Ухвала

від 08.09.2015 по справі 810/1790/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/1790/15 Головуючий у 1-й інстанції: Басай О.В. Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

У Х В А Л А

Іменем України

08 вересня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Романчук О.М.,

при секретарі - Грабовській Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві та Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 09 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Астерс Груп» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві, третя особа: Ірпінська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2015 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Астерс Груп», звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві, третя особа: Ірпінська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми "Р" від 30.12.2014 №0006612201.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 09 липня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач та третя особа подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позову. Свої вимоги апелянти обґрунтовують тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовано обставини справи.

У судове засідання не з'явилися всі особи, які беруть участь у справі, причини неявки суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає необхідним апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві та Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 09 липня 2015 року - без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що доводи податкового органу про фіктивність господарських операцій між позивачем та його контрагентами є формальними та не об'єктивними, оскільки ґрунтуються не на первинних документах та результатах співставлення даних бухгалтерського і податкового обліку, як то передбачено пунктом 73.5 статті 75 Податкового кодексу України, а на обставинах, які не мають безпосереднього значення для формування податкових зобов'язань та податкового кредиту позивачем.

Водночас, наявні в матеріалах справи докази підтверджують факт: руху активів у процесі здійснення господарських операцій між Товариством та усіма його контрагентами та наявності господарської мети при виконанні умов укладених між ними договорів.

Відтак суд дійшов висновку про те, що податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 30.12.2014 №0006612201 прийняте ДПІ безпідставно.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як встановлено судом та вбачається з наявних матеріалів справи, відповідно до спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №20505005 від 29.04.2015, Товариство з обмеженою відповідальністю «Астерс Груп» (далі - Товариство) зареєстроване як юридична особа 13.06.2008 (Том 6 а.с. 204-206).

Згідно з витягом №1510314500152 з реєстру платників податку на додану вартість від 16.03.2015 позивач з 21.03.2014 є платником податку на додану вартість та перебуває як платник податку на обліку в Ірпінській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Київській області.

Згідно відомостей з ЄДРПОУ від 19.03.2015 та спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №20505005 від 29.04.2015, видами діяльності Товариства за КВЕД-2010 є: неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (46.39); оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами (46.33); надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (68.20); рекламні агентства (73.11); дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки (73.20); пакування (82.92) (Том 6 а.с. 200-201, 204-206).

З 20.11.2014 по 03.12.2014 відповідачем на підставі наказу від 20.11.2014 №1433-П, виданого ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві, згідно п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-VI (із змінами та доповненнями), проведено позапланову виїзну документальну перевірку Товариства (код ЄДРПОУ: 35995595) по взаємовідносинам з ТОВ "ДІТРЕЙД" (код ЄДРПОУ: 38518542) за період з 01.07.2014 по 31.08.2014 та ТОВ "Ремедія-Україна" (код ЄДРПОУ: 38133888), ПП "Фінн 9" (код ЄДРПОУ: 37887047), ТОВ "ЛІНЕЯ" (код ЄДРПОУ: 38909886), ТОВ "Вебер-Транс" (код ЄДРПОУ: 39267899) і ПП "Олів Лайн" (код ЄДРПОУ: 31956348) за період з 01.08.2014 по 31.08.2014.

За результатами перевірки податковим органом складено Акт від 10.12.2014 №9961/26-51-22-01/35995595 (далі - Акт перевірки) (Том 1 а.с. 10-22).

У ході проведення вищезазначеної перевірки відповідачем встановлено порушення податкового законодавства, а саме: п. 50.2 ст. 50, п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, із змінами і доповненнями, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 889066,59 грн., в тому числі: за липень 2014 року на суму 222583,26 грн. та за серпень 2014 року на суму 666483,33 грн.

На підставі Акта перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 30.12.2014 №0006612201, відповідно до якого позивачеві збільшено грошове зобов'язання за платежем податок на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) на загальну суму 1333599,00 грн. (за основним платежем - 889066,00 грн. та за штрафними санкціями - 444533,00 грн.) (Том 1 а.с. 24-25).

