Постанова

від 18.02.2011 по справі 17/151пн

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

16.02.2011 р. справа №17/151пн

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Бойченка К.І.

Суддів: Діброви Г.І., Шевкової Т.А.

Розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія" м.Донецьк

на рішення господарського суду Донецької області від 06.01.2011р. по справі № 17/151пн

за позовом Державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія" м.Донецьк

до відповідача Державного підприємства "Донецьквантажтранс" м.Донецьк

про спонукання вчинити певні дії

за зустрічним позовом: Державного підприємства "Донецьквантажтранс" м.Донецьк

до Державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія" м.Донецьк

про внесення змін до договору

За участю представників сторін:

від позивача -ОСОБА_1 діє за довіреністю від 06.01.2011р. № 9-462

від відповідача -не з`явився

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство "Донецька вугільна енергетична компанія" звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою з вимогами про зобовґязання Державного підприємства "Донецьквантажтранс" здійснити нарахування плати згідно п.5.1. та п.5.2. договору № 1/3/1444 про надання послуг з перевезення вантажів залізничним транспортом.

Заявою від 21.07.2010р. № 117-10-2010 (т.1, а.с.91-92) в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України, ДП "Донецька вугільна енергетична компанія" визначило остаточні позовні вимоги та просить суд задовольнити позовну вимогу ДП "ДВЕК" про примусове виконання обовґязків в натурі згідно договору № 1/3/1444 про надання послуг з перевезення вантажів залізничним транспортом, а саме: належним чином здійснити нарахування плати за надані послуги у квітні та травні 2010р. згідно тарифів, які передбачені пунктом 5.1. та пунктом 5.2. договору та відобразити вартість транспортних послуг в акті № ОУ-0000312 здачі-приймання робіт (наданих послуг) за квітень 2010р. та в акті № ОУ-0000407 здачі-приймання робіт (наданих послуг) за травень 2010р.

05.07.2010р. Державне підприємство "Донецьквантажтранс" звернулось з зустрічною позовною заявою до ДП "Донецька вугільна енергетична компанія" про зобовґязання уповноважених представників ДП "ДВЕК" прийняти додаткову угоду від 01.03.2010р. до договору № 1/3/1444 від 16.11.2010р. щодо підвищення тарифів в редакції ДП "Донецьквантажтранс". Фактично мова йдеться про зміни до п.5.1., п.5.2. вищевказаного договору.

ДП "Донецьквантажтранс" подало до матеріалів справи заяву № 9/849 від 11.08.2010р. "про уточнення позовних вимог", але фактично в ній викладено обґрунтування вимог за зустрічним позовом.

06.01.2011р. суд першої інстанції по даній справі прийняв рішення, резолютивну частину якого виклав наступним чином:

У задоволенні первісного позову Державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія" відмовити.

Зустрічний позов Державного підприємства "Донецьквантажтранс" задовольнити повністю.

Пункти 1.1. та 1.2. проекту додаткової угоди від 01.03.2010р. до договору № 1/3/1444 від 16.11.2009р. "про надання послуг з перевезення вантажів залізничним транспортом" прийняти в редакції Державного підприємства "Донецьквантажтранс".

Стягнути з Державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія" м.Донецьк на користь Державного підприємства "Донецьквантажтранс" м.Донецьк на відшкодування витрат по сплаченому держмиту - 85,00 грн., на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 236,00 грн., на відшкодування витрат на проведення експертизи - 8398,00 грн.

Дане рішення мотивоване наступним:

- необгрунтованістю первісних позовних вимог;

- положеннями п.3, п.6, п.7 ст.179 Господарського кодексу України, ст.21 Закону України "Про залізничний транспорт", ст.73 Статуту залізниць України, п.3 "Правил обслуговування залізничних підґїзних колій", ч.1-4 ст.188 Господарського кодексу України, експертним висновком № 7341 від 29.10.2010 року.

