Постанова

від 26.08.2015 по справі 804/4660/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

26 серпня 2015 рокусправа № 804/4660/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гімона М.М.

суддів: Нагорної Л.М. Юрко І.В.

за участю секретаря судового засідання: Лащенко Р.В.

за участю представників позивача Руденко С.О., Моторіної І.В., Гладир Н.Г., представників відповідача Кузнецова М.О., Малютіної В.Є, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду апеляційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів, Державного підприємства "Придніпровська залізниця" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 червня 2015 року у справі № 804/4660/15 за позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000064803 від 04 березня 2015 року, яким позивачеві донараховано податку на прибуток підприємств і організацій у розмірі 32647092,77 грн., в т.ч. 21764728,51 грн. - за основним платежем та 10882364,26 грн. - за штрафними санкціями.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 червня 2015 року адміністративний позов Державного підприємства "Придніпровська залізниця" задоволено частково. Визнано частково протиправним та частково скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000064803 від 04 березня 2015 року за основним платежем в сумі 2616735,45 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 1308367,72 грн., прийняте Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників податків у м.Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів.

Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позов.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції прийшов до необґрунтованого висновку про законність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в частині неправомірності віднесення суми 19147993,05 грн. до валових витрат внаслідок віднесення сум валютного коригування лізингового платежу до витрат залізниці.

Відповідач також не погодився з таким рішенням суду і подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається, що суд першої інстанції безпідставно вважав необґрунтованими висновки акту перевірки про заниження позивачем податку на прибуток.

Представники позивачів в судовому засіданні просили їх апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати.

Представники відповідача в судовому засіданні просили їх апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що останню необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідач є юридичною особою та як платник податків перебуває на податковому обліку у позивача.

Посадовими особами відповідача проведено документальну планову виїзну перевірку ДП "Придніпровська залізниця" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 р. по 31.12.2012 р., за результатами якої складено акт від 16.02.2015 року № 68/28-01-48-03-01073828 (далі - Акт перевірки).

Згідно Акту перевірки встановлено, зокрема, пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 з урахуваннямп.1.23 ст.1, п.5.1, п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 з урахуванням п 1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.44.1 ст.44, п.135.1, пп.135.5.4 п.135.5 ст.135 з урахуванням пп.14.1.13, п.14.1.202 п.14.1 ст.14, п.138.1, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.144.1 ст.144, пп.145.1.2 п.145.1 ст.145, п.146.1,п.146.3, п.146.12 ст.146 з урахуванням положень п.14.1.36 п.14.1.ст.14 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 66 552 998,68 грн.

04 березня 2015 року на підставі Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000064803 про донарахування податку на прибуток підприємств і організацій у розмірі 32 647 092,77 грн., в т.ч. 21 764 728,51 грн. - за основним платежем та 10 882 364,26 грн. - за штрафними санкціями.(а.с.18 том 1).

Вказані обставини знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді справи.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що відповідачу були надані всі необхідні первинні документи на підтвердження реальності господарських операцій по отриманню ТМЦ від контрагентів, тому висновки відповідача про завищення валових витрат є необґрунтованими. Також обґрунтовано позивач включив до валових витрат вартість придбаного молока збираного для видання працівникам із шкідливими умовами праці.

Відмовляючи в задоволені частини позову, суд першої інстанції виходив з того, що нарахування курсових різниць на заборгованість відокремленими структурними підрозділами позивача перед лізингодавцями, визначеній у національній валюті України, до умовно перерахованої суми цієї заборгованості у еквіваленті до валюти, чинним законодавством не передбачено. Натомість позивач саме як курсова різниця у бухгалтерському та податковому обліку були відображені вказані суми витрат, в той час як вони не відповідають цьому визначенню, тому відповідач вірно кваліфікував це як безпідставне завищення валових витрат.

Колегія суддів, проаналізувавши встановлені по справі обставини, вважає, що висновки суду першої інстанції в частині задоволення позову є законними та обґрунтованими, а в частині відмови в задоволенні позову висновки не відповідають обставинам справи, та рішення суду в цій частині прийняте із помилковим застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтям 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

У відповідності із статтею 138 Податкового кодексу України:

- витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (підпункт 138.1.1 пункту 138.1);

- витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу (пункт 138.2);

- витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг (підпункт 138.4);

- інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку (підпункт 138.5).

Не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (підпункт 139.1.9 пункту 139.1статті 139 Податкового кодексу України).

Проаналізувавши наведені норми, колегія суддів вважає, що підставою для включення сум за господарськими операціями до складу валових витрат є належним чином оформленні первинні бухгалтерські документи, які засвідчують зміст господарської операції, за умови реального вчинення дій по виконанню господарської операції, яка пов'язана із господарською діяльністю платника податків.

Таким чином, надання податковому органу належним чином оформлених первинних документів, передбачених законодавством про податки і збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів.

Згідно з п.44.1. ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобовязані вести облік доходів, витрат та інших показників, повязаних з визначенням обєктів оподаткування та/або податкових зобовязань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, повязаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Як встановлено абз.5 ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV), господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства. Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Стосовно висновків відповідача по ВСП «Господарська служба» ДП «Придніпровська залізниця» про нереальність господарських операцій з ТОВ «Фотомаг Ком Юей» та ТОВ «Дніпропетровський завод спеціального обладнання», за якими позивачем були включені до декларації з податку на прибуток в 2012 році в сумі амортизаційних відрахувань кв. - 96,93 грн.; II кв. - 96,93 грн.; III кв. - 96,93 грн.; ІV кв. - 96,93 грн. та в сумі інших витрат за технічне обслуговування обладнання III кв. 2 750 грн., колегія суддів зазначає наступне.

