Рішення

від 03.09.2015 по справі 924/1251/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" вересня 2015 р. Справа № 924/1251/15

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Кочергіної В.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мєнада" м.Хмельницький

про стягнення 22240грн. 19коп.

Представники сторін:

від позивача Андрейчик Ю.Л. - за довіреністю №145-О від 21.01.2011р.

від відповідача не з'явився

У судовому засіданні, відповідно до ст.85 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідач в судове засідання 03.09.2015р. явку уповноваженого представника не забезпечив.

Копія ухвали суду від 11.08.2015р. про відкладення розгляду справи направлена на адресу відповідача зазначену у позовній заяві, внесену до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (м. Хмельницький, вул. Свободи, 51, кв. 15), однак повернута до суду з відміткою відділення поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Зважаючи на наведене суд приходить до висновку, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Згідно з абз. 1 п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011р. (із змінами і доповненнями) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

За таких обставин, незважаючи на те, що відповідач своїми процесуальними правами не скористався, наявні у матеріалах справи документи, за висновками суду, є достатніми для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, відповідно до ст.75 ГПК України, за наявними в матеріалах справи доказами.

Суть спору

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мєнада" 22240грн. 19коп., з яких 9580грн. 43коп. заборгованість за кредитом, 7394грн. 50коп. заборгованість по процентам за користування кредитом за період з 27.02.2014р. по 26.06.2015р.; 5265грн. 26коп. пені, нарахованої за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором за період з 17.11.2014р. по 26.06.2015р. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договору від 29.03.2013р. щодо повернення кредитних коштів. Також зазначає, що відповідно до договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок 26004060081406 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта, що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг". Зауважує, що заборгованість у відповідача виникла за послугою "Гарантований платіж", що регулюється п. 3.1.1., 3.2.2 Умов. Послугу "Гарантований платіж" ПАТ КБ "Приватбанк" надає для виконання грошових зобов'язань за господарськими договорами, що укладаються між клієнтом (відповідачем) та його контрагентами, а також між клієнтом і ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" (послуга). Послуга надасться у вигляді виконання ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" заявок на договірне списання коштів ("гарантований платіж" або "заявка"), згідно якої клієнт-платник доручає ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" зарахувати кошти на рахунок отримувача, в сумі і в дату, зазначені при створенні заявки. Послуга надається ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" як за рахунок власних коштів платника, так і за рахунок кредитних коштів. Споживачами цієї послуги є платник і одержувач платежів за господарськими договорами.

В судовому засіданні 03.09.2015р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Повідомив, що в додатках до позовної заяви, поданої позивачем, міститься заявка на гарантований платіж від 20.01.2014р., а також лист, яким позивач підтвердив, що 20.01.2014р. ТОВ "МЄНАДА" виставило гарантований банком платіж на суму 10000грн., а кошти були зараховані на рахунок ТОВ "МЄНАДА" для здійснення зазначеного платежу та в дату виконання платежу (27.01.2014р.) будуть зараховані на рахунок Тибольчука М.Б. На підтвердження цього банком було надане платіжне доручення від 20.01.2014р., а також виписка по рахунку. Інші заявки на гарантований платіж просить не брати до уваги, оскільки вони не підтверджують позовних вимог банку та були додані до позовної заяви помилково. Згідно розрахунку заборгованості поточне сальдо в сумі 10000грн. виникло 27.01.2014р., оскільки цей день є датою виконання гарантованого платежу Тибольчуку М.Б.

Також представником позивача додано довідку на підтвердження того, що відповідачем після звернення до суду з позовом за договором від 29.03.2013р. будь-які оплати не проводились, відсутній договір реструктуризації та відсутні погашення боргу на час розгляду справи, надав суду копію заяви про відкриття поточного рахунку від 29.03.2011р.

Відповідач письмового відзиву на позов не подав, позовні вимоги по суті та за розміром не оспорив.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, що підтверджується довідкою з ЄДРПОУ серії АА №241170, свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №054809, статутом ПАТ КБ "Приватбанк" погодженого Національним банком України від 01.09.2011 року.

