Рішення

від 09.09.2015 по справі 904/6883/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ    09.09.15 Справа № 904/6883/15 За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Оргпрім Твердосплав", м. Харків до публічного акціонерного товариства "Дніпроважмаш", м. Дніпропетровськ про стягнення 24 509,05 грн.                        Суддя:   Євстигнеєва Н.М. Представники: Від позивача: не з'явився Від відповідача: Шаповал О. В., довіреність № 119-12/14 від 04 червня 2015 року, представник СУТЬ   СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Оргпрім Твердосплав" звернулося до господарського суду із позовом, яким, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог (вх. №56480/15), просить стягнути  з публічного акціонерного товариства "Дніпроважмаш" заборгованість за договором поставки від 13.01.2014 №03-1/77 у сумі 24 509,05грн., з яких: - заборгованість за договором у сумі 14 270,01грн.; - втрати від інфляції у сумі 7 871,69грн.; - три відсотки річних у сумі 398,86грн.; - пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ у сумі 1 968,49грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання умов договору поставки від 13.01.2014 №03-1/77 публічному акціонерному товариству "Дніпроважмаш" поставив  товар на суму 19 840,03грн. Товар отриманий провідним інженером Бондарчук С.І. за довіреністю №4194 від 24.07.14. Згідно рахунку №351 від 24.07.2014 товар частково оплачений у сумі 9 920,01грн. У зв'язку з простроченням оплати вартості поставленого товару, відповідно до вимог ст. 625 ЦК України позивачем нараховані втрати від інфляції за період з серпня 2014 по липень 2015 у сумі 7 871,69грн. та три відсотка річних за загальний період прострочки виконання зобов'язання з 31.07.2014 по 20.07.2015 у сумі 398,86грн. На підставі п.7.1. договору позивач нарахував пеню у сумі 1 968,49грн. за період прострочки з 31.07.2014 по 16.03.2015. Відповідач позовні вимоги визнає. Разом з тим, зазначає, що знаходиться в складному фінансовому стані. У зв'язку з падінням обсягів виробництва виробничі цеха вимушені працювати не у повному обсязі, що призвело до скорочення середньої заробітної плати і неможливості  своєчасно сплачувати обов'язкові платежі до бюджету та інших державних фондів. Заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування складає більше 5 000 000,00грн. За наведеного відповідач просить зменшити розмір неустойки, яка підлягає стягненню. Розгляд справи був відкладений з 17.08.2015 на 09.09.2015 У судове засідання, призначене для розгляду справи на 09.09.2015, позивач не з'явився, явку повноважного представника не забезпечив, про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином. У судовому засіданні 09.09.2015 оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд,            В С Т А Н О В И В: 13 січня 2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Оргпрім Твердосплав" (продавець) та публічним акціонерним товариством "Дніпроважмаш" (покупець) укладений договір №03-1/77, відповідно до умов якого (п.1.) продавець зобов'язується поставити продукцію, а покупець прийняти і оплатити продукцію згідно специфікацій (додаткових угод, додатків), які є невід'ємною частиною договору. Відповідно до п.11.1. договору, цей договір вступає в силу після його підписання і діє до 31.12.2014. У випадку, якщо жодна із сторін цього договору за місяць до закінчення строку дії  договору не повідомить іншій стороні про небажання продовжити строк дії договору, строк вважається продовженим на один календарний рік. Вартість, ціна, найменування і кількість продукції вказується у специфікаціях (п.2.1. договору). У випадку зміни ціни на продукцію, продавець зобов'язаний погодити нову ціну з покупцем не менш ніж за п'ять днів до пред'явлення рахунку (п.2.2.) Відповідно до п.2.3. договору, на момент укладення договору орієнтовна вартість договору складає 100 000,00грн. Сторони домовились, що поставка продукції здійснюється партіями за замовленням покупця. Базисні умови поставок DDP – м. Дніпропетровськ, склад перевізника. Строк поставки за цим договором зазначається в специфікаціях. При поставці продукції продавець зобов'язаний надати покупцю паспорт, видаткову накладну, податкову накладну, рахунок, товарно-транспортну накладну (п.п.4.1. – 4.4. договору). На виконання умов договору постачальник поставив покупцю товар на суму 28 540,03грн., що підтверджується видатковими накладними: №324 від 30.07.2014 на суму 19 840,03грн., №390 від 17.09.2014 на суму 8 700,00грн. Відповідно до п.3.1. договору покупець проводить оплату шляхом перерахування попередньої 100% оплати вартості замовленої продукції протягом п'яти банківських днів з моменту виставлення рахунку, якщо інше не зазначене в специфікації. Товариство з обмеженою відповідальністю "Оргпрім Твердосплав" направило на адресу відповідача рахунки на оплату №351 від 23.07.2014 на суму 19 840,03грн., №431 від 09.09.2014 на суму 8 700,00грн. Відповідач свої зобов'язання по оплаті поставленої продукції виконав частково на суму 14 270,02грн. (банківські виписки від 24.07.2014 на суму 9 920,02грн. та від 10.09.2014 на суму 4 350,00грн.). Залишок несплаченої суми становить 14 270,01грн. (28 540,03грн.