Постанова

від 08.09.2015 по справі 547/559/15-а

СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №547/559/15-а

Провадження №2-а/547/16/15

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2015 року смт. Семенівка

Семенівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - Литвина М. М.,

при секретарі -Сінельник С. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Семенівка Полтавської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Семенівського районного управління юстиції в Полтавській області про визнання неправомірною та скасування постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Семенівського районного суду Полтавської області з позовом до Відділу державної виконавчої служби Семенівського районного управління юстиції в Полтавській області про визнання неправомірною та скасування постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору від 07.03.2014 року.

Позов аргументував тим, що 07.03.2014р. постановою начальника ВДВС Семенівського РУЮ в Полтавській області №42230438 стягнуто із нього виконавчий збір в сумі 112527,48грн. за невиконання в добровільному порядку рішення Автозаводського районного суду Полтавської області від 04.09.2013р. Вказує, що зазначену постанову отримав лише 06.05.2015р. Вважає її неправомірною, оскільки хоч і не виконав рішення суду в добровільному порядку, але ж державний виконавець жодних дій , спрямованих на примусове виконання рішення в даному виконавчому провадженні не вчиняв. Прохав визнати неправомірною постанову начальника Відділу державної виконавчої служби Семенівського районного управління юстиції в Полтавській області від 07.03.2014р. №42230438 про стягнення з нього виконавчого збору в розмірі 112527,48грн.

ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, прохав позов задовольнити та визнати неправомірною постанову про стягнення з нього виконавчого збору в розмірі 112527,48грн.

В судовому засіданні представник позивача - ОСОБА_2, що дія на підставі угоди про представництво інтересів, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, зазначив, що в рамках виконавчого провадження №42230438, дії спрямовані на примусове виконання рішення Автозаводського районного суду Полтавської області від 04.09.2013р. не вчинялися. Прохав постанову про стягнення з позивача виконавчого збору в розмірі 112527,48грн. визнати неправомірною.

В судовому засіданні представник відповідача - ОСОБА_3, що діє на підставі доручення, позов не визнав, проти задоволення позовних вимог заперечив, зазначив, що на виконання виконавчого листа № 524/5069/13-ц було відкрито виконавче провадження № 42230438 та винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 28.02.2014р. Вказаною постановою боржнику було надано строк для добровільного виконання до 06.03.2014р., проте, боржником добровільно рішення виконано не було, тому 07.03.2014р. було винесено постанову про стягнення із боржника судового збору в розмірі 112527,48грн. Вважає, що постанова про стягнення судового збору є правомірною.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача, розглянувши матеріали справи та оцінивши їх в своїй сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 28.02.2014р. ВДВС Семенівського РУЮ в Полтавській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №42230438 про примусове виконання виконавчого листа № 524/5069/13-ц виданого Автозаводським районним судом Полтавської області (а.с.23). Зазначеною постановою боржнику надано строк для добровільного виконання до 06.03.2014р. Боржник у встановлений строк зазначене рішення добровільно не виконав.

07.03.2014р. ВДВС Семенівського РУЮ в Полтавській області винесено постанову про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 112527,48грн. (а.с.6). Твердження позивача про те, що він отримав вказану постанову 06.05.2015р. не спростовується матеріалами справи.

06.03.2014р. ВДВС Семенівського РУЮ в Полтавській області винесено постанову про накладення арешту на майно ОСОБА_1 та заборону його відчуження (а.с. 24).

Згідно ч.1 ст.11 КАСУ, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів доведені перед судом їх переконливості.

Згідно ч.2 ст.71 КАСУ, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в

межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до ч.2 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Відповідно до ч.3 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження», у разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.

Враховуючи зазначені норми права, суд вважає, що сплив строку, наданого для добровільного виконання рішення суду, сам по собі не є тією достатньою підставою для стягнення виконавчого збору із боржника. Виконавчий збір стягується на підставі державного виконавця, якщо боржником у встановлений для цього строк рішення добровільно не виконано, а державним виконавцем вчинено дії, спрямовані на примусове виконання рішення.

Відповідно до ст.32 Закону України «Про виконавче провадження»,

Заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;

2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні;

4) інші заходи, передбачені рішенням.

Судом встановлено, що при здійсненні виконавчого провадження № 42230438 державним виконавцем дії, спрямовані на примусове виконання рішення не вчинялися, стягнення із заробітної плати, доходів, пенсії, стипендії боржника не відбувалося, звернення стягнення на кошти або майно боржника не відбувалося. Матеріали виконавчого провадження № 42230438 не містять підтвердження вчинення дій, спрямованих на примусове виконання рішення.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення із ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 112527,48грн., тому вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України судові витрати підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача .

На підставі ст.ст. 1, 25, 27, 32 Закону України «Про виконавче провадження», керуючись, ст.ст. 11, 17, 71, 158-163, 186 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Семенівського районного управління юстиції в Полтавській області про визнання неправомірною постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору - задовольнити.

Визнати неправомірною постанову начальника Відділу державної виконавчої служби Семенівського районного управління юстиції в Полтавській області від 07.03.2014р. №42230438 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в розмірі 112527,48грн.

Стягнути із Відділу державної виконавчої служби Семенівського районного управління юстиції в Полтавській області (код ЄДРПОУ 34675284, адреса: 38200, вул.. Чапаєва, 4, смт. Семенівка, Полтавська область) на користь ОСОБА_1 (паспорт серії КО № 937424, РНОКПП НОМЕР_1, адреса: вул.. Транспортна, 1, с. Веселий Поділ, Семенівський район, Полтавська область) 73,08грн. (сімдесят три гривні 08коп.) судових витрат.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Семенівський районний суд Полтавської області протягом 10 днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови..

Головуючий - підпис

«З оригіналом згідно»

Суддя Семенівського

районного суду Полтавської області ОСОБА_4