29.03.2011р. відповідачем підписано заяву про відкриття поточного рахунку №26004060081406, яка разом із Умовами та Правилами обслуговування за Розрахунковими картками, що розміщені на офіційному сайті ПриватБанку www.privatbank.ua та Тарифами банку складають Договір банківського обслуговування.

22.11.2013р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Мєнада" по рахунку №26004060081406 подано заяву про "Гарантований платіж", на заяву відповідачем накладено електронно-цифровий підпис у системі інтернет-клієнт-банкінгу Приват 24.

У заяві від 22.11.2013р. вказано, що операція(ії) по заявці виконуються у відповідності з Умовами та Правилами надання банківських послуг - розділ 3.1.1.3.2.2, або окремо укладених з клієнтом договорів, які регулюють надання послуги "Гарантовані платежі".

У випадку, якщо виконання даної заявки здійснюється з використанням наданих ПриватБанком кредитних коштів, то дана заявка, разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами Банку складають кредитно-заставний договір (застава згідно п. 3.2.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг).

Умовами договору (Умови та Правила надання банківських послуг), зокрема, розділом "Гарантовані платежі" (п. 3.1.1.73) передбачено, що банк надає послугу гарантованих платежів для виконання грошових зобов'язань по господарських договорах, які укладаються між клієнтом і його контрагентами, а також між клієнтом і банком (далі - послуга). Послуга надається у вигляді виконання банком заявок на договірне списання коштів, відповідно до яких клієнт-платник доручає банку зарахувати кошти на рахунок отримувача в сумі і в дату, вказані при створенні заявки. Послуга надається банком як за рахунок власних коштів платника, так і за рахунок кредитних коштів.

У випадку необхідності отримання отримувачем послуги, платник за допомогою системи дистанційного обслуговування інтернет-клієнт-банк "Приват24" подає в банк заявку на договірне списання коштів по встановленій формі (п. 3.1.1.74 Умов).

Згідно п.п. 3.1.1.76.2, 3.1.1.76.4, 3.1.1.77 Умов у разі прийняття позитивного рішення банком про надання послуги, якщо надання послуги здійснюється за рахунок кредитних коштів, банк надає платнику кредит в розмірі, передбаченому в заявці шляхом зарахування їх на рахунок 3648. Порядок надання банком кредиту і його порядок погашення платником здійснюється відповідно п.3.2.2 Умов і Правил надання кредиту. Грошові кошти, розміщені в банку на рахунку 3648, розміщуються на рахунку до дати виконання заявки. У разі настання дати виконання договірного списання, вказаного в заявці, банк перераховує грошові кошти на рахунок 2600 отримувача.

Згідно з п. 1.1.1.32 Умов Електронно-цифровий підпис, ключ (ЕЦП) - електронний аналог власноручного підпису Клієнта, який являє собою унікальну послідовність символів, створених у процесі реєстрації і є засобом захисту інформації при роботі в системі Приват 24.

Пунктом 3.2.2.1 Умов передбачено, що банк при наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати Клієнту кредит у вигляді поновлювальної кредитної лінії, з лімітом і на цілі, зазначені в заяві (платіжному дорученні), яким Клієнт приєднується до цих Умов, надалі Договір, в обмін на зобов'язання Клієнта по поверненню кредиту, сплаті процентів, винагороди в обумовлені цим Договором строки. Поновлювальна кредитна лінія (надалі кредит) надається Банком для виконання Клієнтом платежів за платіжними дорученнями з датою виконання в майбутньому по господарським договорам, шляхом перерахування Банком кредитних коштів на рахунки покриття отримувачів коштів по господарським договорам, надалі отримувачі, з наступним перерахуванням в дату виконання на поточний рахунок отримувачів, рахунки яких відкриті в Банку.

