Ухвала
від 08.09.2015 по справі 810/1121/15
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/1121/15 Головуючий у 1-й інстанції: Панченко Н.Д. Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

У Х В А Л А

Іменем України

08 вересня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Романчук О.М.,

при секретарі - Грабовській Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 08 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Славянка» до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2015 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Славянка», звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.10.2014 №0001222204.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 08 липня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позову. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права.

У судове засідання не з'явилися всі особи, які беруть участь у справі, причини неявки суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 08 липня 2015 року - без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що доводи податкового органу про фіктивність господарських операцій між позивачем та його контрагентами є формальними та не є об'єктивними, оскільки ґрунтуються не на первинних документах та результатах співставлення даних бухгалтерського і податкового обліку, як то передбачено пунктом 73.5 статті 75 Податкового кодексу України, а на обставинах, які не мають безпосереднього значення для формування податкових зобов'язань та податкового кредиту позивачем.

Водночас укладені між позивачем та ТОВ «Левіан-Торг», ТОВ «Торг-Інвест 2013» правочини відповідають вимогам чинного законодавства України, мають своїм наслідком зміну у майновому стані учасників правочинів, є економічно виправданим, факт виконання господарських зобов'язань сторін підтверджується первинними документами бухгалтерської та податкової звітності, які є належними та достатніми доказами того, що господарські операції фактично відбулися, а операції між позивачем та його контрагентом враховані відповідно до їх дійсного економічного змісту, обумовлені розумними економічними причинами (цілями ділового характеру) та відповідають меті здійснення господарської діяльності.

Відтак суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, ТОВ «Славянка», ідентифікаційний код 24883794, місцезнаходження: 07800, Київська область, Бородянський район, смт. Бородянка, вул. Леніна, буд. 224 Б, зареєстроване як юридична особа 13.06.1997. Як платник податків узятий на податковий облік з 20.06.1997 за №267.

Позивач з 17.07.1997 зареєстрований платником податку на додану вартість, що підтверджується наявним у матеріалах справи Свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100302927, виданого 03.10.2010 ДПІ у Бородянському районі (том І а.с.17).

Видами діяльності ТОВ «Славянка» є виробництво м'ясних продуктів (основний); інші види перероблення та консервування фруктів і овочів; виробництво готової їжі та страв; неспеціалізована оптова торгівля; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

У період з 23.09.2014 по 29.09.2014 на підставі наказу Ірпінської ОДПІ від 23.09.2014 №776, повідомлення від 23.09.2014 №1489, посадовою особою Ірпінської ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Славянка» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Левіан-Торг» (код за ЄДРПОУ 38874707) за лютий 2014 року та з ТОВ «Торг-Інвест 2013» (код за ЄДРПОУ 38954415) за березень 2014 року.

За результатами перевірки складений акт від 02.10.2014 №959/22-4/24883794 (надалі - Акт перевірки), який містить висновки про порушення позивачем вимог пункту 189.1 статті 189, пунктів 198.2 (з урахуванням пункту 187.9 статті 187), 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 90789,00 грн., у тому числі за лютий 2014 року на суму 40724,00 грн. та за березень 2014 року на суму 50065,00 грн.

Висновок податкового органу про заниження суми податкового зобов'язання, за його твердженням, пов'язується із порушенням позивачем встановленого порядку формування податкового кредиту за операціями з придбання товарів у ТОВ «Левіан-Торг», ТОВ «Торг-Інвест 2013», що ґрунтується на актах про неможливість проведення у липні та серпні місяцях 2014 року зустрічних звірок ТОВ «Левіан-Торг» та ТОВ «Торг-Інвест 2013».

В обґрунтування правомірності спірного рішення відповідач зазначив, що Ірпінською ОДПІ отримано акт ДПІ у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 22.07.2014 №665/16-01-22-01-10/38874707 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Левіан-Торг», код ЄДРПОУ 38874707 з питань правомірності проведених господарських відносин із ТОВ «Діміт» за лютий 2014 року та з ТОВ «Полімерінвестбуд» за грудень 2013 року» та акт ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 07.08.2014 №880/04-67-22-03/38954415 «Про неможливість проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Торг-Інвест 2013», код ЄДРПОУ 38954415 за період з 29.10.2013 по 30.06.2013», якими встановлено відсутність ТОВ «Левіан-Торг» та ТОВ «Торг-Інвест 2013» за зареєстрованим місцезнаходженням.