- доведеністю зустрічних позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Донецької області, ДП "ДВЕК" звернувся з апеляційною скаргою до Донецького апеляційного господарського суду, у якій просить скасувати рішення. Прийняти нове рішення, яким первісний позов про виконання договірного зобовґязання в натурі ДП "ДВЕК" задовольнити, а зустрічну позовну заяву про внесення змін до договору залишити без задоволення.

В обґрунтування апеляційної скарги заявник вказує на те, що судом першої інстанції не в повному обсязі зґясовані обставини, що мають значення для справи.

ДП «Донецьквантажтранс»у відзиві від 14.02.2011 року № 9/154 на апеляційну скаргу погоджується з оскаржуваним рішенням, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Клопотань про відкладення розгляду справи не заявлено, ДП «Донецьквантажтранс»просить розглянути апеляційну скаргу без участі його представника.

Постанова приймається 16.02.2011 року.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставинам справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено місцевим господарським судом ДП "Донецька вугільна енергетична компанія" (замовник) (далі ДП "ДВЕК"), позивач за первісним позовом та Державне підприємство "Донецьквантажтранс" (виконавець) 16.11.2009р. уклали договір № 1/3/1444 про надання послуг по перевезенню вантажів залізничним транспортом (далі-договір).

Пунктом 1.1. договору, сторони за ним, визначили його предмет, а саме: надання виконавцем (відповідачем) замовнику (позивачу) послуг по перевезенню вантажів залізничним транспортом, послуги по подачі та прибиранню вагонів, послуги по виконанню маневрової роботи, а замовник, в свою чергу, зобовґязаний здійснювати оплату за надані послуги.

За умовами п.2.3. виконавець зобовґязався повідомляти замовника по телефону про майбутні подачі вагонів, складати "Відомість обліку вагонів", прийняту по формі на підґїзних коліях виконавця та акт здачі -прийняття вчинених послуг, доставляти залізниці перевізні документи на вагони, які відправляються замовником.

Згідно з п.5.1. договору за подачу та прибирання вагонів замовник сплачує виконавцю тариф 1т/км в розмірі 133,00 грн. (без НДС) при завантаженні вугілля: в січні 2010 року - 12462 т; в лютому 2010 року - 11256 т; в березні 2010 року 12462т. В разі, якщо кількість відвантаженого вугілля буде менш ніж вищевказаних обґємів - за подачу та прибирання вагонів замовник сплачує виконавцю тариф 1 т/км в розмірі 167,00 грн (без ПДВ), згідно розрахунку вартості 1 т/км на 2009 рік. ДП "Донецьквантажтранс" по примиканню ст.Донецьк ДП "Донецька залізниця". Дана умова вступає в законну силу та діє з 01.01.2010 по 01.04.2010 рік.

З 01.04.2010 року у відповідності з п.5.6. договору, виконавець за згодою з замовником проводить корегування тарифу.

Відповідно до п.5.2. договору, за маневрову роботу локомотива замовник оплачує виконавцеві планову вартість локомотива години у розмірі 232,00 грн. (без ПДВ), за час , що зазначений у відомості обліку вагонів згідно калькуляції вартості 1 години маневрової роботи тепловоза.

З 01.04.2010 року у відповідності з п.5.6. договору виконавець за згодою з замовником проводить корегування тарифу.

Пунктом 5.6. договору встановлено, що у випадку зміни обсягів наданих послуг, цін на матеріали, енергоносії, воду, податків, зборів та платежів по незалежним від виконавця причинам, а також у випадку зміни законодавства в частині оплати праці, ціноутворення та калькуляції собівартості перевезення виконавець за погодженням з замовником корегує вартість транспортних послуг.

Пунктом 9.1. договору встановлений строк його дії з 01.01.2010 по 31.12.2010 рік.