12.01.2015 Товариство, в порядку адміністративного оскарження, звернулось із скаргою до Головного управління ДФС у м. Києві. Проте, рішенням про результати розгляду первинної скарги від 12.03.2015 №4025/10/26-15-10-05-35 (далі - рішення №4025/10/26-15-10-05-35), податкове повідомлення-рішення від 30.12.2015 №0006612201 - залишено без змін, а скаргу - без задоволення (Том 1 а.с. 27-32).

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням Товариство 27.03.2015 звернулось до Державної фіскальної служби України із скаргою на податкове повідомлення-рішення від 30.12.2015 №0006612201 та на рішення №4025/10/26-15-10-05-35.

08.04.2015 Державною фіскальною службою України прийнято рішення про результати розгляду скарги, відповідно до якого податкове повідомлення-рішення від 30.12.2015 №0006612201 та рішення №4025/10/26-15-10-05-35 - залишено без змін, а скаргу - без задоволення (Том 1 а.с. 34-37).

Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до адміністративного суду з цим позовом.

Обговорюючи правомірність вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно п. 209.15.1 п. 209.15 ст. 209 Податкового кодексу України виробничі фактори, за рахунок яких сформовано податковий кредит - товари/послуги, які придбаваються сільськогосподарським підприємством для їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції, а також основні фонди, які придбаваються (споруджуються) з метою їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, право платника податку на податковий кредит пов'язано з виникненням визначеної законом події та наявністю належним чином оформленого документа, який засвідчує суму сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість по дійсній операції, пов'язаній з господарською діяльністю платника податку.

Тобто, за змістом положень Податкового кодексу України наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), призначених для використання у власній господарській діяльності платника податків, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту, за наявності необхідних підтверджувальних документів первинного бухгалтерського обліку.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Так, з матеріалів справи убачається, що фінансово-господарські відносини між позивачем (покупець) та ТОВ "ДІТРЕЙД" (постачальник) здійснювалися на підставі договору №1І019878 від 17.01.2014 (далі - договір №1І019878) (Том 1 а.с. 158-169).

Відповідно до пункту 1.1 розділу 1 договору №1І019878, постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, та у відповідності з замовленням покупця, поставити товар, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти товар і оплатити його вартість за цінами, зазначеними в накладній, та які не можуть перевищувати цін, узгоджених в специфікації. Поставка товару здійснюється з метою його оптово/роздрібної реалізації через мережу магазинів "Фуршет".

Згідно з пунктом 3.4 розділу 3 договору №1І019878, пунктом поставки товару за цим договором є склад покупця, адреса якого вказана в замовленні. Поставка товару до місця передачі здійснюється транспортом постачальника. Витрати з транспортування товару до пункту поставки несе постачальник. Датою поставки є дата отримання покупцем товару на складі покупця.

У період з 01.07.2014 по 31.08.2014 ТОВ "ДІТРЕЙД" поставляло позивачу кондитерські вироби, що підтверджується податковими накладними (Том 1 а.с. 240-250; Том 2 а.с. 1-57), заказами на поставку (Том 7 а.с. 47-82), сертифікатами відповідності (Том 7 а.с. 83-101), висновками державної санітарно-епідеміологічної експертизи (Том 7 а.с. 102-107), звітом про переміщення товарів на складах за період з 01.07.2014 по 31.08.2014 (Том 7 а.с. 108-120).

Поставка вищезазначеного товару від ТОВ "ДІТРЕЙД" до позивача здійснювалась автомобільним транспортом, на підтвердження чого Товариство надало товарно-транспортні накладні (Том 1 а.с. 170-239).

Факт розрахунку між позивачем та ТОВ "ДІТРЕЙД" за вищевказаним договором підтверджується платіжними дорученнями (Том 8 а.с. 154-181).

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що фінансово-господарські відносини між позивачем (покупець) та ТОВ "Ремедія-Україна" (постачальник) здійснювалися на підставі договору №1І019993 від 17.01.2014 (далі - договір №1І019993) (Том 2 а.с. 58-64).

Відповідно до пункту 1.1 розділу 1 договору №1І019993, постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, та у відповідності з замовленням покупця, поставити товар, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти товар і оплатити його вартість за цінами, зазначеними в накладній, та які не можуть перевищувати цін, узгоджених в специфікації. Поставка товару здійснюється з метою його оптово/роздрібної реалізації через мережу магазинів "Фуршет".

