Постанова

від 03.09.2015 по справі 911/336/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" вересня 2015 р. Справа№ 911/336/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Михальської Ю.Б.

суддів: Отрюха Б.В.

Тищенко А.І.

За участі представників:

від Прокуратури Київської області: Івашин О.Є. - прокурор відділу

від позивача: Васильчишина О.О. - за дов.

від відповідача-1: не з'явився

від відповідача-2: Шпитальник Л.В. - керівник; Троценко В.А. - за дог.

від відповідача-3: не з'явився

від третьої особи: Барсов С.О. - за дов.; Єршова С.В. - за дов.

розглянувши апеляційну скаргу Київської обласної державної адміністрації

на рішення Господарського суду Київської області від 14.04.2015

у справі № 911/336/15 (суддя Лопатін А.В.)

за позовом Заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації

до 1) Управління Держземагенства у Києво-Святошинському

районі Київської області

2) Приватного підприємства «Виробнича фірма «Імпульс»

3) Реєстраційної служби Києво-Святошинського районного

управління юстиції Київської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»

про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, скасування його державної адміністрації та витребування земельної ділянки із незаконного чужого володіння

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Київської області (далі, прокурор) в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації (далі, позивач) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Управління Держземагенства у Києво-Святошинському районі Київської області (далі, відповідач-1), Приватного підприємства «Виробнича фірма «Імпульс» (далі, відповідач-2), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі, третя особа) про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, скасування його державної адміністрації та витребування земельної ділянки із незаконного чужого володіння.

Позовні вимоги мотивовані тим, що не зважаючи на визнання протиправним рішення Управління земельних ресурсів про видачу державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 348797 у судовому порядку, відповідач-2 і надалі користується спірною земельною ділянкою без належних на те правових підстав, а вказаний державний акт не скасовано.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.03.2015 до участі у справі в якості відповідача залучено Реєстраційну службу Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області (далі, відповідач-3).

Рішенням Господарського суду Київської області від 14.04.2015 у справі № 911/336/15 позов задоволено частково.

Визнано недійсним Державний Акт від 14.08.2009 серії ЯЗ № 348797 на право власності на земельну ділянку площею 0,8 га, кадастровий номер 3222410300:02:004:0022, виданий Управлінням Держземагенства у Києво-Святошинськом районі Київської області Приватному підприємству «Виробнича фірма «Імпульс» для розташування автозаправочної станції та стоянки автомобілів.

Зобов'язано Реєстраційну службу Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області скасувати запис № 020994700004 про державну реєстрацію Державного Акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 348797, кадастровий номер 3222410300:02:004:0022.

У задоволенні позовної вимоги щодо витребування з чужого незаконного володіння на користь Київської обласної державної адміністрації земельної ділянки площею 0,8 га, кадастровий номер 3222410300:02:004:0022, яка перебуває у власності ПП «Виробнича фірма «Імпульс» відмовлено.

Присуджено до стягнення з Управління Держземагенства у Києво-Святошинськом районі Київської області в доход Державного бюджету України 812, 00 грн. судового збору.

Присуджено до стягнення з Приватного підприємства «Виробнича фірма «Імпульс» в доход Державного бюджету України 812,00 грн. судового збору.

Присуджено до стягнення з Реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області в доход Державного бюджету України 812,00 грн. судового збору.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 14.04.2015 у справі № 911/336/15 в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги про витребування з чужого незаконного володіння на користь Київської обласної державної адміністрації земельної ділянки площею 0,8 га, кадастровий номер 3222410300:02:004:0022 задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що відмова суду першої інстанції у задоволенні позовної вимоги щодо витребування з чужого незаконного володіння на користь Київської обласної державної адміністрації земельної ділянки площею 0,8 га, кадастровий номер 3222410300:02:004:0022, яка перебуває у власності ПП «Виробнича фірма «Імпульс», суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки дана вимога є похідною від тих, які було задоволено рішенням суду.

