Постанова

від 03.09.2015 по справі 904/3755/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.2015 року Справа № 904/3755/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді : Крутовських В.І. - доповідач ,

суддів : Прокопенко А.Є., Іванов О.Г.

при секретарі судового засідання Однорог О.В.

Представники сторін у судове засідання не з'явилися, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтегрітас", м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2015 року у справі №904/3755/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліграфіст 2", м. Хмельницький

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтегрітас", м. Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості в сумі 70 487, 20 грн.

ВСТАНОВИВ :

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2015 року у справі №904/3755/15 (суддя Мельниченко І.Ф.) стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтегрітас" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Поліграфіст 2" 41 983 (сорок одна тисяча дев'ятсот вісімдесят три гривні) 09 коп. основного боргу, 531 (п'ятсот тридцять одна гривня) 93 коп. річних, 15 258 (п'ятнадцять тисяч двісті п'ятдесят вісім гривень) 81 інфляції, 10 185 (десять тисяч сто вісімдесят п'ять гривень) 32 коп. пені, 1 761 (одна тисяча сімсот шістдесят одна гривня) 47 коп. судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтегрітас" звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищезазначене рішення частково та прийняти нове рішення.

Скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що рішення господарського суду Дніпропетровської області винесене з порушенням норм процесуального права, що призвело до неповного з'ясування фактичних обставин по справі та підлягає частковому скасуванню.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вказує, що виконавцем була виготовлена та поставлена замовнику продукція на загальну суму 104 880,09 грн., що підтверджується видатковими накладними. Виконавцем була виконана робота у повному обсязі. Будь-яких претензій з боку замовника не надходило та заявлено не було, отже апеляційна скарга є необґрунтованою, незаконною та такою, що не підлягає задоволенню.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.07.2015 року у справі №904/3755/15 прийнято та призначено апеляційну скаргу до розгляду у складі колегії суддів: головуючий суддя - Крутовських В.І., суддів - Дмитренко Г.К., Широбокова Л.П..

Розпорядженням секретаря судової палати Кузнецової І.Л. від 10.08.2015 року, у зв'язку з відпусткою судді Дмитренко Г.К. - члена колегії суддів, справа передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя: Крутовських В.І. (доповідач), судді: Іванов О.Г., Широбокова Л.П..

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.08.2015 року прийнято справу №904/3755/15 до свого провадження колегією суддів: головуючий суддя - Крутовських В.І., суддів - Іванов О.Г., Широбокова Л.П..

07.08.2015 року на адресу Дніпропетровського апеляційного господарського суду надійшло клопотання від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліграфіст 2" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції із забезпеченням її проведення в господарському суді Хмельницької області.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.08.2015 року доручено господарському суду Хмельницької області забезпечити проведення відеоконференції з участю представника Позивача з Дніпропетровським апеляційним господарським судом 18.08.2015 року о 11 год. 30 хв..

12.08.2015 року на адресу суду надійшов супровідний лист від представника Позивача.

У судовому засіданні 18.08.2015 року оголошено перерву до 03.09.2015 року .

На адресу Дніпропетровського апеляційного господарського суду 18.08.2015 року надійшли заяви про розстрочку виконання рішення та про зменшення суми пені від представника Відповідача.

Розпорядженням голови суду Євстигнеєва О.С. від 02.09.2015 року, у зв'язку з виходом на роботу судді Прокопенко А.Є. - члена колегії суддів, справа передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя: Крутовських В.І. (доповідач), судді: Прокопенко А.Є., Іванов О.Г..

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.09.2015 року прийнято справу №904/3755/15 до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Крутовських В.І., судді - Прокопенко А.Є., Іванов О.Г..

03.09.2015 року на адресу суду надійшло доповнення до апеляційної скарги та заява про зменшення суми пені.

У судове засідання 03.09.2015 року представники сторін не з'явилися, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином, відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України 20.02.2013 року №28.

У судовому засіданні 03.09.2015 року було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, приймаючи до уваги наступне.

30.04.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Поліграфіст-2" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Інтегрітас" укладено Договір №38.

Відповідно до пункту 1.1. Договору, замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов'язки по виготовленню поліграфічної продукції згідно наданого Замовником технічного завдання.

Пунктом 1.3. Договору визначено асортимент, кількість, матеріал та інші вимоги до замовленого виробу, бажаний термін отримання замовлення вказуються в листах-заявках, які підписуються Замовником із вказаною датою та завіряються печаткою замовника. Оформлені відповідним чином листи-заявки надсилаються або факсимільним, або електронним зв'язком.

Пунктом 2.2. Договору передбачено, що поставка вважається завершеною, якщо продукція відвантажена замовнику з оформленням відповідних документів та доставлена за адресою: м. Харків, проспект Леніна, 47.

Позивач виготовив поліграфічну продукцію на загальну суму 104 880,09 грн. та поставив її на адресу Відповідача, що підтверджується актом здачі-прийняття робіт та видатковими накладними (а.с. 24-39).

Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Оплата здійснюється в національній грошовій одиниці України по безготівковому розрахунку, згідно накладної на оприбуткування поліграфічної продукції на склад замовника (пункт 3.3. Договору).

В пункті 3.5. Договору сторони узгодили, що після отримання продукції замовник перераховує виконавцю решту 50% загальної вартості продукції на протязі 21 календарного дня. Оплата за всі наступні поставки, 100% загальної вартості продукції, здійснюється з відтермінуванням 30 календарних днів.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 193 Господарського процесуального кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повина вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України, передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства.

Відповідач здійснив розрахунки частково у сумі 62 897 грн..

Відповідачем не надано доказів погашення заборгованості у сумі 41 983,09 грн..

З вищезазначеного вбачається, що вимоги Позивача щодо примусового стягнення заборгованості на суму 41 983,09 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги Позивача щодо стягнення річних за загальний період з 09.01.2015 року по 04.06.2015 року у сумі 596,02 грн. підлягають частковому задоволеню, оскільки Позивачем невірно визначено початок періоду прострочення.

Позивач поставив продукцію за накладною №РН-0001118 від 24.12.2014 року (остання), відповідно прострочення в оплаті виникло з 24.01.2015 року. Отже, і першим днем правомірного нарахування річних є 24.01.2015 року. До стягнення підлягають річні у сумі 531,93 грн..

Пунктом 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17.12.2013 року, передбачено, що розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж , і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.

Зобов`язання щодо оплати виконаних робіт, Відповідач повинен був виконати у січні 2015 року, а отже, нарахування інфляції повинно здійснюватись з лютого 2015 року.

З урахуванням положень, викладених постанові Пленуму Вищого господарського суду України, до стягнення підлягає інфляція за загальний період з лютого 2015 року по травень 2015 року у сумі 15 258, 81 грн., відповідно вимога щодо стягнення інфляції підлягає частковому задоволенню.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 Цивільного кодексу України зазначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник має передати кредиторові у випадку порушення боржником зобов'язання.

Пункт 5.4. Договору у разі порушення замовником строків оплати за продукцію, відповідно до строків, які зазначені умовами цього Договору, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України (що діяла у період за який сплачується пеня), від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення.

Вимоги щодо стягнення пені за загальний період з 09.01.2015 року по 18.06.2015 року у сумі 10 783,48 грн. підлягають частковому задоволенню, оскільки, Позивачем невірно визначено початок періоду прострочення.

До стягнення підлягає пеня за загальний період з 24.01.2015 року по 18.06.2015 року у сумі 10 185, 32 грн..

Заява Відповідача про зменшення суми пені на 70% є необґрунтованою, так як відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 12 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 1 статті 233 Господарського кодексу України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Статтею 83 Господарського процесуального кодексу України надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Однак, всупереч вказаним статтям Відповідач, звернувшись до суду із проханням зменшити розмір стягуваної з нього пені, як встановлено судом апеляційної інстанції, не надав доказів, які спростовують позовні вимоги чи звільняють його від цивільної відповідальності; не надав винятковості обставин, з якими законодавець пов'язує право суду на зменшення штрафних санкцій.

Оскільки докази оплати були надані до Дніпропетровського апеляційного господарського суду Відповідачем після винесення рішення апеляційна інстанція їх не приймає до уваги, так як на момент винесення рішення господарським судом Дніпропетровської області доказів оплати по погашенню боргу на суму 20 000,00 в матеріалах справи не було.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання скаржника, що поставку продукції було здійснено на суму 85 920,09 грн., так як з матеріалів справи вбачається, що Позивачем здійснено поставку на 104 880,09 грн.. При здійсненні розрахунку Відповідач не врахував поставку по видатковій накладній №РН-0000996 від 26.11.2014 року на суму 18 960 грн..

Також не приймаються до уваги посилання Скаржника щодо не направлення ухвали про призначення слухання на 18.06.2015 року та рішення від 18.06.20105 року, так як згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13.08.2008 року №01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року №75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, примірники повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками „адресат вибув", „адресат відсутній", зокрема, "за зазначеною адресою не проживає" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Крім того, особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду. (Постанова Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 03.06.2015 року, Відповідач знаходиться за адресою, зазначеною у позовній заяві, на яку і була надіслана ухвала суду та рішення суду.

Відправлення за номером 4994526293592 відправлене 13.06.2015 року об'єктом поштового зв'язку Дніпропетровськ ЦОП з індексом 49999 до об'єкту поштового зв'язку Дніпропетровськ 45, про що свідчить копія витягу з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" (а.с. 92-93).

Відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи господарським судом фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів та вірно застосовані норми права, а доводи скаржника не спростовують законності прийнятого у справі рішення.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтегрітас", м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2015 року у справі №904/3755/15 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18 .06.2015 року у справі №904/3755/15 залишити без змін .

Постанова набирає чинності з дня її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцятиденного строку з дати її прийняття.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 08.09.2015 року.

Головуючий суддя В.І. Крутовських

Суддя А.Є. Прокопенко

Суддя О.Г. Іванов