Згідно з пунктом 3.4 розділу 3 договору №1І019993, пунктом поставки товару за цим договором є склад покупця, адреса якого вказана в замовленні. Поставка товару до місця передачі здійснюється транспортом постачальника. Витрати з транспортування товару до пункту поставки несе постачальник. Датою поставки є дата отримання покупцем товару на складі покупця.

У період з 01.08.2014 по 31.08.2014 ТОВ "Ремедія-Україна" поставляло позивачу каші, кукурудзяний кисіль, виноградний цукор, дитячу питну воду, дитяче печиво, що підтверджується видатковими накладними (Том 2 а.с. 65-68), податковими накладними (Том 2 а.с. 69-72), заказами на поставку (Том 8 а.с. 182-185), сертифікатами відповідності (Том 8 а.с. 186-189), висновками державної санітарно-епідеміологічної експертизи (Том 8 а.с. 190-191), звітом про переміщення товарів на складах за період з 01.08.2014 по 31.08.2014 (Том 8 а.с. 192).

Факт розрахунку між позивачем та ТОВ "Ремедія-Україна" за вищевказаним договором підтверджується платіжними дорученнями (Том 8 а.с. 196-198).

Також, з матеріалів справи вбачається, що фінансово-господарські відносини між позивачем (покупець) та ПП "Фінн 9" (постачальник) здійснювалися на підставі договору №1І024457 АГ від 07.03.2014 (далі - договір №1І024457 АГ) (Том 2 а.с. 73-83).

Відповідно до пункту 1.1 розділу 1 договору №1І024457 АГ, постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, та у відповідності з замовленням покупця, поставити товар, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти товар і оплатити його вартість за цінами, зазначеними в накладній, та які не можуть перевищувати цін, узгоджених в специфікації. Поставка товару здійснюється з метою його оптово/роздрібної реалізації через мережу магазинів "Фуршет".

Згідно з пунктом 3.4 розділу 3 договору №1І024457 АГ, пунктом поставки товару за цим договором є склад покупця, адреса якого вказана в замовленні. Поставка товару до місця передачі здійснюється транспортом постачальника. Витрати з транспортування товару до пункту поставки несе постачальник. Датою поставки є дата отримання покупцем товару на складі покупця.

У період з 01.08.2014 по 31.08.2014 ПП "Фінн 9" поставляло позивачу крупу гречану, борошно, сіль поварену харчову, макаронні вироби, що підтверджується видатковими накладними (Том 2 а.с. 84-85, 87-91, 94), актами про псування, бій, недовезення та надлишок товару (Том 2 а.с. 86, 92, 95-96), накладною на повернення (Том 2 а.с. 93) та податковими накладними (Том 2 а.с. 100-108), заказами на поставку (Том 8 а.с. 199-210), висновками державної санітарно-епідеміологічної експертизи (Том 8 а.с. 211-212, 214, 218-221), протоколом державної санітарно-епідеміологічної експертизи (Том 8 а.с. 213), посвідченнями якості (Том 8 а.с. 215, 217), експлуатаційним дозволом (Том 8 а.с. 216), звітом про переміщення товарів на складах за період з 01.08.2014 по 31.08.2014 (Том 8 а.с. 222)

Поставка вищезазначеного товару від ПП "Фінн 9" до позивача здійснювалась автомобільним транспортом, на підтвердження чого Товариство надало товарно-транспортні накладні (Том 2 а.с. 97-99).

Факт розрахунку між позивачем та ПП "Фінн 9" за вищевказаним договором підтверджується платіжними дорученнями (Том 9 а.с. 17-27).

До того, з матеріалів справи вбачається, що фінансово-господарські відносини між позивачем (покупець) та ТОВ "ЛІНЕЯ" (постачальник) здійснювалися на підставі договору №1І019934 від 17.01.2014 (далі - договір №1І019934) (Том 2 а.с. 109-115).

Відповідно до пункту 1.1 розділу 1 договору №1І019934, постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, та у відповідності з замовленням покупця, поставити товар, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти товар і оплатити його вартість за цінами, зазначеними в накладній, та які не можуть перевищувати цін, узгоджених в специфікації. Поставка товару здійснюється з метою його оптово/роздрібної реалізації через мережу магазинів "Фуршет".