По контрагенту ТОВ «Фотомаг Ком Юей» позивач зазначив, що придбаний для прес-центру адміністративної служби Придніпровської залізниці фотоапарат Canon з аксесуарами використовується для виконання завдань, покладених на прес-центр залізниці, зокрема: для фотозйомки подій і заходів, які проводяться на підприємстві чи проходять поза його межами; для формування фотоархіву залізниці з метою його подальшого використання у тематичних буклетах, виданнях тощо; для надання фотоматеріалів на відомчий сайт, на сайт Укрзалізниці та Міністерства інфраструктури України, в Інтернет-видання та друковані ЗМІ, насамперед, відомчі; для поповнення музейних архівів залізниці.

По контрагенту ТОВ «Дніпровський завод спецобладнання» позивач зазначив, що до переліку робіт виконаних ТОВ «Дніпровським заводом спеціального обладнання» на 3-му поверсі туалету та тамбуру лівого крила будівлі управління залізниці, які увійшли до складу робіт згідно акту 85/у від 30 серпня 2012 р. відноситься: переупаковка в картках підвісної стелі анімостатів в кількості шість одиниць; прочистка вентиляційних решіток та анімостатів в кількості десять одиниць; прочистка вентиляційних каналів з закріпленням їх до стелі одинадцять метрів; перегляд мотору вентилятору з налаштуванням його запуску; заміна проводу живлення вентилятору; тестування працездатності вентиляційної системи.

Реальність здійснення вказаної господарської операції підтверджується первинними бухгалтерськими документами, копії яких були предметом перевірки відповідача та містяться в матеріалах справи.

Також підтверджено належними первинними документами реальність господарських операцій ВСП «Дніпропетровська перша управлінська дистанція зв'язку» (Служба сигналізації та зв'язку) із ТОВ «Фотомаг Ком Юей».

Так, ВСП «Дніпропетровська перша управлінська дистанція звязку» у ТОВ «Фотомаг Ком Юей» був придбаний жорсткий диск Transcend 2.5 500GB 8MB 5400rpm USB Black. Позивач також зазначив, що особою, яка отримувала товар від імені залізниці є ОСОБА_7, який 21 грудня 2011 р. знаходився на роботі, що підтверджено табелем обліку робочого часу. Згідно довіреності від 19.12.2011 р. № 476 він отримав від ТОВ «Фотомаг Ком Юей» придбані матеріальні цінності за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.Писаржевського, буд.1-А. Позивачем надана видаткова накладна № РН-0004767 від 21 грудня 2011 р.

Щодо підтвердження реальності господарських операцій по ВСП «Дистанція сигналізації та зв'язку Нижньодніпровськ - Вузол» (Служба сигналізації та зв'язку) з ТОВ «Дніпропетровський завод спец обладнання» в Акті перевірки угоди визнані нікчемними та не прийняті витрати та ПДВ згідно актів виконаних робіт № 54 від 25.05.2012 року за послуги з ремонту повітроводів системи охолодження компресора НВЄ 22 на суму 4998 грн. ( в тому числі ПДВ 833 грн.), № 53 від 31.05.2012 року за послуги з ремонту фасонних частин системи охолодження компресора НВЄ 22 на суму 4 986 грн. (в тому числі ПДВ 831 грн.), № 55/1 від 13.09.2012 року за послуги з ремонту комплектуючих та зєднуючих елементів системи охолодження компресора НВЄ 22 на суму 4 344 грн. ( в тому числі ПДВ 724 грн.). Перевіряючими зроблено висновок, що діяльність ТОВ «Дніпровський завод спецобладнання» була повязана з сумнівним платником по ланцюгу товарно-грошових потоків та має ознаки нереальності здійснення господарських операцій по ланцюгу постачання.

На підставі досліджених судом першої інстанції первинних документів, суд першої вірно встановив, що ВСП «Дистанція сигналізації та зв'язку Нижньодніпровськ Вузол» ДП «Придніпровська залізниця» дійсно отримала послуги від ТОВ «Дніпропетровський завод спецобладнання» згідно актів виконаних робіт з ремонту повітроводів технологічної системи охолодження компресора, тому обґрунтовано включило сплачені суми до витрат на протязі 2012 року. Наявні у позивача документи містять обов'язкову інформацію, яка передбачена ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88, а саме: у наданих видаткових накладних зазначено назва, дата та місце складання документу, назва підприємств від імені яких складена накладна, ідентифікаційний код, номер та підстава для виконання операції, одиниці виміру, ціни, посади та особисті підписи осіб підтверджуючих факт виконаних робіт, завірені печатками. Даний факт підтверджується в Акті перевірки.

зв'язок із господарською діяльністю позивач обґрунтував тим, що станція компресорна пересувна НВЕ-22/0,7 УЗ ст.Нижньодніпровськ-Вузол призначена для вироблення технічного стиснутого повітря, вона встановлена в компресорній непарної гірки станції Нижньодніпровськ-Вузол. Для забезпечення нормальної роботи системи охолодження компресорної установки необхідно було виконати відведення повітря з приміщення машинного залу компресорної станції. З цією метою використовується технологічна система охолодження компресора. Послуги з ремонту частин технологічної системи охолодження станції компресорної НВЕ-22/0,7 УЗ виконувались ТОВ «Дніпропетровський завод спецобладнання». Безпосередньо роботи виконувались в приміщенні машинного залу компресорної станції на непарній гірці станції Нижньодніпровськ-Вузол». Робота полягала в виконанні ремонту фрагментів витяжної системи охолодження компресорної установки. Дане обладнання випробуванню не підлягає. В Акті перевірки зазначено, що на підтвердження взаємовідносин з вищезазначеним контрагентом були надані видаткові накладні, рахунки на оплату, копії яких наявні в матеріалах справи.

