Постанова

від 01.09.2015 по справі 812/819/15

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10.3.4

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 вересня 2015 рокуСєвєродонецькСправа № 812/819/15

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кисельової Є.О.

при секретарі Бутенко К.В.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Луганського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Корисні продукти» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

ВСТАНОВИВ:

04 серпня 2015 року Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Корисні продукти» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач зареєстрований у Луганському обласному відділенні фонду соціального захисту інвалідів, що підтверджується довідкою від 04.04.2013 № 2449. У 2013 році відповідач на підставі положень статей 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 № 875-ХІІ, Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 70 "Про реалізацію статей 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", та поданого ним Звіту 10-ПІ за 2013 рік про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2014 рік мало бути працевлаштовано 1 інваліда, але не працевлаштовано. Середньорічна заробітна плата штатного працівника відповідача складає 17431,25 грн.

Оскільки відповідачем не було створено 1 робочого місця для інваліда, якого відповідно не працевлаштовано, утворилася заборгованість за невиконання нормативу по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 17431,25 грн. та пені за порушення сплати зазначеної суми адміністративно-господарських санкцій у розмірі 8226,26 грн., що разом складає 25658,21 грн.

На підставі викладеного, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги.

Разом із позовною заявою від позивача надійшло клопотання про поновлення строку звернення до суду у якому зазначено наступне. Порядком сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70 "Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються роботодавцями самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою ст. 19 Закону. Таким чином, у позивача виникло право на звернення до суду з позовом після 15 квітня 2014 року. Але у зв'язку з проведенням антитерористичної операції на території Луганської та Донецької областей, та здійсненням військових дій на території знаходження як самого позивача, так і суду першої інстанції, якому підсудні дані справи, у позивача не було можливості звернутися з даним позовом. На підставі вищевикладеного позивач вважає причини пропуску строку звернення до суду поважними та просив поновити строк звернення до суду.

Представник позивача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.

Відповідач у судове засідання не прибув. Повідомити відповідача про дату, час та місце розгляду заяви не вбачається можливим, оскільки місце проживання відповідача - м. Алчевськ, Луганської області. Актом №1095 з питань діловодства та функціонування компютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду " від 10.08.2015 встановлено неможливість надіслання поштового відправлення у даній адміністративній справі відповідачу, оскільки, згідно листа в.о. директора ЛД УДППЗ "Укрпошта" від 20.07.2015 № 465 з 07.11.2014 не здійснюється пересилання пошти у Луганській області до/з міст обласного значення, зокрема, м. Луганська. Крім того, інформацію про дату розгляду даної справи розміщено на офіційному веб-сайті Луганського окружного адміністративного суду adm.lg.court.gov.ua. Таким чином, судом вжито всіх заходів щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов такого.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Корисні продукти» є юридичною особою, ід.код 36901309, що підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців (а.с.10).

Відповідно до відповіді на судовий запит від Луганського обласного центру зайнятості від 17.08.2015 №30/12-2039 звіти про наявність вакансій за формою №3-ПН відповідачем у 2013 році подавались: 06.02.2013, 09.08.2013, 24.12.2013. 09.08.2013 ОСОБА_1 підприємством було відмовлено в працевлаштуванні на вакансію «прибиральник службових приміщень» та зазначено «не відповідає вимогам». 06.02.2013 ОСОБА_2 підприємством було відмовлено в працевлаштуванні на вакансію «прибиральник службових приміщень» та зазначено «не відповідає вимогам» Інші дані щодо створення нормативу робочих місць по працевлаштуванню інвалідів на підприємстві протягом 2013 року, окрім, тих звітів, про які зазначено вище, в електронній базі ЄІАС відсутні.

Тобто, відповідачем протягом 2013 року подано звіти про наявність вакансій за формою №3-ПН лише : у лютому, серпні та грудні.

За несвоєчасну сплату відповідачем адміністративно-господарських санкцій за 2013 рік Луганським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів нараховано пеню в сумі 8226,96 грн., про що зазначено у розрахунку суми позову, пред'явленого щодо стягнення заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця для працевлаштування інвалідів (а.с. 8).

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню, з таких підстав.

Фонд соціального захисту інвалідів, відповідно до п. 1 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 14.04.2011 № 129, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.04.2011 за № 528/19266 (далі - Положення), є бюджетною установою, діяльність якої спрямовується, координується та контролюється Державною службою з питань інвалідів та ветеранів.

