Рішення

від 08.09.2015 по справі 903/575/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

   ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ 08 вересня 2015 р.                        Справа № 903/575/15 за позовом: Публічного акціонерного товариства “Банк “Київська Русь” в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ “Банк “Київська Русь”, м.Київ до    відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Свемон-Маркет”, м. Ківерці про стягнення 12 189 493,84 грн.                                                                               Головуюча суддя                     Дем'як В.М.                                                                                 Судді                                          Вороняк А.С.                                                                                                               Бондарєв С.В.           Представники: від позивача: не прибув від відповідача: не прибув Відповідно до ст. 811  Господарського процесуального кодексу України, у випадку неявки у судове засідання всіх учасників судового процесу фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Суть спору: позивач – Публічне акціонерне товариство “Банк “Київська Русь” в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Пат “Банк “Київська Русь” звернувся з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Свемон-Маркет” та просить стягнути 12  189 493,84 грн. заборгованості за кредитним договором №115827-44.3 від 27.12.2013р. В підтвердження позовних вимог позивач посилається на кредитний договір №115827-44.3 від 27.12.2013р. з додатками, копію паспорта Єфімчук О.Л., довідку про присвоєння ідентифікаційного номера, виписку з ЄДРПОУ №587712 серія ААБ, витяг з ЄДРПОУ, лист вимогу про погашення заборгованості вих. №772-44.1 від 30.05.2014р., меморіальний ордер №6969 від 24.01.2014р., №4026 від 30.12.2013р., заяву вих. №б/н від 24.01.2014р., від 30.12.2013р., розрахунок суми заборгованості станом на 12.05.2015р., рішення №61 від 19.03.2015р. Представник позивача в призначене судове засідання не прибув. На вимогу ухвали суду від 04.08.2015р. через канцелярію подав заяву за вх. №01-54/8831/15 від 07.09.2015р., якою долучив уточнений розрахунок заборгованості суми відсотків, пені, інфляційних втрат та просить суд розглядати справу за його відсутності. Представник відповідача в призначене судове засідання також не прибув.07.09.2015р. подав клопотання за вх. №01-54/8808/15, в якому просить розгляд справи на інший день, оскільки не може з'явитися в судове засідання у зв'язку з хворобою. Дане клопотання до задоволення не підлягає та підстави для відкладення розгляду справи відсутні, при цьому судом враховано, що відповідач був не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-четвертою статті 28 ГПК,  з числа як своїх працівників, так  і  осіб,  не  пов'язаних з ним трудовими відносинами.  Відповідач завчасно належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання, і мав достатньо часу для направлення свого представника до суду, з урахуванням також тривалого розгляду справи в суді. Крім того відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Згідно приписів ст.75 ГПК та п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. № 01-08/140 "Про деякі питання  запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Стаття 22 ГПК України передбачає широке коло процесуальних прав сторін, поряд із цим встановлює для сторін обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Оскільки, в матеріалах справи є всі достатні документи, необхідні для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про судовий розгляд справи без участі представника позивача та відповідача. Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності,  господарський суд, - встановив: 27 грудня 2013 року між Публічним акціонерним товариством “Банк “Київська Русь” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Свемон-Маркет” укладено кредитний договір на відкриття відновлювальної кредитної лінії № 115827-44.3, відповідно до якого Банк відкрив позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію з лімітом кредитування в сумі 5  000  000,00грн.(а.