Що стосується валових витрат по ВСП "Нікопольська дистанція колії" на 8346 грн. в частині завищення амортизаційних відрахувань з вартості будівельних робіт, то згідно акту перевірки відповідачем зроблено висновок, що на підставі акту Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області від 05.03.2014 р. №06-19/2 в результаті порушень п.п.138.1.1. ст.138, п.144.1. ст.144, п.п.145.1.4. ст.145, п.146.1., п.146.2., п.146.3. ст.146 ПК України, ВСП "Нікопольська дистанція колії" ДП "Придніпровська залізниця" завищено первісну вартість об'єкту основного засобу "Автомобільний шляхопровід на 116 км Нікополь-Марганець та підходи до нього" на суму 231 804,76 грн., у зв'язку з чим було завищено суму амортизаційних відрахувань з вартості будівельних робіт, виконаних ТОВ "Спецдорбуд-Максима", які віднесено до рядку 05.1 Декларації "Собівартість придбаних та реалізованих товарів" на загальну суму 8 346 грн., тому числі: III квартал 2011 року на суму 1 391 грн.; IV квартал 2011 року на суму 391 грн.; І квартал 2012 року на суму 1 391 грн.; II квартал 2012 року на суму 1 391 грн.; III квартал 2012 року на суму 1 391 грн.; IV квартал 2012 року на суму 1 391 грн.

Судом встановлено, що Акт Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області від 05.03.2014р. №06-19/2. та вимоги ДФІ було оскаржено ДП Придніпровська залізниця в Дніпропетровському окружному адміністративному суді та позов залізниці було задоволено.

Крім того, судом встановлено, що протягом 2010-2011 років під час проведення операційного аудиту фінансово-господарської діяльності ДП "Придніпровська залізниця" всі стадії виконання договору ПР/П-11122/НЮ від 18.03.2011 р. та додаткових угод до нього були перевірені та досліджені без зауважень фахівцями ДФІ.

Тому висновки податкової стосовно завищення амортизаційних відрахувань в 2012 році є необґрунтованими.

Що стосується взаємовідносин ДП «Придніпровська залізниця» з ДП «Укрзалізничпостач» слід зазначити наступне.

Відокремленим структурним підрозділом «Вокзал Запоріжжя-1» у ДП «Укрзалізничпостач» було здійснено придбання матеріалів через ВСП «Дніпропетровський регіональний відділ МТП (НХР-1). На підтвердження придбання було надано рахунок-фактура № 10-538 від 26.10.2011 р. (лампа люмінесцентна F36/33(54) G13 250 шт. х 9,43 грн.), видаткова накладна № 32-0547 від 19.10.2011 р., оплата, згідно авізо № 10-538 від 26.10.2011 р. Позивач пояснив, що придбані товарно-матеріальні цінності були оприбутковані матеріально-відповідальною особою комірником ОСОБА_8, згідно накладних-вимог № 94 від 19.10.2011 р. (лампа люмінесцентна 36 250 шт. х 9,43 грн. на суму 2 357,50 грн.). Лампи були використані для господарських потреб вокзалу в 4 кварталі 2011 року: для відновлення освітлення перону, навісу на 1 колії, в 1 кварталі 2012 року: для відновлення освітлення підземного та навісу на 1 колії, списання матеріалів проводилось згідно накладних-вимог форми М-11 в 4 кварталі 2011 року на суму 1 886 грн.; в 1 кварталі 2012 року на суму 471,50 грн.

Відокремленим структурним підрозділом «Криворізька пасажирська вагонна дільниця» придбання матеріалів від ДП «Укрзалізничпостач» проводилось через Криворізький регіональний відділ МТП (НХР-2). Фактичне отримання товарів підтверджено рахунками, накладними, які були надані представниками позивача до справи. Позивач також зазначив, що придбані товарно-матеріальні цінності були оприбутковані по центральній коморі матеріально-відповідальною особою комірником ОСОБА_9 Використовувалися матеріали при проведені поточного ремонту, згідно накладних-вимог на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів.

Відокремленим структурним підрозділом «Синельниківське пасажирське вагонне депо» придбання матеріалів від ДП «Укрзалізничпостач» проводилось через ВСП «Дніпропетровський регіональний відділ матеріально-технічного постачання (НХР-1) та ВСП «Головний матеріально-технічний склад» (НХГ). Фактичне отримання товарів підтверджено рахунками-фактурами, видатковими накладними, сповіщення авізо (щодо оплати), які були надані представниками позивача до справи. Придбані товарно-матеріальні цінності були оприбутковані матеріально-відповідальною особою - комірником ОСОБА_10 Як зазначив в позові позивач, придбані матеріали використовувались таким чином: елемент нагрівальний 2,2 кВт 67 В, елемент нагрівальний 2,2 кВт 125 В, гайка шпінтона 30-21-103 43338, втулка шпінтона 2 варіанта 30-21-103, пружина тарільчата 27-20-117, лампа залізнична Ж 54х25 В22 - при проведенні ремонтів пасажирських вагонів, що знаходяться на балансах ВСП «Дніпропетровське пасажирське вагонне депо», ВСП «Пасажирське вагонне депо Запоріжжя - 1», ВСП «Криворізька пасажирська вагонна дільниця», ВСП «Керченське пасажирське вагонне депо», ВСП «Сімферопольське пасажирське вагонне депо». Лампа ртутна змішаного світла ML-250 - при обслуговуванні освітлення відділень та дільниць, які знаходяться на балансі ВСП «Синельниківське пасажирське вагонне депо». Списання матеріалів проводилось згідно накладних-вимог форми М-11, копії яких надавались до перевірки.