Апелянт наголошує на тому, що Київська обласна державна адміністрація є органом, уповноваженим державою на передачу земельних ділянок із земель державної власності у власність або у користування за межами населених пунктів, а тому саме їй має бути повернута спірна земельна ділянка.

Відповідно до протоколу про автоматичний розподіл справ між суддями апеляційну скаргу Київської обласної державної адміністрації у справі № 911/336/15 було передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Отрюх Б.В., Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.06.2015 апеляційну скаргу прийнято до провадження та розгляд справи призначено на 14.07.2015.

09.07.2015 представник третьої особи подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, у якому просив суд апеляційну скаргу Київської обласної державної адміністрації задовольнити у повному обсязі.

13.07.2015 представник відповідача-2 подав через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, у якому просив суд апеляційну скаргу Київської обласної державної адміністрації залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 14.04.2015 - без змін. У відзиві відповідач-2 наголосив на тому, що у позивача відсутні законні підстави для витребування із його володіння спірної земельної ділянки.

Представники позивача, відповідачів -1 та -2 у судове засідання, призначене на 14.07.2015, не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Представники прокуратури, відповідача-2 та третьої особи подали у судовому засіданні 14.07.2015 клопотання про продовження строку вирішення спору.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.07.2015 продовжено строк вирішення спору у справі, розгляд справи відкладено на 03.09.2015.

Представники відповідача-1 та відповідача-3 у судове засідання, призначене на 03.09.2015, не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Зважаючи на те, що неявка представників відповідачів -1, -3 не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи предмет спору, а також доказове наповнення матеріалів справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Представники прокуратури, позивача та третьої особи у судовому засіданні підтримали доводи, викладені позивачем у апеляційній скарзі, просили її задовольнити, рішення суду скасувати у частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Представники відповідача-2 у судовому засіданні проти доводів, викладених позивачем у апеляційній скарзі, заперечували, просили залишити її без задоволення.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню у частині відмови у задоволенні позовних вимог з прийняттям у цій частині нового рішення про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, 22.05.2003 між Приватною виробничою фірмою «Імпульс», правонаступником якої є ПП «Виробнича фірма «Імпульс» та Відкритим акціонерним товариством «Декоративні культури» укладено мирову угоду, згідно якої ВАТ «Декоративні культури» не визнає заявлену до нього суму позову в розмірі 60 000,00 грн., а ПВФ «Імпульс» (ПП «Виробнича фірма «Імпульс») відмовляється від заявленої суми позову 60 000,00 грн. і спільно з ВАТ «Декоративні культури» вирішує питання виділення земельної ділянки площею 0,8 га.

Укладена між ПВФ «Імпульс» (ПП «Виробнича фірма «Імпульс») та ВАТ «Декоративні культури» мирова угода від 22.05.2003 затверджена рішенням Господарського суду Київської області від 05.06.2003 у справі № 54/7-03 (том 1, а.с. 15).

14.05.2001 Виконавчим комітетом Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області (далі, Виконавчий комітет) прийнято рішення № 166 «Про попереднє погодження місця розташування АЗС ПВФ «Імпульс»» (том 1, а.с. 24), яким попередньо погоджено місце розташування автозаправочної станції та стоянки автомобілів ПВФ «Імпульс» в м. Боярка на землях ВАТ «Декоративні культури» площею 0,8 га, по згоді землекористувача; питання вилучення земельної ділянки буде розглянуто після надання погоджень відповідних служб міста та району.

Однак, у зв'язку з невиконанням ПВФ «Імпульс» вимог пункту 2 резолютивної частини рішення Виконавчого комітету від 14.05.2001 № 166, рішенням Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області від 21.11.2002 № 10/384 скасовано рішення виконкому від 14.05.2001 за № 166 про попереднє погодження ПВФ «Імпульс» місця розташування земельної ділянки під АЗС в м. Боярка (том 1, а.с. 25).

