Рішення

від 19.07.2010 по справі 25/76-10-2345

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" липня 2010 р.Справа № 25/76-10-2345

За позовом: Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "ЗАПОРІЖСТАЛЬ"

до відповідача: ДП " Одеська залізниця"

про стягнення 28 966,44 грн.

Суддя Малярчук І.А.

В судових засіданнях приймали участь представники:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність №20-52 від 13.01.2010р.

Від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №67 від 04.01.2010р.

В судовому засіданні 19.07.2010р.приймали участь представники:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність №20-52 від 13.01.2010р.

Від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №67 від 04.01.2010р.

СУТЬ СПОРУ: про стягнення з Державного підприємства „Одеська залізницяВ» на користь Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "ЗАПОРІЖСТАЛЬ" вартості нестачі вантажу в сумі 28 966,44 грн.

Позивач підтримує заявлені позовні вимоги, в обґрунтування яких зазначає, що ВАТ "Запорізький металургійний комбінат "ЗАПОРІЖСТАЛЬ" згідно залізничної накладної №46423026 відправило зі станції Запоріжжя ліве на станцію Одеса-Порт Одеської залізниці вагон №67877779 з вантажем прокат чорних металів у кількості десять пачок загальною масою „бруттоВ» 65 020 кг.

З прибуттям вагону № 67877779 на станцію Знам'янка Одеської залізниці в вагоні було виявлено недостачу вантажу, вартість якої розрахована позивачем в розмірі 28 966,44 грн. (з урахуванням ПДВ). Стосовно даного факту представниками залізниці було складено комерційний акт АА №054164/1269/2811 від 09.12.2009р. із зазначенням технічної справності вагону. З урахуванням вищенаведеного, позивач вбачає наявність вини ДП „Одеська залізницяВ» у виникненні недостачі, у зв'язку з чим просить суд стягнути з підприємства вартість недостачі в сумі 28 966,44 грн. (з урахуванням ПДВ). Крім того, актом експертизи Іллічівського підприємства Одеської Регіональної Торгово-промислової палати від 14.12.2009р. в результаті переважування було встановлено недостачу вантажу в розмірі 66 листів вагою 8220 кг. Тобто, на думку позивача, нестача виникла з вини залізниці під час перевезення вантажу в пошкодженій цистерні.

Позивач посилається на ст.ст. 908, 920, 924 ЦК України, положення Статуту залізниць України та п.27 Правил видачі вантажу, як на правові підстави заявлених позовних вимог.

Відповідач, ДП „Одеська залізницяВ» , заявлений позивачем позов не визнає, просить суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, надало суду відзив на позовну заяву від 24.06.2010р. за вх.№16187, в якому зазначає, що завантаження вагону №67877779 здійснювалось засобами і силами вантажовідправника, ним же самостійно було визначено масу вантажу перед відправленням вагону, без участі представника залізниці. При цьому, відповідач вказує на те, згідно акту загальної форми №28225 від 09.12.2009р. у вагоні №67877779 всі окантувальні та маркувальні стрічки справні, не порушені, ознак доступу та розкрадання вантажу не має. Звідси, відповідач робить висновок, що залізниця прийняла вантаж масою, у стані, в якому він був переданий до перевезення, доставила та видала вантаж у схоронному стані, у зв'язку з чим відповідно до п.а) ст.111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу вантажу.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши доводи сторін, суд встановив наступне:

07.12.2009р. ВАТ "Запорізький металургійний комбінат "ЗАПОРІЖСТАЛЬ" зі станції Запоріжжя ліве за залізничною накладною № 46423026 відправило на станцію Одеса-Порт Одеської залізниці вагон №67877779 з вантажем прокат чорних металів у кількості десять пачок загальною масою брутто 65020кг.

В залізничній накладній №46423026 було зазначено, що вантаж розміщено і закріплено згідно з п. 4.2.7 гл. 3 Дод. 12 УМВС, маркування: 2 контр. поперечними пп. смугами зеленого кольору кожного місця.