Щодо ВСП «Пасажирське вагонне депо Запоріжжя-1», то у 2012 році ним отримано від ВСП «Дніпропетровський регіональний відділ матеріально-технічного постачання» ДП «Придніпровська залізниця:

- згідно рахунку та авізо (повідомлення) № 1-10 від 18.01.2012 р. - лампи люмінесцентні DELUX T8 36W/54 G13 згідно картки складського обліку від 17.01.2012 р. №32-0875 на загальну суму 3 772 грн. та згідно картки складського обліку від 17.01.2012 р. № 32-0005 також на суму 3 772 грн.;

- згідно рахунку та авізо (повідомлення) № 3-667 від 18.03.2012 р. - лампи середньо габаритні залізничні Ж 54-25-1 В22 згідно картки складського обліку від 16.03.2012 р. №03-347 у сумі 1 624 грн.;

- згідно рахунку та авізо (повідомлення) № 9-244 від 13.09.2012 р. - лампи середньо габаритні залізничні Ж 54-25-1 В22 згідно картки складського обліку від 04.09.2012 р. № 03-347 у сумі 8 525 грн.; елемент нагріваючий 2.55 Квт 140В електротитан (ТЕН-68 А13/2 2,55 П-140) згідно картки складського обліку від 04.09.2012 р. №178005 у сумі 1 989, 12 грн.; гайку шпінтона, 43338 (30-21-) згідно картки складського обліку від 04.09.2012 р. № 178005 у сумі 5 704 грн.; втулку шпінтона, 33198 (30-21-102) згідно картки складського обліку від 04.09.2012 р. № 17805 у сумі 5 315,2 грн.;

- згідно рахунку та авізо (повідомлення) № 8-864 від 30.08.2012 р. - комплекти постільної білизни з бязі відбіленої набивної, згідно картки складського обліку від 28.08.2012 р. № 1681042 у сумі 238 800 грн.;

- згідно рахунку та авізо (повідомлення) № 9-963 від 28.09.2012 р. - рушник вафельний (40/50 х 80/90) ГОСТ 11027-80 згідно картки складського обліку від 28.09.2012 р. № 14-080902 у сумі 1 989 грн.;

- згідно рахунку та авізо (повідомлення) № 10-106 від 15.10.2012 р. - пружину тарельчату, 27-20-117 КВЗ згідно картки складського обліку від 09.10.2012 р. № 371085 у сумі 14 335,31 грн.; гайку шпінтона, 43338 (30-21) згідно картки складського обліку від 09.10.2012 р. № 12003012 у сумі 5 704 грн.; втулку шпінтона, 33198 (30-21-102) згідно картки складського обліку від 09.10.2012 р. № 12003012 у сумі 9 301,60 грн.;

- згідно рахунку та авізо (повідомлення) № 11-407 від 20.11.2012 р. - пружину тарельчату, 27-20-117 КВЗ згідно картки складського обліку від 05.11.2012 р. № 730285 у сумі 10 245,18 грн.;

- згідно рахунку та авізо (повідомлення) № 10-493 від 26.10.2012 р. - гайку шпітона, 43338 (30-21-103) згідно картки складського обліку від 19.10.2012 р. №33374 у сумі 3 608,40 грн.

Зазначені ТМЦ були фактично використані для господарських потреб підприємства (ремонт та технічне обслуговування пасажирських вагонів, будинків, споруд, обладнання), що підтверджено накладними-вимогами на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів типової форми № М-11 та актами форми ФМУ № 73, складеними з урахуванням вимог законодавства та дослідженими під час перевірки: в 1 кварталі 2012 року на суму 5764 грн.; в 2 кварталі 2012 року на суму 4310 грн.; в 3 кварталі 2012 року на суму 25113 грн.; в 4 кварталі 2012 року на суму 270301 грн.

Крім того, в 2012 році Відокремленим структурним підрозділом «Запорізьке будівельно-монтажне експлуатаційне управління» далі (БМЕУ-3) було отримано від Відокремленого структурного підрозділу «Дніпропетровський регіональний відділ матеріально-технічного постачання» матеріальні цінності, а саме:

- в лютому 2012 року за довіреністю за № 52 від 17.02.2012 року по рахунку фактурі № 2-680 від 29.02.2012 року та видатковій накладній №32-0071 від 17.02.2012 року отримані світильники в кількості 120 штук на суму 4932,10 грн.; розрахунки проведено по повідомленню за № 2-680 від 29.02.2012 року на суму 4932,10 грн.;

- в квітні 2012 року за довіреністю за № 156 від 18.04.2012 року по рахунку фактурі № 4-455 від 25.04.2012 року на суму 13 604,52 грн., та видатковій накладній № 32-0189 від 20.04.2012 року отримані світильники в кількості 25 штук на суму 4 833,10 грн.; розрахунки проведено по повідомленню за № 4-455 від 25.04.2012 року на суму 13 604,52 грн.;

- в травні 2012 року за довіреністю за № 217 від 04.05.2012 року по рахунку фактурі № 5-54 від 15.05.2012 року на суму 15 996,90 грн., та видатковій накладній № 32-0245 від 07.05.2012 року отримані матеріальні цінності на суму 1 377 грн., в тому числі, світильники в кількості 20 штук на суму 845 грн.

