Рішення

від 10.08.2015 по справі 910/13632/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10.08.2015Справа №910/13632/15 За позовом Адвокатського об'єднання “Адвокатська фірма “Бізнес-Право” до Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Українська страхова група” третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство “Українська страхова компанія “Гарант-Авто” про стягнення грошових коштів                                                                                           Суддя Ю.В. Цюкало              Представники сторін: від позивача: Волчек Н.М. – за довіреністю від 20.02.2015р.; від відповідача: Кулик А.М. – за довіреністю від 11.03.2015р.; від третьої особи: не з'явились. В судовому засіданні 10 серпня 2015 року, відповідно до положень  ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення. СУТЬ СПОРУ: В травні 2015 року до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Адвокатського об'єднання “Адвокатська фірма “Бізнес-Право” (позивач) до Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Українська страхова група” (відповідач) про стягнення страхового відшкодування в розмірі 9  145,32 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що третій особі було завдано майнової шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась через порушення правил дорожнього руху водієм цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем за полісом № АВ/4956414, право вимоги якої набуто позивачем за Договором цесії № 601/24/3481 від 18 листопада 2014 року. Відповідач звернувся до суду із відзивом, у якому зазначив, що страхове відшкодування, яке позивач просить стягнути було зараховано у якості зустрічних однорідних вимог, крім того, укладений між сторонами договір цесії є фактично договором факторингу, хоча ліцензії на право надання фінансових послуг позивачем не надано. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2015р. суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №910/13632/15. Розгляд справи призначено на 22.06.2015р. Судове засідання, призначене на 22.06.2015 року, не відбулось у зв'язку із перебуванням судді Цюкало Ю.В. на лікарняному. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2015р. суддею розгляд справи призначено на 20.07.2015р. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2015 року продовжено строк розгляду спору на 15 днів. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – Публічне акціонерне товариство “Українська страхова компанія “Гарант-Авто” (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, 19/3). Відкладено розгляд справи у судовому засіданні на 10.08.2015 року. Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України. Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень                    ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами. Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд, - ВСТАНОВИВ: 13.09.2012 року між третьою особою (надалі - страховик) та Благодатних Ольгою Миколаївною (далі - страхувальник) був укладений Договір № 15-00/00003229/1.1.2.00 добровільного страхування транспортного засобу та супутніх ризиків (копія договору в справі, по тексту – Договір або Договір добровільного страхування). Об'єктом договору добровільного страхування є транспортний засіб «Чері», державний реєстраційний номер АА 0795 НТ. Вказаний транспортний засіб позивач прийняв на страхування на випадок заподіяння збитків внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Відповідний страховий випадок настав 03.05.2013р., коли водій Деліна В.І., керуючи автомобілем «Нісан», державний реєстраційний номер АР 1467 СН, на вул. Стеценка в м. Києві при зміні напрямку руху не впевнилась, що це буде безпечно, здійснила зіткнення з автомобілем «Чері», державний реєстраційний номер АА 0795 НТ. В результаті ДТП було пошкоджено транспортний засіб «Чері», державний реєстраційний номер АА 0795 НТ, що підтверджується довідкою виданою органами МВС України (копія довідки міститься в матеріалах справи). За наслідками вказаної дорожньо-транспортної пригоди третьою особою було перераховано страхове відшкодування в розмірі 9 145,32 грн., що підтверджується платіжним дорученням  № 5239 від 26.06.2013р. (копія платіжного доручення в матеріалах справи). Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. За ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Статтею 1 Закону України “Про страхування” страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо     захисту майнових     інтересів     громадян та юридичних осіб у разі настання певних  подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати     громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків,  страхових     премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів. У відповідності до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Згідно з положеннями ст.  993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України “Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.   Згідно з постановою Подільського районного суду м. Києва від 21.05.2013р. у справі № 758/6038/13-п (належним чином засвідчена копія постанови міститься в матеріалах справи), дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм Деліною Вікторією Іванівною Правил дорожнього руху України. Останню притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Страхувальник має право вибору страховика для укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (ст. 14 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”). З урахуванням положень пункту 21.3 цієї статті, на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно-правової відповідальності, з якою МТ СБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування (ст. 21 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”). Як свідчать матеріали справи, Деліною В.