний термін, який обчислюється відповідно до вимог пункту 134 Статуту залізниць України.

Із змісту п. ж, ст. 134 Статуту залізниць України вбачається, що претензії до залізниць можуть бути заявлені протягом шести місяців, зокрема з дня встановлення обставин, що спричинили подання претензії.

Відповідно до ст. 365 ЦК України до пред'явлення перевізникові (залізниці) позову, що випливає з перевезення, передує пред'явлення претензії протягом шести місяців, оскільки з перевезень залізничним транспортом встановлюються скорочені строки звернення з вимогами до залізниці до суду, такі ж вимоги передбачені ст.ст. 136, 137 Статуту залізниць України -з позовом до залізниці можна звернутись впродовж 6 місяців.

Так, судом було встановлено, що як вбачається з наявних в справі документів на момент прибуття потягу на станцію Ясиновата запірно-пломбувальних пристроїв №№ 9956929, 9956821 на вагонах №№ 59257824, 58862889 фактично не було. З цих підстав суд дійшов висновку, що дійсно був доступ до вантажу під час здійснення перевезення залізницею до прибуття потягу на станцію Ясиновата, у зв'язку з чим є ймовірним його розкрадання за умови належного навантаження відправником вантажу у технічно справні вагони.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, ВАТ „Концерн СтиролВ» при поданні заявленого позову був пропущений шестимісячний термін на звернення до суду, який обчислюється з 11.08.2009р. до 11.02.2010р., що кореспондується з положеннями частини п'ятої статті 315 ГК України, якою передбачено спеціальну скорочену позовну давність - шестимісячний строк для подання позовів, що випливають із взаємовідносин по перевезенню. Разом з тим, ст.ст. 136, 137 Статуту залізниць України, який за своєю правовою природою є спеціальним підзаконним актом, що регулює правовідносини по перевезенню вантажів залізницею, більш чітко визначають строк позовної давності для пред'явлення позовів до залізниці і залізниці до вантажовідправників, вантажоодержувачів і пасажирів. Так, позови до залізниці, згідно зі статтею 136 названого Статуту можуть бути подані у шестимісячний термін, який обчислюється відповідно до вимог статті 134 цього Статуту, тобто з дня встановлення обставин, що спричинили заявлення позову.

Таким чином, на думку суду, заявлені позовні вимоги ВАТ „Концерн СтиролВ» про стягнення з ДП „Одеська залізницяВ» суми нестачі вантажу в розмірі 11830, 17 грн. є доведеними та обґрунтованими, однак позов до суду було подано позивачем з простроченням шестимісячного терміну для його пред`явлення, який сплинув 11.02.2010р. При цьому, позиція позивача щодо початку обліку строку позовної давності з направленням ним 09.02.2010р. до відповідача претензії до уваги суду не приймаються, так як направлення претензії не зупиняє та не перериває перебіг позовної давності, який обчислюється з моменту встановлення обставин нестачі вантажу.

З огляду на зазначене, так як ВАТ „Концерн СтиролВ» був пропущений шестимісячний термін для подачі позову до суду про стягнення нестачі вантажу, суд, не вбачає підстав для задоволення заявлених позовних вимог позивача, у зв'язку з чим відмовляє в їх задоволенні.

Статтею 32 ГПК України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського суду.

Положеннями ст. 33 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, суд, відмовляє в задоволені заявлених ВАТ „Концерн СтиролВ» позовних вимог про стягнення з ДП „Одеська залізницяВ» нестачі вантажу в розмірі 11830, 17 грн. в повній мірі.

Згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на позивача.

Керуючись статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Відмовити позивачу в задоволені позову повністю.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.

Суддя Малярчук І.А.

Рішення підписано 22.07.2010р.