З матеріалів справи вбачається, що ДП "Донецьквантажтранс" предґявив ДП "Донецька вугільна енергетична компанія" для підписання акт № ОУ-0000312 здачі-приймання робі (наданих послуг) за квітень 2010 рік, у якому зазначив вартість наданих послуг на суму 447 412,88 грн. та акт № ОУ-0000407 здачі-приймання робіт (наданих послуг) за травень 2010 рік, у якому зазначив вартість наданих послуг на суму 456 763,40 грн., без урахування умов п.5.1., п.5.2. договору.

Стосовно вимог за первісним позовом, судова колегія зазначає таке.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1)визнання права;

2)визнання правочину недійсним;

3)припинення дії, яка порушує право;

4)відновлення становища, яке існувало до порушення;

5)примусове виконання обовґязку в натурі;

6)зміна правовідношення;

7)припинення правовідношення;

8)відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9)відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10)визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органами державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи, в разі порушення нею положень частин 2-5 ст.13 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ст.20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів субґєктів господарювання та споживачів.

Кожний субґєкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених субґєктів захищаються шляхом:

- визнання наявності або відсутності прав;

- визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших субґєктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси субґєкта господарювання або споживачів;

- визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом;

- відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів субґєктів господарювання;

- припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення;

- присудження до виконання обовґязку в натурі;

- відшкодування збитків;

- застосування штрафних санкцій;

- застосування оперативно-господарських санкцій;

- застосування адміністративно-господарських санкцій;

- установлення, зміни і припинення господарських правовідносин;

- іншими способами, передбаченими законом.

Порядок захисту прав субґєктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

За остаточними вимогами за первісним позовом ДП "ДВЕК" наполягає на примусовому виконанні ДП "Донецьквантажтранс" обовґязків в натурі згідно договору № 1/3/1444 про надання послуг з перевезення вантажів залізничним транспортом, а саме: належним чином здійснити нарахування плати за надані послуги у квітні та травні 2010р. згідно тарифів, які передбачені пунктом 5.1. та пунктом 5.2. договору та відобразити вартість транспортних послуг в акті № ОУ-0000312 здачі-приймання робіт (наданих послуг) за квітень 2010 рік, та в акті № ОУ-0000407 здачі-приймання робіт (наданих послуг) за травень 2010 рік.

ДП "Донецька вугільна енергетична компанія" підписала ці акти з корегуванням вартості наданих ДП "Донецьквантажтранс" послуг, не оспорюючи при цьому їх обсяг та найменування.

Судова колегія вважає, що ДП "Донецька вугільна енергетична компанія" невірно обраний спосіб захисту своїх прав.

Крім того, зазначена відповідачем (за первісним позовом), у вищевказаних актах здачі-приймання робіт (наданих послуг) вартість наданих послуг без умов п.5.1., п.5.2. договору, не є обовґязковою для позивача за первісним позовом.

Обовґязок позивача (за первісним позовом) щодо оплати послуг повинен бути здійснений, виходячи з найменування послуг, їх обсягу (які повинні підтверджуватись відповідними документами) та відповідно до умов договору.

Тому, первісний позов задоволенню не підлягає.

Стосовно зустрічного позову, судова колегія звертає увагу на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ДП "Донецьквантажтранс" 03.03.2010 року направив на адресу ДП "Донецька енергетична вугільна компанія" підписаний та скріплений своєю печаткою проект додаткової угоди від 01.03.2010 року до вищезгаданого договору, за п.1.1. якого запропонував внести зміни до умов п.5.1. договору стосовно тарифу, а саме: за подачу та прибирання вагонів замовник сплачує тариф 1 ткм в розмірі 189,52 грн., (без ПДВ), згідно розрахунку вартості 1 ткм по ДП "Донецьквантажтранс" ст.Вугілляколія на 2010 рік.

Вказав, що даний тариф вступає в законну силу з 01.04.2010р. та діє до 30.06.2010р.

З 01.07.2010р. у відповідності з п.5.6. договору, виконавець за згодою з замовником проводить корегування тарифу.

