Рішення

від 07.09.2015 по справі 910/18260/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07.09.2015Справа №910/18260/15 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Мастер-Авіа» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Аерокафе» простягнення 14 721,03 грн. Суддя Босий В.П. Представники сторін: від позивача:Кравцова О.М. від відповідача:не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Мастер-Авіа» (надалі – ТОВ «Мастер-Авіа») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аерокафе» (надалі – ТОВ «Аерокафе») про стягнення 24  231,03 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору №МА299/14 від 01.08.2014 р. позивач надав послуги, а відповідач зобов'язання по оплаті наданих послуг не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 16  800,00 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 2  665,30 грн., 3% річних у розмірі 163,73 грн. та інфляційних у розмірі 4  692,00 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання. Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.07.2015 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 19.08.2015 р. 19.08.2015 р. представником позивача до канцелярії суду подано заяву про зменшення позовних вимог, в якій позивач просив суд стягнути з відповідача основну заборгованість у розмірі 7  200,00 грн., пені у розмірі 2  665,30 грн., 3% річних у розмірі 163,73 грн. та інфляційних у розмірі 4  692,00 грн., а всього – 14  721,03 грн. Вказана заява прийнята судом для подальшого розгляду. Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.08.2015 р. розгляд справи відкладено на 07.09.2015 р. у зв'язку із неявкою представника відповідача та неподанням витребуваних доказів. Представник позивача в судове засідання з'явилася, вимоги ухвал суду виконала, надала пояснення по суті спору, позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог підтримала. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду. Місцезнаходження відповідача за адресою: 03151, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 72, на яку було відправлено ухвалу суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №20856446 від 10.07.2015 р. Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації – адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті. Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами. В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України. Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, - ВСТАНОВИВ: 01.08.2014 р. між ТОВ «Мастер-Авіа» (виконавець) та ТОВ «Аерокафе» (товариство) було укладено договір про надання послуг з контролю на авіаційну безпеку №МА299/14 (надалі – «Договір»). Відповідно до п. 1.1 Договору виконавець надає послуги з контролю на авіаційну безпеку (АБ) бортового харчування, бортових приписів та товарів duty free через ПК №11 Терміналу «А», а товариство сплачує за надані послуги в порядку і на умовах договору. За змістом п. 3.1 Договору вартість послуг з контролю на авіаційну безпеку майна товариства через ПК №11 Терміналу «А» складає 2  400,00 грн. з ПДВ за місяць. Товариство сплачує до 10 числа місяця наступного за звітним на поточний рахунок виконавця плату за надання послуг з контролю на авіаційну безпеку майна товариства на підставі виставленого рахунку-фактури. Згідно з п. 6.1 Договору він вступає в дію 01.08.2014 р. та діє по 31.12.2014 р., а згідно приписів п. 6.3 Договору при відсутності письмової заяви до дня закінчення дії договору від однієї із сторін про припинення або зміну умов договору він вважається продовженим на кожний наступний календарний рік на тих же умовах. На виконання умов Договору у період з жовтня 2014 року по квітень 2015 року позивачем були надані відповідачу послуги на загальну суму 16  800,00 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) за вказаний період. Відповідачем частково оплачено надані послуги на суму 9  600,00 грн., що підтверджується банківськими виписками х рахунку позивача. Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті наданих послуг, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 7  200,00 грн. Договір є договором надання послуг, а тому права та обов'язки сторін визначаються в тому числі положеннями глави 63 Цивільного кодексу України. Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами. Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Із матеріалів справи (акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за період з жовтня 2014 року по квітень 2015 року) вбачається, що на виконання умов Договору позивачем було надано, а відповідачем прийнято послуги на суму 16  800,00 грн. Вказані акти хоча і не містять підпису уповноваженої особи та печатки установи відповідача, вважаються підписаними відповідачем з огляду на наступне. Відповідно до п. 3.3 Договору факт надання виконавцем послуг за договором сторони засвідчують шляхом підписання акту приймання-передачі наданих послуг за звітний період. Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) складаються виконавцем останнім днем звітного місяця, підписуються уповноваженими представниками сторін та скріплюються печатками протягом 5 календарних днів після закінчення звітного місця (п. 3.4 Договору). За змістом п. 3.5 Договору якщо до 15 числа місяця наступного за звітним акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) або письмова вмотивована відмова не будуть направлені товариству, акт вважатиметься підписаним сторонами. З огляду на наявність в матеріалах справи доказів направлення позивачем на адресу відповідача актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) за спірний період, а також відсутність будь-яких заперечень відповідача стосовно факту надання послуг за такими актами, послуги вважаються прийнятими, а акти відповідно підписаними відповідачем на підставі п. 3.5 Договору. Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Отже, з урахуванням положень ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 3. Договору грошове зобов'язання відповідача по сплаті заборгованості за надані позивачем послуги повинно було бути виконане до 10 числа місяця наступного за звітним. Відповідачем частково оплачено надані послуги на суму 9  600,00 грн., що підтверджується банківськими виписками х рахунку позивача. Таким чином, заборгованість відповідача за надані послуги становить 7  200,00 грн., а строк виконання грошового зобов'язання відповідача по оплаті наданих послуг на момент звернення позивача із позовом до суду настав. Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача на підставі Договору за надані послуги станом на момент звернення до суду із позовною заявою у розмірі 8  769,60 грн. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано. Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено. За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «Мастер-Авіа» про стягнення з ТОВ «Аерокафе» заборгованості у розмірі 7  200,00 грн. є правомірними та обґрунтованим. Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 2  665,30 грн., 3% річних у розмірі 163,73 грн. та інфляційних у розмірі 4  692,00 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання у період з 11.11.2014 р. по 08.06.2015 р. Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності. Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки. У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня. Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Згідно з п. 4.3 Договору в разі несвоєчасної оплати отриманих послуг згідно договору товариство сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від простроченої суми коштів за кожний день прострочення. Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Суд перевірив наданий позивачем розрахунок та вважає за можливе стягнути з відповідача пеню у розмірі 2  665,30 грн., 3% річних у розмірі 163,73 грн. та інфляційні у розмірі 4  692,00 грн. За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність повного задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ «Аерокафе» на користь ТОВ «Мастер-Авіа» заборгованості у розмірі 7  200,00 грн., пені у розмірі 2  665,30 грн., 3% річних у розмірі 163,73 грн. та інфляційних у розмірі 4  692,00 грн. Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача. На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд. ВИРІШИВ: 1.  Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Мастер-Авіа» задовольнити повністю. 2.  Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аерокафе» (03151, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 72; ідентифікаційний код 37983073) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мастер-Авіа» (03036, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 79; ідентифікаційний код 37053765) заборгованість у розмірі 7 200 (сім тисяч двісті) грн. 00 коп., пеню у розмірі 2 665 (дві тисячі шістсот шістдесят п'ять) грн. 30 коп., 3% річних у розмірі 163 (сто шістдесят три) грн. 73 коп., інфляційні у розмірі 4  692 (чотири тисячі шістсот дев'яносто дві) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. Видати наказ. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Повне рішення складено 10.09.2015 р. Суддя                                                                                                               В.П. Босий