Зазначений вагон №67877779 прибув на станцію призначення -ОСОБА_1 порт експорт Одеської залізниці 14.12.09р. По ходу слідування на станції Знам'янка Одеської залізниці було складено акт загальної форми №28225 від 09.12.09 р., в якому наведено, що фактично у вагон завантажено 10 пачок одним ярусом, всі пачки зав'язані трьома продольними, чотирма поперечними смугами та двома зеленими окантувальними смугами. Всі окантувальні, маркувальні смуги, та просічні замки справні та непорушені. При цьому, в акті загальної форми №28225 від 09.12.09 р. відображено, що ознаків розкрадання вантажу не виявлено, вагон прибув на станцію без охорони та зданий під охорону, про що повідомлені стр. Коваленко, ЛО Шпаченко.

Крім того, на станції Знам'янка Одеської залізниці складено комерційний акт АА №054164/1269/2811 від 09.12.2009р., в якому зафіксовано наявність у вагоні №67877779 недостачі прокату чорних металів в кількості 8220 кг, при перевірці виявлено, що в вагоні 10 пачок завантажені в два ряди вздовж вагону, в кожному ряду по 5 пачок, на всіх пачках наявні пакувальні ярлики. На двох пачках, розміщених посередині вагону зправа та зліва за ходом поїзда на кожній пакувальній смузі наявні сліди початкових згибів, по дві маркувальні смуги зеленого кольору зкріплені за допомогою степлера скобами, пачки взяті в замки, які мають сліди додаткового розклепування. На пачці посередині вагону зправа міститься пакувальний ярлик, де вказано: партія №112927-2, марка сталі 08 КП, плавка №193866, розміри 4.80х1220х2440 мм, на пачці зліва в пакувальному ярлику вказано: партія №112918-3, марка сталі 08КП, плавка №193866, розмір 5.80х1220х2440 мм, кількість та вага на ярликах зтерті повністю. Для визначення нестачі ваги і кількості листів в пачках здійснено порівняння пакувальних ярликів із сертифікатом якості №833158, в результаті чого встановлено, що в пачці зправа при рахуванні виявлено 20 листів, що менше кількості, зазначеної в сертифікаті на 36 листі вагою 4140 кг, а в пачці зліва при перерахунку виявлено 16 листів, що менше кількості, зазначеної в сертифікаті якості на 30 листів вагою 4080 кг. Кожна пачка зв'язана в двох місцях проволокою, доступу до вантажу немає. Таким чином, загальна нестача вантажу в двох пачках складає 66 листів вагою 8220 кг. На інших восьми пачках наявні 3 продольні, 4 поперечні та по 2 маркувальні зелені смуги, які не пошкоджені, доступу до вантажу нема. Перевірка та перерахунок здійснені двічі 09.12.2010р. в присутності Зам. ДС Юхіменко, ЛВ Вознякєвіч, ВОХР Маліновський, приймальника поїздів Жеребіло, в результаті чого недостача вантажу в вагоні №67877779 підтвердилась. Також, в комерційному акті зазначено, що вагон № 67877779 прибув без охорони, без пломб, однак, вагон у технічному стані виявився справний.

Оцінюючи усі вищенаведені акти в сукупності та в контексті з'ясування фактичних обставин справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позивачем позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно п.п. 1, 2, 3 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Частиною 2 ст.306 ГК України визначено, що суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.

Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць (ст.129 Статуту Залізниць України).

Частиною 3 ст.32 Статуту Залізниць України визначено, що відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.

Відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення. Вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення і має право застрахувати вантаж у порядку, встановленому законодавством (ч.ч.2, 3 ст. 308 ГК України).

Статтею 924 Цивільного кодексу України визначено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Згідно ст.110 Статуту Залізниць України, перевізник несе відповідальність за збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення і до видачі його вантажоодержувачу, якщо не доведе, що недостача виникла по незалежним від перевізника причинам.

Відповідно до ст.113 Статуту залізниць України за незбереження (втрату, недостачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, залізниця несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що недостача виникла з незалежних від неї причин.

Згідно зі ст.ст. 114, 115 Статуту залізниць України, залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунку або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема договору або контракту купівлі -продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну, вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером.

Таким чином, із залізничної накладної та комерційного акту вбачається, що відправником було завантажено прокат чорних металів в кількості десять пачок загальною масою брутто 65020кг у технічно справний вагон, при цьому, останнім було вжито усіх необхідних заходів для забезпечення збереженості вантажу, зокрема, кожна пачка упакована додатково контрольними поліпропіленовими стрічками зеленого кольору, кінці яких зварені, з логотипом ВАТ „ЗапоріжстальВ» із заначенням вантажного місця, номеру плавки, номера партії, марки сталі, розміру, кількості листів, ваги, замовлення.