Згідно з п.5 Положення Фонд відповідно до покладених на нього завдань координує та контролює роботу територіальних відділень Фонду соціального захисту інвалідів, у тому числі щодо: реєстрації у них підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю (п.п.1.1 п.5); організації прийому звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, зарахування кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів до нормативу таких робочих місць, їх аналізу та перевірки правильності в них розрахунків (п.п. 1.2. п. 5); збору сум адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів; обліку зазначених сум адміністративно-господарських санкцій та пені і використання шляхом надання фінансової допомоги, цільової позики, дотацій на створення спеціальних робочих місць для працевлаштування інвалідів, забезпечення функціонування всеукраїнських, державних, міжрегіональних центрів професійної реабілітації інвалідів і державних центрів соціальної реабілітації дітей-інвалідів, фінансування заходів, спрямованих на фізкультурно-спортивну реабілітацію інвалідів, фінансування витрат на професійну підготовку, підвищення кваліфікації та перепідготовку інвалідів та інші заходи, визначені законом (п.п. 1.4 п. 5); обліку заборгованості зі сплати сум адміністративно-господарських санкцій і пені, які нараховані підприємствам, установам, організаціям, у тому числі підприємствам, організаціям громадських організацій інвалідів, фізичним особам, які використовують найману працю (п.п. 1.5 п. 5).

Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів є територіальним органом Фонду соціального захисту інвалідів.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21 березня 1991 року № 875-12 (далі - Закон № 875).

За змістом ст.20 Закону № 875 Фонду соціального страхування захисту інвалідів надано право на стягнення санкцій за недодержання законодавчо встановленого нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Таким чином, позивач у справі - суб`єкт владних повноважень, якому чинним законодавством України надані владні управлінські функції у сфері соціального захисту інвалідів, в тому числі контроль щодо забезпечення інвалідів робочими місцями.

Статтею 18 Закону № 875 передбачено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, з урахуванням причин інвалідності, з урахуванням побажань інвалідів, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медиком - соціальної експертизи.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом міністрів України.

Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 18-1 Закону № 875 рішення про визнання інваліда безробітним і взяття його на облік для працевлаштування приймається центром зайнятості за місцем проживання інваліда на підставі поданих ним рекомендації МСЕК та інших передбачених законодавством документів. Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Частиною 1 статті 19 Закону № 875 встановлено, що для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік, - у кількості одного робочого місця.

Згідно ч. 3 ст. 19 Закону № 875 підприємства, установи, організації у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Відповідно до ст. 20 Закону № 875 підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Згідно п. 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 70 "Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Відповідно до п. 1.3 Порядку подання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 № 316, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.06.2013 за № 988/23520, роботодавці подають інформацію до територіального органу Державної служби зайнятості України у містах Києві та Севастополі, районі, місті, районі у місті (далі - територіальний орган) незалежно від місцезнаходження.

Згідно п. 2.1 зазначеного Порядку форма подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії(й). Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

З аналізу вказаних положень законодавства вбачається, що Закон зобов'язує підприємства забезпечити працевлаштування інваліда шляхом створення робочих місць для інвалідів, з урахуванням стану здоров'я, здібностей і професійних навичок інвалідів, направлених на підприємство органами з їх працевлаштування, визначеними статтею 18 Закону № 875.

Матеріали справи свідчать про невиконання відповідачем обов'язку, передбаченого нормами чинного законодавства щодо соціальної захищеності інвалідів в Україні, по забезпеченню певної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів. Відповідачем не вжиті передбачені чинним законодавством певні заходи по забезпеченню працевлаштування інвалідів.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Обов'язок доказування визначений у статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України. Зокрема, частина перша даної норми встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частина друга даної статті визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто, ці норми одночасно покладають обов'язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.

Оскільки під час судового розгляду справи встановлено, що відповідачем не у повному обсязі виконано норматив по створенню робочих місць на підприємстві для працевлаштування інвалідів, а тпозивачем доведено суду обґрунтованість позовних вимог, а відповідачем не спростовано доводів позивача, тому суд прийшов до висновку про обґрунтованість вимог щодо стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій у розмірі 17431,25 грн., суд також вважає обґрунтованими вимоги про стягнення пені на вказану суму санкцій у розмірі 8226,96 грн.

Питання про розподіл судових витратах судом не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому законом порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Луганського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю «Компанії «Корисні Продукти» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Компанії «Корисні Продукти» (91019, Луганська область, м. Луганськ, вул. Рилєєва,111, код ЄДРПОУ 36901309) на користь Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (код ЄДРПОУ 13396264, 93003, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Будьонного, 28) адміністративно - господарську санкцію за 2013 рік у сумі 17431,25 грн. (сімнадцяти тисяч чотириста тридцяти однієї гривень 25 коп.) та пеню за порушення термінів сплати адміністративно - господарських санкцій у розмірі 8226,96 грн. (восьми тисяч двохсот двадцяти шести гривень 96 коп.), всього 25658,21 грн. (двадцяти п'яти тисяч шістсот п'ятдесяти восьми гривень 21 коп.) на розрахунковий рахунок 31218218700006, ОКПО 37991503, ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013, код доходу 50070000.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 04 вересня 2015 року.

Суддя Є.О. Кисельова