с.8-15). Відповідності до п.2.1, 2.2. договору для обліку строкової заборгованості позичальника Банк відкриває Позичальнику позичковий рахунок №2063990863 в Київському центральному відділенні ПАТ “Банк “Київська Русь” . Надання окремої частини кредитних коштів здійснюється Банком на підставі наданої позичальником письмової заяви про перерахування кредитних коштів за встановленою банком формою, підписаною уповноваженою особою позичальника та завіреною печаткою позичальника. Подання позичальником заяви має бути здійснено не пізніше, ніж за 5 робочих днів до запланованої дати отримання окремої частини кредиту. Пунктом 4.1 кредитного договору встановлено, що повернення кредиту позичальником здійснюється шляхом перерахування коштів зі свого поточного рахунку на позичковий рахунок. Остаточне повернення кредиту (заборгованості за всіма отриманими відповідно до договору окремими частинами кредиту), нарахованих процентів та можливих штрафних санкцій позичальник зобов'язаний здійснити не пізніше кінцевого терміну повернення кредиту, визначеного п.1.1.2 договору. Згідно п. 4.3. договору встановлено, що проценти за користування кредитом нараховуються Банком з дня надання кредиту по дату кінцевого терміну в повернення кредиту. Проценти нараховуються на суму фактичної заборгованості за кредитом, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та 360днів у році (метод факт/360). Відповідно до п.4.4. договору нарахування банком процентів здійснюється щомісячно за період з 26 числа попереднього місяця по 25 число звітного місяця включно та у день остаточного повернення кредиту. День повернення кредитних коштів в часовий інтервал при розрахунку процентів не включається. Пункт 4.5 договору передбачає, що проценти нараховані за останній (неоплачений) період користування кредитом, сплачуються позичальником одночасно з остаточним поверненням кредиту. Відповідно до умов кредитного договору, а саме п.6.1.3 позичальник зобов'язався своєчасно повернути кредит, сплачувати проценти за користування кредитом та винагороду банку в порядку, передбаченим договором. Згідно з п.6.1.4. боржник зобов'язався достроково повернути всю заборгованість за договором у випадках, в строки та порядку, передбачених п.9.2 кредитного договору, невиконання позичальником зобов'язання, передбачених цим пунктом, є підставою для здійснення банком примусового стягнення (в тому числі шляхом звернення стягнення на заставлене майно) суми заборгованості за договором. Пунктом 8.1. договору передбачено, що у випадку порушення строків повернення кредиту та/або сплати нарахованих процентів за користування ним  та/або  винагород банку, позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, ш діяла в період прострочення, від невчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення. Відповідно до п.8.2. договору передбачено, що у випадку порушення позичальником строків (термінів) повернення кредиту та/або процентів, позичальник зобов'язаний сплатити суму заборгованості за кредитом, нарахованими процентами та іншими платежами згідно з договором з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 30% річних від простроченої суми, за весь час прострочення. Позичальник зобов'язався сплатити нараховані штрафні санкції за весь час прострочення ним виконання своїх зобов'язань за договором, починаючи з дня, наступного за днем коли зобов'язання мало бути виконане до дня його фактичного виконання. Прийняті на себе зобов'язання по кредитному договору банк виконав у повному обсязі та у встановлений термін, фактично надавши боржнику кредитні кошти в межах суми, передбаченої кредитним договором, що підтверджується меморіальними ордерами №6969 від 24.01.2014р., №4026 від 30.12.2013р.(а.с.30-31). Таким чином, свої зобов'язання за кредитним договором банк виконав в повному обсязі. Стаття 1054 ЦК України передбачає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Проте, відповідач взяті на себе, згідно кредитного договору, зобов'язання в частині проведення розрахунків (у строки, порядку та розмірах, визначених договором) не виконав, вартість наданих послуг в повному обсязі не оплатив, в зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість, котра на момент розгляду справи становить 12 189 493,84 грн. Позивачем 30.05.2014р. на адресу відповідача був надісланий лист-вимога про погашення заборгованості, однак відповідачем залишена без відповіді (а.с. 27-28). Відповідно до статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Факт існування заборгованості відповідача за кредитним договором підтверджений матеріалами справи та розрахунком заборгованості, наданим позивачем. Окрім того, виходячи з положень ст. 610, ч. 1 ст. 612, ст. 611 ЦК України, ч. 2 статті 193 ГК України, Відповідач є порушником грошового зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом, та зокрема у вигляді нарахування та стягнення пені, відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України та на підставі положень розділу 8 кредитного договору, враховуючи приписи ч. 6 ст. 232 ГК України, та інфляційних втрат за період прострочення зобов'язання. Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. П. 8.2  договору передбачена відповідальність позичальника у розмірі 30% річних від простроченої суми, за весь час прострочення. Згідно розрахунку позивача (а.с. 121-128) заборгованість відповідача становить            5 000  000,00грн. – основного боргу за кредитом, 1 432 075,97 грн. - нараховані та несплачені відсотки за кредитом,  267 178,52 грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів,  1 415 616,44 грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту,  229 622,91 грн. - 30% річних за несвоєчасне погашення процентів, 1 200 000,00 грн. - 30% річних за несвоєчасне погашення кредиту, 2 645 000,00 грн. -  прострочена заборгованість за кредитом з урахуванням індексу інфляції. Перевіривши доданий позивачем до позовної заяви розрахунок заборгованості за допомогою комплексної системи інформаційно-правового забезпечення «ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ» по кредиту та відсотках суд дійшов висновку, що правомірним є нарахування та підлягає стягненню з відповідача: - 1  432  075,97грн. - нараховані та несплачені відсотки за кредитом (п.1.1.5 договору); - 262  052,71грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів (п.8.1, ст. ст. 230,232 ГК України); - 1  415  616,44грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту (п.8.1 договору, ст. ст. 230,232 ГК України); - 226  008,73грн. - 30% річних за несвоєчасне погашення процентів (п.8.2 договору, ст.625ЦК України); - 1  200  000,00грн. - 30% річних за несвоєчасне погашення кредиту (п.8.2 договору, ст.625ЦК України); - 2  643  441,13грн. - прострочена заборгованість за кредитом з урахуванням індексу інфляції. У стягненні нарахованих 5  125,81грн. – пені за несвоєчасну сплату процентів, 3  614,18грн. - 30% річних за несвоєчасне погашення процентів та 1  558,87грн. - заборгованості за кредитом з урахуванням індексу інфляції слід відмовити, як безпідставно заявлених. Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Оцінюючи подані сторонами докази за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №115827-44.3 від 27.12.2013р. підлягають задоволенню в сумі 12  179  194,98грн., в т.ч.: 5  000  000,00грн. – основна сума заборгованості за кредитом; 1  432  075,97грн. - нараховані та несплачені відсотки за кредитом; 262  052,71грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів; 1  415  616,44грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту; 226  008,73грн. - 30% річних за несвоєчасне погашення процентів; 1  200  000,00грн. - 30% річних за несвоєчасне погашення кредиту; 2  643  441,13грн. - прострочена заборгованість за кредитом з урахуванням індексу інфляції. В решті позову слід відмовити. Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в сумі 73  080,00грн. відповідно до ст. 49 ГПК України слід покласти на нього. Керуючись ст.ст.  179, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 546, 549, 610-612, 629, 1054  Цивільного кодексу України,  ст.ст.22, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,- вирішив: 1. Позов задоволити частково. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Свемон-Маркет” (45200, Волинська обл., м.Ківерці, вул. Грушевського,27, код ЄДРПОУ 32297293) на користь Публічного акціонерного товариства “Банк “Київська Русь” (04071, м.Київ, вул. Хорива,11-А, код ЄДРПОУ 24214088) 12  179  194,98грн. зхаборгованості, в т.ч.: 5  000  000,00грн. – основна сума заборгованості за кредитом; 1  432  075,97грн. - нараховані та несплачені відсотки за кредитом; 262  052,71грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів; 1  415  616,44грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту; 226  008,73грн. - 30% річних за несвоєчасне погашення процентів; 1  200  000,00грн. - 30% річних за несвоєчасне погашення кредиту; 2  643  441,13грн. - прострочена заборгованість за кредитом з урахуванням індексу інфляції. 3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Свемон-Маркет” (45200, Волинська обл., м.Ківерці, вул. Грушевського,27, код ЄДРПОУ 32297293) в доход Державного бюджету України судовий збір у сумі 73  080,00 грн. за розгляд справи  господарським судом Волинської області. 4. В решті позову відмовити. Рішення господарського суду, у відповідності до ст.85 ГПК України, набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 цього Кодексу. Повний текст рішення складено 10.09.2015р.  Головуюча суддя                                                                               В. М. Дем`як  Судді                                                                                       А.С. Вороняк .                                                                                                    С.В. Бондарєв