Матеріалами справи підтверджується, що на підставі рішення Господарського суду Київської області від 05.06.2003 у справі № 54/7-03 Управлінням земресурсів у Києво-Святошинському районі 14.08.2009 видано ПП «Виробнича фірма «Імпульс» Державний Акт серії ЯЗ № 348797 на право власності на земельну ділянку для розташування автозаправочної станції та стоянки автомобілів, який зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 020994700004 (том 1, а.с. 17).

Тобто, Управлінням земресурсів у Києво-Святошинському районі вказаний Акт видано після скасування рішення виконкому від 14.05.2001 за № 166, а отже, без погодження місця розташування земельної ділянки під АЗС.

Водночас, як вірно встановлено судом першої інстанції, земельна ділянка площею 0,8 га (кадастровий номер 3222410300:02:004:0022), місцезнаходженням якої є Київська область, Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Маяковського, 49/1, та яку оспорюваним Актом передано ПП «Виробнича фірма «Імпульс» для розташування останнім автозаправочної станції та стоянки автомобілів, межує з іншими земельними ділянками, які ще з 1996 року знаходяться в охоронній зоні, так як на їх території збудовано трубопроводи. В той же час, відповідно до чинного законодавства в межах охоронюваних зон, забороняється розміщення автозаправних та автогазопровідних станцій. Факт межування земельних ділянок підтверджується наявною в матеріалах справи схемою магістральних газопроводів (том 1, а.с. 16). Крім того, у положенні про метрологічний центр НАК «Нафтогаз України», затвердженому рішенням правління НАК «Нафтогаз України» від 31.07.2012, вказано, що Метрологічний центр створений відповідно до наказу компанії від 11.06.2001 № 160 (пункт 1.2. загальних положень), місцезнаходження Метрологічного центру: 08151, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Маяковського, 49-а (пункт 1.3. загальних положень).

З огляду на зазначене, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів, ПАТ «Укртрансгаз» у листопаді 2010 року звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Управління земельних ресурсів у Києво-Святошинському районі Київської області, за участю третьої особи на стороні позивача - ПАТ НАК «Нафтогаз України» та за участю третіх осіб на стороні відповідача - Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області, ПП «Виробнича фірма «Імпульс» про визнання протиправним рішення управління земельних ресурсів про видачу ПП «Виробнича фірма «Імпульс» Державного Акту на право власності на земельну ділянку площею 0,8 га (кадастровий номер 3222410300:02:004:0022) для розташування автозаправочної станції та стоянки автомобілів, визнання протиправною видачу вказаного Акту, визнання протиправним та скасування Державного Акту на право власності на земельну ділянку площею 0,8 га (кадастровий номер 3222410300:02:004:0022) для розташування автозаправочної станції та стоянки автомобілів та зобов'язання Управління земельних ресурсів У Києво-Святошинському районі Київської області скасувати державну реєстрацію Державного Акту від 14.08.2009.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.11.2010 відмовлено у відкритті провадження у справі.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.04.2011 скасовано вищезазначену ухвалу суду в частині відмови у відкритті провадження у справі за позовними вимогами про визнання протиправним рішення, скасування рішення та визнання протиправною видачу Державного Акту на право власності на земельну ділянку, а в частині вимог щодо скасування Державного Акту на право власності на земельну ділянку та щодо зобов'язання скасувати його державну реєстрацію ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 22.11.2010 про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі залишено без змін.

У результаті розгляду позовних вимог ПАТ «Укртрансгаз» у справі № 2а-9523/10/1070, в тій частині, в якій ухвалу від 22.11.2010 апеляційною інстанцією було скасовано, Київським окружним адміністративним судом 23.06.2011 прийнято постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2013 у справі № 2а-9523/10/1070 апеляційні скарги ПАТ «Укртрансгаз» та ПАТ НАК «Нафтогаз України» задоволено частково, постанову Київського окружного адміністративного суду від 23.06.2011 скасовано, прийнято нову постанову, якою позов ПАТ «Укртрансгаз» задоволено частково, визнано протиправним рішення Управління земельних ресурсів у Києво-Святошинському районі Київської області про видачу ПП «Виробнича фірма «Імпульс» Державного Акту від 14.08.2009 на право власності на земельну ділянку (серії ЯЗ № 348797) площею 0,8 га для розташування автозаправної станції та стоянки для автомобілів; визнано протиправними дії щодо видачі Управлінням земельних ресурсів у Києво-Святошинському районі Київської області ПП «Виробнича фірма «Імпульс» Державного Акту від 14.08.2009 на право власності на земельну ділянку (серії ЯЗ № 348797) площею 0,8 га для розташування автозаправної станції та стоянки для автомобілів, в іншій частині позову відмовлено.

Скасовуючи постанову Київського окружного адміністративного суду від 23.06.2011, суд апеляційної інстанції встановив, що рішення Управління земельних ресурсів у Києво-Святошинському районі про видачу ПП «Виробнича фірма «Імпульс» Державного Акту від 14.08.2009 на право власності на земельну ділянку (серії ЯЗ № 348797) площею 0,8 га для розташування автозаправної станції та стоянки для автомобілів, не відповідає вимогам, встановленим частиною 3 статті 2 КАС України, а відтак є протиправним та підлягає скасування з огляду на та, що рішення Управління земельних ресурсів у Києво-Святошинському районі про видачу ПП «Виробнича фірма «Імпульс» Державного Акту від 14.08.2009 на право власності на земельну ділянку (серії ЯЗ № 348797) площею 0,8 га з цільовим призначенням «розташування автозаправної станції та стоянки для автомобілів» унеможливлює належне виконання ПАТ «Укртрансгаз» встановленого Законом України «Про трубопровідний транспорт» обов'язку щодо охорони об'єктів трубопровідного транспорту, порушує його право на безпечну експлуатацію магістральних газопроводів; видачу спірного Державного Акту було здійснено з порушенням порядку, визначеного Земельним кодексом України, Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку, право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженою наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 04.05.1999 № 43 (із змінами та доповненнями) та без врахування положень Закону України «Про нафту та газ», Правил охорони магістральних трубопроводів.

Тобто, факт порушення відповідачем-1 вимог законодавства України під час прийняття рішення про видачу ПП «Виробнича фірма «Імпульс» Державного Акту від 14.08.2009 на право власності на земельну ділянку (серії ЯЗ № 348797) площею 0,8 га для розташування автозаправної станції та стоянки для автомобілів відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України є встановленим та не потребує повторного доказування.

Відповідно до пункту 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» (зі змінами та доповненнями) державні акти про право власності або право постійного користування на земельну ділянку є документами, що посвідчують відповідне право і видаються на підставі рішень Кабінету Міністрів України, обласних, районних, Київської і Севастопольської міських, селищних, сільських рад, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій.

У спорах, пов'язаних з правом власності або постійного користування земельними ділянками, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти про право власності чи постійного користування.

Разом з тим господарським судам слід враховувати, що право, посвідчене державними актами, є похідним від відповідного рішення органу державної влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність чи в користування, а тому з огляду на приписи частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України та статті 152 Земельного кодексу України захист прав осіб на земельні ділянки не може здійснюватися лише шляхом визнання відповідного державного акта недійсним, якщо рішення, на підставі якого видано цей державний акт, не визнано недійсним у встановленому порядку.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів, дослідивши матеріли справи та враховуючи встановлені постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2013 у справі № 2а-9523/10/1070 факти щодо протиправних дій Управління земельних ресурсів у Києво-Святошинському районі Київської області щодо прийняття рішення про видачу ПП «Виробнича фірма «Імпульс» Державного Акту від 14.08.2009 на право власності на земельну ділянку (серії ЯЗ № 348797) площею 0,8 га для розташування автозаправної станції та стоянки для автомобілів та протиправних дії щодо видачі Управлінням земельних ресурсів у Києво-Святошинському районі Київської області оспорюваного акту, погоджується із висновками суду першої інстанції про задоволення позовної вимоги прокурора щодо визнання недійсним Державного Акту від 14.08.2009 на право власності на земельну ділянку (серії ЯЗ № 348797) площею 0,8 га для розташування автозаправної станції та стоянки для автомобілів.