За умовами п.1.2. додаткової угоди від 01.03.2010р. ДП "Донецьквантажтранс" запропонував внести зміни до п.5.2. договору, а саме: слова та цифри "… 232,00 грн. (без ПДВ)…" замінити відповідно на слова та цифри: "… 245,00 грн. (без ПДВ)…" надалі по тексту речення без змін.

ДП "Донецька вугільна енергетична компанія" підписало додаткову угоду з протоколом розбіжностей від 09.03.2010р., зазначивши про це у додатковій угоді.

За змістом протоколу розбіжностей замовник ДП «ДВЕК»наполягає на залишенні вартості надаваємих ДП «Донецьквантажтранс»послуг в редакції чинного договору.

ДП "Донецьквантажтранс" 16.03.2010р., та 24.03.2010р. листами звернулось до ДП "ДВЕК" з пропозицією про узгодження протоколу розбіжностей.

ДП "Донецька вугільна енергетична компанія" листом від 26.03.2010р. звернулось до ДП "Донецьквантажтранс" з пропозицією щодо направлення 31.03.2010р. уповноваженого представника на адресу ДП "ДВЕК" для узгодження протоколу розбіжностей.

У відзиві на позовну заяву ДП "Донецьквантажтранс" підтверджує, що 31.03.2010 року відбулась зустріч представників сторін, але сторони не дійшли згоди щодо врегулювання розбіжностей, які виникли при укладенні додаткової угоди від 01.03.2010р. до договору.

В процесі розгляду справи господарським судом, для вирішення питання обґрунтованості розрахунку тарифів, що пропонуються ДП "Донецьквантажтранс", у проекту додаткової угоди від 01.03.2010р. до договору, була призначена судово-економічна експертиза.

Згідно експертного висновку № 7341 від 29.10.2010р. тарифи, запропоновані ДП "Донецьквантажтранс" у додатковій угоді від 01.03.2010р. до договору розраховані відповідно до вимог діючого законодавства. За висновком запропоновані позивачем тарифи нижче дійсної собівартості відповідних послуг.

Згідно з п.п.4, 5 ст.181 Господарського кодексу України, за наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей , про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобовґязана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

Відповідно до п.1-4 ст.188 Господарського кодексу України, зміна або розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Однак, крім Господарського кодексу України є спеціальне законодавство, зокрема стаття 21 Закону України "Про залізничний транспорт", яка встановлює, що відносини підприємств залізничного транспорту з власником залізничних підґїзних колій, порядок і умови експлуатації цих колій, обігу рухомого складу, що не належить до залізничного транспорту загального користування, визначаються Статутом залізниць України та укладеними на його основі договорами.

Пункт 73 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. № 457, встановлює, що порядок обслуговування контрагентів-підприємств, що мають у межах залізничної колії іншого підприємства свої склади або залізничні колії, які до неї примикають, встановлюється договорами, що укладаються без участі залізниці, безпосередньо між контрагентами і підприємством, якому належить залізнична підґїзна колія. Відповідальність перед залізницею за користування вагонами контрагентом, збереження вантажів та вагонів несе підприємство, в якому належить залізнична підґїзна колія.

У п.3.4. Правил обслуговування залізничних підґїзних колій, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000р. № 644, зареєстрованому у Міністерстві юстиції 24.11.2000р. за № 875/5096 передбачено порядок врегулювання розбіжностей, які виникають при укладанні договору: якщо при підписання договору у підприємства виникнуть заперечення стосовно його умов, то незалежно від цього воно підписує договір, складає протокол розбіжностей і направляє його у двох примірниках залізниці одночасно з підписаним договором. Наявність розбіжностей оговорюється в договорі. У разі неповернення залізниці підписаного проекту договору у двадцятиденний термін, договір набирає чинності в редакції залізниці; залізниця не пізніше ніж через 20 днів після отримання протоколу і не пізніше ніж за 10 днів до призначеної дати розгляду. Якщо залізниця у вказаний термін не призначить дату розгляду розбіжностей, договір набирає чинності в редакції підприємства. У випадку неприбуття представника підприємства у призначений термін для розгляду розбіжностей договір набуває чинності в редакції залізниці; розбіжності, що залишилися неврегульованими, оформлюються новим протоколом і у двадцятиденний термін після дня їх розгляду передаються залізницею до господарського суду.