Згідно з пунктом 3.4 розділу 3 договору №1І019934, пунктом поставки товару за цим договором є склад покупця, адреса якого вказана в замовленні. Поставка товару до місця передачі здійснюється транспортом постачальника. Витрати з транспортування товару до пункту поставки несе постачальник. Датою поставки є дата отримання покупцем товару на складі покупця.

У період з 01.08.2014 по 31.08.2014 ТОВ "ЛІНЕЯ" поставляло позивачу чай, що підтверджується видатковими накладними (Том 2 а.с. 116-123), податковим накладними (Том 2 а.с. 132-139), заказами на поставку (Том 9 а.с. 28-39), сертифікатом якості (Том 9 а.с. 42-43), висновками державної санітарно-епідеміологічної експертизи (Том 9 а.с. 44-65), звітом про переміщення товарів на складах за період з 01.08.2014 по 31.08.2014 (Том 9 а.с. 66-70).

Поставка вищезазначеного товару від ТОВ "ЛІНЕЯ" до позивача здійснювалась автомобільним транспортом, на підтвердження чого Товариство надало товарно-транспортні накладні (Том 2 а.с. 124-131).

Факт розрахунку між позивачем та ТОВ "ЛІНЕЯ" за вищевказаним договором підтверджується платіжними дорученнями (Том 9 а.с. 107-116).

З матеріалів справи убачається, що товар, який позивач придбав відповідно до вищезазначених договорів, був використаний у власній господарській діяльності шляхом його поставки (реалізації) ДП "РІТЕЙЛ ВЕСТ", ДП "РІТЕЙЛ ІСТ", ДП "РІТЕЙЛ ЦЕНТР" та ТОВ "ЕФФІУС ГРУП", відповідно до наступних договорів:

- договір №РВ023670 від 01.02.2014 (далі - договір №РВ023670), укладений між ДП "РІТЕЙЛ ВЕСТ" (далі - покупець) та позивачем (далі - постачальник) (Том 7 а.с. 23-28).

Відповідно до пункту 1.1 розділу 1 договору №РВ023670, постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, та у відповідності з замовленням покупця, поставити товар, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти товар і оплатити його вартість за цінами, зазначеними в накладній, та які не можуть перевищувати цін, узгоджених в специфікації. Поставка товару здійснюється з метою його оптово/роздрібної реалізації через мережу магазинів "Фуршет".

Згідно з пунктом 3.4 розділу 3 договору №РВ023670, пунктом поставки товару за цим договором є склад покупця, адреса якого вказана в замовленні. Поставка товару до місця передачі здійснюється транспортом постачальника. Витрати з транспортування товару до пункту поставки несе постачальник. Датою поставки є дата отримання покупцем товару на складі покупця.

- договір №РІ023670 від 01.02.2014 (далі - договір №РІ023670), укладений між ДП "РІТЕЙЛ ІСТ" (далі - покупець) та позивачем (далі - постачальник) (Том 7 а.с. 29-34).

- договір №РЦ023662 від 01.02.2014 (далі - договір №РЦ023662), укладений між ДП "РІТЕЙЛ ЦЕНТР" (далі - покупець) та позивачем (далі - постачальник) (Том 7 а.с. 35-40).

- договір №ЭГ023670 від 01.02.2014 (далі - договір №ЭГ023670), укладений між ТОВ "ЕФФІУС ГРУП" (далі - покупець) та позивачем (далі - постачальник) (Том 7 а.с. 41-46).

За умовами вказаних договорів, відповідно до пункту 1.1 розділу 1, постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, та у відповідності з замовленням покупця, поставити товар, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти товар і оплатити його вартість за цінами, зазначеними в накладній, та які не можуть перевищувати цін, узгоджених в специфікації. Поставка товару здійснюється з метою його оптово/роздрібної реалізації через мережу магазинів "Фуршет". Згідно з пунктом 3.4 розділу 3 договору, пунктом поставки товару за цим договором є склад покупця, адреса якого вказана в замовленні. Поставка товару до місця передачі здійснюється транспортом постачальника. Витрати з транспортування товару до пункту поставки несе постачальник. Датою поставки є дата отримання покупцем товару на складі покупця.