Також, прокурор у позовній заяві просив суд зобов'язати Управління Держземагенства у Києво-Святошинському районі Київської області скасувати запис № 020994700004 про державну реєстрацію Державного Акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 348797, кадастровий номер 3222410300:02:004:0022.

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до чинного законодавства України кожен має право на судовий захист своїх порушених або оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів, а тому суд вважає правомірним об'єднання позовних вимог щодо визнання недійсним Державного Акту від 14.08.2009 серії ЯЗ № 348797 на право власності на земельну ділянку площею 0,8 га для розташування автозаправної станції та стоянки для автомобілів та зобов'язання Управління Держземагенства у Києво-Святошинському районі Київської області скасувати запис № 020994700004 про державну реєстрацію вказаного Акту.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 20.06.2006 у справі № 1/812-26/331.

У відповідності до статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Отже, колегія суддів наголошує на тому, що існування запису про реєстрацію оспорюваного державного акту за умови визнання такого акту недійсним в подальшому створить невизначеність у правовідносинах. Відтак, вимога про скасування реєстрації запису державного акту є похідною вимогою від визнання недійсними такого акту, а тому задоволення первісної позовної вимоги тягне за собою задоволення й похідної вимоги.

Пунктом 60 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 встановлено, що запис у Поземельній книзі скасовується (поновлюється) Державним кадастровим реєстратором на підставі рішення суду.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (у т.ч. земельна ділянка) це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно Указу Президента України від 08.04.2011 № 445/2011 «Про Державне агентство земельних ресурсів України» органом державної влади, що здійснює ведення Державного земельного кадастру та державну реєстрацію прав на земельні ділянки, є Державне агентство земельних ресурсів України (далі, Держземагентство України).

Водночас, з моменту набрання чинності Указом Президента України від 05.10.2011 року № 965/2011 «Про внесення зміни до Положення про Державне агентство земельних ресурсів України», з 01.01.2013, повноваження Держземагентства України в частині державної реєстрації прав на земельні ділянки припинено.

Таким чином, з 01.01.2013 державну реєстрацію прав на земельні ділянки, а відтак ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, здійснює Державна реєстраційна служба України, повноваження якої визначені в Положенні про Державну реєстраційну службу України, затвердженому Указом Президента України від 06.04.2011 № 401/2011.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо зобов'язання Реєстраційної служби Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області скасувати запис № 020994700004 про державну реєстрацію Державного Акту від 14.08.2009 на право власності на земельну ділянку серії ЯЗ № 348797, кадастровий номер 3222410300:02:004:0022.

Також, прокурором заявлялась позовна вимога про витребування з чужого незаконного володіння на користь Київської обласної державної адміністрації земельної ділянки площею 0,8 га, кадастровий номер 3222410300:02:004:0022, що перебуває у приватній власності ПП «Виробнича фірма «Імпульс».

Судом першої інстанції у задоволенні вказаної позовної вимоги було відмовлено з посиланням на те, що ні прокурором, ні позивачем у справі не було доведено, що Київська обласна державна адміністрація є потерпілою стороною у справі та такою, що має будь-які права користування спірною земельною ділянкою за кадастровим номером 3222410300:02:004:0022, а також не доведено факт наявності належно оформленого права на спірну земельну ділянку.

Колегія суддів не погоджується із такими висновками суду першої інстанції, заперечення скаржника з цього приводу вважає обґрунтованими, а позовні вимоги про витребування з чужого незаконного володіння на користь Київської обласної державної адміністрації спірної земельної ділянки такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно пункту 2 статті 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцеві державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.