Такий порядок оформлення поширюється на додаткові угоди до договору, на його продовження, доповнення або часткової зміни.

Частиною 3 ст.632 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

У судовому засіданні, яке відбулося 16.02.2011 року, представник ДП «ДВЕК»пояснив, що ДП «Донецьквантажтранс»свої зобов`язання у спірний період ( квітень -червень 2010 року.) виконало у повному обсязі.

ДП "Донецьквантажтранс" з зустрічним позовом звернулось до господарського суду 05.07.2010р., тобто після виконання робіт щодо надання послуг, що суперечить вимогам ст.632 ЦК України, а також після визначеного строку, про який йдеться у п.4 проекту додаткової угоди .

Крім того, ДП "Донецьквантажтранс" не дотрималось положень п.3.4. вищевказаних Правил.

На момент прийняття судом оскаржуваного рішення, строк дії договору сплинув та сторонами не було надано доказів щодо внесення змін до умов п.9.1. договору.

З урахуванням викладеного, висновок господарського суду про задоволення зустрічних позовних вимог є помилковим.

Крім того, апеляційний господарський суд звертає увагу на те, що господарський суд в резолютивній частині рішення припустив помилки, виклавши ч.3 резолютивної частини рішення в наступній редакції: "пункти 1.1. та 1.2. проект додаткової угоди від 01.03.2010р. до договору № 1/3/1444 від 16.11.2009р. "про надання послуг з перевезення вантажів залізничним транспортом" прийняти в редакції Державного підприємства "Донецьквантажтранс".

Відповідно до вимог ст.84 ГПК України, у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобовґязані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що зустрічний позов задоволенню не підлягає, а тому у цій частині рішення суду скасовується з покладенням на позивача за зустрічним позовом судових витрат зі сплати державного мита, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та витрат за проведення судової експертизи.

Рішення суду про задоволення про відмову у задоволенні первісного позову залишається без змін, з мотивів, викладених у постанові.

З відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом підлягають стягненню витрати зі сплати державного мита в сумі 42,50грн.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 103, п. п. 3. 4. ст. 104, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів,-

П О С Т А Н О В И В:

1)Апеляційну скаргу ДП "Донецька вугільна енергетична компанія" на рішення господарського суду Донецької області від 06.01.2011р. по справі № 17/151пн задовольнити частково.

2) Скасувати частково рішення господарського суду Донецької області від 06.01.2011р. по справі №17/151пн у частині задоволення зустрічного позову.

3)У задоволенні зустрічного позову відмовити.

4)В решті рішення господарського суду залишити без змін.

5)Стягнути з ДП "Донецьквантажтранс" (83102, м.Донецьк, вул.Словацька, код ЄДРПОУ 34828840, рахунок № 260069800418 у філії № 2 ВАТ АКБ "Капітал", МФО 335656) на користь ДП "Донецька вугільна енергетична компанія" (83001, м.Донецьк, вул.Артема, 63, код ЄДРПОУ 33161769, рахунок №260030000527001 у філії Донецької дирекції АТ "Індекс-банк", МФО 335850) витрати зі сплати держмита в сумі 42,50грн. за подання апеляційної скарги.

6) Доручити господарському суду Донецької області видати відповідний наказ.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий К.І.Бойченко

Судді Г.І.Діброва

ОСОБА_2

Надіслано 5 примірників:

1-позивачу

1-відповідачу

1-до справи

1-ДАГС

1-госп.суду