Рішення

від 07.09.2015 по справі 910/17361/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.2015Справа №910/17361/15

За позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1 доПриватного підприємства Голд Груп Компані простягнення 106 882,00 грн. Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:не з'явився від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі - Підприємець ) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства Голд Груп Компані (надалі - Підприємство ) про стягнення 106 882,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору-заявки №30/01/15 від 30.01.2015 р. позивач здійснив перевезення вантажів, а відповідач належним чином грошове зобов'язання по оплаті здійснених перевезень не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 106 882,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.07.2015 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 27.07.2015 р.

Судове засідання 27.07.2015 р. не відбулося, у зв'язку з чим ухвалою господарського суду міста Києва від 04.08.2015 р. розгляд справи призначено на 26.08.2015 р.

Розгляд справи 26.08.2015 р. не відбувся та був перенесений на 07.09.2015 р.

Представники сторін в судове засідання не з'явилися, вимоги ухвали суду не виконали, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені, що підтверджується відмітками на звороті ухвал суду та повідомленням про перенесення судового засідання.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 04208, м. Київ, просп. Георгія Гонгадзе, 5-А, оф. 7, на яку було відправлено ухвалу суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, який міститься на офіційному веб-порталі Міністерства юстиції України, матеріалами справи та вказано в позові.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що сторони повідомлені про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.01.2015 р. між Підприємством (експедитор) та Підприємцем (перевізник) було укладено заявку №30/01/15 на перевезення вантажу (надалі - Договір-заявка ), відповідно до якої позивач зобов'язався здійснити перевезення вантажу за маршрутом м. Вінниця (Україна) - м. Есик (Казахстан).

Відповідно до умов Договору-заявки вартість перевезення складає 6 500,00 дол. США, порядок та строк оплати: 30% передоплати, 70% після отримання скан копій документів через 10 днів.

На виконання умов Договору-заявки, позивач здійснив перевезення вантажу на загальну суму 183 382,00 грн., що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) №0421069 від 06.02.2015 р.

06.05.2015 р. відповідачем було передано позивача гарантійний лист, в якому відповідач підтвердив факт отримання ним всіх документів, на підставі яких було здійснено перевезення спірного вантажу, а також гарантував здійснення оплати у період з 06.05.2015 р. по 01.07.2015 р.

Відповідачем частково оплачено вартість послуг перевезень на загальну суму 76 500,00 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті наданих послуг по перевезенню вантажів, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 106 882,00 грн.

Договір-заявка є договором перевезення вантажів, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 32 Господарського кодексу України та Глави 64 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковими для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Частиною 2 ст. 307 Господарського кодексу України встановлено, що договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

Пунктом 11.1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р. № 363, встановлено, що основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Матеріалами справи (міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) №0421069 від 06.02.2015 р.) підтверджується здійснення позивачем на підставі Договору-заявки перевезення вантажу на суму 183 382,00 грн.

Статтею 916 Цивільного кодексу України визначено, що за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Вартість наданих послуг по перевезенню вантажу погоджена сторонами в Договорі-заявці і становить 6 500,00 дол. США, а згідно виставленого відповідача рахунку-фактури 183 382,00 грн.

Згідно із ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до умов Договору-заявки порядок та строк оплати: 30% передоплати, 70% після отримання скан копій документів через 10 днів.

06.05.2015 р. відповідачем було передано позивача гарантійний лист, в якому відповідач підтвердив факт отримання ним всіх документів, на підставі яких було здійснено перевезення спірного вантажу, а також гарантував здійснення оплати у період з 06.05.2015 р. по 01.07.2015 р.

Таким чином, між сторонами було погоджено строк оплати відповідачем наданих послуг з перевезення - до 01.07.2015 р.

Відповідачем частково оплачено вартість послуг перевезень на загальну суму 76 500,00 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та Договорів-заявок зобов'язання відповідача з оплати послуг переведення становить 106 882,00 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент звернення позивача до суду настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 106 882,00 грн. на підставі Договору-заявки за надані послуги по перевезенню вантажу. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Підприємством обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги Підприємця про стягнення з Підприємства заборгованості у розмірі 106 882,00 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню судом.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства Голд Груп Компані (04208, м. Київ, просп. Георгія Гонгадзе, 5-А, оф. 7; ідентифікаційний код 39423242) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (09100, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість у розмірі 106 882 (сто шість тисяч вісімсот вісімдесят дві) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 2 137 (дві тисячі сто тридцять сім) грн. 64 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 09.09.2015 р.

Суддя В.П. Босий