Позивач в позові також зазначив, що оприбутковано в центральну комору світильників було на загальну суму 4 197,40 грн. а саме по типах: НСП-11-100 - 20 шт. по 42,25 грн. на суму 845 грн.; НСП-11-100 - 10 шт. по 42,25 грн. на суму 422,50 грн.; НПО-60 - 50 шт. по 46,17 грн. на суму 2 308,50 грн., НПО-60 - 20 шт. по 31,07 грн. на суму 621,40 грн. Для використання в роботі світильників (на утримання або ремонт обєктів) з центральної комори видаються підзвіт матеріально-відповідальним особам оформлюючи накладну-вимогу на внутрішнє переміщення матеріалів від операції 38. Списання на утримання, ремонт обєктів оформлюється накладна вимога вид операції 40.

Відокремленим структурним підрозділом «Криворізьке будівельно-монтажне експлуатаційне управління» придбання матеріалів (світильники НПО, НСП, лампи ДЗК рефлекторні, лампи розжарю вальні світлонапрямні ДЗН 230-60.4.) від ДП «Укрзалізничпостач» проводилось через Криворізький регіональний відділ МТП (НХР-2). Фактичне отримання товарів підтверджено належними первинними документами та оприбутковано матеріально-відповідальною особою комірником ОСОБА_11

Зазначені матеріали використовувались при проведенні ремонтів обєктів, що знаходяться на балансі ВСП «Криворізького будівельно-монтажного експлуатаційного управління», зокрема в 1 кварталі 2012 року : база БМЕУ-2 ст.Нікополь; ст.Інгулець кубова; - база ст.Пятихатки; обєкт № 582; споруда ГО; пост ЕЦ ст.Радушна; ДОЦ база БМЕУ-2; санітарно-побутове приміщення БМЕУ-2. В 2 кварталі 2012 року: пост ЕЦ 355 км; кубова ст.Нікополь; пост ЕЦ ст.Тік; пост ЕЦ ст.Грековата; АБК Криворізького будівельно-монтажного експлуатаційного управління; бокс № 20 Криворізького будівельно-монтажного експлуатаційного управління; пост ЕЦ ст.Жовтокамянка; санітарно-побутове приміщення БМЕУ-2; пост ЕЦ ст.Незабудіно; пост ЕЦ ст.Павлопілля; будівля ДН-2 ст.Кривий Ріг Головний; - база БМЕУ-2 ст.Нікополь; - кладова БМЕУ-2. В 3 кварталі 2012 року: АБК Криворізького будівельно-монтажного експлуатаційного управління; санітарно-побутове приміщення БМЕУ-2; база БМЕУ-2 вул.Ленінського Комсомолу, 40; ЛВМ ст.Апостолове; пост ЕЦ ст.Інгулець; будівля ДН-2 ст.Кривий Ріг Головний. В 4 кварталі 2012 року: котельня вул.Вахрушева,16; вокзал ст.Кудашівка. Позивачем надано картки обліку основних засобів та документи щодо списання отриманих матеріальних засобів.

Щодо «Служба колії» ДП «Придніпровська залізниця», по якій за Актом перевірки встановлено завищення валових витрат за перевіряємий період на суму 455 527 грн., що складається, зокрема із витрат відокремлених структурних підрозділів ДП «Придніпровська залізниця» у вигляді вартості використаної у господарській діяльності продукції (світильників, чоботів, матеріалів верхньої будови колії), а саме по: ВСП «Дистанція колії Запоріжжя-1» - 266 грн.; ВСП «Синельниківська дистанція колії» - 8913 грн.; ВСП «Павлоградська дистанція колії» - 251574 грн.; ВСП «Дистанція колії Нижньодніпровськ-Вузол» - 62404 грн.; ВСП «Дніпропетровська дистанція колії» - 90169 грн.; ВСП «Верхівцевська дистанція колії» - 39749 грн.; ВСП «Пологівська дистанція колії» - 472 грн.; ВСП « Колійний ремонтно-механічний завод» - 1880 грн., колегія суддів вважає висновки безпідставними, оскільки вони ґрунтуються лише на висновках акту позапланової виїзної документальної перевірки Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення «Укрзалізничпостач» про відсутність в перевіряємих періодах реальних господарських операцій між ДП МТЗ «Укрзалізничпостач» та ДП «Придніпровська залізниця». Ці висновки спростовуються дослідженими первинними документами.

При цьому суд першої інстанції слушно зазначає, що навіть безпосередньо в Акті перевірки ревізором вказується, що на підтвердження взаємовідносин з вищезазначеними постачальниками-контрагентами позивачем були надані рахунки-фактури, акти виконаних робіт, акти приймання-передачі, сповіщення «авізо», видаткові накладні.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в структурних підрозділах маються належні докази на підтвердження реальності господарських операцій по отриманню ТМЦ від контрагентів та всі підтверджуючі документи для обліку витрат по господарських операціях, які перевірялись, що відповідає вимогам ст.44.1, ст.138, ст.139 ПК України. Враховуючи вищенаведене, висновок відповідача щодо порушень ст.44 ПК України є безпідставним.

Що стосується висновків Акту перевірки про безпідставність віднесення позивачем до складу валових витрат сум на придбання ВСП «Вагонне депо Батуринське» молока для забезпечення працівників, що працюють в шкідливих умовах, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до вимог статті 185 ПК України визначено, що обєктом оподаткування є зокрема операції з поставки товарів та послуг місце надання яких знаходиться на митній території України.