На виконання умов договорів з ДП "РІТЕЙЛ ВЕСТ", ДП "РІТЕЙЛ ІСТ", ДП "РІТЕЙЛ ЦЕНТР" та ТОВ "ЕФФІУС ГРУП" з питань перевезення товару позивач (далі - клієнт) уклав з ТОВ "Вебер-Транс" (далі - експедитор) договір №2807 надання послуг з організації перевезення вантажу від 28.07.2014, відповідно до якого клієнт доручає, а експедитор бере на себе зобов'язання за плату і за рахунок клієнта надати або організувати транспортно-експедиційне обслуговування, відповідно до заявок та надавати пов'язанні з транспортуванням допоміжні послуги (Том 2 а.с. 140-144).

Матеріалами справи підтверджується, що з 01.08.2014 по 31.08.2014 ТОВ "Вебер-Транс" надавало позивачу послуги з перевезення товарів для його поставки ДП "РІТЕЙЛ ВЕСТ", ДП "РІТЕЙЛ ІСТ", ДП "РІТЕЙЛ ЦЕНТР" та ТОВ "ЕФФІУС ГРУП", що підтверджується попередніми заявками (Том 9 а.с. 117-142), актами прийому-передачі виконаних робіт (надання послуг) (Том 2 а.с. 145, 182, 187, 212, 250; Том 3 а.с. 11, 42, 69, 79, 84, 104, 131, 144, 155, 187, 198, 203, 208, 211, 230; Том 4 а.с. 1, 4, 9, 55, 91, 131, 142, 155, 158, 169, 187, 190, 211, 216; Том 5 а.с. 20, 113, 118, 167, 196, 199, 204, 207, 210, 231, 248; Том 6 а.с. 42, 45, 52, 57, 65, 94, 97, 102, 115, 120, 123, 128, 133, 140), службова записка (Том 3 а.с. 50), повідомлення (Том 3 а.с. 51), податковими накладними (Том 6 а.с. 141-199), товарно-транспортними накладними (Том 2 а.с. 146-181, 182-186, 188-211, 213-249; Том 3 а.с. 1-10, 12-41, 43-49, 52-68, 70-78, 80-83, 85-103, 105-130, 132-143, 145-154, 156-186, 188-197, 199-202, 204-207, 209-210, 212-229, 231-250; Том 4 а.с. 2-3, 5-8, 10-54, 56-90, 92-130, 132-141, 143-154, 156-157, 159-168, 170-186, 188-189, 191-210, 212-215, 217-250; Том 5 а.с. 1-19, 21-112, 114-117, 119-166, 168-195, 197-198, 200-203, 205-206, 208-209, 211-230, 232-247, 249-250; Том 6 а.с. 1-41, 43-44, 46-51, 53-56, 58-64, 66-93, 95-96, 98-101, 103-114, 116-119, 121-122, 124-127, 129-132, 134-139).

Факт розрахунку між позивачем та ТОВ "Вебер-Транс" за вищевказаним договором підтверджується платіжними дорученнями (Том 9 а.с. 143-202).

Крім того, факт руху товарів від Товариства до ДП "РІТЕЙЛ ВЕСТ", ДП "РІТЕЙЛ ІСТ", ДП "РІТЕЙЛ ЦЕНТР" та ТОВ "ЕФФІУС ГРУП" підтверджується звітами про переміщення товарів на складах (Том 7 а.с. 121-250; Том 8 а.с. 1-153, 193-195, 223-250; Том 9 а.с. 1-16, 71-106).

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із судом першої інстанції про те, що вищезазначені докази підтверджують факт: руху активів у процесі здійснення господарських операцій між Товариством та усіма його контрагентами та наявності господарської мети при виконанні умов вищезазначених договорів.

Поряд з цим суд першої інстанції правильно зауважив, що посилання відповідача в Акті перевірки на акт ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві по ТОВ "Вебер-Транс", податковий номер 39267899, з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з платниками податків: ПП "Пром-Тех-Снаб" (податковий номер 38007002), ТОВ "Успіх Юа" (податковий номер 38689971) та ТОВ "Еколайн-СТ" (податковий номер 37882209) за період з 01.08.2014 31.08.2014, не може бути належним доказом у даній адміністративній справі та свідчити про порушення вимог податкового законодавства при формуванні позивачем податкового кредиту, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, за результатами господарської діяльності з вказаним контрагентом.

