Постанова

від 01.03.2007 по справі 43/490(05-5-43/4117)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ         

01 березня 2007 р.                                                                                  

№ 43/490(05-5-43/4117) 

Вищий 

господарський суд  України у

складі колегії  суддів:

головуючого

Грейц К.В.,

суддів :

Бакуліної С.В.,  Глос О.І.

розглянувши у відкритому судовому

засіданні матеріали касаційної скарги

Суб'єкта підприємницької

діяльності -фізичної особи ОСОБА_1

на постанову

від 26.12.2006 року Київського

апеляційного  господарського суду

у справі

№ 43/490

господарського суду

міста Києва

за позовом

СПД фізичної особи ОСОБА_1

до

Державної виконавчої служби у

Печерському  районі міста Києва

про

стягнення  94 089,42 грн.

в судовому засіданні взяли

участь  представники :

від позивача:

СПД -ОСОБА_1

від відповідача:

не з'явились

В С Т А Н О В

И В:

Ухвалою Господарського суду м.

Києва (суддя Пасько М.В.) від 08.09.2006 року, залишеною без змін постановою

Київського апеля ційного господарського суду (головуючий суддя -Моторний О.А.,

судді -Кошіль В.В., Вербицька О.В.) від 26.12.2006 року, провадження у справі у

справі № 43/490 припинено на підставі п.6 ст.80 ГПК України у зв'язку з

ліквідацією відповідача - відділу Державної виконавчої служби Печерського

районного управління юстиції м. Києва.

В касаційній скарзі СПД -ФО ОСОБА_1

просить скасувати ухвалені по справі судові акти, а справу направити на розгляд

до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права, а

саме: ст.ст.24, 25, ч.2 ст.35, п.6 ст.80 ГПК України.

Відзиву на касаційну скаргу

відповідач не надіслав.

Заслухавши пояснення по касаційній

скарзі представника позивача, який підтримав викладені в ній доводи,

перевіривши пра вильність застосування норм процесуального права в постанові

апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду

України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з

наступних підстав.

У квітні 2006 року позивач

звернувся до суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Печерського

районного управління юстиції в м. Києві (а.с.9-12) про стягнення 94 089,42 грн.

у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем обов'язків щодо примусового

виконання рішення суду.

Припиняючи провадження по справі,

попередні судові інстанції виходили із того, що відповідно до наказу Начальника

Київського міського управління юстиції № 125/02 від 29.08.2005 року про

ліквідацію відділів державної виконавчої служби органів системи юстиції міста

Києва, Закону України “Про внесення змін до законів України “Про державну

службу” та “Про виконавче провадження” від 23.06.2005 року та згідно наказу

Міністерства юстиції України № 1482/к від 19.08.2005 року “Про ліквідацію

відділів державної виконавчої служби територіальних управлінь юстиції” відділ

державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції міста

Києва ліквідовано у жовтні 2005 року без правонаступників.

Вірно зазначивши, що наказом

Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про

утворення територіальних органів державної виконавчої служби від 26.10.2005р. №

46/к створено Державну виконавчу службу у Печерському районі міста Києва

(свідоцтво про Державну реєстрацію Серія А00 № 035899 від 02.11.2005 року),

апеляційний суд не звернув уваги, що позивачем пред'явлено позов саме до цієї

юридичної особи, що робить неможливим припинення провадження по справі по п.6

ст.80 ГПК України.

Колегія суддів відзначає, що

пред'явлення позову до особи, яка не порушувала прав позивача в силу того, що

вона не є правонаступником ліквідованої юридичної особи, є підставою для

відмови у позові, а не для припинення провадження по справі у зв'язку з

ліквідацією юридичної особи. Тому посилання апеляційного суду на статтю 25 ГПК

України та на положення частини 4 статті 11 Закону України “Про виконавче

провадження”, є недоречними в даній конкретній ситуації.

Таким чином ухвала місцевого

господарського  м. Києва суду  і постанова Київського апеляційного

господарського суду є незаконними і підлягають скасуванню, а справа направленню

на розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 1115,

1117, 1118, п. 3 ч. 1 ст. 1119, ч.1 ст. 11110,

ст. 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу

України , Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О

В И В:

Касаційну скаргу СПД фізичної особи

ОСОБА_1 від 05.02.2007 року б/н на постанову Київського апеляційного

господарського суду від 26.12.2006 року у справі № 43/490 задовольнити.

Постанову Київського апеляційного

господарського суду від 26.12.2006 року та ухвалу Господарського суду міста

Києва від 18.07.2006 року у справі

№ 43/490 -скасувати.

Справу № 43/490 направити до

Господарського суду м. Києва на розгляд по суті.

Головуючий-суддя                                         

К.Грейц

 С у д д і

 С.Бакуліна 

О.Глос