Отже, суд не вбачає вини вантажовідправника у виникненні недостачі вантажу, оскільки зі свого боку ВАТ "Запорізький металургійний комбінат "ЗАПОРІЖСТАЛЬ" було вжито усіх необхідних заходів для забезпечення схоронності вантажу під час його перевезення залізницею, які передбачені Правилами перевезення даного виду вантажу.

В свою чергу, на існування вини ДП „Одеська залізницяВ» у виникненні недостачі вантажу вказують обставини, відображені у комерційному акті, зокрема, наявність на пакувальних смугах у двох пачках слідів початкових загибів, маркувальні смуги зеленого кольору зкріпленні за допомогою стиплера скобами, пачки взяті в замки, які мають сліди додаткового розклепування, прибуття вагону №67877779 без пломб.

Твердження відповідача ДП „Одеська залізницяВ» щодо відсутності обов'язку по перевірці маси усіх вантажів, які приймаються до перевезення, не є обґрунтуванням відсутності вини Одеської залізниці у виникненні недостачі вантажу, що перевозився у вагоні №67877779, оскільки, як судом вже було зазначено вище, відповідно до ст. 110 Статуту залізниць перевізник несе відповідальність за збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення і до видачі його вантажоодержувачу, отже за умови вжиття відправником усіх необхідних заходів для забезпечення схоронності вантажу при передачі його для відправлення перевізнику, і прийняття останнім за даними зазначеними в залізничній накладні вантажу до перевезення, Одеська залізниця не довела суду, що недостача виникла з незалежних від неї причин.

Звідси, суд покладає відповідальність за недостачу вантажу на ДП „Одеська залізницяВ» , обов'язком якої є забезпечення схоронності вантажу під час перевезення.

Згідно наявних в матеріалах справи рахунку №193300 від 08.12.09 р., довідки ВАТ "Запорізький металургійний комбінат "ЗАПОРІЖСТАЛЬ" від 12.05.2010р. № 16/1039254 вартість 1 тони прокату чорних металів марки 08 КП 1с складає 3 551,55 грн. Будь-яких інших документів, на підставі яких суд міг би встановити вартість вантажу, суду надано не було, у зв'язку з чим суд керувався саме вищенаведеними документами при визначенні суми вартості недостачі.

Відповідно до п.27 Правил видачі вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000 р. норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 0,5% маси, зазначеної в перевізних документах для інших вантажів.

Таким чином, граничне розходження визначення маси вантажу при транспортуванні згідно Правил видачі вантажів складає: 12 720 кг (загальна вага двох пачок) х 0,5% = 63,60кг. Отже, недостача вантажу з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу складає: 8220 кг - 63,60 кг = 8156,4 кг (8,156 тон). Звідси, вартість недостачі становить: 8,156 тон (недостача вантажу) х 3551,55 грн./тн = 28 966,44 грн.

Таким чином, розрахунок вартості недостачі вантажу, здійснений судом співпадає з розрахунком, поданим ВАТ "Запорізький металургійний комбінат "ЗАПОРІЖСТАЛЬ", у зв'язку з чим суд приймає його до уваги.

Враховуючи вищевикладене, суд задовольняє заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення з ДП „Одеська залізницяВ» вартості недостачі вантажу в сумі 28 966,44грн. в повному обсязі.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

Таким чином, суд задовольняє заявлені позивачем позовні вимоги повністю, у зв'язку з ДП „Одеська залізницяВ» підлягає стягненню загальна вартість недостачі вантажу в сумі 28 966,44 грн.

Судові витрати по сплаті державного мита в сумі 289,66 грн. та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн., згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України, відшкодовуються позивачу за рахунок ДП „Одеська залізницяВ» .

Керуючись статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов позивача повністю.

2. Стягнути з ДП „Одеська залізницяВ» (65023 м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19 код 01071315) на користь Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "ЗАПОРІЖСТАЛЬ" (69008, Запорізька область, м. Запоріжжя, Південне шосе, 72, код ЄДРПОУ 00191230) 28 966 (двадцять вісім тисяч дев'ятсот шістдесят шість) грн. 44 коп. вартості нестачі вантажу, 289 (двісті вісімдесят дев'ять) грн. 66 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Наказ видати згідно зі ст. 116 ГПК України.

Суддя Малярчук І.А.

Рішення підписано 22.07.2010р.