У зв'язку з неможливістю проведення зустрічних звірок ТОВ «Левіан-Торг» та ТОВ «Торг-Інвест 2013» і їх контрагентів по ланцюгу постачання товарів, податковий орган дійшов висновку про відсутність у ТОВ «Левіан-Торг», ТОВ «Торг-Інвест 2013» первинних документів бухгалтерського та податкового обліку по взаємовідносинах із ТОВ «Славянка», відсутність факту поставки товарів, робіт (послуг) контрагентам покупцям та про «фіктивність» діяльності вказаних підприємств.

Тобто, право позивача на формування податкового кредиту поставлено у залежність від добросовісності ТОВ «Левіан-Торг», ТОВ «Торг-Інвест 2013» та їх контрагентів.

На підставі висновків Акта перевірки, відповідно до пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, Ірпінською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.10.2014 №0001222204, згідно з яким позивачеві збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 136183,50 грн., у тому числі, за основним платежем - 90789,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 45394,50 грн.

Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до адміністративного суду з цим позовом.

Обговорюючи правомірність вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно п. 209.15.1 п. 209.15 ст. 209 Податкового кодексу України виробничі фактори, за рахунок яких сформовано податковий кредит - товари/послуги, які придбаваються сільськогосподарським підприємством для їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції, а також основні фонди, які придбаваються (споруджуються) з метою їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, право платника податку на податковий кредит пов'язано з виникненням визначеної законом події та наявністю належним чином оформленого документа, який засвідчує суму сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість по дійсній операції, пов'язаній з господарською діяльністю платника податку.

Тобто, за змістом положень Податкового кодексу України наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), призначених для використання у власній господарській діяльності платника податків, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту, за наявності необхідних підтверджувальних документів первинного бухгалтерського обліку.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Так, з матеріалів справи убачається, що між покупцем - ТОВ «Славянка» та продавцями - ТОВ «Левіан-Торг», ТОВ «Торг-Інвест 2013» укладено договори поставки від 28.01.2014 №24-2014 та від 01.03.2015 №14-2014, відповідно до яких постачальники зобов'язуються на підставі попереднього усного/письмового замовлення покупця поставити товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість.

Умовами вказаних договорів встановлено, що найменування, асортимент, кількість та вартість товару визначається у видаткових накладних.

За твердженнями позивача, перед укладенням договорів з метою запобігання укладенню правочинів з недобросовісними суб'єктами господарювання він учинив низку дій щодо перевірки наявності спеціальної податкової правосуб'єктності та добросовісності ТОВ «Левіан-Торг», ТОВ «Торг-Інвест 2013», а саме, позивачем було запитано та отримано від контрагентів документи про наявність державної реєстрації та стан юридичних осіб контрагентів в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; наявність державної реєстрації як платників податків на додану вартість.

Лише після отримання всіх документів позивачем були укладені відповідні договори.

Відтак позивачем було вжито всіх необхідних від нього заходів стосовно перевірки наявності спеціальної податкової правосуб'єктності ТОВ «Левіан-Торг», ТОВ «Торг-Інвест 2013», наявності дефектів у правовому статусі його контрагентів (відсутність реєстрації як платника податку на додану вартість, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників повноважень на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних тощо) в офіційно оприлюднених даних щодо анульованих свідоцтв платника податку на додану вартість, що ведеться податковим органом (том ІІ а.с.11-21, 23-25).

На підтвердження поставки товарів (овочів) від ТОВ «Левіан-Торг», ТОВ «Торг-Інвест 2013» позивачем до перевірки та матеріалів справи надані видаткові накладні від 01.02.2014 №201001, від 04.02.2014 №204001, від 10.02.2014 №210002, від 17.02.2014 №217002, від 20.02.2014 №220002, від 01.03.2014 №301001, від 06.03.2014 №306005, від 11.03.2014 №311003, від 13.03.2014 №313005, від 19.03.2014 №319007, від 26.03.2014 №326004.

За результатами господарських операцій ТОВ «Левіан-Торг», ТОВ «Торг-Інвест 2013» видано на користь ТОВ «Славянка» податкові накладні від 01.02.2014 №201001, від 04.02.2014 №204001, від 10.02.2014 №210002, від 17.02.2014 №217002, від 20.02.2014 №220002, від 01.03.2014 №301001, від 06.03.2014 №306005, від 11.03.2014 №311003, від 13.03.2014 №313005, від 19.03.2014 №319007, від 26.03.2014 №326004.

Як вбачається із змісту Акта перевірки, суми податку на додану вартість за вказаними податковими накладними включені позивачем до податкового кредиту за лютий та березень 2014 року.

