Постанова

від 04.09.2015 по справі 809/3393/15

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" вересня 2015 р.                               Справа № 809/3393/15

м. Івано-Франківськ

          Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

          Судді Матуляка Я.П.

          при секретарі Візінському М.В.

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

          за позовом: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Івано-Франківську, вул. Г.Мазепи, 27"б",м. Івано-Франківськ,76000

          до відповідача: ТзОВ "Теплоенергозбереження", вул. Коновальця, 146/91,м. Івано-Франківськ,76000

          про стягнення заборгованості в розмірі 87,58 грн,-

ВСТАНОВИВ:

          Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області звернулося в суд з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоенергозбереження" про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків в сумі 87,58 грн.

Позовні вимоги мотивовані наявністю у відповідача заборгованості перед відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області по сплаті страхових внесків в загальному розмірі 87,58 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явилася, на адресу суду направила клопотання, в якому просила проводити розгляд справи без участі представника фонду. Позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, поштове відправлення із ухвалою суду та повісткою, направлені відповідачу за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, повернулося до суду без вручення. В такому випадку у відповідності до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення, яке не вручене адресату з незалежних від суду причин, вважається, що останнє вручене належним чином. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи відповідач суду не подав, причини неявки суду не повідомив. Наданим правом на подання заперечення проти позову не скористався.

Враховуючи наявність в матеріалах справи достатньої кількості доказів, необхідних для вирішення справи по суті, суд визнав можливим розглянути дану адміністративну справу на підставі наявних у ній доказів за відсутності сторін.

Оцінивши матеріали справи та дослідивши подані докази, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, в зв'язку з чим позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 24.05.2002 року ТзОВ "Теплоенергозбереження" зареєстроване як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного держаного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців (а.с. 7-8) та являється платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Суд зазначає, що правовідносини між позивачем та відповідачем з приводу предмету спору були врегульовані положеннями Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

В процесі здійснення господарської діяльності відповідач використовував найману працю, що у відповідності до статті 7 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" визначає власника чи спеціально уповноважений орган - роботодавцем. У відповідності до положень статті 6 цього Закону роботодавці є суб'єктами страхування від нещасного випадку, а саме страхувальниками.

Відповідно до пункту 7 частини 2 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", роботодавець як страхувальник зобов'язаний подавати звітність робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків у строки, в порядку та за формою, що встановлені цим Фондом.

Порядок стягнення і обліку заборгованості визначений постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 31 від 30.11.2010 року "Про порядок стягнення та обліку заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України", зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 17.12.2010 року за № 1286/18581 (надалі - Порядок)

Відповідно до пункту 2.1 Порядку, стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених до 01.01.2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 01.01.2011 року не настав, і контроль за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та надання страхувальниками за підсумками 2010 року розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду і відомості розподілу чисельності працівників, річного фактичного обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) за видами економічної діяльності здійснюються відповідно до Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою правління Фонду від 12.07.2007 року № 36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.08.2007 року за № 867/14134 (надалі - Інструкція).

Пунктом 2.2 Порядку встановлено, що страхувальники, які мають заборгованість зі сплати страхових внесків за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, подають до робочих органів виконавчої дирекції Фонду звітність до повного погашення заборгованості за формою, наведеною у додатку до постанови.

Відповідно до пункту 2.1 розділу 2 Інструкції, платниками страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України є, в тому числі, юридичні особи незалежно від форм власності і господарювання, виду діяльності та галузевої належності, а також їх відокремлені підрозділи (філії, інші підрозділи юридичної особи, що перебувають поза її місцезнаходженням та виробляють продукцію, виконують роботи або операції, надають послуги від імені юридичної особи, або представництва, що здійснюють представництво і захист інтересів юридичної особи) за умови, що розрахунки з оплати праці цих відокремлених підрозділів проводяться не централізовано.

Згідно з пунктом 7.5 розділу 7 Інструкції, юридичні особи - платники страхових внесків щокварталу у двох примірниках складають Розрахункову відомість, один примірник якої подається до робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцем обліку страхувальника в такі строки: до 20 квітня, до 20 липня, до 20 жовтня поточного року, до 25 січня року, наступного за звітним. Усі примірники Розрахункової відомості підписуються керівником і головним бухгалтером підприємства, виконавцем та завіряються печаткою. Другий примірник звіту залишається в бухгалтерії платника.

Судом встановлено, що товариством з обмеженою відповідальністю "Теплоенергозбереження" самостійно визначено суму несплачених платежів по страхових внесках на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в розмірі 87,58 грн., що підтверджується розрахунковою відомістю про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за 3 квартал 2014 року (а.с. 9).

В матеріалах справи, також, наявна бухгалтерська довідка позивача із змісту якої слідує, що станом 18.08.2015 року за відповідачем числиться заборгованість в сумі несплачених платежів 87,58 грн. за 3 квартал 2014 року (на 01.10.2014 року) (а.с. 6).

Згідно пункту 2 частини 2 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" відповідач, будучи страхувальником, зобов'язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Відповідно до вимог, встановлених абзацом 2 частини 3 статті 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", розміри страхових внесків страхувальників обчислюються для роботодавців - у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, на інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", які підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб.

Згідно частини 6 статті 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що становлять систему оподаткування. На страхові внески не поширюється податкове законодавство.

Частиною 7 статті 47 вказаного Закону передбачено, що страхувальник здійснює страховий внесок у Фонд соціального страхування від нещасних випадків у порядку і строки, які визначаються страховиком.

За змістом вимог пункту 8.1 Інструкції робочі органи виконавчої дирекції Фонду здійснюють контроль за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою перерахування та надходження страхових внесків, інших платежів до Фонду, а також за цільовим і правильним витрачанням його коштів.

Пунктом 4.12 вищевказаної Інструкції зазначено, що страхові внески сплачуються страхувальниками - роботодавцями у день одержання коштів на оплату праці в установах банків. Підприємства, які здійснюють виплату заробітної плати на поточні рахунки фізичних осіб в установах банків, сплачують страхові внески до Фонду в день перерахування коштів на особові рахунки.

Згідно пункту 5.1 Інструкції не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються в порядку, передбаченому законодавством з нарахуванням пені.

Стаття 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" визначає, що одним із основних принципів страхування від нещасного випадку зокрема є обов'язковість сплати страхувальником страхових внесків.

Відповідно пункту 7 Розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний сплатити заборгованість зі страхових внесків на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань за 3 квартал 2014 року в розмірі 87,58 грн. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення даного спору, крім того, даний обов'язок забезпечується статтею 67 Конституції України.

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості або ж спростували доводи позивача, суду не надано.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

                                                   ПОСТАНОВИВ:

          Позов задовольнити повністю.

          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Теплоенергозбереження" (код ЄДРПОУ 31790516) на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Івано-Франківську (код ЄДРПОУ 25925319) заборгованість зі сплати страхових внесків у розмірі 87 (вісімдесят сім) гривень 58 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

          Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

          Суддя:                                                                                 Матуляк Я.П.

          Постанова складена в повному обсязі 09.09.2015 року.