Відповідно до п. 3.2.2.2. Умов строк повернення кредиту зазначений в заяві (платіжному дорученні). Згідно зі ст. 212, 651 Цивільного кодексу України у випадку порушення Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених цим Договором, Банк на свій погляд, починаючи з 91-го дня порушення будь-якого зобов'язання, має право змінити умови цих Умов, встановивши інший строк повернення кредиту. При цьому Банк направляє Клієнту письмове повідомлення із зазначенням дати строку повернення кредиту. У випадку непогашення Клієнтом заборгованості по цим Умовам в строк, зазначений в повідомленні, вся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, вказаної в повідомленні, вважається простроченою. Під датою виконання платежу Сторони погодили дату зарахування кредитних коштів на поточний рахунок отримувача, вказаного в платіжному дорученні Клієнта. Клієнт погашає заборгованість по кредиту в розмірі, зазначеному в платіжному дорученні Клієнта, в строк до 30 днів з дати здійснення платежу, вказаному в платіжному дорученні. За користування кредитом в період з дати ініціювання Клієнтом платіжного доручення до дати виконання платіжного доручення Клієнт сплачує проценти в розмірі 4% річних від розміру заборгованості. В період з дати виконання заявки за рахунок кредитних коштів до 30.06.2014р. Клієнт за користування кредитом сплачує Банку проценти в розмірі 28% річних, а починаючи з 01.07.2014р. - 36% річних від суми заборгованості. У випадку зміни вартості кредитних ресурсів на ринку грошових ресурсів, зміни облікової ставки НБУ, зміни курсу гривні до іноземної валюти 1 групи класифікатора іноземних валют більше 5 і більше процентів Сторони на дату укладення цього Договору, погодили збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом. При цьому таке збільшення розміру процентів за користування кредитом не повинно перевищувати подвійного розміру процентної ставки, вказаної в цьому пункті.

У випадку не погашення заборгованості Клієнтом по кредиту в строк до 30 днів, включно, на 31-й день заборгованість по кредиту вважається простроченою. При цьому, за користування кредитом Клієнт сплачує проценти в розмірі 56 % річних від суми заборгованості.

Пунктом 3.2.2.10.1. Умов передбачено, що у випадку порушення Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті процентів за користування кредитом, передбачених п.п. 3.2.2.6.2, 3.2.2.9.1-3.2.2.9.3 цього договору, строків повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.2.2, 3.2.2.6.3, 3.2.2.6.16, 3.2.2.7.2 цього Договору, винагороди, передбаченої п.п. 3.2.2.6.5, 3.2.2.9.4-3.2.2.9.6 цього Договору, клієнт сплачує Банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань, передбачених п.п. 3.2.2.10.1-3.2.2.10.3 даного договору, здійснюється протягом 15 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано (п. 3.2.2.10.4 Умов).

Відповідно до п. 3.2.2.10.7 Умов строки позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафу по цьому Договору встановлюється Сторонами строком 15 років.

Цей Договір вважається укладеним з моменту його підписання шляхом накладення електронного - цифрового підпису усіма сторонами (п. 3.2.2.11.1 Умов).

Відповідачем подано позивачу заявку №16 від 20.01.2014р. про здійснення платежу в сумі 10000грн. (за рахунок кредитних коштів), отримувач - Тибольчук М.Б., дата зарахування коштів - 27.01.2014р.

Вказана заявка підписана відповідачем електронно-цифровим підписом в системі клієнт-банк Приват 24 та вказано, що заявка на гарантований платіж є дорученням відповідача на списання грошових коштів. У заявці міститься примітка, що операції по заявці виконуються у відповідності з "Умовами і правилами надання банківських послуг" - розділ 3.1.1, розділ 3.2.2 або окремо укладених з клієнтом договорів, регулюючих надані послуги "Гарантовані платежі". У випадку, якщо виконання даної заявки здійснюється із використанням наданих ПриватБанком кредитних коштів, то дана заявка, разом з Умовами і Правилами надання банківських послуг і Тарифами ПриватБанка складають кредитно-заставний договір (застава відповідно пункту 3.2.2.4 Умов і Правил надання банківських послуг).