Пунктом 14.1.191. ПК України визначено, що постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару.

Згідно статті 166 Кодексу законів про працю України встановлено, що на роботах із шкідливими умовами праці працівникам видаються безоплатно за встановленими нормами молоко або інші рівноцінні харчові продукти.

Статтею 7 Закону України «Про охорону праці» передбачено право працівників на пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці. Зокрема, працівники, зайняті на роботах з важкими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктам.

Відповідно до п.6.1.7 колективного договору Придніпровської залізниці на 2011-2014 роки (зі змінами та доповненнями) адміністрація зобовязується забезпечити видачу працівникам, які зайняті на роботах з важкими і шкідливими умовами праці, безоплатно молока або інших рівноцінних продуктів відповідно до чинних нормативно-правових актів.

Забезпечення працівників залізниці молоком у межах трудових відносин та відповідно до існуючого законодавства є компенсацією за важкі та шкідливі умови праці. Витрати залізниці на забезпечення працівників спецодягом, взуттям, необхідним для виконання професійних обовязків, а також продуктами спеціального харчування відповідно до Переліку, затвердженого КМУ від 27.06.2003 р. №994, відносяться до валових витрат підприємства.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що пільги і компенсації працівникам за важкі та шкідливі умови праці, які надаються роботодавцями в рамках трудового законодавства, не є поставкою товару без оплати або операцією з безоплатної поставки товару у розумінні Податкового кодексу України, оскільки здійснюються не в рамках цивільного або господарського обороту, а у звязку з врегульованими спеціальним законодавством трудовими відносинами між роботодавцем і працівником. Зважаючи на вищевикладене, витрати, що повязані з охороною праці, на безоплатне забезпечення працівників молоком чи рівноцінними харчовими продуктами у межах норм складають собівартість виробництва робіт (послуг), є валовими витратами і не можуть ототожнюватися з продажем (поставкою, безоплатною передачею) товарів, а отже правомірно включені позивачем до валових витрат.

Що стосується реальності здійснення ВСП «Вагонне депо Батуринська» операції з придбання продуктів харчування для безоплатного забезпечення працівників, зайнятих на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, то колегія суддів вважає це доведеним на підставі досліджених судом належних первинних документів: копії договорів з ТОВ «Натуральний продукт», ТОВ «Науково-виробниче обєднання «Промсервіс»; оригіналів податкових та видаткових накладних, де зазначено назву отриманих продуктів харчування, а саме «згущене молоко біле 8.5% 0.2 кг».

Обгрунтовуючи висновок про безтоварність вказаної господарської операції, в Акті перевірки зазначено, що надані до перевірки первинні документи (видаткові накладні) не містять визначення щодо того, яке молоко було придбане у постачальника з цукром або без цукру. Крім того, у Акті міститься посилання на копії сертифікатів та посвідчень якості, які не відносяться до бухгалтерських первинних документів, а також містять назву номенклатури поставки «молоко незбиране згущене з цукром 8.5% жиру», що не відповідає назві зазначеній у видаткових накладних від постачальників. Документи, а саме копії посвідчень якості: №2583 від 15.11.2011 р., №30 від 07.12.2011 р., №1353 від 18.07.2011 р., №1078 від 30.05.2011 р., №1717 від 02.08.2011 р., №200 від 08.03.2011 р., №270 від 31.03.2011 р., №366 від 02.05.2011 р., №127 від 07.02.2011 р., №279 від 24.02.2012 р., №506 від 28.09.2012 р., №486 від 17.09.2012 р., №245 від 03.05.2012 р., не мають відношення до придбаного продукту харчування ВСП «Вагонне депо Батуринська» від постачальників ТОВ «Натуральний продукт» та ТОВ «НВО «Промсервіс».

В специфікація на постачання молока та молочних продуктів (спецмолока), які є додатками до договорів з ТОВ «Натуральний продукт» № ПР/Л-1230ню від 22.02.2012 р. та ТОВ «НВО «Промсервіс» №ПР/Л-1117/ню від 05.04.2011 р. зазначено «Згущене молоко, жирність до 9 % фасовка стаканчик 200г», що відповідає назві у видаткових накладних від постачальників і не відповідає назві у вищеперелічених сертифікатах якості. Походження цих сертифікатів не відомо, а також вони не зазначені в узагальненому переліку документів, використаних при проведені перевірки.

Щодо заниження валових доходів на суму 5 754, 00 грн. та завищення валових витрат на суму 486 594, 00 грн. по ВСП «Пансіонат для батьків із дітьми ім. Гагаріна», клегія суддів зазначає наступне.

Згідно Акту перевірки, частина нарахованих позивачу податкових зобов'язань з податку на прибуток здійснена у зв'язку із висновком про заниження доходів, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування, по відокремленому структурному підрозділу «Пансіонат для батьків з дітьми ім. Ю.О.Гагаріна», який розташований на тимчасово окупованій території АР Крим, згідно акту перевірки Євпаторійської ОДПІ ГУ Міндоходів у АР Крим від 21.03.2014 № 05/22-01/206711481 (надалі акт перевірки від 21.03.2014). Зазначений акт перевірки від 21.03.2014 був складений на тимчасово окупованій території України та представниками Залізниці не отримувався.

Відповідно до норм Податкового законодавства, за результатами документальної планової, документальної позапланової та фактичної перевірки складається акт (довідка) перевірки, який підписується, реєструється та вручається (надсилається) платнику податків (посадовим особам (уповноваженим представникам) платника податків) з дотриманням вимог щодо порядку оформлення і реалізації матеріалів перевірок, встановлених статтею 86 розділу ІІ Кодексу та відповідними нормативно - правовими актами ДПС України відповідно для платників податків юридичних та фізичних осіб.