І. застраховано цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу “Нісан”, державний реєстраційний номер  АР 1467 СН, шляхом укладення з відповідачем поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/4956414 (належним чином засвідчена копія витягу з централізованої бази полісу долучена до матеріалів справи). У відповідності до ст. 5 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу. Відповідно до ст. 22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Таким чином, на підставі зазначених вище норм та у зв'язку з укладенням відповідачем з Деліною В.І. полісу страхування цивільно-правової відповідальності № АВ/4956414, відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати завдану Деліною В.І. шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу «Нісан», державний реєстраційний номер АР 1467 СН. У відповідності до вищевказаних норм, ст. 993 Цивільного кодексу України та               ст. 27 Закону України “Про страхування” до третьої особи перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до відповідача, як страховика цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації водієм Деліною В.І. транспортного засобу «Нісан», державний реєстраційний номер АР 1467 СН. Згідно зі звітом № 283 про визначення збитку КТЗ «Чері», державний реєстраційний номер АА 0795 НТ від 05.06.2013 року та калькуляцією № 2362/КЮ від 05.06.2013 року збиток, завданий власнику КТЗ «Чері», державний реєстраційний номер АА 0795 НТ, складає 11  197,86 грн., відповідно до рахунку-фактури № СЧ-0012429 від 15.05.2013року, вартість відновлювального ремонту вказаного автомобіля складає 9  320,32 грн. Крім того, згідно зі страховим актом № 000009686 (0) розмір страхового відшкодування складає 9  320,32 грн. (копії документів в справі). Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка  має право на отримання відшкодування,  за наявності  документів, зазначених у статті 35  цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими – прийняти рішення про здійснення страхового  відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо  відшкодування  витрат  на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Частиною 1 статті 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа,  яка відшкодувала шкоду,  завдану іншою особою, має право  зворотної  вимоги  (регресу)  до  винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший  розмір  не  встановлений законом. Пунктом 1  статті 512 Цивільного кодексу України  встановлено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно зі ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. 18 листопада 2014 року між третьою особою (цедент) та позивачем (цесіонарій) укладено Договір цесії № 601/24/3481 (далі – Договір цесії, належним чином завірена копія документу в справі), відповідно до якого цедент передав цесіонарію права вимоги в зобов'язаннях про відшкодування шкоди, завданої ДТП, відомості про які визначені у відповідному акті прийняття-передання прав вимоги (в тому числі за шкоду завдану Деліною В.І. Благодатних О.М. внаслідок ДТП, що сталася 03.05.2013 року), а цесіонарій прийняв вказані права вимоги та зобов'язався сплатити відповідну ціну на користь цедента, на умовах визначених договором. Позивач звернувся до відповідача із заявою № 1995/в від 10.03.2015 року про заміну кредитора в зобов'язанні, у якому зазначив, що третьою особою було відступлено право вимоги за зобов'язанням про відшкодування шкоди, завданої Деліною В.І. в результаті ДТП, що відбулася 03.05.2013 року та просив сплатити страхове відшкодування в розмірі 9  145,32 грн. (направлення вказаного документу відповідачу підтверджується описом вкладення та фіскальним чеком, доданими до матеріалів справи). Враховуючи викладене, судом встановлено, що за Договором цесії № 601/24/3481 від 18 листопада 2014 року позивачем було набуто право вимоги за зобов'язанням відповідача, щодо сплати страхового відшкодування за шкоду завдану Деліною В.І. страхувальнику третьої особи – Благодатних О.М. Щодо посилань відповідача на те, що страхове відшкодування в розмірі 9  145,32 грн. було зараховано у якості зустрічних однорідних вимог, суд повідомляє наступне. Як встановлено судом, відповідач вернувся до третьої особи із заявою про зарахування зустрічних однорідних вимог № 23631 від 30.04.2015 року, у якій зазначив про припинення зустрічних зобов'язань між вказаними сторонами на загальну суму 17  958,43 грн. (в т.ч. за зобов'язанням страхувальника за полісом № АВ/4956414, яка визначена відповідачем в розмірі 7  780,91 грн.). На вказану заяву третьою особою надано відповідачу лист-відповідь № 2132-24/24 від 18.05.2015 року, в якому зазначено про неможливість зарахування зустрічних однорідних вимог, у зв'язку із тим, що право вимоги за вказаними вимогами передано позивачу. Відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін. Отже, за змістом наведеної норми припинення зобов'язання зарахуванням зустрічної вимоги це - одностороння угода, яка оформляється заявою однієї з сторін. Вимоги, що підлягають зарахуванню в порядку  ст. 601 Цивільного кодексу України  мають існувати на день проведення заліку, бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим); бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв'язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов'язань по передачі речей, зокрема грошей). В той же час, станом на момент звернення відповідача до третьої особи щодо зарахування зустрічних однорідних вимог - 30.04.2015р., у останнього були відсутні вимоги до відповідача щодо стягнення страхового відшкодування в розмірі 9 145,32 грн. за полісом № АВ/4956414, оскільки були відступлені позивачу на підставі Договору цесії № 601/24/3481 від 18 листопада 2014 року. Крім того, відповідача було повідомлено про відступлення права вказаної вимоги, що підтверджується відповідним описом вкладення, фіскальним чеком, а також листом № 03/1738 від 20.03.2015 року відповідача, у якому останній надав відповідь на заяву про заміну кредитора у зобов'язанні позивача, яким фактично визнав отримання останньої (копії документів в справі). Згідно зі  ст. 603 Цивільного кодексу України  у разі заміни кредитора боржник має право пред'явити проти вимоги нового кредитора свою зустрічну вимогу до первісного кредитора. У разі заміни кредитора зарахування проводиться, якщо вимога виникла на підставі, що існувала на момент одержання боржником письмового повідомлення про заміну кредитора, і строк вимоги настав до його одержання або цей строк не встановлений чи визначений моментом пред'явлення вимоги. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора, зарахування проводиться, якщо вимога виникла на підставі, що існувала на момент пред'явлення боржникові вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов'язок до пред'явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання. При цьому, для заліку взаємних вимог в даному випадку недостатньо заяви однієї сторони, якщо з цього приводу існує будь який спір і зокрема, якщо інша сторона, не згодна з проведеним заліком або, наприклад, якщо вона заперечує наявність боргу перед контрагентом, що прислав заяву про залік і тому має право звернутися з даним спором в суд. І лише  якщо сторони, що не мають розбіжностей з приводу проведення заліку зустрічних вимог, вони можуть оформити його двосторонньою угодою або актом. Таким чином, з урахуванням того, що    станом на 30.04.2015р. у третьої особи було відсутнє право вимоги до відповідача щодо стягнення страхового відшкодування в розмірі 9 145,32 грн. за полісом № АВ/4956414, тобто у відповідача та третьої особи не існувало одночасно двох однорідних зобов'язань, де одна сторона була б кредитором, а інша боржником, посилання відповідача на зарахування зустрічних однорідних вимог на зазначену суму є необґрунтованими. Щодо посилань відповідача на те, що Договір цесії № 601/24/3481 від 18 листопада 2014 року фактично є договором факторингу, суд зазначає наступне. Відступлення права вимоги (уступка вимоги - цесія) являє собою договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора (цедента) новому кредиторові (цесіонарію). Цесія - це факт заміни особи у зобов'язанні, що виникає в силу укладення відповідного договору купівлі-продажу, міни чи дарування прав, що випливають із зобов'язання. Так, договір відступлення права вимоги може бути оплатним, якщо в ньому передбачений обов'язок нового кредитора надати первісному кредитору якесь майнове надання замість отриманого права вимоги, і чинний  Цивільний кодекс України  такого не забороняє. З аналізу змісту Договору цесії № 601/24/3481 від 18 листопада 2014 року вбачається, що вказаний правочин за своєю суттю не є договором факторингу, він не передбачає надання фінансових послуг. Текст укладеного між сторонами Договору цесії не містить жодного посилання на факторинг, навпаки термінологія та суть вказаного правочину підтверджує, що сторони уклали оплатний договір про відступлення права вимоги. Правовідносини, що склалися в результаті укладення вказаного договору не підпадають під визначення «факторингу», який є окремим цивільним інститутом та регулюється ст.ст. 1077-1086 Цивільного кодексу України. Таким чином, Договір цесії є оплатним правочином щодо заміни кредитора у зобов'язанні (правовідносини регулюються cт.cт. 512-517  Цивільного кодексу України), а не договором надання фінансової послуги (фінансування) - факторингу (ст.ст. 1077-1086 Цивільного кодексу України.) Згідно частини 2 підпункту 12.1.  статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»  встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Враховуючи викладене, зважаючи на положення  ст. 1191 Цивільного кодексу України,  ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а також те, що полісом № АВ/4956414 встановлено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну в розмірі 50 000,00 грн. та франшизу в сумі – 510,00 грн., позовні вимоги підлягають частковому задоволенню за викладених в позові обставин про те, що сума страхового відшкодування, що підлягає виплаті відповідачем за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації водієм Деліною В.І. транспортного засобу «Нісан», державний реєстраційний номер АР 1467 СН, складає: 8 635,32 грн. з розрахунку 9  145,32 грн. (відшкодована шкода) – 510,00 грн. (франшиза). Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді  в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.   Судові витрати позивача по сплаті судового збору, відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог покладаються на відповідача. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, – В И Р І Ш И В: 1. Позов задовольнити частково. 2.   Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (ідентифікаційний код 30859524, адреса: 03038, м. Київ, вулиця Федорова Івана, будинок 32 літ. А), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Адвокатського об'єднання «АДВОКАТСЬКА ФІРМА «БІЗНЕС-ПРАВО» (ідентифікаційний код 26547144, 04053, м. Київ, вулиця Гоголівська, будинок 43-А, квартира 2, п/р 26005014037997 у філії АТ «Укрексімбанк» у м. Києві, МФО 380333), або  на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: 8 635,32 грн. (вісім тисяч шістсот тридцять п'ять гривень 32 копійки) страхового відшкодування, 1 725,12 грн. (одна тисяча сімсот двадцять п'ять гривень 12 копійок) судового збору. Видати наказ. 3. В іншій частині позову відмовити. 4. Копію даного рішення направити третій особі у справі № 910/13632/15-г. Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст рішення складено 31.08.2015р. Суддя                                                                                                   Ю.В. Цюкало