Рішення

від 31.08.2015 по справі 911/2497/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД Київської області 01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81   ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Р І Ш Е Н Н Я "31" серпня 2015 р.                                                                        Справа № 911/2497/15              за позовом          Прокурора Макарівського району Київської області в інтересах держави в особі Комарівської сільської ради Макарівського району Київської області до Відкритого акціонерного товариства «Комарівська меблева фабрика», с. Комарівка, Макарівський р-н третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – Управління Держземагенства у Макарівському районі Київської області. про розірвання договору оренди земельної ділянки та її повернення Суддя Щоткін О.В. за участю: прокурор – Кулішенко О.Ю. посвідчення №016277 від 17.04.2013;   позивач – Сич Л.М. голова Комарівської сільської ради;   відповідач  – Сіренко Ю.Є. предст. дов. б/н від 10.06.2015; третя особа –  не з'явився. СУТЬ СПОРУ: До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Прокурора Макарівського району Київської області в інтересах держави в особі Комарівської сільської ради Макарівського району Київської області (позивач) до Відкритого акціонерного товариства «Комарівська меблева фабрика» (відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача – Управління Держземагенства у Макарівському районі Київської області  про розірвання договору від 25.07.2002 оренди земельної ділянки прощею 4,6513 га, що знаходиться на території Комарівської сільської ради Макарівського району Київської області та повернення вказаної земельної ділянки.   Ухвалою господарського суду Київської області від 17.06.2015 у справі №911/2497/15 було порушено провадження та призначено до розгляду на 13.07.2015. Ухвалою господарського суду Київської області від 13.07.2015 розгляд справи було відкладено на 17.08.2015 року, у зв'язку з неявкою в судове засідання представників позивача та третьої особи. Ухвалою господарського суду Київської області від 17.08.2015 року розгляд справи було відкладено, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та третьої особи та продовжено строк розгляду спору, в порядку ст. 69 ГПК України. Присутні у судовому засіданні 31.08.2015 прокурор та представник позивача підтримали заявлені позовні вимоги та просили суд їх задовольнити з підстав викладених у позові. В судове засідання 31.08.2015 року відповідач та третя особа не направили своїх повноважних представників, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення рекомендованого відправлення № 08020 00025550 та №08000 02110586, про причини неявки суд не повідомили, витребуваних документів до суду не надали. Враховуючи, що неявка відповідача та третьої особи в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті та зважаючи на обмежені ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строки вирішення спору, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача та третьої особи за наявними в ній матеріалами.   У судовому засіданні 31.08.2015, відповідно до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури та позивачів, присутніх у судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд встановив: 25.07.2002 року між Комаріської сільською радою Макарівського району Київської області (Орендодавець) та Відкритим акціонерним товариством «Комарівська меблева фабрика» (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Макарівського районного нотаріального округу Київської області та зареєстровано в реєстрі під № 1000. Згідно з розділом 1 Договору, Орендодавець передає, а Орендар одержує в оренду земельну ділянку загальною площею 4,6513 га, що знаходиться в межах села Комарівка у комунальній власності Комарівської сільської ради Макарівського району Київської області. Відповідно листа Управління Держземагентсва у Макарівському районі Київської області № 10-1013-0.2-3111/2-15 від 20.05.2015 року, грошова оцінка земельної ділянки складає 337  169,45 грн. Пунктом 2.2 встановлено, що Договір укладається на термін 49 років, починаючи з дати його реєстрації. Відповідно до п. 2.3. Договору, орендна плата встановлюється щорічно у розмірі 4-х ставок річного земельного податку, що підлягає перегляду кожен рік, з подальшим урахуванням інфляційних процесів та індексації грошової оцінки земельної ділянки. Сплата орендної плати проводиться Орендарем щомісячно рівними частками до 15 числа поточного місяця на спеціальний бюджетний рахунок. Згідно з умовами договору, Орендар зобов'язаний у  відповідності з п. 2.3. Договору своєчасно вносити орендну плату. Частиною 6 ст. 283 Господарського кодексу України встановлено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Згідно положень статті 792 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом. Згідно статей 1,13 Закону України “Про оренду землі”, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. За змістом статей 1, 13 Закону України “Про оренду землі”, основною метою договору оренди земельної ділянки та одним із визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати в установленому розмірі. Статтею 96 Земельного кодексу України передбачено, що землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату. Згідно статті 21 Закону України “Про оренду землі” та статті 14 Податкового кодексу України, орендна плата за землю — це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Відповідно до п. 287.1. ст. 287 Податкового кодексу України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Згідно п. 288.7. ст. 288 