У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акту (довідки) посадовими особами контролюючого органу складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акту або довідки про результати виїзної планової чи позапланової документальної перевірки у день його підписання або відмови від підписання вручається або надсилається платнику податків чи його законному представнику.

Відмова платника податків або його законних представників від підписання акту перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов'язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов'язання. У разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

Як встановлено судом, Євпаторійська ОДПІ ГУ Міндоходів у АР Крим не навала акт перевірки від 21.03.2014 позивачу, останній не відмовлявся від підписання акту і, відповідно, не мав можливості надати свої заперечення до акта перевірки від 21.03.2014, спростувати його висновки тощо, що суперечить вимогам Податкового кодексу України. В свою чергу, контролюючий орган на підставі акту перевірки від 21.03.2014 р. не прийняв в передбачені законодавством строки податкового повідомлення рішення за його результатами.

Крім того, відповідно до п. 44.1. ст. 44 Податкового кодексу України Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

В той же час всі первинні документи, що підтверджують чи спростовують факт виявленого порушення, знаходяться на території ВСП «Пансіонат для батьків з дітьми ім. Ю.О. Гагаріна» у м.Євпаторія, що розташований на території тимчасово окупованої АР Крим та отримати їх оригінали чи копії немає можливості. Зазначене унеможливлює здійснити перевірку обґрунтованості позиції податкових органів з питань викладених в акті перевірки від 21.03.2014.

Стосовно заниження доходу на 1064905, 59 грн. пені за несвоєчасну сплату інфляційних збитків, трьої відсотків річних ТОВ «Універсальна лізингова компанія «Альфа», колегія суддів зазначає, що лізингодавцем ТОВ «УЛК «Альфа» по договору від 18.05.2007 № ПР/Т-071183/НЮ з ДП «Придніпровська залізниця» у квітні 2011 до суду подано черговий позов про стягнення боргу з ДП «Придніпровська залізниця». Сума позову становила 22 660 243,49 грн. Рішенням суду від 10.05.2011 по справі № 5005/4203/2011 позов позивача задоволено частково. Задоволено в частині стягнення основного боргу зі сплати лізингових платежів, заборгованості по сплаті курсової різниці, заборгованості по сплаті ПДВ з сум, що перевищують подвійну облікову ставку НБУ, пені, 3% річних та інфляційних збитків. Загальна сума 16 666 981,71 грн. В частині стягнення суми основного боргу по сплаті лізингових платежів в розмірі 5 993 261,78 грн. в позові відмовлено. Вказан обставина не є спірною.

У червні 2011 ДП «Придніпровська залізниця» та ТОВ «УЛК «Альфа» підписано протокол про наміри, згідно з яким залізниця зобов`язується заборгованість, що утворилась станом на 08 червня 2011, сплатити до 30 червня 2011 та у подальшому розраховуватись з лізинговою компанією вчасно. В свою чергу ТОВ «УЛК «Альфа» зобов`язалось не подавати до органів Державної виконавчої служби виконавчий документ по справі № 5005/4203/2011 для його примусового виконання. Таким чином сума 1064905,59 грн. (пеня за несвоєчасну сплату лізингових платежів, інфляційні збитки та три відсотки річних) залишилась несплаченою на користь позивача.

Пунктом п.137.13 ст. 137 ПК України ( в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що суми штрафів та/або неустойки чи пені, отримані за рішенням сторін договору чи відповідних державних органів, суду, включаються до складу доходів платника податку по даті їх фактичного отримання.

Натомість норми законодавства не містять положень щодо включення до складу доходів сум штрафів та/або неустойки чи пені, які підлягають сплвті платником податків за рішенням суду, але фактично не стягнуті.

Таким чином, висновок відповідача про протиправне не включення позивачем до складу доходів сум не стягнутих з нього штрафних санкцій не ґрунтується на законі.

Отже, за вищенаведених мотивів колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про протиправність та скасувати податкового повідомлення-рішення № 0000064803 від 04.03.2015 року в частині основного платежа в сумі 2616735,45 грн. і, відповідно, в частині штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1308367,72 грн.

Апеляційна скарга відповідача не спростовує правильність висновків суду першої інстанції, а за своїм змістом фактично відтворює Акт перевірки.

Щодо незаконного віднесення до валових витрат сум валютного коригування лізингового платежу та неправомірності нарахування штрафних санкцій у розмірі 9 573 996,53 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 4 ст. 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Коригування лізингових платежів, в основі якого лежить зміна курсу гривні по відношенню до долара США, прямо не заборонена та не суперечить чинному законодавству України, що підтверджується такими нормами.

Згідно з ч. 1 ст. 524 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті (ч. 2 ст. 524 ЦК України). Відповідно до ч. 1 ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконано у гривнях.

Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом (ч. 2 ст. 533 ЦК України).

Оскільки сторонами при укладенні Договорів фінансового лізингу (сублізингу) у момент їх укладення відбувалось досягнення згоди щодо всіх істотних умов Договорів, серед яких ціна та порядок розрахунків, то такі платежі є погодженими при повному розумінні сторонами під час підписання Договорів.