Розрахунки між позивачем та ТОВ «Левіан-Торг», ТОВ «Торг-Інвест 2013» здійснювались у безготівковій формі, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями платіжних доручень (том І а.с.100-104, 130-134).

На підтвердження поставки придбаних товарів, позивачем також надані товарно-транспортні накладні, зміст та форма яких відповідають вимогам чинного законодавства (том І а.с.81, 82, 85, 86, 89, 90, 93, 94, 97, 98, 107, 108, 111, 112, 115, 116, 119, 120, 123, 124, 127, 128).

Перелічені вище первинні документи містять усі необхідні реквізити, для надання їм юридичної сили, доказовості та містять достатню інформацію для розкриття змісту та обсягу вищевказаних господарських операцій.

Як вбачається зі змісту Акта перевірки, жодних податкових правопорушень в діях позивача відповідачем не виявлено. Надані позивачем до перевірки документи відповідачем не проаналізовано.

Акт перевірки не містить жодних посилань на те, що установчі документи, свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Славянка» ТОВ «Левіан-Торг», ТОВ «Торг-Інвест 2013» були скасовані чи визнані недійсними за рішенням суду, як на дату укладання чи виконання договорів, так і на дату складання податкових накладних.

Відтак суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що сума податкового кредиту позивачем сформовано на підставі належним чином оформлених податкових накладних.

Крім того, як вірно встановлено судом першої інстанції, усі наявні у матеріалах справи документи дають змогу визначити, які саме товари поставлялись, за якою ціною, між якими контрагентами.

Так, ТОВ «Славянка» є виробником овочевих сумішей та салатів. Придбані у ТОВ «Левіан-Торг», ТОВ «Торг-Інвест 2013» овочі були використані для виробництва овочевих сумішей, які у свою чергу були реалізовані через торгові мережі та заклади харчування ТОВ «Біг Фудз», ТОВ «Глобальна ресторанна група - Україна», ТОВ «Стама», ТОВ «Фоззі-Фуд», ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор», що підтверджується відповідними договорами поставки та видатковими накладними (том ІІ а.с.118-158).

Крім цього, позивач зазначив, що за результатами продажу продукції, виготовленої із овочів, які були придбані у ТОВ «Левіан-Торг» та ТОВ «Торг-Інвест 2013» позивач отримав дохід у розмірі 111444,99 грн. та 145736,53 грн. відповідно.

Наведені доводи позивача податковим органом спростовані не були, в тому числі і під час розгляду справи апеляційним судом.

Слід також зазначити, що обов'язок сплачувати податки і збори та відповідальність за порушення чинного законодавства є персоніфікованими. Це означає, що на особу не може покладатися відповідальність за правопорушення, вчинені іншими особами.

Таким чином, в основу притягнення позивача до податкової відповідальності не може бути покладено висновки про порушення законодавства його контрагентами без фактичного встановлення порушень податкового законодавства самим позивачем.

Колегія суддів апеляційної інстанції зауважує, що обґрунтованих доводів та належних доказів на спростовування наведеного податковим органом під час апеляційного розгляду справи не надано.

Отже, враховуючи, що первинні документи, складені позивачем та його контрагентами у ході господарських операцій, відповідають вимогами чинного законодавства, необхідним для надання їм юридичної сили та доказовості; твердження про відсутність факту поставки товарів спростовується наявними матеріалами справи; суду не надано належних та достатніх доказів, які б свідчили про наявність законодавчо визначених обставин, що позбавляли б позивача права на формування податкового кредиту, не доведено його недобросовісності, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість позовних вимог.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 08 липня 2015 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 08 липня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко

Суддя: Я.Б. Глущенко

О.М. Романчук

.

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Глущенко Я.Б.

Романчук О.М.

СудКиївський апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення08.09.2015
Оприлюднено14.09.2015
Номер документу49989480
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —810/1121/15

Ухвала від 20.10.2015

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Лосєв А.М.

Ухвала від 01.10.2015

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Лосєв А.М.

Ухвала від 08.09.2015

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Пилипенко О.Є.

Ухвала від 17.08.2015

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Пилипенко О.Є.

Ухвала від 17.08.2015

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Пилипенко О.Є.

Ухвала від 27.05.2015

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Панченко Н.Д.

Ухвала від 22.04.2015

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Панченко Н.Д.

Ухвала від 14.04.2015

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Панченко Н.Д.

Ухвала від 14.04.2015

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Панченко Н.Д.

Ухвала від 20.03.2015

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Панченко Н.Д.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні