Постанова

від 14.04.2010 по справі 4109/10/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УКРАЇНА

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61004, м. Харків, вул. Мар’їнська , 18 „Б-3В»

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

14.04.2010 р. № 2-а- 4109/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Зоркіної Ю.В.

при секретарі Скріпнік О.М.

у присутності

представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в Київському районі міста Харкова до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська будівельна компанія" про подовження терміну арешту активів, -

встановив:

Державна податкова інспекція в Київському районі міста Харкова звернула до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська будівельна компанія", в якому просить суд продовжити строк повного адміністративного арешту активів платника податків ТОВ "Українська будівельна компанія" (код 31797160) на строк до 2160 годин; застосувати арешт активів у вигляді зупинення операцій на рахунках платника податків ТОВ "Українська будівельна компанія" (код 31797160) на строк до 2160 годин, що перебувають (розміщені, зберігаються) у банках: - МФО 320984, ЗАТ "ПроКредитБанк" (61002, м.Харків, вул.Чернишевського, 25), р/р 260010101654; - МФО 351005, АКІБ "Укрсиббанк" (61050, м.Харків, пр.Московський, 60), р/р 26009036336500, №26009036336500, №6009036336500.

В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити, мотивуючи це тим, що відповідачем вчиняються дії, направлені на перешкоджання посадовим особам податкового органу здійснювати покладені на них завдання, визначені ст. 11 1 Закону України В«Про державну податкову службу УкраїниВ» , які виразилися у відмові від проведення перевірки за наявності законних підстав для її проведення.

Представник відповідача адміністративний позов не визнав, проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що організація проведення перевірки була здійснена із порушенням вимог ст.11 1 Закону України В«Про державну податкову службуВ» , посадові особи підприємства не перешкоджали проведенню перевірки, а акти, надані суду в обґрунтування наявності факту перешкоджання проведенню перевірки не відповідають вимогам чинного податкового законодавства. Крім того у запереченнях на адміністративний позов представник позивача зазначив, що відповідач не заперечує проти проведення планової перевірки, але за умови дотримання позивачем вимог чинного законодавства.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини.

Відповідач, ТОВ «Українська будівельна компанія»зареєстрований виконавчим комітетом Харківської міської ради 15.10.2002 року про що видане свідоцтво № 071047 серія А 01 та взятий на податковий облік у ДПІ Київського району з 15.01.2002 року за № 2722.

Повідомленням № 3035/10/23-516 від 19.02.2010 року, листом № 5593/10/23-516 від 23.03.2010 року відповідача сповіщено про проведення на підприємстві виїзної планової документальної перевірки з 29.03 по 12.04.2010 року за період з 01.01.2007 по 31.12.2009 року згідно плану-графіку документальних перевірок на І квартал 2010 року, затвердженого головою ДПА України.

29.03.2010 року згідно направлення №337 працівниками податкової інспекції здійснено вихід на перевірку, проте фахівці податкового органу до проведення перевірки не допущені.

29.03.2010 року посадовими особами ДПІ складено акти відмови від отримання направлення на перевірку №347/235/31797160 та відмови від допуску до перевірки №348/235/31797160, із зазначенням в останньому підстав відмови у допуску до перевірки, а саме проведення перевірки періоду, що вже був перевірений.

Зазначена відмова відповідно до вимог абз. «г»п.п. 9.1.2 п.9.1. ст..9 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ стала підставою для застосування начальником ДПІ у Київському районі м.Харкова 12.04.2010 року відповідно до подання підрозділу податкової міліції від 09.04.2010 року повного адміністративного арешту активів платника податків ТОВ «Українська будівельна компанія», яке направлено рекомендованим листом платнику податків та до установ банків.

Суд зазначає, що питання регулювання підстав та порядку застосування арешту активів платника податку визначені ст.9 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 № 2181-III (далі по тесту Закон № 2181-ІІІ) та Порядком застосування адміністративного арешту активів платника податків, затвердженого наказом ДПА України від 25.09.2001 №386, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.10.2001 за №865/6056, в частині, щоне суперечить закону

Відповідно до п. 1.7 ст. 1, 9.1.1,9.1.3ст.9 Закону № 2181-III - адміністративний арешт активів (коштів, матеріальних та нематеріальних цінностей, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання. платника податків) є виключним способом забезпечення можливості погашення його податкового боргу, який полягає у забороні вчиняти платником податків будь-які дії щодо своїх активів, які підлягають такому арешту, крім дій з їх охорони, зберігання та підтримання у належному функціональному та якісному стані.

Часові лаги застосування арешту активів платника податків та подальша процедура подовження цих строків визначені п.п.9.3.3. п.9.3 ст.9 Закону 2181-ІІІ, яка визначає, що арешт може бути накладено на активи строком до 96 годин від години підписання відповідного рішення керівником податкового органу (його заступником), зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, за винятком випадків, коли власника заарештованих активів не встановлено (не виявлено), - у цьому випадку такі активи перебувають під режимом адміністративного арешту протягом строку, визначеного законодавством для визнання їх безхазяйними, або у разі коли такі активи є такими, що швидко псуються, - протягом граничного строку, визначеного законодавством, після якого вони підлягають продажу за процедурою, встановленою статтею 10 цього Закону. Керівник відповідного податкового органу (його заступник) має право звернутися до суду з поданням про продовження строку арешту активів платника податків за наявності достатніх підстав вважати, що звільнення активів з-під адміністративного арешту може загрожувати їх зникненням або знищенням, а суд повинен прийняти відповідне рішення протягом 48 годин від моменту отримання зазначеного звернення. Строки, визначені цим підпунктом, не включають години, що припадають на вихідні та святкові дні.

Тобто зазначена норма визначає підставу для подовження строку застосування арешту активів платника податків - наявність достатніх підстав вважати, що звільнення активів з-під адміністративного арешту може загрожувати їх зникненням або знищенням.

Суд також звертає увагу на той факт, що відповідно до п.п.9.1.1. п.9.1. ст.9 Закону № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року адміністративний арешт активів платника податків є виключним способом забезпечення можливості погашення його податкового боргу.

Проте в судовому засіданні представником позивача не надано доказів наявності у відповідача податкового боргу та не доведено наявності загрози зникнення або знищення активів за умови їх звільнення з-під арешту, тому в цій частині позовних вимог суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

Що стосується позовних вимог про застосування арешту активів у вигляді зупинення операцій на рахунках платника податків суд зазначає наступне.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження та деяких інших законодавчих актів щодо виконання судових рішень» від 15.03.2006, внесені зміни до пп.9.3.9 п.9.3 ст.9 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» внаслідок чого способом застосування арешту активів визначено саме арешт коштів на рахунку платника податків, а не арешт активів у вигляді зупинення операцій на рахунку платника податків, тому суд приходить до висновку про обрання позивачем неіснуючого способу застосування адміністративного арешту активів платників податку.

Посилання позивача на приписи Порядку застосування адміністративного арешту активів платника податків, затвердженого наказом ДПА України від 25.09.2001 №386, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.10.2001 за №865/6056, суд до уваги не приймає, оскільки зазначений порядок може застосовуватись лише в частині, що не суперечить Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», з врахуванням внесених змін.

Враховуючи викладене вище та беручи до уваги той факт, що відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона належними і достатніми доказами повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а позивач належними доказами не довів факту наявності достатніх підстав для подовження адміністративного арешту активів та застосування арешту активів у вигляді зупинення операцій на рахунках ТОВ В«Українська будівельна компаніяВ» , суд не вбачає підстав для задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8-14, 71, 160-167, 185, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції в Київському районі міста Харкова до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська будівельна компанія" про подовження терміну арешту активів - залишити без задоволення .

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд. Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня складення постанови у повному обсязі. Якщо постанову проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви. Апеляційна скарга також може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У paзi подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

У повному обсязі постанова виготовлена 19 квітня 2010 року.

Суддя Ю.В. Зоркіна