В матеріалах справи міститься повідомлення-підтвердження позивача адресоване відповідачу про зарахування грошових коштів на рахунок відповідача та подальше перерахування на рахунки отримувачів у визначені строки.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином та своєчасно провів гарантований платіж ініційованому клієнту, про що свідчить меморіальний ордер №16 від 20.01.2014р. на суму 10000грн.

Згідно довідки №08.7.0.0.0/150707124423 від 07.07.2015р. відповідачу 22.11.2013р. встановлений ліміт в розмірі 10000грн., 17.04.2014р. - 9580грн. 43коп.

Відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконав. Згідно поданого розрахунку станом на 27.02.2014р. 10000грн. винесено на прострочення.

04.06.2015р. позивачем надіслано відповідачу претензію №31122HMSBS2N8 про сплату заборгованості за договором від 29.03.2013р.

Відповідно до розрахунку, доданого до позовної заяви, станом на 26.06.2015р. прострочена заборгованість відповідача за договором від 29.03.2013р. складає 22240грн. 19коп., з яких 9580грн. 43коп. заборгованість за кредитом, 7394грн. 50коп. заборгованість по процентам за користування кредитом за період з 27.02.2014р. по 26.06.2015р.; 5265грн. 26коп. пені, нарахованої за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором за період з 17.11.2014р. по 26.06.2015р.

У зв'язку з неналежним виконанням умов договору відповідачем позивач звернувся до суду з позовом.

Згідно з довідкою ПАТ КБ "Приватбанк" від 03.09.2015р., станом на 03.09.2015р. по договору банківського обслуговування відповідач не здійснював погашення заборгованості, заборгованість не реструктуризована, між сторонами не було укладено жодних додаткових угод до кредитного договору від 29.03.2013р., заборгованість складає 22240грн. 19коп.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представника позивача, оцінюючи їх у сукупності, судом береться до уваги таке:

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Одним із загальних принципів цивільного законодавства є принцип свободи договору, який втілюється в положеннях статей 3 та 627 Цивільного кодексу України. Свобода договору включає й вільне визначення сторонами його умов, де фіксуються взаємні права та обов'язки учасників. Цивільне законодавство базується на принципі обов'язкового виконання сторонами зобов'язань за договором.

Згідно з ч. 1 ст.634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Судом встановлено, що 29.03.2011р. відповідачем підписано заяву про відкриття поточного рахунку №26004060081406. Підписавши цю заяву, останній погодився із Умовами та Правилами надання банківських послуг, у тому числі з Умовами та Правилами обслуговування за Розрахунковими картками, що розміщені на офіційному сайті ПриватБанку www.privatbank.ua, Тарифами банку, які разом із заявою та карткою зі зразками підписів і відбитка печатки склали Договір банківського обслуговування.

22.11.2013р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Мєнада" по рахунку №26004060081406 подано заяву про приєднання до умов послуги "Гарантований платіж". На заяву від 22.11.2013р., відповідно до п. 1.1.1.32 Умов, відповідачем накладено електронно-цифровий підпис у системі інтернет-клієнт-банкінгу Приват 24.

20.01.2014р. відповідачем в системі клієнт-банк Приват 24 подано заявку на гарантований платіж - №16 про здійснення платежу в сумі 10000грн., дата зарахування коштів - 27.01.2014р. Заявка підписана відповідачем електронно-цифровим підписом в системі клієнт-банк Приват 24.

Виконання вказаної заявки здійснювалось за рахунок наданих ПриватБанком кредитних коштів, що узгоджується із п. 3.2.2 Умов, яким передбачено, що банк при наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати Клієнту кредит у вигляді поновлювальної кредитної лінії, з лімітом і на цілі, зазначені в заяві (платіжному дорученні), яким Клієнт приєднується до цих Умов, надалі Договір, в обмін на зобов'язання Клієнта по поверненню кредиту, сплаті процентів, винагороди в обумовлені цим Договором строки.

Згідно з абз.2 ч.1 ст.207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Частиною 3 ст.207 Цивільного кодексу України передбачено, що використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно з п. 3.1.1.74 Умов - у випадку необхідності отримання отримувачем послуги, платник за допомогою системи дистанційного обслуговування інтернет-клієнт-банк "Приват24" подає в банк заявку на договірне списання коштів по встановленій формі.

