Рішення

від 03.09.2015 по справі 922/4249/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" вересня 2015 р.Справа № 922/4249/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Доленчука Д.О.

при секретарі судового засідання Івахненко І.Г.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Діром Груп", м. Харків до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, с. Тавільжанка про стягнення 60568,42 грн. за участю представників:

позивача - Слоневський М.М. за довіреністю № 01/06 від 01.06.2015 р.

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Діром Груп" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача 35366,54 грн. інфляційних, 3427,60 грн. 3% річних та 21774,28 грн. процентів за користування чужими коштами, а разом 60568,42 грн.

Ухвалою суду по справі від 24.07.2015 р. було порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 06.08.2015 р. о 11:40.

06.08.2015 р. судом розгляд справи було відкладено на 03.09.2015 р. о 10:40.

Представник позивача надав заяву про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу (вх. № 34970 від 03.09.2015 р.), яка судом була задоволена.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач відзив на позовну заяву до суду не надав, в судове засідання його представник не з'явився.

При цьому суд зазначає, що відповідач про судове засідання був повідомлений належним чином, оскільки згідно Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців юридичною адресою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 є: АДРЕСА_1, а з матеріалів справи вбачається, що ухвала суду про порушення провадження у справі та ухвала суду про відкладення розгляду справи були надіслані відповідачу за вищезазначеною адресою, але не були ним отримані у зв'язку з тим, що відповідач за зазначеною адресою не проживає. У п. 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" було зазначено, що у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Беручи до уваги, що відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, та те, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, встановив наступне.

14.09.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Діром Груп" (постачальник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (покупець) був укладений договір поставки з відстрочкою платежу, відповідно до якого позивач зобов'язався передати (поставити) на умовах договору у власність відповідача будівельні та оздоблювальні матеріали та (або) інструменти та комплектуючі, а відповідач зобов'язався прийняти товар у власність та оплатити його на умовах, передбачених договором.

Відповідно до видаткової накладної № 14/09/12-313 від 14.09.2012 р. позивачем була здійснена поставка товару на загальну суму 36720,00 грн.

На виконання рішення господарського суду Харківської області від 24.12.2012 р. по справі № 5023/5255/12 господарським судом Харківської області 09.01.2013 р. був виданий наказ про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діром Груп" заборгованості в сумі 36720,00 грн., пені в розмірі 467,80 грн., суми інфляційного збільшення заборгованості в розмірі 36,72 грн., 3% річних в сумі 93,56 грн., 24% річних за користування чужими грошовими коштами в розмірі 748,48 грн., штрафу в сумі 6609,60 грн. та судового збору у розмірі 1609,50 грн.

05.06.2013 р. державним виконавцем ВДВС Дворічанського районного управління юстиції Харківської області Буравковою Л.С. була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу суду від 09.01.2013 р. по справі № 5023/5255/12.

Згідно відповіді ВДВС Дворічанського районного управління юстиції № 1560 від 22.06.2015 р. державним виконавцем 26.12.2013 р. була винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст. 47, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки майно на яке можливо звернути стягнення для погашення суми боргу у боржника не виявлено.

Також, у листі ВДВС Дворічанського районного управління юстиції № 1560 від 22.06.2015 р. вказувалося, що кошти з відповідача не стягувалися.

При цьому суд зазначає, що в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутня інформація щодо скасування або зміни рішення господарського суду Харківської області від 24.12.2012 р. по справі № 5023/5255/12.

Крім того, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем позивачу стягнутих з нього сум за рішенням господарського суду Харківської області від 24.12.2012 р. по справі № 5023/5255/12.

За таких обставин господарський суд прийшов до висновку, що позивач має право на стягнення з відповідача додатково інфляційних втрат та процентів в силу статті 625 Цивільного кодексу України, та процентів за користування чужими грошовими коштами відповідно до статті 536 Цивільного кодексу України, оскільки відповідно до п.5.2. договору поставки з відстрочкою платежу від 14.09.2012 р. позивач має право вимагати сплати відсотків за користування чужими грошовими коштами в розмірі 24% річних від суми заборгованості.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частина 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене господарський суд прийшов до висновку, що з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сума інфляційних у розмірі 35366,54 грн., сума 3% річних у розмірі 3427,60 грн. та сума процентів за користування чужими коштами у розмірі 21774,28 грн. за період з 10.01.2013 р. по 30.06.2015 р.

За таких обставин позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи те, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, господарський суд відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України вважав за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачену позивачем суму судового збору у розмірі 1827,00 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 129 Конституції України, ст.ст. 509, 525, 526, 536, 625, 628, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Діром Груп" (61010, м. Харків, вул. Нетіченська, буд. 25, ідентифікаційний код 35857343) 35366,54 грн. інфляційних; 3427,60 грн. 3% річних; 21774,28 грн. процентів за користування чужими коштами та суму сплаченого судового збору у розмірі 1827,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 08.09.2015 р.

Суддя Д.О. Доленчук