Відповідно до частини 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

У відповідності до частини 5 статті 122 Земельного кодексу України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Положенням абзацу 1 пункту 12 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України у відповідній редакції передбачалося, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзацах другому та четвертому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Отже, Київська обласна державна адміністрація є органом, уповноваженим державою на передачу земельних ділянок у власність або у користування за межами населених пунктів.

Частиною першою статті 319 та частиною першою статті 321 Цивільного кодексу України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. При цьому, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 387 Цивільного кодексу України встановлено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно пункту 3 статті 388 Цивільного кодексу України, якщо майно набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

З огляду на зазначене, беручи до уваги той факт, що земельна ділянка площею 0,8 га, кадастровий номер 3222410300:02:004:0022, знаходиться поза межами населеного пункту та використовується ПП «ВФ «Імпульс» без належних на те правових підстав, про що зазначалося вище, вона має бути витребувана з чужого незаконного володіння та повернута до державної власності.

Крім того, колегія суддів зазначає наступне.

Вимога прокурора про витребування з чужого незаконного володіння на користь Київської обласної державної адміністрації спірної земельної ділянки є похідною від тих, які було задоволено рішенням Господарського суду Київської області від 14.04.2015.

Рішення суду, як найважливіший акт правосуддя, покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права. Рішення суду має відновлювати порушене право.

З огляду на це, колегія суддів вважає, що відмова суду у задоволенні позовної вимоги про витребування з чужого незаконного володіння на користь Київської обласної державної адміністрації спірної земельної ділянки за умови задоволення двох перших позовних вимог жодним чином не призведе до відновлення порушеного права позивача, а відповідач-2 фактично буде продовжувати користуватися спірною земельною ділянкою без належних на те правових підстав.

Отже, позовна вимога прокурора про витребування з чужого незаконного володіння на користь Київської обласної державної адміністрації спірної земельної ділянки також підлягає до задоволення.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу Київської обласної державної адміністрації такою, що підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції у даній справі підлягає скасуванню у частині відмови у задоволенні позовних вимог з прийняттям у цій частині нового рішення про задоволення позовних вимог про витребування з чужого незаконного володіння на користь Київської обласної державної адміністрації спірної земельної ділянки. В іншій частині рішення суду підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Київської обласної державної адміністрації на рішення Господарського суду Київської області від 14.04.2015 у справі № 911/336/15 задовольнити.

Рішення Господарського суду Київської області від 14.04.2015 у справі № 911/336/15 скасувати у частині відмови у задоволенні позовних вимог.

Прийняти у цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Витребувати з чужого незаконного володіння Приватного підприємства «Виробнича фірма «Імпульс» на користь Київської обласної державної адміністрації земельну ділянку площею 0,8 га, кадастровий номер 3222410300:02:004:0022.

В іншій частині рішення Господарського суду Київської області від 14.04.2015 у справі № 911/336/15 залишити без змін.

Стягнути з Приватного підприємства «Виробнича фірма «Імпульс» (08150, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Васильківська, 34/2; код ЄДРПОУ 32791992) в доход Державного бюджету України 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору за подання до суду позовної заяви.

Стягнути з Приватного підприємства «Виробнича фірма «Імпульс» (08150, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Васильківська, 34/2; код ЄДРПОУ 32791992) на користь Київської обласної державної адміністрації (01196, м. Київ, б-р Л.Українки, 1; код ЄДРПОУ 00022533) 913 (дев'ятсот тринадцять) грн. 50 коп. судового збору за подання до суду апеляційної скарги.

Видати накази. Видачу наказів доручити Господарському суду Київської області відповідно до вимог процесуального законодавства.

Матеріали справи № 911/336/15 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Ю.Б. Михальська

Судді Б.В. Отрюх

А.І. Тищенко