Відповідно до п. 1.1.1.32 Умов електронно-цифровий підпис, ключ (ЕЦП) - електронний аналог власноручного підпису Клієнта, який являє собою унікальну послідовність символів, створених у процесі реєстрації і є засобом захисту інформації при роботі в системі Приват 24.

Приписами ст. 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" визначено, що електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.

Враховуючи підписання відповідачем 29.03.2011р. заяви на відкриття поточного рахунку, а також подальше подання заявки на гарантований платіж, суд приходить до висновку, що правовідносини між сторонами виникли на підставі договору банківського обслуговування від 29.03.2011р., який за своєю правовою природою є змішаним договором, оскільки містить елементи договору банківського рахунку та кредитного договору.

Відповідно до ч.1 ст.1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1046, ч. 1 ст. 1048 параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частинами 1,2 статті 1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком, іншою фінансовою установою в односторонньому порядку.

Приписами статті 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить і ч.1 ст.193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За умовами ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Наявні в матеріалах справи документи свідчать про те, що відповідач отримав кредитні кошти і зобов'язаний був їх повернути у строки, передбачені умовами договору, а також сплатити проценти за користування кредитними коштами та комісію за користування.

Судом встановлено, що відповідач не виконав в повному обсязі своїх зобов'язань щодо своєчасного повернення суми кредиту, сплати процентів. Згідно поданого позивачем розрахунку станом на 26.06.2015р. заборгованість за кредитом складає 9580грн. 43коп.; 7394грн. 50коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом, нарахованих за період з 27.02.2014р. по 26.06.2015р.

Також позивачем заявлено до стягнення 5265грн. 26коп. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором за період з 17.11.2014р. по 26.06.2015р.

Приписами ч.2 ст.193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За змістом ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною другою ст. 551 Цивільного кодексу України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

У відповідності до ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений даним законом, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Тобто, за приписами вказаної норми нарахування санкцій триває протягом шести місяців, проте договором або законом може бути передбачений інший строк.

Сторони п. 3.2.2.10.4 Умов передбачили, що нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань, передбачених п.п. 3.2.2.10.1-3.2.2.10.3 даного договору, здійснюється протягом 15 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, у даному випадку при обчисленні суми пені не застосовуються обмеження шестимісячним строком, передбачені ч. 6 ст. 232 ГК України. Отже, нарахування позивачем пені за період більший ніж шість місяців є правомірним.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Проаналізувавши поданий позивачем розрахунок, суд вважає, що позивачем правомірно в межах можливих нарахувань заявлено до стягнення пеню у розмірі 5265грн. 26коп.

На підставі наведеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 9580грн. 43коп. - заборгованості за кредитом, 7394грн. 50коп. заборгованості по процентам за користування кредитом за період з 27.02.2014р. по 26.06.2015р., 5265грн. 26коп. пені за період з 17.11.2014р. по 26.06.2015р. обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, в зв'язку із задоволенням позову .

Керуючись ст.ст. 1, 12, 22, 33, 34, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" м.Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мєнада" м.Хмельницький про стягнення 22240грн. 19коп. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мєнада" (м. Хмельницький, вул. Свободи, 51, кв. 15, код 33902760) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (місто Дніпропетровськ, вулиця Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) 9580грн. 43коп. (дев'ять тисяч п'ятсот вісімдесят гривень 43коп.) заборгованості за кредитом, 7394грн. 50коп. (сім тисяч триста дев'яносто чотири гривні 50коп.) заборгованості по процентам за користування кредитом, 5265грн. 26коп. (п'ять тисяч двісті шістдесят п'ять гривень 26коп.) пені; 1827грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень) судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 07.09.2015р.

Суддя В.О. Кочергіна

Віддруковано 3 примірників:

1 - до справи;

2 - позивачу (м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50);

3 - відповідачу рекомендованим з повідомленням (м. Хмельницький, вул. Свободи, 51, кв. 15).