Щодо застосування до спірних правовідносин положень Постанови Кабінету Міністрів України «Про удосконалення порядку формування цін» від 18.12.1998 № 1998 судами чітко вказано, що в п. 1 вищезазначеної постанови встановлено, що формування, встановлення та застосування суб'єктами підприємництва вільних цін на території України здійснюється виключно у національній грошовій одиниці; вважати під час формування цін обґрунтованим врахування витрат у доларовому еквіваленті лише в частині імпортної складової структури ціни. Тобто, у Постанові КМУ № 1998 мова йде про формування складових ціни (собівартість матеріалів на виробництво, транспортні витрати та інші) у виробничих галузях економіки і не прописано про визначення валюти платежів.

Водночас жодних обмежень можливості використовувати співвідношення курсу іноземної валюти до національної валюти при проведенні індексації плати за надання майна в користування Постановою не передбачено.

Стосовно підвищення вартості Предмету лізингу суд зазначає наступне, що при здійсненні лізингових платежів погашається кредиторська заборгованість за Предмет лізингу в сумі, визначеній базовим графіком, що відображається у бухгалтерському обліку. Застосування коефіцієнта коригування збільшує витрати Лізингоодержувача та фінансові доходи у Лізингодавця.

Окрім цього, відповідно до пп.153.1.3 п.153.1 ст.153 Податкового кодексу України визначення курсових різниць від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти здійснюється відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку. Пунктом 4 П(С)БО № 21 визначено, що курсова рiзниця - це рiзниця мiж оцiнками однакової кiлькостi одиниць iноземної валюти при рiзних валютних курсах.

При цьому прибуток (позитивне значення курсових різниць) ураховується у складі доходів платника податку, а збиток (від'ємне значення курсових різниць) ураховується у складі витрат платника податку.

Згідно з п.7 та п.8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 10.08.2000 №193, монетарна заборгованість в іноземній валюті з метою визначення курсових різниць перераховується на дату здійснення господарської операції (в межах її обсягу) та на дату балансу.

Облiк операцiй в iноземнiй валютi регулюється Положенням (стандартом) бухгалтерського облiку 21 «Вплив змiн валютних курсiв», затвердженим наказом Мiнiстерства фiнансiв України вiд 10.08.2000 № 193 i зареєстрованим у Мiнiстерствi юстицiї України 17.08.2000 за № 515/4736 (далi - П(С)БО № 21).

При передачі майна у фінансовий лізинг (оренду) орендодавець збільшує валові доходи, а у разі передання у фінансовий лізинг майна, що на момент такого передання перебувало у складі основних фондів орендодавця, - змінює відповідну групу основних фондів згідно з правилами, визначеними статтею 8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" для їх продажу, а орендар збільшує відповідну групу основних фондів на вартість об'єкта фінансового лізингу (без урахування процентів або комісій, нарахованих або таких, що будуть нараховані на вартість об'єкта фінансового лізингу, відповідно до договору) за наслідками податкового періоду, в якому відбувається таке передання. При нарахуванні лізингового платежу орендодавець збільшує валові доходи, а орендар збільшує валові витрати на таку частину лізингового платежу, яка дорівнює сумі процентів або комісій, нарахованих на вартість об'єкта фінансового лізингу (без урахування частини лізингового платежу, що надається у рахунок компенсації частини вартості об'єкта фінансового лізингу), за наслідками податкового періоду, в якому здійснюється таке нарахування.

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про оренду необоротних активів та її розкриття у фінансовій звітності регулюються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 14 «Оренда», яким передбачено. що непередбачена орендна плата - це частина орендної плати, яка не зафіксована конкретною сумою та розраховується із застосуванням показників інших, ніж строк оренди (обсяг продажу, рівень використання. індекс інфляції тощо). Якщо умовами договору передбачено коригування лізингового платежу на коефіцієнт (залежно від зміни валютного курсу), то відповідна сума є непередбаченою орендною платою, яка включається до складу фінансових витрат (доходів).

Враховуючи викладене, у разі часткового погашення заборгованості в іноземній валюті на дату погашення здійснюється перерахунок погашеної частини заборгованості. При цьому, позитивне або від'ємне значення курсових різниць розраховується між офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, що діяв на дату погашення такої частини заборгованості, та офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти на дату визнання такої заборгованості або на дату звітного балансу в залежності від події, що сталася пізніше. Частина заборгованості, що залишилась непогашеною перераховується на найближчу дату балансу або на дату її погашення в залежності від події, що сталася раніше.

Таким чином, колегія суддів на підставі аналізу встановлених обставин справи дійшла висновку, що відповідач безпідставно вважав незаконним включення до валових витрат позивача сум коригування лізингового платежу на коефіцієнт, залежний від зміни курсу валюти, оскільки така формула прямо визначена сторонами договору і це не суперечить вимогам законодавства. За таких обставин податкове повідомлення-рішення в частині визначення грошових зобов'язань в сумі 19 147 993,05 грн. за основним платежем та у розмірі 9 573 996,53 грн. за штрафними санкціями також підлягає скасуванню.

Суд першої інстанції на це уваги не звернув і безпідставно погодився із висновком відповідача в цій частині та відмовив в задоволенні позову.

Отже, судом апеляційної інстанції встановлено, що податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000064803 від 04 березня 2015 року, прийняте Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників податків у м.Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів, є протиправним в повному обсязі, а тому підлягає скасуванню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Придніпровська залізниця" - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 червня 2015 року у справі № 804/4660/15 - скасувати.

Адміністративний позов Державного підприємства "Придніпровська залізниця" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м.Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000064803 від 04 березня 2015 року, прийняте Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників податків у м.Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.

Повний текст постанови виготовлено 31 серпня 2015 року.

Головуючий: М.М.Гімон

Суддя: Л.М. Нагорна

Суддя: І.В. Юрко