Зокрема, суд зауважує, що покупець не може нести відповідальність за можливе порушення податкового законодавства продавцем-контрагентом, за умови необізнаності першим щодо таких порушень.

Відповідачем не надано доказів того, що позивач знав або міг дізнатися про те, що ТОВ "Вебер-Транс", можливо, порушує вимоги податкового законодавства, зокрема, щодо подання податкової звітності, відсутності за юридичним місцезнаходженням тощо, а також доказів того, що позивач був безпосередньо залучений до можливих зловживань контрагента у системі оподаткування.

Щодо господарських правовідносин між позивачем та ПП "Олів Лайн", судом встановлено наступне.

Товариством 22.09.2014 до ДПІ було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2014 року (Том 1 а.с. 89-92).

Відповідно до розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5 - додатку 5 до вищезазначеної податкової декларації), Товариством було сформовано податковий кредит по взаємовідносинам з ПП "Олів Лайн" (індивідуальний податковий номер: 319563426570) у розмірі 77900,00 грн. (Том 1 а.с. 131-140).

Однак, 20.11.2014 позивачем до ДПІ було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за серпень 2014 року, розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1 - додатку 1 до вищезазначеної податкової декларації) за серпень 2014 року та розшифровку податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5 - додатку 5 до вищезазначеної податкової декларації) за серпень 2014 року, відповідно до яких Товариство здійснило коригування показників по податковому кредиту, у зв'язку з невірно вказаним контрагентом, а саме: Товариство невірно зазначило своїм контрагентом ПП "Олів Лайн" (індивідуальний податковий номер: 319563426570) замість ТОВ "Олів Лайн" (індивідуальний податковий номер: 392346510133) (Том 1 а.с. 148-158).

В той же час, ДПІ зазначила, що Товариством в порушення положень пункту 50.20 статті 50 ПКУ під час проведення перевірки було самостійно здійснено коригування з поданням уточнюючого розрахунку до податкової декларації за серпень 2014 року та заміну контрагента.

Крім того, з матеріалів справи убачається, що фінансово-господарські відносини між позивачем (покупець) та ТОВ "Олів Лайн" (постачальник) здійснювалися на підставі договору №1І026467 від 01.07.2014 (далі - договір №1І026467).

Відповідно до пункту 1.1 розділу 1 договору №1І026467, постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, та у відповідності з замовленням покупця, поставити товар, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти товар і оплатити його вартість за цінами, зазначеними в накладній, та які не можуть перевищувати цін, узгоджених в специфікації. Поставка товару здійснюється з метою його оптово/роздрібної реалізації через мережу магазинів "Фуршет".

Згідно з пунктом 3.4 розділу 3 договору №1І026467, пунктом поставки товару за цим договором є склад покупця, адреса якого вказана в замовленні. Поставка товару до місця передачі здійснюється транспортом постачальника. Витрати з транспортування товару до пункту поставки несе постачальник. Датою поставки є дата отримання покупцем товару на складі покупця.

У період з 01.08.2014 по 31.08.2014 ТОВ "Олів Лайн" поставляло позивачу продукти харчування, що підтверджується податковою накладною №157 від 11.08.2014, рахунком №246 від 14.08.2014, видатковою накладною №OL-000000000182 від 11.08.2014 та актом про псування, бій, недовезення та надлишок товару від 12.08.2014.

Таким чином, вищезазначені докази підтверджують факт: руху активів у процесі здійснення господарських операцій між Товариством та ТОВ "Олів Лайн" (код ЄДРПОУ: 39234659) та наявності господарської мети при виконанні умов вищезазначеного договору.

Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що дана помилка не впливає на загальні показники податкового кредиту задекларованого в податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2014 року Товариства, а тому, доводи податкового органу є безпідставними, а податковий кредит позивача з урахуванням коригування податкового кредиту сформовано правомірно.

Колегія суддів апеляційної інстанції зауважує, що обґрунтованих доводів та належних доказів на спростовування наведеного податковим органом під час апеляційного розгляду справи не надано.

Отже суд першої інстанції правильно встановив, що податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 30.12.2014 №0006612201 прийняте відповідачем безпідставно.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві та Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 09 липня 2015 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві та Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 09 липня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко

Суддя: Я.Б. Глущенко

О.М. Романчук

.

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Глущенко Я.Б.

Романчук О.М.