Постанова

від 29.07.2015 по справі 804/6595/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2015 р. Справа № 804/6595/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тулянцевої І.В.

при секретарі Зоідзе Т.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІ КОМПАНІ» до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ :

25.05.15 року ТОВ «ДІ КОМПАНІ» (далі - позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 26.01.2015 р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 152095,88 грн., в т.ч. за основним платежем в розмірі 121676,7 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 30419,18 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що висновки Акта перевірки від 04.12.2014 р. № 694/221/37595102 щодо встановлених порушень п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України по операціях по ланцюгу постачання у серпні 2014 р. по взаємовідносинам з ТОВ «Євролюксторг» в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 121676,7 грн., є такими, що не відповідають дійсності, оскільки між позивачем та його контрагентом було укладено відповідний письмовий договір, на виконання якого всі господарські операції були здійснені та оформлені належним чином, що підтверджується відповідними первинними документами: податковими накладними, видатковими накладними, рахунками - фактури, товарно - транспортними накладними, які підтверджують факт поставки товару на користь позивача, та банківськими виписки, які підтверджують факт повної оплати позивачем поставленого товару, які були надані позивачем до перевірки. З урахуванням наведеного, вказане податкове повідомлення-рішення позивач вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач, повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду (а.с. 205) в судове засідання не з'явився, повістка про розгляд справи вручена уповноваженій особі відповідача 08.07.2015 року, що підтверджується розпискою наявною в матеріалах справи. Причини неявки суду не повідомив, заяв, клопотань про відкладення розгляду справи суду не повідомив.

Згідно з ч.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів в порядку письмового провадження.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІ КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 37595102) знаходиться на податковому обліку в Новомосковській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Судовим розглядом справи встановлено, що в період з 02.12.2014 р. по 04.12.2014 р. відповідачем на підставі наказу ОДПІ від 02.12.14 р. № 740 та відповідно до п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питання дотримання вимог податкового законодавства в частині взаємовідносин з ТОВ «Євролюксторг» (код ЄДРПОУ 38598319) за серпень 2014р. Результати перевірки оформлені відповідним актом від 04.12.14 р. №694/221/37595102 (а.с.13-20).

За висновками вказаного Акта, проведеною перевіркою позивача не підтверджена реальність здійснення господарських відносин із ТОВ «Євролюксторг», встановлена дефектність первинних документів та відсутність об'єктів оподаткування, та встановлено порушення: п. 198.6, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість за серпень 2014 року на суму 121676,7 грн.

На підставі вказаного Акту відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» № НОМЕР_1 від 26.01.2015 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вроблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 152095,88 грн., в т.ч. за основним платежем - 121676,7 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 30419,18 грн. (а.с. 21).

Не погоджуючись із винесеним податковим повідомлення - рішенням позивач звернувся до суду.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесеного на підставі таких висновків спірного акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд при винесенні рішення виходить з наступного.

Як встановлено в ході розгляду справи та вбачається з висновку акту перевірки, спірна сума податкового кредиту в розмірі 121676,7 грн. сформована позивачем за взаємовідносинами з ТОВ «Євролюксторг» за період серпень 2014р.

На підтвердження існування зазначених взаємовідносин та правомірності формування податкового кредиту позивачем подані до суду: 1) Договір поставки від 11.07.2013 року № ДГ-13, відповідно до умов якого ТОВ «Євролюксторг» (Постачальник) зобов'язується поставляти, а ТОВ «Ді КОМПАНІ» (Покупець) зобов'язується прийняти та оплатити паливно - мастильні матеріали (в подальшому Товар). Номенклатура, кількість, ціна Товару та строк поставки визначаються Сторонами у заявках та рахунках-фактурах. Постачальник поставляє Товар в пункт прийому-передачі. Перехід права власності на товар відбувається в момент підписання відвантажувальної накладної; податкові накладні від 25.08.2014 року №114 на суму 25000,00 грн. в т.ч. ПДВ- 5000,00 грн., від 27.08.2014 року № 113 на суму 256666,67 грн. в т.ч. ПДВ - 51333,33 грн., від 26.08.2014 року № 106 на суму 326716,67 грн. в т.ч. ПДВ - 65343,33 грн.; видаткові накладні від 25.08.2014 року №РН-0000116, від 27.08.2014 року № РН - 0000117; товарно-транспортні накладні від 25.08.2014 р. і 27.08.2014 р.; 2) Договір оренди № 9-А від 12.03.2014 р. згідно з умовами якого ПП «Данс» (Орендодавець) зобов'язується передати у строкове платне користування Орендареві (ТОВ «Ді КОМПАНІ») майно автозаправної станції загальною площею 169,1 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Скворцова, 1-Б, а Орендар зобов'язується прийняти майно та сплачувати щомісячно орендну плату за користуванням орендованого майна; акт прийому передачі майна від 12.03.2014 р.; 3) Договір оренди № 7-А від 12.03.2014 р., згідно з умовами якого Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (Орендодавець) зобов'язується передати у строкове платне користування Орендареві (ТОВ «Ді КОМПАНІ») майно автозаправної станції загальною площею 324,8 кв. м, що знаходиться за адресою: Запорізька обл., Запорізький р-он, с. Григорівка, вул. Лісна, 4, а Орендар зобов'язується прийняти майно та сплачувати щомісячно орендну плату за користуванням орендованого майна; акт прийому передачі майна від 12.03.2014 р.; 4) Договір оренди № 02.0314А від 12.03.2014 р., згідно з умовами якого ТОВ «Запорізьке підприємство по забезпеченню матеріальними ресурсами «Ресурс - Інвест» (Орендодавець) зобов'язується передати у строкове платне користування Орендареві (ТОВ «Ді КОМПАНІ») майно автозаправної станції, що знаходиться за адресою: Запорізька обл., Оріхівський р-он, с. Омельник, вул. Перемоги, 2, а Орендар зобов'язується прийняти майно та сплачувати щомісячно орендну плату за користуванням орендованого майна; акт прийому передачі майна від 12.03.2014 р.; 5) Договір оренди № 11 А від 12.03.2014 р., згідно з умовами якого Приватне сільськогосподарське підприємство «ДЕМЕТРА» (Орендодавець) зобов'язується передати у строкове платне користування Орендареві (ТОВ «Ді КОМПАНІ») майно автозаправної станції, що знаходиться за адресою: Запорізька обл., м. Приморськ, вул. Мелитопольсе шосе, 12-А, а Орендар зобов'язується прийняти майно та сплачувати щомісячно орендну плату за користуванням орендованого майна; акт прийому передачі майна від 12.03.2014 р.; 6) Договір оренди № 8 А від 12.03.2014 р., згідно з умовами якого Приватне підприємство «Данс» (Орендодавець) зобов'язується передати у строкове платне користування Орендареві (ТОВ «Ді КОМПАНІ») майно автозаправної станції загальною площею 46, кв. м, що знаходиться за адресою: Запорізька обл., м. Бердянськ, вул. Мелитопольське шосе, 106і, а Орендар зобов'язується прийняти майно та сплачувати щомісячно орендну плату за користуванням орендованого майна; акт прийому передачі майна від 12.03.2014 р.; товарно - транспортні накладні; накладні на внутрішнє переміщення; 7) Договір про надання послуг № 2702-01 від 25.03.2013 р. згідно з умовами якого Приватне підприємство «ЛАПА» (Виконавець) зобов'язується надати послуги з перевезення Замовнику (ТОВ «Євролюксторг»), а Замовник зобов'язується оплатити замовлені послуги; погодження дорожнього перевезення небезпечних вантажів; договір обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів; перелік транспортних засобів; поліси обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів; свідоцтво про допущення транспортних засобів до перевезення небезпечних вантажів; податкова накладна від 26.08.2014 р. № 106 на суму 392060,00 грн. в т.ч. ПДВ - 65343,33 грн.; Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 26.08.2014 р. № 106 на суму коригування - 56333,33 грн. (а.с. 28-50, 58-185).

Як свідчить з матеріалів перевірки, розрахунки з ТОВ «Євролюксторг» відбувались в безготівковій формі та підтверджуються наданими до перевірки платіжними дорученнями (с. 5 Акта перевірки).

Розв'язуючи спір, суд зазначає, що порядок формування платником податків витрат і податкового кредиту за спірний період існування вказаних господарських взаємовідносин визначений приписами Податкового кодексу України.

Згідно з п. 14.1.36 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами. За змістом п. 22.1. ст. 22 ПК України, об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

За змістом приписів п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

За приписами п. 201.1, 201.4, 201.6 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Пунктом 200.1 ст. 200 згаданого Кодексу встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 Кодексу). Положеннями п. 44.1 ст. 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

На підстави наведених законодавчих положень суд доходить до висновку, що при складанні податкової звітності, в тому числі з ПДВ, з метою правильного відображення господарської операції повинні враховуватись відповідні документи первинного обліку, а саме по зазначених операціях придбання товарів повинні бути в наявності первинні документи, що підтверджують здійснення платником податку відповідних господарських операцій, тобто наявність об'єкту оподаткування, в тому числі отримання позивачем таких товарів з метою використання їх у господарській діяльності позивача, а також належним чином оформлені податкові накладні.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV (далі - Закон № 996) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. Згідно зі ст. 3 Закону № 996 метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Приписами ст.9 Закону № 996 визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

На підставі викладеного суд зазначає, що факт реальності виконання господарських зобов'язань та отримання позивачем від ТОВ «Євролюксторг» товару підтверджується наявними в матеріалах справи копіями первинних документів, судовим оглядом яких не встановлено їх невідповідності приписам Закону №996. Більш того, за даними Акту перевірки позивача перевіряючими особами відповідача встановлено в ході перевірки, що у позивача був в наявності відповідний товар, який оплачений позивачем та в подальшому реалізований ним.

Крім того, суд відмічає, що придбаний у вказаного контрагента товар відповідає видам господарської діяльності позивача, якими, як встановлено відповідачем в ході перевірки та вбачається з Акту перевірки, є діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами; оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами та ін. (а.с.13).

Як вбачається з матеріалів справи, платником ПДВ - ТОВ «Євролюксторг» були виписані на адресу позивача податкові накладні від 25.08.2014 року №114 на суму 25000,00 грн. в т.ч. ПДВ- 5000,00 грн., від 27.08.2014 року № 113 на суму 256666,67 грн. в т.ч. ПДВ - 51333,33 грн., від 26.08.2014 року № 106 на суму 326716,67 грн. в т.ч. ПДВ - 65343,33 грн. на підставі яких позивачем сформований податковий кредит в сумі 121676,67 грн., в тому числі за серпень 2014 р., що відображено в податковій звітності з ПДВ та не заперечувалось сторонами.

Факт наявності таких податкових накладних був встановлений і відповідачем в ході проведення перевірки позивача, про невідповідність таких податкових накладних приписам ПКУ відповідачем не зазначено, а судом в ході розгляду справи не встановлено. За даними податкового органу на час виконання спірних господарських взаємовідносин та виписки податкових накладних, сторони були зареєстровані у встановленому законом порядку платником податку на додану вартість.

З огляду на викладене, суд відмічає, що події отримання позивачем від ТОВ «Євролюксторг» товарів у спірних періодах, оплати таких товарів, їх придбання з метою використання у власній господарській діяльності оформлені первинними документами, наведеними вище, копії яких наявні в матеріалах справи, що містять усі обов'язкові реквізити, визначені ч. 2. ст. 9 Закону № 996-XIV, а відтак є належними доказами реальності спірних господарських операцій.

Як зазначено вище, підстави для виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит, порядок його формування, а також порядок виникнення від'ємного значення, визначені ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК України.

За умови відсутності законодавчо визначених обставин, які б позбавляли платника податку (покупця) права на формування податкового кредиту, зокрема за відсутністю з боку платника порушення вимог п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України при формуванні податкового кредиту, останній має право на податковий кредит.

Судом в ході розгляду справи не встановлено жодного фактичного порушення позивачем вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло його права на податковий кредит. За умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об'єктивної зміни складу активів платника податків - покупця, будь-які порушення постачальниками товару податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення покупця права на податковий кредит.

Щодо посилань контролюючого органу на нереальність здійснення господарських операцій у зв'язку із не підтвердженням транспортування товару та відсутність сертифікатів відповідності на отриманий товар, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документами для юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення, є посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж. Згідно з п. 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 року за № 128/2568 (далі - Правила) основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Відповідно до абз.27 п. 1 Правил товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Суд зазначає, що факт перевезення придбаних товарів підтверджується наявними в матеріалах справи договором про надання послуг № 2702-01 від 25.03.2013 року, укладеним між Приватним підприємством «ЛАПА» (Виконавець) і ТОВ «Євролюксторг» (Замовник), згідно з умовами якого ПП «Лапа» надає послуги перевезення власними автотранспортними засобами та найманими працівниками; копіями товарно-транспортних накладних, а неточність в їх заповненні не свідчить про відсутність факту транспортування товару.

Крім того, суд зазначає, що сертифікати відповідності та паспорти якості є документами, які свідчать про якісні характеристики товару. Між тим, вказані документи не являються документами первинного бухгалтерського обліку в розумінні ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV та не впливають на порядок формування платником податків як витрат, так і податкового кредиту.

З урахуванням наведеного, висновки контролюючого органу щодо відсутності факту придбання товару у зв'язку із відсутністю сертифікатів відповідності та паспортів якості, є безпідставними.

Окрім того, платник податку на додану вартість (покупець товару) не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням постачальниками товару вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів. Такий платник не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію. Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону. Відповідачем не наведено доводів та доказів тому, що позивач діяв без належної обачності та був обізнаним про допущення його контрагентом певних порушень законодавства при створенні підприємства чи веденні господарської діяльності.

Також суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне. Зазначаючи про відсутність факту реального здійснення господарської діяльності з означеним контрагентам, податковим органом не враховано, що правочини, які вчинені без наміру створення правових наслідків, що обумовлені ними, визначаються законом як фіктивні (ст.234 ЦК України). Недійсність фіктивних правочинів, тобто встановлення факту відсутності наміру створити правові насідки, а отже реально здійснити господарську діяльність, визначається тільки судом. Рішень суду про визнання правочину між позивачем та його контрагентом ТОВ «Євролюксторг» недійсними ОДПІ до суду не надано, в акті перевірки про наявність такого рішення не зазначено, судом на виконання вимог ст.11 КАС України існування такого рішення не встановлено.

Судом також встановлено, що отримані паливно-мастильні матеріали було використано позивачем у власній господарській діяльності, що підтверджується договорами оренди автозаправних станцій між ТОВ «Ді Компані» та фізичною особою ОСОБА_1, ПП «Данс», ПСП «Деметра», ТОВ «Запорізьке підприємство по забезпеченню матеріальними ресурсами «Ресурс-Інвест», накладними на внутрішнє переміщення, товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів, звітами АЗС про реалізацію ПММ.

Згідно з ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти тільки на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

З урахуванням викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІ КОМПАНІ» до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області форми «Р» № НОМЕР_1 від 26.01.2015 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вроблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 152095,88 грн., із них за основним платежем - 121676,7 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 30419,18 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІ КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 37595102, 51262, Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Хащове, вул. Овчаренко, буд. 2-а) судові витрати із сплати судового збору у розмірі 304 грн. 19 коп. (триста чотири грн. 19 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_2