Податкового кодексу України, податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу, а отже орендна плата вноситься користувачем рівними частками за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Проте, за словами прокурора, всупереч викладеним вимогам законодавства та умовам договору оренди земельної ділянки, відповідач свої зобов'язання щодо сплати орендних платежів виконував неналежним чином, у зв'язку з чим станом на 01.05.2015 за ним утворилась заборгованість у розмірі 190  750,74 грн. Як зазначено у п. 2.23 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011р. “Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин”, доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватись належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією, про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою. Факт наявності заборгованості підтверджується, наявними у матеріалах справи листами Ірпінської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області № 110/9/06-0-10 від 07.05.2015, № 115/9-06-0-10 від 14.05.2015 та № 212/9 від 26.06.2015, відповідно до якої станом на 01.06.2015 року заборгованість відповідача за сплати орендних платежів складає 238  504,08 грн. Викладене свідчить про те, що відповідачем систематично не сплачується орендна плата за договором оренди землі від 25.07.2002. Частиною 3 ст. 31 Закону України “Про оренду землі” передбачено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону, та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України (ч. 1 ст. 32 Закону України “Про оренду землі”). Таким чином, зазначені приписи Закону України “Про оренду землі” передбачають можливість дострокового розірвання договору оренди землі за рішенням суду на підставах, у тому числі визначених Земельним кодексом України та іншими законами України. Згідно положень частини першої ст. 141 Земельного кодексу України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати. Частиною 2 ст. 651 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Таким чином, суд дійшов висновку, що вимога прокурора про розірвання договору оренди землі від 25.07.2002 є законною, обґрунтованою та підлягає задоволенню. Вимогами п. 1.ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Згідно з приписами ч. 1 ст. 34 Закону України “Про оренду землі”, у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Відповідно до п. 2.4. договору, у разі припинення або розірвання договору Орендар зобов'язаний повернути Орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому у порівнянні з тим, у якому він одержав її в оренду. Орендодавцем за договором та особою, управненою законом на розпорядження вказаною земельною ділянкою, є Комарівської сільської ради Макарівського району Київської області. З огляду на викладене, вимога прокурора про зобов'язання відповідача повернути позивачу орендовану земельну ділянку Комарівській сільській раді є законною, обґрунтованою та підлягає задоволенню. Як слідує з приписів статей 32-34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обов'язок доказування визначається предметом спору. За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Відповідачем обставин, зазначених у позові прокурора та встановлених судом, належним та допустимими доказами не спростовано. З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог прокурора у повному обсязі. Оскільки позов поданий прокурором, який звільнений від сплати судового збору, судовий збір, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягає стягненню з відповідача в дохід державного бюджету. Якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог. Аналогічна правова позиція міститься у п. 2.11 постанови Пленуму ВГСУ від 21.02.2013р.  № 7 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України”. Таким чином, з відповідача в дохід Державного бюджету України підлягає до стягнення 2436, 00 грн. судового збору. Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 32-34, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд вирішив: 1.          Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. 2.          Розірвати договір оренди земельної ділянки від 25.07.2002 року, укладений між Комарівською сільською радою Макарівського району Київської області та Відкритим акціонерним товариством «Комарівська меблева фабрика» щодо земельної ділянки площею 4,6513 га нормативною грошовою вартістю 3379169,45 грн., що розташована на території Комарівської сільської ради Макарівського району Київської області, зареєстрований виконавчому комітеті Комарівської сільської ради за №01. 3.          Зобов'язати Відкрите акціонерне товариство «Комарівська меблева фабрика» (08020, Київська обл., Макарівський р-н, с. Комарівка, вул. Леніна, 25, код ЄДРПОУ 05509317) повернути Комарівській сільській раді Макарівського району Київської області (08020, Київська обл., Макарівський р-н, с. Комарівка, вул.  Леніна, 27, код ЄДРПОУ 04360586) земельну ділянку площею 4,6513 га нормативною грошовою вартістю 3379169,45 грн., що розташована на території Комарівської сільської ради Макарівського району Київської області. 4.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Комарівська меблева фабрика» (08020, Київська обл., Макарівський р-н, с. Комарівка, вул. Леніна, 25, код ЄДРПОУ 05509317) в дохід Державного  бюджету України 2436 (дві тисячі чотириста тридцять шість) грн. 00 коп. судового збору. 5.          Накази видати після набрання рішенням законної сили. Дата підписання та складення повного тексту рішення: 10.09.2015р. Суддя                                                                                     О.В. Щоткін