- 14 270,02грн.). Позивач 23.12.2014 направив на адресу відповідача претензію (вих. №27) з вимогами оплатити наявну заборгованість, яка отримана відповідачем 15.01.2015, однак залишена без відповіді. Позивач посилається на обставини невиконання відповідачем зобов'язань за договором в частині оплати вартості поставленого позивачем відповідачу товару, наявності боргу відповідача за поставлений товар у сумі 14 270,01грн., що і є причиною спору. Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України). Стаття 526 ЦК України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України). Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України). Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України). Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України). Враховуючи умови договору, положення ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України строк оплати товару, поставленого позивачем відповідачу, поставка якого підтверджується зазначеними вище видатковими накладними, є таким, що настав. Доказів оплати вартості поставленого товару у заявленій до стягнення сумі відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу за поставлений товару у сумі 14 270,01грн. у встановленому порядку не спростував. За наведеного, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу у сумі 14 270,01грн.   Згідно з ч. 1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (cт.610 Цивільного кодексу України). Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у  отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру. Позивач нарахував та просить стягнути втрати від інфляції у сумі 7 871,69грн. за загальний період прострочки з 31.07.2014 по 20.07.2015 та три відсотки річних за цей же період у сумі 398,86грн. Наведений позивачем розрахунок втрат від інфляції здійснений з урахуванням листа Верховного суду України від 03.04.1997 року № 62-97 р. "Рекомендації відносно порядку  застосування індексів інфляції при розгляді судових справ", отже вимога позивача є правомірною та підлягає задоволенню. Також підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення трьох відсотків річних, як така, що заявлена правомірно. Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є неустойка. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України). Пунктом 7.1. договору поставки сторонами узгоджено, що у випадку порушення покупцем термінів оплати, згідно цього договору він сплачує продавцю пеню у розмірі 0,1% від суми невиконаного зобов'язання за кожний день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України. Оскільки прострочення виконання умов договору поставки щодо оплати вартості поставленого товару має місце, вимога позивача про стягнення пені у сумі 1 968,49грн., є правомірною та підлягає задоволенню. З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю. Відповідач посилається на тяжке фінансове становище та просить зменшити розмір неустойки, яка підлягає стягненню. Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України та пункту 3 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зменшити розмір штрафних санкцій (штрафу, пені). Санкції за прострочку виконання грошових зобов`язань передбачені статтями 217, 230, 231 Господарського кодексу України. При цьому, частина 1 статті 229 Господарського кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 218 Господарського кодексу України та статті 614 Цивільного кодексу України, які закріплюють принцип вини як підставу відповідальності боржника. За невиконання грошового зобов`язання боржник відповідає, хоч би його виконання стало неможливим не тільки в результаті його винних дій або бездіяльності, а і внаслідок дії непереборної сили або простого випадку. Тобто, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов`язання за будь-яких обставин. Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в  тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо. Крім того, ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 233 Господарського кодексу України (пункт 3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції"). З огляду на викладене, враховуючи незначну суму нарахованої пені та тривалий період невиконання зобов'язання, клопотання відповідача про зменшення розміру неустойки задоволенню не підлягає. Справа розглянута за наявними в ній матеріалами (ст. 75 ГПК України). Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у сумі 1 827,00грн. Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, - В И Р І Ш И В:            Позов задовольнити повністю. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Дніпроважмаш" (49 600, м. Дніпропетровськ, Сухий острів, буд.3, ЄДРПОУ 00168076) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Оргпрім Твердосплав" (61054, м. Харків, вул. Магаданська,7, ЄДРПОУ 32761512) заборгованість у сумі 14 270 (чотирнадцять тисяч двісті сімдесят) грн. 01 коп., втрати від інфляції у сумі 7 871 (сім тисяч вісімсот сімдесят одна) грн. 69 коп., три відсотки річних у сумі 398 (триста дев'яносто вісім) грн. 86коп., пеню у сумі 1 968 (одна тисяча дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 49 коп., витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп., про що видати наказ. Наказ видати після набрання рішенням законної сили. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Суддя                                                                                         Н.М.Євстигнеєва Повне рішення складено, -09.09.2015.